Аграрна Донеччина

📣 Правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо правового статусу земляної греблі та способу захисту права власності на земельну ділянку водного фонду Велика Палата Верховного Суду постановою від 15 липня 2026 року у справі № 915/268/24 сформулювала правову позицію щодо правового статусу земляної греблі як складової частини земельної ділянки водного фонду та належного способу захисту права власності на таку земельну ділянку. ВП ВС зазначила, що земляна гребля не є самостійним об’єктом права власності та об’єктом цивільного обороту, а є складовою частиною земельної ділянки водного фонду. Право власності на земляну греблю не може виникати, переходити чи припинятися окремо від земельної ділянки водного фонду. У розглянутій справі прокурор звернувся з позовом в інтересах держави про усунення перешкод територіальній громаді у користуванні та розпорядженні об’єктом комунальної власності, зокрема шляхом визнання незаконними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними результатів електронного аукціону та договору купівлі-продажу і зобов’язання повернути земляну греблю (гідротехнічну споруду). Суд першої інстанції частково задовольнив позов, тоді як апеляційний суд скасував рішення в частині задоволення позовних вимог, зазначивши, що належним способом захисту є віндикаційний позов. Переглядаючи справу, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що земляна гребля не може бути відокремлена від земельної ділянки без втрати свого функціонального призначення. Земельна ділянка водного фонду і земляна гребля становлять єдиний об’єкт, а поза межами такої земельної ділянки гребля самостійного призначення не має. Отже, передача земляної греблі у приватну власність, у тому числі шляхом приватизації, суперечить правовому режиму земель водного фонду та водних об’єктів. Земельні ділянки водного фонду, за винятком випадків, визначених статтею 59 Земельного кодексу України, не можуть перебувати у приватній власності. У цій справі утворена земляною греблею водойма (ставок) не належить до замкнених природних водойм, а тому не є винятком, передбаченим частиною другою статті 59 ЗК України. ВП ВС зауважила, що земляна гребля як складова частина земельної ділянки водного фонду не є індивідуально визначеною річчю, а тому не може бути предметом віндикаційного позову. У таких правовідносинах не йдеться про втрату власником володіння у речово-правовому розумінні, а про створення перешкод у здійсненні правомочностей власника — держави або територіальної громади. Тому віндикаційний позов у таких спорах не може бути застосований. Водночас державна реєстрація права приватної власності на земляну греблю як на окремий об’єкт нерухомого майна була здійснена всупереч закону. З огляду на те, що порушення прав територіальної громади полягало у створенні перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду внаслідок наявності в Державному реєстрі запису про право власності на її складову частину — земляну греблю, належним та ефективним способом захисту є скасування державної реєстрації права власності на земляну греблю із закриттям відповідного розділу Державного реєстру. Такий спосіб відповідає пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України та спрямований на відновлення становища, яке існувало до порушення. 🔠 Довідково: відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідні норми права.

13 серпня 2026 року міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, відкрив можливість подання заяв у двох нових категоріях: ➡️ B4 «Державні гуманітарні витрати на підтримку постраждалого населення»; ➡️ B5 «Розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів». Категорія B4 охоплює державні гуманітарні витрати на евакуацію, тимчасове житло та місця колективного поселення, екстрену медичну допомогу, реабілітаційні програми, а також інші заходи, безпосередньо спрямовані на пом’якшення наслідків агресії для фізичних осіб. Категорія B5 стосується витрат на розмінування та очищення території України від нерозірваних боєприпасів. До них, зокрема, належать витрати на проведення робіт із розмінування, придбання або оренду необхідного обладнання, обстеження та очищення територій, навчання персоналу, а також інформування населення про мінну небезпеку. Докладна інформація про правила та форми подання заяв у категоріях B4 та B5 👉за посиланням

🌱 До повномасштабної війни Наталія понад п'ять років займалася овочівництвом на Донеччині. Разом із родиною жінка вирощувала картоплю, помідори, перець, баклажани та інші овочі, а особливу увагу приділяла розсаді, яку готували у власних теплицях. Коли фронт наблизився, родина була змушена евакуюватися до Дніпропетровської області, залишивши дім, теплиці та більшість сільськогосподарського обладнання. Із собою вдалося вивезти лише трактор. Попри усі труднощі, навіть після вимушеного переїзду Наталія не відмовилася від справи, яку розвивала багато років. Родина власними силами облаштувала парники, а згодом подала заявку на участь у Програмі підтримки сільського господарства України (UASP), яку реалізує Mercy Corps у партнерстві з ГО "Східноукраїнська сільськогосподарська дорадча служба". Завдяки фінансовій підтримці родині вдалося придбати обладнання для механізованого обробітку землі, що допомогло відновити господарство та автоматизувати польові роботи. Сьогодні вони вже вирощують овочі на двох гектарах землі, продають розсаду, співпрацюють з гуртовими закупівельниками та залучають сезонних працівників. Крок за кроком Наталія відновлює справу, яку була змушена залишити через війну. Програма підтримки сільського господарства України (UASP) реалізується Mercy Corps за підтримки Фонду Говарда Г. Баффета.

📣 Правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо передачі невитребуваних паїв та нерозподілених земельних ділянок в оренду без земельних торгів Велика Палата Верховного Суду постановою від 1 липня 2026 року у справі № 911/1138/25 сформулювала правову позицію щодо правового режиму нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв), а також порядку передачі їх в оренду. ВП ВС зазначила, що нерозподілені земельні ділянки та невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не перебувають ані в державній, ані в комунальній власності, а залишаються в режимі земель колективної власності до визначення їхнього приватного власника або переходу у власність територіальної громади відповідно до закону. У таких правовідносинах органи місцевого самоврядування є тимчасовими розпорядниками цих земель. Тому положення статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України щодо розпорядження землями державної та комунальної власності на них не поширюються. Передача таких земель в оренду здійснюється за процедурами, передбаченими статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та підпунктом 2 пункту 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Жодна з них не встановлює обов’язкового проведення земельних торгів, у тому числі за наявності двох або більше претендентів. У розглянутій справі Позивач звернувся з позовом до селищної ради та Відповідача 2 про визнання недійсними договорів оренди землі та скасування державної реєстрації. Суд першої інстанції відмовив у позові, тоді як апеляційний суд його задовольнив, виходячи, зокрема, з того, що Позивач першим звернувся до селищної ради із заявою щодо отримання земельних ділянок в оренду. Велика Палата Верховного Суду окремо розглянула питання судового захисту інтересу особи, яка претендує на отримання нерозподіленої земельної ділянки або невитребуваної земельної частки (паю). Такий претендент не має речового права на земельну ділянку, а може захищати правомірний інтерес в отриманні її в користування в майбутньому. Цей інтерес може підлягати захисту, якщо земельна ділянка була сформована за його заявою, зокрема якщо він першим звернувся щодо затвердження відповідної технічної документації, але надалі безпідставно передана в оренду іншій особі. При цьому оцінюються добросовісність дій органу місцевого самоврядування та претендентів. У цій справі ВП ВС встановила, що спірні земельні ділянки були сформовані на підставі заяви Відповідача 2, а не Позивача. Отже, передача їх в оренду Відповідачу 2 не порушила інтересу позивача. Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що сам факт бажання іншої особи отримати земельну ділянку в оренду не означає порушення її інтересу, якщо вона не має переважного чи іншого визначеного законом права на цю земельну ділянку. За результатами розгляду справи ВП ВС задовольнила касаційні скарги відповідачів, скасувала постанову апеляційного суду та залишила в силі рішення суду першої інстанції. 🔠 Довідково: відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідні норми права.

📣 Шановні колеги та представники бізнесу! Донецька облдержадміністрація запрошує долучитися до чергової онлайн-зустрічі в рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу», створеної за дорученням Президента України Володимира Зеленського на базі Конгресу місцевих та регіональних влад для оперативного вирішення поточних проблемних питань підприємців. 📌 Тема зустрічі: «Освітньо-грантова програма «Траєкторія 3» (за участі Центру підтримки підприємців «Дія.Бізнес» у Полтаві) 📆 Дата: 13 серпня 2026 року, об 11:00 🎤 Формат: Онлайн (Google Meet) ➡️ Детальніше про програму. До участі усі бажаючі підприємці та представники бізнесу регіону. 🔠 Умови участі та реєстрація: Участь у зустрічі можлива за умови обов'язкової попередньої реєстрації. ➡️ Реєстраційна форма. ❗️ Зверніть увагу: Під час заповнення гугл-форми обов’язково зазначте короткий зміст питання, яке потребує розгляду чи обговорення під час діалогу. Після заповнення форми на вказану вами електронну пошту буде надіслано посилання для приєднання до зустрічі на платформі Google Meet.

📣 Увага власникам домашніх тварин! Запроваджено видачу ветпаспортів на домашніх улюбленців нового зразку, який можна використовувати як в Україні так і за кордоном Ветеринарний паспорт — це один з важливих документів домашньої тварини, він підтверджує її ідентифікацію та містить інформацію про вакцинації, діагностичні дослідження, лікування, профілактичні заходи щодо забезпечення здоров’я тварини. 📌На теперішній час в Україні запроваджено оновлення ветеринарного паспорта домашніх тварин. Єдина форма цього документа дозволить: 🔵 забезпечити уніфікований облік інформації про домашніх тварин; 🔵 підвищити якість ветеринарного супроводу тварини; 🔵 сприяти належному контролю за проведенням профілактичних заходів; 🔵 спростити передачу прав власності, підтвердження ветеринарного статусу домашньої тварини під час подорожей, участі у виставках; 🔵 отримати ветеринарні послуги. Процес оновлення ветеринарного паспорту домашньої тварини є частиною гармонізації українського законодавства ветеринарної медицини із європейськими стандартами. 🔠 Оновлений ветеринарний паспорт домашньої тварини містить інформацію про: 🟡 ідентифікаційні дані тварини; 🟡 відомості про власника тварини; 🟡 вакцинації; 🟡 результати діагностичних досліджень; 🟡 лікування; 🟡 ветеринарно-лікувальні заходи. 🔠 Оновлений ветеринарний паспорт заповнюється українською та англійськими мовами, що дозволить використовувати його як в Україні, так і за кордоном та відповідає сучасним вимогам, а саме: 🟡 документ оформлюється за єдиним зразком, затвердженим відповідно до нового законодавства; 🟡 кожен паспорт має унікальний ідентифікаційний номер, який складається з коду України (UA), серії та порядкового номера; 🟡 бланки друкуються виключно поліграфічними підприємствами відповідно до вимог, установлених Держпродспоживслужбою, що забезпечує їх автентичність та захист від підроблення. Ветеринарні паспорти, оформлені відповідно до попереднього законодавства залишаються чинними. Власникам домашніх тварин не потрібно звертатися для їх заміни. Оформити ветеринарний паспорт нового зразка можна лише у державних установах ветеринарної медицини, які мають право видавати ветеринарні документи. Для оформлення документа тварина повинна пройти клінічний огляд, бути ідентифікована відповідно до вимог законодавства, а також мати проведені необхідні ветеринарно-профілактичні обробки.

📣 З 15 серпня по 30 вересня 2026 року у рибогосподарських водних об’єктах Донецької області триватиме заборона на вилов річкових раків у період їх линьки З метою збереження та охорони популяції раків у період їх другої линьки та враховуючи Науково-біологічне обґрунтування щодо термінів заборони на лов річкових раків у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) на період їх другої линьки, затвердженого ДНУ «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії», та наказу від 06 серпня 2026 року № 88 Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Донецькій області затверджено період линьки річкових раків, в який забороняється вилов раків на рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) Донецької області, який триватиме з 15 серпня по 30 вересня 2026 року (включно). 🦞 Линька для раків – це природний та надзвичайно важливий процес для їх розвитку, так як панцир у них міцний, то він заважає повноцінно рости, тому процес його скидання є необхідним для подальшого росту. Період формування та зміцнення нового панцира триває від одного до півтора місяця, тому і визначено такий термін заборони на вилов раків. Процес линьки відбувається у раків на відкритому просторі, при цьому вони скидають не лише панцир, а й хітинову оболонку очей та зябер, тому вони менш всього захищені у цей період свого розвитку. 🦞 Річкові раки — це цінний харчовий продукт та важлива ланка екосистеми, так як вони поїдаючи залишки органіки очищують дно водойм, тому зменшення їх популяції негативно впливає на екологічний баланс річок та озер. Несприятлива екологічна ситуація та браконьєрський вилов призводять до зменшення природних запасів річкових раків, тому за вилов раків у період з 15 серпня по 30 вересня 2026 року передбачено покарання від адміністративного штрафу до кримінальної відповідальності, а також відшкодування завданих рибному господарству збитків, а саме компенсація за одного незаконно виловленого рака становить 3 332 грн.

📌 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію щодо способів захисту прав власника земельної ділянки у разі незаконної державної реєстрації права оренди. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 травня 2026 року у справі № 456/252/22 сформулювала правову позицію щодо належного способу захисту прав власника земельної ділянки, щодо якої до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено запис про право оренди іншої особи. Обставинами справи встановлено, що власниця земельних ділянок звернулася до суду з позовом про визнання недійсними договорів оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки, посилаючись на те, що не укладала спірних договорів, а підписи від її імені їй не належать. Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов, усунувши перешкоди у здійсненні позивачкою права користування належними їй земельними ділянками шляхом зобов'язання відповідача повернути їх власниці. Переглядаючи справу, Велика Палата Верховного Суду підтвердила раніше сформований правовий висновок про те, що ефективним способом захисту прав власника, позбавленого права користування належним йому майном, є пред'явлення негаторного позову. Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначила, що пред'явлення негаторного позову шляхом повернення власнику майна не є єдиним універсальним способом захисту порушених прав. Суд зазначив, що для ефективного захисту прав власника земельної ділянки, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено запис про право користування іншої особи, з якою власник не перебував у зобов'язальних правовідносинах, власник може звернутися з негаторним позовом, зокрема шляхом пред'явлення вимоги про повернення земельної ділянки, визнання відсутнім права оренди або скасування державної реєстрації речового права залежно від обставин конкретної справи. Велика Палата Верховного Суду наголосила, що предметом негаторного позову є вимога про усунення будь-яких перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, а тому позивач, з огляду на характер порушення, самостійно визначає спосіб, у який він вважає за можливе усунути такі перешкоди. Крім того, суд звернув увагу, що невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови у позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача захистити порушене право є очевидним, а заявлені вимоги можуть бути витлумачені відповідно до належного способу захисту. За результатами касаційного перегляду Велика Палата Верховного Суду залишила касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін. 🔠 Довідково: відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності відповідні норми права.

🌾 Більше коштів на посівну та жнива за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» Уряд оптимізував умови програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка є одним із ключових інструментів політики «Зроблено в Україні». Що змінилося для агровиробників? 🔹 Скасовані обмеження у 20% на використання кредиту для фінансування оборотного капіталу; 🔹 Ставку за аграрними кредитами на оборотний капітал знижено з 15% до 10% річних; 🔹 Сума кредиту на відновлення має відповідати сумі підтверджених збитків, але не перевищувати 150 млн грн; 🔹 З 1 вересня 2026 року екологічні та соціальні стандарти Світового банку поширюватимуться на всіх позичальників програми. Але під час воєнного стану та 180 днів після його завершення ця вимога не застосовуватиметься до низки кредитів, зокрема на відновлення пошкодженого майна та проєкти енергостійкості. Більше

📌 ГО «Центр зайнятості Вільних людей» презентував програму підтримки бізнесу В рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» представники громадської організації «Центр зайнятості Вільних людей» презентували програму підтримки мікробізнесу, яку реалізує міжнародна гуманітарна організація Mercy Corps. Учасники зустрічі ознайомились з можливостями отримання фінансової підтримки для започаткування, відновлення або розвитку власного бізнесу. Програма доступна для мешканців Донецької області, які наразі проживають у Дніпропетровській, Київській, Чернігівській, Одеській областях та місті Києві. Середній розмір фінансової допомоги становить до 2600 доларів США. Фінансова підтримка може бути спрямована на придбання обладнання, необхідного для ведення бізнесу. Зокрема, для переробки сільськогосподарської продукції. 🔠 Участь у програмі можуть взяти: 🔵 внутрішньо переміщені особи; 🟡 місцеві жителі, які зареєстровані та проживають на підконтрольній Україні території, де велися чи ведуться бойові дії (відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025), за винятком районів з активними бойовими діями або високим ризиком для життя та ведення бізнесу. Під час презентації програми розповіли про особливості конкурсного відбору учасників та критерії оцінювання заявок. Було зазначено, що перевага надається заявникам, які розуміють потреби ринку та можуть обґрунтувати необхідність отримання фінансової підтримки. Учасники платформи ознайомились з практичними прикладами реалізації бізнес-ідей із залученням грантової підтримки, отримали детальну інформацію про умови участі у програмі. ➡️ Подати заявку на участь у програмі можна за посиланням https://uerp.mercycorps.org/page/NWaZmOPQ

🍲 Вартість «борщового набору» в Донецькій області станом на 01.08.2026 у порівнянні до 15.07.2026.

🍞 Вартість хлібобулочних виробів в Донецькій області станом на 01.08.2026 у порівнянні до 15.07.2026.

📣 Жнива на Донеччині В умовах постійних обстрілів та дронових атак аграрії Донеччини обмолотили вже 60% площ під ранніми зерновими культурами. Про це кореспонденту Укрінформу повідомив директор департаменту АПК та земельних відносин Донецької обласної військової державної адміністрації Артем Чаган. Він зазначив, що на Донеччині, попри складну ситуацію внаслідок активних бойових дій, наразі триває збирання зернових культур. «Аграрії докладають чималих зусиль, аби зібрати вирощений попри небезпеку такий довгоочікуваний врожай<…> Наразі ранні зернові культури обмолочені на площі майже 13 тис. га, що становить 60% до плану, намолочено 37 тис. т зерна, за середньої врожайності 28,5 ц/га», - сказав Чаган. Він констатував, що озиму пшеницю зібрано на площі 7,5 тис. га, або 58% до плану, намолочено 24 тис. т зерна за врожайності 32 ц/га. Зараз, за словами керівника департаменту, в регіоні завершується збирання гороху. Цю культуру зібрано на 71% площ, урожайність - 28 ц/га. Крім того, розпочали збирання ярого ячменю; намолочено 5 тис. т за врожайності 24,7 ц/га. Чаган додав, що цьогоріч в області засіяно 35 тис. га технічними культурами, в тому числі 34 тис. га - соняшником. «В умовах постійних обстрілів та дронових атак аграрії Донеччини змушені переміщувати зернозбиральну техніку з місць зберігання до місць проведення збиральних робіт. Це створює додаткові ризики для сільгосппрацівників», - заявив посадовець. Він підкреслив, що разом із бойовими діями на темпи проведення жнив негативно впливають і втрата логістичних шляхів, перебої з постачанням пально-мастильних матеріалів та запчастин і їхня висока вартість. «Через небезпеку зберігання (зерна - ред.) у власних сховищах та відсутність працюючих елеваторів на території області, наші аграрії змушені транспортувати сільгосппродукцію до елеваторів сусідніх регіонів», - поінформував Чаган. Як повідомлялося, у 2021 році на Донеччині засівали 1,41 млн га земель. У рік повномасштабного вторгнення загальні площі посівів скоротилися до 406 тис. га, у 2023 році - до 364 тис. га, у 2024 році - до 334 тис. га. Аграрії Донеччини вже пʼятий рік поспіль проводять збирання ранніх зернових культур у важких реаліях бойових дій.