CoggiCon

Той день настав🫣😋 День, коли я перестану говорити, що я викладач, англійської, який ніколи не був у Лондоні:) Мені дали візу🙏 А ще... я мені трішки соромно перед вами, що я зник з каналу так надовго. Просто так інколи буває, коли віддаєш роботі надто багато себе, можеш згоріти, мов сірничок, до тла... і це потребує відновлення і трансформації. Тому повертаюся до вас вже незабаром, але з іншим настроєм й іншими думками. І розпочатою психотерапією за плечима. Чому за плечима? Бо у мене завжди в житті була звичка одягати наплічник для відчуття захисту (напишіть, якщо ви тривожні і теж таке робите😁). Бережіть себе і свою менталку! Обіймаю🤗

Чи може тролінг бути здоровою афективною регуляцією народної влади? Цей прийом називається détournement, або культурним перехопленням: форма влади зберігається, але в неї вставляється елемент, який руйнує її первісний авторитет абсурдністю. На рівні емоцій це перекодування монопольної серйозності, героїзації, поваги чи довіри до влади (Зе) на викриту інфантильність, постановочність, порожнечу, кринж, недовіру, кумедність. Типу, "Вова, ми викрили твою безпорадність та фальш". 🌱Мем створює відчуття колективного протестного «МИ»: «Я теж бачу шоу й імітацію замість результатів». 🌱Мем переспрямовує сором за присоромлення владою протестних настроїв на саму владу. 🌱Мем перехоплює функцію означника публічного простору: "Зеленський - це лише порожня форма героїзму й офіціозності" 🌱Мем перевстановлює символічну ієрархію: "Вова, ти забув, чий ти "слуга"!" Але є у цьому один мінус, і про це далі.. Друзі, а напишіть, чи був би вам цікавий курс із 10 практичних занять з афективних маніпуляцій та читання емоцій?

і хто тут влада? 🤌Пишаюся усіма вами з картонками!

Це досі найліпша аналітика перебігу подій. Від меленіалів.

Коли людина стає лише розхідним ресурсом для технологій чи цілей, будь-які "здобутки" втрачають сенс, бо носієм сенсу є людина. Пустити Федорова і реформування під ніж на догоду м'ясникам у керівництві та армії - це передовсім деморалізуючий відкат, який стане відчутним у всіх ланках суспільства. Підтримувати армію, яке реформується і технологізується не те ж саме, що ставати співучасником бездумного самознищення нації в ім'я героїзму. За що воюємо? Якщо за своїх людей, тоді людина в пріоритеті. Якщо за героїчний образ - тоді можемо просто героїчно і тупо викласти усіх. Чи можливо, воюємо за особливих "своїх" за рахунок усіх інших "своїх"? Що обере Україна - виживацький колективізм чи інноваційний комунітаризм (*із прогресивним індивідуалізмом для спільного блага)?

Чаю, затишку і подкасту 😋 Наливайте! https://www.youtube.com/watch?v=qGPGCd8t8sA

It's never too late for music. Hoppkins is 80+, and he releases his debut single. Euronews пише, що лауреат двох премій Оскар, Ентоні Гопкінс, випустив свій перший сингл Bracken Road, який вийшов 10 липня, та підписав контракт із лейблом Decca Classics. "💬Музика була моїм першим прагненням, моїм першим бажанням. Я компоную музику все своє життя. Деякі з цих творів супроводжують мене вже десятиліттями, і я досі час від часу повертаюся до них", – поділився актор. Скільки краси у одному флаконі. Аж захотілося відновити свої заняття з вокалу.❤️ https://www.youtube.com/watch?v=0hVfFyUxAS4

Чергова показова ситуація національної корупційної аутофагії: це коли заради наживи свої ж хлопці на потоках душать своїх більш успішних. Це не вирок нам як нації, у багатьох країнах було рівно те ж. Це зайве нагадування, що без незалежних інституцій і реального волевиявлення не буває демократичної держави і здорової нації.

Популяризація науки - це, звісно, файно, у притомних межах. Але зізнаюся вам, я вже більше як пів року нічого на історичні теми від "неісториків" не дивлюся і не читаю. Бо якщо я дійсно хочу розібрати якусь тему, я маю спершу зробити дослідження, хто найбільш фахово цією темою займається на базі архівних документів і реальної джерельної бази. Бо є політика пам'яті, а є історія. Є дослідження медій і трешу, а є фахова філологія. Є научпоп про мозок, а є реальні дослідження мозку. Є популярна психологія чи психоаналіз культури, а є доказова психологія, психотерапія і психоаналіз. Ось саме для цього розуміння варто подивитися це відео. Бо що менше інфошуму довкола, то ясніше думається. https://www.youtube.com/watch?v=xKMvBA4WxzM

Чому іноді слово, прапор або ім’я діють на нас так, ніби це не знак, а дотик? Ми звикли думати, що “вигадане” — значить умовне, штучне, не зовсім справжнє. Але тоді незрозуміло інше: чому деякі символи рухають нашими тілами і формують наші політичні позиції, часто ще до усвідомлення цього? Це відео — про дивну межу між біологією, культурою і символами на матеріалі досліджень нейронауки культури та ідентичності. І, можливо, про те, де саме контроль за символічним стає політикою тілесно-емоційних реакцій. https://youtu.be/13Rxnk7hAdc

Чи існує в науці таке поняття, як колективна чи національна ідентичність? Як мозок взагалі реагує на означники і символи таких ідентичностей? Це все філологічна фікція, а національні міфи залишилися у 20 столітті, чи все-таки нейронаука демонструє щось інакше? Як перевірити тези Портнікова буквально в нейролабораторії? І нащо людській істоті міфи, якщо більшість із них наука давно спростувала у прямому буквальному розумінні? Про все це — коротка замітка і огляд досліджень. Це так, все, що не вмістилося в сценарій) https://medium.com/@coggicon/national-identity-in-the-brain-ae7caa17e110?sharedUserId=coggicon