крук недоброзвичайний.
Статистика𝔯𝔢𝔭𝔬𝔰𝔱𝔦𝔫𝔤 𝔪𝔲𝔠𝔥 𝔞𝔭𝔭𝔯𝔢𝔠𝔦𝔞𝔱𝔢𝔡 𝔟𝔲𝔱 𝔴𝔦𝔱𝔥 𝔠𝔯𝔢𝔡𝔦𝔱𝔰 𝔬𝔫𝔩𝔶. 𝔡𝔪𝔰 𝔬𝔭𝔢𝔫. 𝔯𝔢𝔠𝔬𝔳𝔢𝔯𝔦𝔫𝔤 𝔞𝔣𝔱𝔢𝔯 𝔱𝔴𝔬-𝔶𝔢𝔞𝔯 𝔥𝔦𝔞𝔱𝔲𝔰. 𝔫𝔬 𝔪𝔲𝔱𝔲𝔞𝔩𝔰 (𝔩𝔦𝔪𝔦𝔱). 𝔨𝔦𝔯𝔦𝔟𝔞𝔫: 150. 2019-2025: 𝔅.𝔖𝔥𝔬𝔭.
- Последний пост
- 23:47
- Последнее чтение
- ещё не заходили
- Постов за неделю
- 5
- Всего постов
- 24
- Тип
- открытый
- Язык
- русский
- В каталоге с
- 12 авг.
- 1/24сутки в ленте
- 142
- 1/48двое суток
- 162
- 1/72трое суток
- 175
Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.
Посты
без подписи
🩶 ІНТЕРАКТИВ 🩶 Для будь-яких видів творчості! Як прийняти участь? Напишіть у коментарях своє імʼя, кілька речень про свою творчість, лишіть посилання на соцмережі. Додайте 1-3 фотографії робіт. Правила участі: • Підписка на канал. • Репост цього допису. • Відсутність забороненого контенту. Дата проведення: до 17 серпня 2026 р. Дякую всім за участь!
без подписи
без подписи
без подписи
без подписи
без подписи
tw: nsfw spoilers (більшість робіт не публікуватиметься в основному тгк). Десь так, на жаль чи на щастя, закінчується мій типовий нічний ментал брейкдаун.💔 Спробуйте вгадати на яких пікчах 💍. #𝖜𝖎𝖕
без подписи
без подписи
без подписи
Вперше спробувала розфарбувати фігурку.🖤 Вона прийшла мені з тему десь в жовтні минулого року і прям крихітною, довго чекала поки я нарешті її розфарбую. Результат звісно не те щоб дуже вдалий, бо в процесі відламалися крильця наплічника (які я поки не знайшла, але обов'язково додам трохи пізніше💔), але гадаю що для першого разу більш ніж годиться. Плюсом фото не передає як воно виглядає в реальності, на фото воно чомусь вийшло зернистим, але най буде. Кидаю до/після і виходжу на вулицю помацати траву і подихати свіжим повітрям, бо вже й забула як сильно смердять акриловий лак і аерозольні фарби. #𝖈𝖗𝖆𝖋𝖙 #𝖑𝖊𝖆𝖌𝖚𝖊𝖔𝖋𝖑𝖊𝖌𝖊𝖓𝖉𝖘 #𝖘𝖜𝖆𝖎𝖓
Щось нетипове готується. Поки можете здогадуватися що саме, особисто я таку штуку робитиму вперше.❤️
дисклеймер. зазвичай всі репости йдуть в сайд де як правило більший актив, але зараз буде невелика хвиля самопіарів і інтерактивів з репостами в основі, бо мені треба набрати аудиторію.♥️ звісно ж я не забуваю розбавляти репости обновами, але про всяк випадок перепрошую за тимчасові незручності. дякую за розуміння!
Ці чудові жинки бажають доброго ранку всім, крім Гарена.🤩 🤩🤩🖤🤩🤩 ❤️❤️❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️ ❤️ ❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️ ❤️❤️ ❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️ 🤩🤩🖤🤩🤩 #𝖑𝖊𝖆𝖌𝖚𝖊𝖔𝖋𝖑𝖊𝖌𝖊𝖓𝖉𝖘 #𝖒𝖎𝖘𝖘_𝖋𝖔𝖗𝖙𝖚𝖓𝖊 #𝖐𝖆𝖙𝖆𝖗𝖎𝖓𝖆 #𝖒𝖎𝖕𝖔𝖐𝖆𝖙𝖆 #𝖋𝖆𝖓𝖆𝖗𝖙
без подписи
🤩🤩🤩 🤩🤩🤩 🤩 ❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️ 🤩 🤩 🤩 🤩 ❤️❤️❤️❤️❤️ 🤩 𝔭𝔯𝔢𝔰𝔱𝔦𝔤𝔢 𝔠𝔥𝔬𝔰𝔢𝔫 𝔬𝔣 𝔱𝔥𝔢 𝔴𝔬𝔩𝔣 𝔳𝔢𝔯. 🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩 𝔄𝔩𝔱𝔥𝔬𝔲𝔤𝔥 𝔥𝔢'𝔩𝔩 𝔡𝔬 𝔴𝔥𝔞𝔱𝔢𝔳𝔢𝔯 𝔦𝔱 𝔱𝔞𝔨𝔢𝔰 𝔱𝔬 𝔰𝔢𝔠𝔲𝔯𝔢 𝔥𝔦𝔰 𝔳𝔦𝔠𝔱𝔬𝔯𝔶, 𝔥𝔢 𝔩𝔢𝔱𝔰 𝔬𝔫𝔩𝔬𝔬𝔨𝔢𝔯𝔰 𝔨𝔫𝔬𝔴 𝔱𝔥𝔞𝔱 𝔣𝔞𝔰𝔥𝔦𝔬𝔫 𝔦𝔰 𝔴𝔥𝔞𝔱 𝔯𝔢𝔞𝔩𝔩𝔶 𝔪𝔞𝔱𝔱𝔢𝔯𝔰. 🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩 #𝖑𝖊𝖆𝖌𝖚𝖊𝖔𝖋𝖑𝖊𝖌𝖊𝖓𝖉𝖘 #𝖘𝖜𝖆𝖎𝖓 #𝖋𝖆𝖓𝖆𝖗𝖙
🕸️🕸️🕸️🕸️🕸️🕸️🕸️🕸️ ❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️❤️❤️ ❤️ ❤️❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️ (𝔡𝔞𝔯𝔨 𝔳𝔢𝔯𝔰𝔦𝔬𝔫.) 🕸️🕸️🕸️🕸️🕸️🕸️🕸️🕸️ ☩𝔞𝔩𝔱𝔢𝔯𝔫𝔞𝔱𝔦𝔳𝔢 𝔳𝔢𝔯𝔰𝔦𝔬𝔫 (𝔫𝔰𝔣𝔴)☩ 🌟🌟🌟🌟🌟🌟 #𝖕𝖗𝖔𝖏𝖊𝖈𝖙𝖘𝖊𝖐𝖆𝖎 #𝖊𝖒𝖚_𝖔𝖙𝖔𝖗𝖎 #𝖓𝖊𝖓𝖊_𝖐𝖚𝖘𝖆𝖓𝖆𝖌𝖎 #𝖋𝖆𝖓𝖆𝖗𝖙 репости вітаються.♡
Продовження про приліт. Воронята, я неабияк ціную вашу підтримку і щиро перепрошую за відсутність фідбеку за весь день, трохи не до того було. Отже, зараз вже час підбити підсумки цього нелегкого дня, тож слухайте кулсторі. Це буде довгопост, та й я сама не надто люблю оффтоп будь-де за винятком свого сайду, але я хочу висловити все наболіле. Першим ділом я, звісно ж, відсипалась, бо не спала до п'ятої ранку: спочатку пересиджувала (вперше за весь час з початку повномасштабного вторгнення в загальному коридорі, а не в помешканні) вибухи на моїй квартирі, від яких тремтіли вхідні двері. Згодом був інтенсивний біг під обстрілами по темряві в комендантську годину до бабусі, де прилетіло буквально поруч з домом. Потім, вже у бабусі, ще кілька годин поспіль мені на вухо вив мій собака. Коли я прибігла, все було як в тумані: витягала висяче на шмарклях скло з рам, підмітала і лазила попід плінтус, щоб жодного уламку не залишилось, бо ж у мене тварини і вони досить допитливі, всюди лазять і все до рота тягнуть. А уламки скла були всюди: починаючи з ліжка матері і собачої лежанки і закінчуючи навіть фільтром для води. Дивно, що мамина консервація на зиму, яка стояла на столі залишилася цілою і неушкодженою. Стосовно самого шкла – коли я почула про те, що все повибивалося, перша думка була "та що ж таке, ми ж тільки два тижні тому антикішки встановили". Дивовижно, але вони до речі витримали, як і склопакет, який в будинку навпроти повилітав майже повністю, особливо на верхніх поверхах. А от прості дерев'яні вікна і двері, на жаль, не витримали і розбилися, благо хоч не всі. Мушу зауважити, що нам ще дуже пощастило, бо пошкоджене лише внутрішнє шкло, а саме вхід на кутовий балкон, вікно з кухні туди ж і скляні двері на кухню. Втім, на жаль, цього скла було теж достатньо з головою, щоб забезпечити геморой з його прибиранням на весь подальший день і подекуди все ще напорюватися на уламки. Проте подальший геморой був ще більшим: оформлення пошкодженого майна – це ще та бюрократична срака. Всі документи збери, фотодокази збери, вистій чергу в штабі допомоги, посварися із знахабнілими сусідами в тій же черзі за шматок тирсоплити (за який з тебе ще й гроші хотіли здерти) і так далі. А якщо у тебе в оновленому реєстрі нерухомого майна цієї квартири немає, при тому що записана вона на тебе – йдеш під три чорти, навіть якщо від неї залишилося згарище і кілька цеглин. Я поки не поспішаю ні про що просити і категорично відмовляюсь від допомоги, навіть якщо її пропонують, бо мені незручно. Є люди, які потребують її набагато більше, зокрема родина колеги мого друга, яка загинула зі своєю матір'ю цієї ночі прямо по дорозі в укриття. Та й загалом те, що коїлося в сусідньому кварталі більше походило на фільм жахів, аніж на сувору реальність сьогодення. (До речі, підтримати постраждалу родину фінансово можна тут, за поширення буду дуже вдячна окремо.) До зими якось перетерпіти ще можна буде, далі — як вийде. Зрештою, давно ті дерев'яні вікна треба було поміняти. Мутер теж відмовлялася від допомоги родичів, бо, каже, не хоче гнівити бога: так вийшло, що сама вона в день перед масованим обстрілом сходила в церкву і поставила свічку за здоров'я сім'ї. Я особисто в бога не те щоб сильно вірю, але якщо протикорабельна балістична ракета, яка здатна знести під'їзд на шістнадцять поверхів до фундаменту, впала в кількох метрах від дому, влучивши в землю і повибивавши вікна, але не поранивши і не вбивши при цьому жодної живої душі – мабуть, це дуже велика удача, достатньо велика щоб вважати її своїм другим днем народження. Висновки, які я зробила вже, як то кажуть, на своїй шкурі: 🖤 Не нехтуйте повітряною тривогою. Ніколи.🙏 Реагуйте на неї перш ніж глянете, що летить. Завжди треба мати при собі хай і невеличкий, але тривожний рюкзачок з усіма документами, паверами, водою і.т.д., але на практиці у загальний коридор я вибігала боса і в піжамі, а на руках були лише ключі від квартири і телефон з шістьма відсотками заряду. І лише в короткі перерви між виходами балістики я встигла перебіжками забрати рюкзак, благо вже спакований. 🖤 Слідкуйте за внесенням в реєстри, якщо майно у вашій власності. Це ще нам дуже пощастило (знову ж таки, лол), що ця квартира була в реєстрі, тому що моя квартира, яка де-юре належить не мені, в реєстр не занесена. 🖤 Коли у вас поруч влучання, першим ділом "вийдіть на вулицю і поприбирайте свої вікна з дороги, бо це ваше майно і ваша відповідальність". Принаймні так сказала наша голова ОСББ в перші хвилини після прильоту. Хоча, на мій подив, мешканці таки вийшли – але не поприбирати вікна з дороги, а гуртом подивитися на велику вирву під домом. І це тоді, коли ще навіть не було відбою тривоги. Протягом дня туди ще сходилися люди: хто в штаб по допомогу, хто пофоткатись на фоні велетенської ями немов це якийсь новий артоб'єкт, хто просто подивитися на вирву і порізані шрапнеллю дерева, а хто позбирати цю саму шрапнель і невеликі уламки в якості сувеніра і забрати її додому. До вечора яма була вже засипана і велетенської вирви не було, поверх неї вже акуратно поклали плитку, а про колишні її розміри нагадувала лише натягнута навколо стрічка нацполіції і фотографії в новинних каналах. Дракон хотів сьогодні нас з'їсти, але, на щастя, вдавився. А щоб він з'їв якомога менше життів — донатьте на актуальні збори і бережіть себе та своїх близьких. Всіх люблю.🖤
Доброї ночі всім хто не спить, мені в'їбало балістикою.:3 Я в порядку, жива, здорова, так склалося що ночувала не тут. Мама з бабусею і тваринами теж, але трохи налякані і без вікон, не без того. Влучання було поруч. В зборах особисто ми потреби поки не маємо, жити будемо, ну принаймні до зими. Поки збираємо по всій квартирі уламки, які розкидані всюди, навіть в собачій лежанці. Не дає спокою відчуття, що пролети ракета на кілька метрів нижче – і я б вже була вимушена шукати своїх близьких під завалами. Хоча, судячи з криків поруч, в сусідніх під'їздах теж когось шукають. А ще повз мене їдуть цілі кортежі швидких і пожежних бригад. Тому що праворуч від мого друга як я зрозуміла склало цілий будинок.