Teachers' HUB

І ще одну річ я про себе зрозуміла. Я погано працюю з довгостроковим плануванням. Але добре працюю спринтами. Тому хочу дати собі 100 днів. Ну зможу ж я витримати 100 днів дисципліни, якщо вже пів року гуляю з собакою 4 рази на день? Це 14 тижнів і 2 дні. Спринт №1 — два тижні. Ціль: познайомити вас із моїм досвідом в ESP. Що хочу зробити за ці два тижні: 📍підготувати блок матеріалів для безкоштовного розповсюдження; 📍розповісти про time-eaters в ESP; 📍 провести декілька безкоштовних консультацій для тих, хто вже працює в ESP і кому потрібні допомога, підтримка або просто погляд зі сторони. Минулого тижня я вже трохи розповідала про свої думки щодо унікальності контенту уроків і про те, чи взагалі ця унікальність нам потрібна. Можна переглянути тут: Misconceptions in Business English Подивимося, куди мене заведуть ці 100 днів. Stay tuned. Or unfollow :))) Повертаємося до бази. We don't teach tenses. We ignite conversations.

Прийшов час щось змінювати. А може, навпаки — get back to basics. Після 8 років у бізнесі я на 2 роки пішла в найм (англійською employment звучить якось приємніше)). І от я вирішила звільнитися. При тому зі сторони це може виглядати досить дивно (моя власна тривожність теж махає мені плакатиком «спасібо, дура»), бо робота гарантувала дійсно високу заробітну плату — я вже встигла вивчити ринок, — оплачувані відпустки та лікарняні (тут більшість усе ж на фрілансі й розуміє, яка це зараз розкіш) та й загалом багато плюшок. Чому я вирішила звільнитися? Сталося так, що всю мою команду скоротили. При цьому мені запропонували залишитися, але я вирішила, що це буде слушний момент піти, бо думки про це були вже деякий час. Але знову ж — чого? Бо не вистачало реалізації. Останні пів року (ба навіть більше) завдання ставали дедалі рутиннішими, з’явилося відчуття вигорання, яке підкрадалося то зранку в понеділок, то посеред тижня. При тому що складних задач особливо й не було, але все одно не відпускало відчуття, що рухаюся кудись не туди. Чи стало все на свої місця після звільнення? Хахаха. З одного боку, є страх померти під мостом голодною і босою (який абсолютно нічим не виправданий). З іншого — присмак ейфорії від того, що з’явилася певна свобода. Чому певна? Бо свобода є свободою, коли ти вмієш нею насолоджуватися. Отут проблемка)) І повного розуміння, куди рухатися далі, теж поки немає. Що є на даний момент: 📍декілька оферів (на умовах гірших, ніж були до цього, але з примарними обіцянками кар’єрного і, як наслідок, фінансового зростання); 📍студенти, з якими я продовжую займатися; 📍групи викладачів, які я вирішила поставити на паузу (вчасно так?))) до середини вересня; 📍декілька пропозицій від клієнтів на розробку навчальних програм для їхніх компаній на стику англійської та soft skills (але я успішно саботую процес, бо вчасно не відправляю документи для підписання NDA); 📍проєкти школи (наче школа офіційно вже й не функціонує, але декілька проєктів ми все ж ведемо). А тепер трошки відійду від теми. Сьогодні рівно місяць з мого дня народження. Цього року я взагалі ніяк його не святкувала і просто втекла (мені здається, останні декілька років я кажу цю фразу постійно). Перед днем народження — як, мабуть, у багатьох — було стійке відчуття, що пройшов ще один рік марно. Але чи так це насправді? ❌Так, я не заробила мільйон (а з моїми геніальними фінансовими рішеннями на кшталт звільнення не скоро зароблю))). ❌Я не купила квартиру (див. попередній пункт). ❌Я не стала відомою (а я хотіла?). ❌Я не заміжня (вдруге) і не маю дітей (але я цього року такого й не планувала). Але ж я зробила маленькі — а може, і не дуже — речі, які хотіла. ✅Пройшла шлях Сантьяго. ✅Пробігла марафон. ✅Завела собаку (життя, мабуть, надто простим здавалося). ✅Змінила зачіску. То чому б просто не радіти цим моментам, поки є можливість? Звичайно, тривожна частина моєї особистості періодично намагається загнати мене назад у соціальні рамки. А що, як не там щастя? До чого тут уся ця філософія? Справа в тому, що я давно планувала (ні, не планувала — подумувала) робити продукти для ESP. Але постійно не вистачало сил, терпіння, енергії, мотивації, кофеїну, правильної фази місяця і т.д. А чим довше відкладаєш, тим більш примарною здається ця ідея. Бо всі вже там — зі своїми продуктами, репутаціями, успіхами й мільйонами. А я наче ще й поворот не туди два роки тому зробила. Ще місяць тому я розробила план (якого вже місяць не дотримуюся — перший ювілей 🎉). За цим планом перший тиждень мав бути присвячений постингу про моє повернення в ELT та формуванню інтриги. За місяць я заінтригувала тільки себе питанням, чи підніму я колись свою дупцю і почну рухатися в потрібному напрямку. І взагалі за планом я ще не мала б розкривати всі карти. Інтрига ж, пам’ятаєте? Але окей. Те, що я давно пориваюся зробити: 📍 створювати власні матеріали для ESP; 📍 підготувати й провести курс з ESP для тих, хто хоче свічнутися туди або шукає нових ідей; 📍 проводити воркшопи про адаптацію матеріалів в ESP та recycling матеріалів про skills, які трансферяться зі сфери у сферу.

Сьогодні почула від кінолога фразу, яка мене трохи зачепила. Фідбек, після якого не відбулася дія, не має сенсу. Якщо нічого не змінилося, то причин може бути дві: 📌або фідбек був недостатнім і потрібно змінювати силу (інтенсивність) впливу; 📌або ти погоджуєшся з тим, як виконується дія, і просто живеш з цим. І тоді вже не скаржишся. Я думаю, у нас, викладачів, є ще третя опція. Студент, який не реагує на фідбек, може просто піти лісом. Але з собакою це, як виявилося, не працює)) І цікаво, що навіть маючи цю опцію, я часто бачу, як викладачі обирають другий варіант. Не змінюють підхід, не підсилюють вплив, не шукають інші способи донести думку. Просто поступово звикають до того, що нічого не змінюється. І от тут собака виявився дуже незручним студентом. Бо з ним доводиться або шукати рішення, або чесно визнавати, що тебе все влаштовує. Зате відкриваєш нові грані своєї особистості. І дисципліни. І впертості. Переважно собачої. Хоча не тільки собачої. Отакі сьогодні собачі теревені 🐶 P.S. Ще кінолог сьогодні сказав, що бувають чутливі собачки, а буває мій піздюк. Але це ми обговорювати не будемо))

Hey there :) Обіцяю, що завтра поділюся прикладом Exit ticket для трансферу граматики на ESP уроках. Підготувала для студента на завтрашній урок, щоб продемонструвати вам свіжачок :) А поки що дві коротеньких обʼяви 1️⃣ workshop у суботу таки бути, ось тут реєстрація 2️⃣цього тижня стартують групки English +Methodology 3.0 і ще можна заскочити до нас за цим посиланням https://forms.gle/45CwuxAvjXPeb43n9 (Ми раді і стареньким, і новеньким :) До зустрічі завтра з exit ticket :)

Собачий менеджмент або ви не повірите - тут знову про інструкції 😅 Собаки. Інструкції викладачів. Менеджмент. Думка 1 Повторюсь, я люблю свого собаку. Але інколи це просто звіздець. трішки фруструю 🙃 І звичайно це виливається в мої голосові кінологу (читай: ниття, крики про допомогу). І він сказав дуже класну штуку. Якщо обирати, на кого ставити - на власника, в якого собака все робить з першого разу, чи на того, кому треба 100–200 повторень (і це ще занижено), він обере другого. Бо першому просто пощастило. (Я підозрюю, що там і заводчик, і мама-собака, і соціалізація, і все разом) А другий - прокачується. Він змушений: 📍розібратися з психікою собаки 📍навчитися бути послідовним 📍включити терпіння на максимум І от тут hello, викладання. Наші інструкції на уроці - така сама історія. Не факт, що вони геніальні, якщо студент зрозумів з першого разу. Можливо, йому просто пощастило - він уже десь це бачив. А от коли НЕ зрозумів - починається найцінніше. Якщо, звичайно, ми не йдемо в: “він просто нічого не розуміє” і не перекидаємо відповідальність. (дуже нагадує “та в мене просто собака тупа, а вам пощастило”, так? 🙂) Думка 2 Less is more. І це було боляче. Я щиро думала, що нормально даю команди. Ну просто треба більше практики. А потім кінолог дивиться і каже: “А що ви зараз робите?” І тут я розумію, що в мене 3–4 команди зліплені в одну. І собака такий: “ем… що саме? ок, зроблю щось рандомне, бо там десь був смаколик” Знайомо? 🙂 Коли ми: накидаємо інструкцію одразу на кілька етапів 📍бо “це ж очевидно” 📍бо “вправа проста” 📍бо “навіщо тут пояснювати” А студент такий самий: error → random action Думка 3 Я завжди топила за те, що з викладачів виходять класні менеджери. Але не через Present Perfect 🙂 А через те, що ми вчимося: 📍декомпозувати задачу 📍будувати таймлайн до результату 📍давати чіткі інструкції 📍давати нормальний фідбек І ці навички ідеально трансферяться куди завгодно. Але тільки якщо вони у нас реально відпрацьовані. Бо інакше завжди буде одне пояснення: студенти / собаки / підлеглі - “тупі” (спойлер: ні 🙂) І це, до речі, дуже про knowledge transfer. Бо коли ти реально опанував навичку, наступне питання: а де ще я можу це використати?

Hey teachers) Знаю, що мій попередній допис був трохи з розряду “сідаємо подумати про життя” і міг виглядати занадто абстрактно Тому давайте дуже приземлено, на прикладі сьогоднішнього уроку 😄 Як виглядає той самий knowledge transfer, коли у вас ESP і смол ток про поїздку в Одесу 1 - почали зі смол току про вихідні (так, вже четвер, але ми не бачились, я маю право)) 2 - поговорили, я дала лексичний фідбек і він ніби норм але є нюанс студент працює в дуже конкретному маркетингу а ми зараз наговорили “ну таке… загальножиттєве” 3 - сидимо і думаємо а що з цього реально можна забрати в роботу о, end up жива, частотна, дуже “про життя і про роботу” штука що робимо? 📍беремо колокацію 📍накидуємо прикладів (від простого, щоб зловити суть + можна через аналогію з українською) 📍розбираємо мікрограматику (це важливо, не пропускаємо) 4 - студент генерує свої приклади спочатку з життя (з тієї ж Одеси, вихідних, що завгодно) 5 - і тепер найважливіше - дотягнути це до роботи спойлер: сам не завжди дотягне, не розраховуємо на диво 📍опція 1 ви знаєте його контекст і даєте сценарій I remember you took over a new project. It was quite challenging, you were testing different hypotheses, trying to make it profitable, but in the end you shelved it. What happened? 📍опція 2 йдемо через питання Did you work on any project recently? What was going on? How did it end up? І ось тут починається магія, бо це вже не “встав слово в речення” це вже про його реальність я знаю, що не відкриваю вам Америку, але просто нагадую просте працює 😄 якщо воно 📍прив’язане до meaningful контексту 📍не виглядає як “зараз ми будемо мучити тебе конструкцією” (лобовим склом я його задовбувати не буду якщо треба буде пояснить на пальцях)) ) і до речі ми ще трохи погралися з caught бо воно дуже красиво трансфериться в робочі колокації коротше менше “вправа заради вправи” більше “а де це живе у твого студента”

Hey teachers) Продовжую собачу CELTA) Ну що, собака таки повністю перевернула моє життя) 📌Я більше не сова, я підбитий голуб (читай: тепер жайворонок), бо на пробіжку я могла не встати (і не вставала), а якщо комусь хочеться пісяти - варіантів немає) 📌Я поступово відмовляюся від студентів і side hustle проєктів 📌В моєму житті стало набагато менше алкоголю 📌Інколи я плачу і думаю над тим, як я взагалі приймаю рішення в житті і на що я розраховувала))) (собаку віддавати не планувала, але приховувати, що це складніше ніж я думала не буду) Але Ріко дав мені дуже неочікувану штуку - платформу для спостереження і аналізу І так, я знаю, що людей і тварин порівнювати не можна (але ви просто не бачили мого сусіда Толіка після другої пляшки), але дуже багато речей прекрасно трансферяться І от тут ми підходимо до теми, яка мене давно чіпляє knowledge transfer Ще на попередньому потоці English + Methodology я зловила себе на думці: ми всі намагаємося дати студентам “те, що знадобиться в житті” але якщо чесно - це звучить як щось абсолютно неосяжне бо ну як ми можемо підготувати до ВСЬОГО? Але хороша новина — і не треба Бо: 📌лексичний підхід нам каже, що мова досить передбачувана кількість колокацій обмежена, і в контексті це ще більше звужується 📌люди теж, як би це не звучало, доволі передбачувані і поєднюють передбачувані речі (так, є викладачі з онліфансом, але ймовірність що вони зараз це читають і підуть до вас на урок - невелика)) 📌і поведінкові патерни часто повторюються в різних сферах тобто матеріалу для трансферу (повторення його в різних життєвих ситуаціях) більш ніж достатньо Питання тільки що ми з цим робимо на уроці Бо реальність така: 📌є програма 📌є таймінг 📌є обмеження і ми не завжди можемо “вчити життю” Але ми можемо робити knowledge transfer, тобто навчити студента брати те, що було на уроці, і використовувати це поза ним І тут є дві ключові стратегії (і ви точно їх уже використовуєте, зуб даю) 1️⃣Hugging (low-road transfer) це коли ми натаскуємо студента на конкретні ситуації є тригер → є реакція 1, 2, 3 всі ваші: 📌mock interviews 📌problem solving TBL tasks — це воно 2️⃣Bridging (high-road transfer) це вже про інше про те, щоб студент почав думати “а навіщо це мені?” “а де ще я можу це використати?” “а як це пов’язано з тим, що я вже знаю?” це вже не дресирування, це ближче до виховання (сорі за собачу метафору, не відпускає) Що ми можемо робити: 📌не чекати, що вони самі це побачать, а вчити їх цьому прямо 📌розвивати analogical thinking 📌давати прості фреймворки типу Detect / Elect / Connect 📌робити нормальні exit tickets (не формальні, а такі, де реально треба подумати) І кілька важливих речей: 📌це не про “розкрити дужки” 📌немає “кращого” підходу 📌їх можна комбінувати 📌але і не завжди треба міксувати просто щоб було І я хочу це все нормально розкласти і попрактикувати Тому хочу провести воркшоп цієї суботи Hugging & Bridging: Strategies for Knowledge Transfer буде про: 📌як це виглядає на уроці 📌як це не ламає програму 📌як це реально вбудувати в те, що ви вже робите і трохи про те, як не зійти з розуму, поки намагаєшся “вчити життю” через Present Perfect 😅 робимо?)

Займаючись з кінологом я відчуваю себе на курсі для викладачів, тому що по факту є тренер який тренує тебе для того щоб ти став тренером. Така собі собача CELTA і я ритмічно в ній лажаю)) Кінолог часто повторює, що ми працюємо з двома різними процесами: 📍виховання 📍дресирування Це коли я похвасталася, що пес може виконувати команду high five і пожалілася, що він на мене не реагує на прогулянках І тут мене дуже приземлили🙊🙈 📍дресирування — це поведінка по команді 📍виховання — це поведінка без команд І воно якось болісно знайомо, правда? Бо наші студенти часто виглядають точно так само 👇 Вони: 📍можуть розкрити дужки 📍знають фразові дієслова 📍будують ідеальні речення у вправах Але: 📍губляться в розмові 📍не реагують в моменті 📍“не чують” мову І виходить цікава штука: 👉 дресирування = контрольований контекст 👉 виховання = реальне життя У собаки: 📍вдома “сидіти” працює 📍на вулиці — ні У студента: в вправі Present Perfect ідеальний в розмові — “I did… no, have… wait…” І тут неприємна правда: 📍ми як викладачі дуже часто дресируємо 📍але думаємо, що виховуємо Бо дресирування дає швидкий результат: ✔️ зробили вправу ✔️ відповіли правильно ✔️ виглядає як прогрес А виховання — це: 🤦‍♂️довго 🤦‍♂️хаотично 🤦‍♂️іноді криво 🤦‍♂️і без “правильної відповіді” І найцікавіше: кінолог не вчить собаку він вчить тебе: 📍створювати умови 📍підкріплювати потрібну поведінку 📍працювати з реакціями, а не з командами Звучить як методика, правда?) Бо по факту: 📍ми не вчимо Present Perfect 📍ми вчимо реагувати через нього 📍ми не вчимо фразові дієслова 📍ми вчимо використовувати їх, коли вони реально потрібні І тому питання не в тому: “чи знає студент конструкцію” а в тому: чи стає це його поведінкою Бо знання — це ще не навичка а навичка — це ще не поведінка І здається, що наша задача трохи не там, де ми звикли її бачити 🙂

наш мозок дуже хитрий: — він буде шукати, як зробити завдання з мінімальними затратами — і буде ігнорити все, що не має сенсу або челенджу Тому нам потрібно давати задачі, які: — мають сенс — трохи челенджать — але не обов’язково супер креативні І це важливо: це взагалі не про інтерактивні платформи Це можна зробити з чистим аркушем і 2–3 питаннями Ось приклад шматочка уроку (середина модуля English + Methodology, тема вигоряння і ментальної втоми): Stage 1 (активуємо лексику з попереднього уроку) відповідаємо на питання → кожен студент виписує свої red flags (можна користуватися матеріалами) Stage 2 читаємо red flags партнерів → голосуємо, якщо щось відгукується Stage 3 в групах вирішуємо: що схоже / що різне Stage 4 в парах проходимося по іншим питанням з першого завдання І все Ми пройшлися по лексиці 3–4 рази не задаючись питанням “як її повторити” а просто керуючи увагою студентів Хоча, звісно, є і більш “технічні” вправи: — розсортувати по категоріям — розділити “знаю / використовую” vs “знаю / не використовую” — заметчити — reorder І дуже часто їх скіпають бо “ми ж тут не говоримо” але саме вони — база для інтерналізації нової мови P.S. якщо хтось подумає “що це за дивна структура уроку на дошці” — ми якраз експериментували з фреймворками поза CELTA, і це був урок за моделлю Observe → Hypothesise → Experiment → Evaluate але це вже тема іншого посту 😏 А якщо хочеться відчути себе in students’ shoes і спробувати різні методичні штуки (і знайомі, і ні), чекаю на курсі форма ось тут старт через за тижні ❤️💙

Hey teachers) Я дуже часто писала тут (коли взагалі писала 😅), що є два найголовніші моменти на уроці, без яких він не буде ефективним: 📍exposure і feedback Що б ми не вміли / не вміли робити в методиці — ці дві речі ми зобов’язані забезпечити. Бо: 📍 для деяких студентів урок з англійської — це єдине місце, де вони взагалі чують мову і щось з нею роблять 📍 без зворотного зв’язку ми просто не розуміємо, куди рухаємось І от коли мова заходить про exposure, важливо не забувати, що це не просто exposure, а frequent exposure Мови потрібно багато Не один раз побачити слово і пішли далі А реально багато разів з ним зіткнутися, щоб почати його інтерналізувати і використовувати І тут підходимо до моєї улюбленої теми 😏 коли я проводила воркшопи і курс по Lexical Approach, ми часто говорили, що після будь-якого input (в якому форматі він би не був) нам потрібна стадія… lexis manipulation (fun fact: такого терміну не існує 😂 не закидайте помідорами, я знаю, що досвідчені викладачі тут впізнають знайомі концепти під іншими назвами) Що це взагалі означає? Нам треба щось поробити з лексикою Не одразу “produce beautiful sentences” А: — пощупати — перечитати — перескласти — потаскати стікери туди-сюди — почути ще раз — побачити ще раз Щоб вона просто була перед очима постійно Бо

Hey teachers) Настав час запускати третій потік English + Methodology Прогріву не буде, зразу по суті 😄 Я реально сумувала за цими групами. Бо з усього, що я зараз роблю, викладання - це те, що дає мені найбільше задоволення. А ці групи - це завжди про “go an extra mile”: більше креативу, більше експериментів і той самий баланс між “працює” і “а давай спробуємо інакше, навіть якщо це не textbook way” Кожен потік для мене - це трохи челендж. Є думка: “а раптом вони вже все знають?” Але по факту ні разу не було такого 🙂 Кожна група відкриває нові питання, нові патерни і нові інсайти З попередніх потоків у нас залишились незакриті гештальти по темах: 📍фінанси 📍крос-культурна комунікація 📍resilience & well-being І, скоріш за все, ще щось додамо бо на першому занятті ми завжди разом вирішуємо, куди рухаємось і що реально потрібно саме вам Як будемо комбінувати English + Methodology? 🔹 1 раз на тиждень — заняття з лексики (живий English, який реально використовуєте) 🔹 1 раз на місяць — велика методична зустріч На методичці будемо розбирати: 📍 що ви пробували на уроках 📍 що зайшло / не зайшло 📍 як адаптувати під різні рівні 📍 як під різні запити студентів Тобто це не “послухали і розійшлись”, а нормальна робоча лабораторія 📅 Старт — тиждень 4 травня По часу: 📍четвер 18:00 (вечір) 📍субота 11:00 (день) або ще думаємо про п’ятницю ввечері (подивимось по попиту) ⏱ Тривалість заняття - 1,5 години 📚 Курс - 16 уроків 💰 Вартість - 60$/4 тижні 📈 Рівень - B2–C1 👩‍🏫 Для викладачів Методична сесія - кожна 4-та субота (перша -30 травня) І ще: якщо вам хочеться тільки методики - можна окремо → Last Saturday meeting 😄 💰 15$/місяць Якщо відчуваєш, що це твій формат- заповнюй форму 👇 https://forms.gle/AXc6oePsoBKHmU8p7 (і так, залишу кілька відгуків з попередніх потоків, щоб ти зрозуміло, що там відбувається насправді)

Hey teachers) Якщо ви ще не за великоднім столом ділюсь швидкою вправою, яку використала зі своїми студентами після паузи. Бо я ж сказала, що повертаюсь 🙂 І це той самий варіант, який можна тримати up your sleeve, коли у студентів нуль енергії на повноцінний урок. Розбавляємо small talk і непомітно виходимо в лексику 👇 Stage 1 — реакції на “How is it going?” Даємо 6–8 фраз: частина позитивні, частина — легкий complaining (типу rough patch / breakthrough). Студенти дивляться, задають питання → потім відповідають на “How is it going?”, обираючи 1 фразу + додають деталі. (тут ідеально заходить lexical feedback на їх відповіді) Stage 2 — помічаємо мову Витягуємо цікаві шматки з їхніх відповідей або з матеріалу → даємо колокації Наприклад: make a breakthrough hit a rough patch go through a rough patch Можна: 📍дати готові 📍або попросити їх забрейнстормити / знайти з AI Stage 3 — chunking Даємо кілька речень → студенти виділяють саме колокації / чанки (критичний етап, бо багато хто “ламає” фрази або бере не той обсяг) Stage 4 — personalization Беремо ці ж колокації → студенти будують свої речення I hit a rough patch with my studies We made a breakthrough in the project Stage 5+ — розвиток (тут починається найцікавіше) Як це можна прокачати далі: 👉

Hey guys! Long time no see 🙂 Місяць тому я взяла собаку. І вона (а точніше він) займає просто весь мій час. Настільки, що я 📍не набирала групи, 📍не писала тут нічого 📍не відповідала на повідомлення “коли старт курсів?” (і відповіла тільки на частину сьогодні - shame on me 🥲). В мене було декілька стадій прийняття. І одна з них звучала приблизно так: “ну і який я тічер, якщо я навіть собаку не можу навчити відгукуватися на ім’я?” Fun fact: Ріко відгукується на “Кабанчик”. Щось точно пішло не так 😂 Але я трохи опанувала себе (частково)) і почала вчитися жити в режимі baby steps і бути задоволеною ними. І знаєте що? Коли не ставиш собі космічні цілі, стає значно легше помічати прогрес і аналізувати його. Тому хочу поділитися своїми “собачими” спостереженнями, які дуже добре працюють. І які, на жаль або на щастя, ідеально трансферяться на людей 🙂 1️⃣режим і рутина це мастхев у навчанні. Важливо займатися не довго, а регулярно. І закінчувати на моменті, коли ще є енергія і бажання, а не коли ти вже “вижатий лимон”. 2️⃣positive reinforcement працює (так, несподівано 😄). Але важливий момент для перфекціоністів. Хвалити треба не тільки за щось “вау”. Навіть якщо “ну це ж базово, він мав це зробити”, все одно підкріплюємо. Ми сигналізуємо: “оце добре, давай ще раз”. Я, наприклад, хвалю собаку за те, що вона просто спокійно лежить 1 хвилину, тому студента точно можна похвалити за правильну відповідь 🙂 3️⃣цуцик (він же гремлін) не вміє сам заспокоюватися. You need to force him to sleep 😄 Спочатку це здається нереальним, але є ритуали, які працюють: щось погризти, щось полизати, трохи походити після скажених скачок. І тільки потім сон. І тут мене трохи накрило: мені самій не вистачає такого “хумана”, який би сказав “так, все, ти йдеш відпочивати”.😄 Тому доводиться бути таким хуманом для себе. І так, це максимально очевидно, але чомусь не робиться автоматично. І це дуже добре переноситься на навчання. Важливо не тільки “вчити”, а й вміти виходити з режиму навчання. Собака має знати не тільки команду “місце”, а й команду “гуляй”. Те саме з нами: щоб реально переключитися, потрібні світчери і час, але ми чомусь намагаємося запхнути 10 задач підряд без пауз. 4️⃣ без закритих базових потреб не буде результату. Собака не буде слухатися, якщо не виспалась, не наїлась, не вигуляна і не отримала увагу. І тут питання до нас самих: що ми від себе вимагаємо і що собі даємо? І до студентів теж. Ми хочемо прогрес, мотивацію, результати, але чи закриті їхні базові потреби в навчанні? 5️⃣ less is more (і це боляче 😄). Для прогресу потрібен дефіцит. Не 100500 порад і альтернатив, а чіткість і рутина. І щоб цього не було занадто багато. І тут чесно: я колись займалася з тренером, яка після кожної вправи казала “молодець”. Постійно. На все. І в якийсь момент це перестає щось означати і взагалі не хочеться це чути. Тому так, якість важливіша за кількість навіть у похвалі. Сподіваюся, я вас не образила своїми собачими метафорами 😄 Але по собі бачу, що цей трансфер реально працює. Навіть з моєю гіперактивністю і тривожністю я тепер стабільно засинаю о 22:00. І це, чесно, biggest achievement за останній місяць 😂 Я повертаюсь 🙂

Hey teachers :) Учора було 8 березня. Але я була зайнята життям нічого сюди не відписала:) І, якщо чесно, мені здається, це теж непоганий спосіб його відзначити :) Вперше я не гналася за тим, щоб встигнути всіх привітати й відповісти, замовити подарунки. Просто дозволила собі мати вихідний. І, до речі, саме вчора сталося те, що я давно планувала і дуже чекала - я забрала нового члена сім’ї. Собаку 🐾( Ще побачите спам у сторіз з цуциком, а потім другу серію як вони будуть ладнати з котом😁🙊) І це був дуже теплий і особливий день. Сьогодні просто захотілося сказати кілька слів жінкам, які навчають інших. Я дуже вірю в одну просту думку: там, де розвивається жінка - розвивається і держава. І нам потрібно розвиватися, але не тому, що нам потрібно ставати «як чоловіки». Навпаки - я якраз прихильниця думки, що ми різні. Але ця різниця не про те, щоб обмежувати. Вона про те, щоб створювати умови, в яких кожна може рости і розкриватися. Бо ми маємо право бути тими, ким хочемо бути. 📌Вчитися. 📌Змінюватися. 📌Будувати щось своє. 📌Рости. Особливо хочу подякувати викладачкам - 📌тим, хто продовжує вчитися сам, 📌підтримує інших, 📌надихає, і робить освіту трохи людянішою і теплішою. Нехай у нас завжди буде сміливість 📌розвиватися, 📌пробувати нове, 📌турбуватися про себе 📌і жити так, як ми хочемо ❤️💙 Бо те, що ми робимо, - має значення.

Захотілося поділитися ще вправами на recycling. От прям припекло о 1 ночі)) Дуже раджу спробувати, якщо хочете попрацювати з: 📌noticing 📌утриманням уваги 📌процесами запамʼятовування 📌елімінацією помилок у мікрограматиці (прийменники, артиклі і тд) На минулому уроці студенти вже працювали з цими ж реченнями - там були пропуски замість активної лексики. Тут ми повертаємося до тих самих речень. 🔹 Prep task Прошу повернутися до речень з попереднього уроку. Обрати 5 фраз, які вони хотіли би запамʼятати. 📌виносимо їх у куточок дошки 📌прошу записати на стікерах І тут одразу зʼявляються маленькі помилки, які ми коментуємо: 📌десь забули артикль 📌десь записали слово, а не колокацію 📌десь не ту форму поставили 🔹 TASK 1 Робимо пропуски кожного 4-го слова у тих самих реченнях (пропущеним може бути будь-що) 📌студенти працюють у парах і заповнюють речення (і дуже часто тут виникають дискусії) 📌порівнюють з оригінальними реченнями 📌підкреслюють неточності 📌повертаємося до колокацій на дошці 📌студенти записують ще 3–4, на які звернули увагу Виправлення помилок змушує дивитися на мову уважніше. І раптом ми з щирим здивуванням помічаємо артикль, якого «там ніколи не було». Ну точно! 😄 🔹 TASK 2 Ідея не моя. Рандомно зафарбовуємо частину речень. Студенти в парах відновлюють їх. До речі, збрехала, що нових фраз не було 😅 Один студент прокоментував: «Ізі катка» тож ми ще це переклали і обрали: easy win / no sweat. 🔹 TASK 3 У кожному реченні залишаємо тільки ключові слова колокацій. Завдання - відновити речення в парах. Після цього: 📌знову звіряють з оригіналом 📌знову підкреслюють, що не співпало 📌знову обирають 3–4 колокації, на які хочуть звернути увагу Можливо, я їх уже трохи підтошнила тим a stroke of luck, але тепер, як то кажуть, навіть якщо вночі розбудити скажуть без помилки 😄

Hey teachers! Сиділа зараз, робила урок на завтра для корпоративів і знову по гарячих слідах вирішила поділитися. Коротко. Не нове. Але old but gold 😄 вправи на повторення лексики. 🔹 Task 1 Створюємо речення в потрібному контексті з цільовою лексикою. Даємо два варіанти слова на вибір. І тут важливий момент: - інколи слова взагалі не можуть утворювати колокацію -інколи обидва можуть, але тільки одне підходить за змістом - Довгі речення - це маст. Бо саме вони дають контекст і перевіряють розуміння, а не впізнавання. Дуже раджу не шокувати студентів, а дати їм простір: 1️⃣ Дати час самостійно прочитати і зробити вибір 2️⃣ Відправити в BOR і дати можливість обговорити та обґрунтувати вибір (важливо: щоб студенти обґрунтовували, їм треба про це сказати і бажано змоделювати, як це робити) 3️⃣ Перевірити всією групою Не обовʼязково всі речення , можна ті, де були сумніви прокоментувати і пройтися CCQs А що далі? Можна нічого 🙂 Бо це просто повторення на початку уроку і воно вже працює. А можна пофантазувати далі 👇 🔹 OPTION 1 — Task 2 Обираємо слова, з якими хочемо попрацювати глибше, і просимо студентів створити collocation forks (звісно, не на всі слова) Далі варіанти: створити речення або історії релевантні саме для них 🔹 OPTION 2 — Task 2 Робимо horizontal або vertical development H: This request is urgent because the partner is waiting for an answer today. I would really appreciate it if you could work overtime today. V: - This request is urgent because the partner is waiting for an answer today. - I am very sorry, but I can’t take over this task now, I am fully booked. І далі вже можна рухатися куди завгодно: 📌з лексичним фідбеком 📌з messaging 📌з cascading Головне не забути, що у вас уже є матеріал на урок 😄 І він працює, якщо з ним не поспішати.

Hey teachers! 👋 Так би мовити, по гарячих слідах 😏 Знову про exposure, але з конкретним прикладом того, як пропрацьовувати лексику до того, як ми виводимо її в активний production. Минулого разу ми зі студентом набрейнстормили лексику. Вся релевантна. Вся з його реального контексту. Вся зрозуміла на момент уроку. Проходить два тижні і, звісно, частина лексики підзабулася. Але цікавий момент 👇 колокації він згадав (важко, але згадав), а от використовував їх не зовсім у правильному контексті. І ось тут починається найцікавіше. Ось вам 2 вправи, щоб пригадати лексику і перевірити глибину розуміння, а не просто «чи памʼятаєш переклад». 🔹 TASK 1 - Multiple choice Зверніть увагу на формулювання питань. Вони не просять напряму пригадати значення слова. Вони перевіряють коректність розуміння, інколи заходячи в тонкі деталі і прагматику. 🔹 TASK 2 Даємо два граматично коректні речення з однією і тією ж колокацією. Завдання обрати правильне за змістом. І так, важливо: обидва речення граматично правильні. Різниця лише в контексті та значенні. Такі вправи дають додаткову exposure і, що важливо, більш усвідомлену роботу з лексикою. А далі вже за ситуацією: 📌можна переходити до production 📌а можна ще попрацювати суто з колокаціями (а варіантів вправ тут море) Коротше, я за frequent exposure 🙂 і за те, щоб лексика «осідала» (таке слово є в українській?)) ), а не просто миготіла на одному уроці. Якщо треба можемо окремо накидати банк таких задач під колокації або показати, що я даю ДО і ПІСЛЯ production.