Hretsa&Partners

https://epravda.com.ua/power/shcho-zminyat-podatkovi-yevrodirektivi-atad-dlya-biznesu-i-gromadyan-ukrajini-824224/?pw=1&utm_source=meta&utm_medium=paid%20social&utm_campaign=04AUGUST_ASC_ARTICLE_PDV_FOP&utm_term=04august_article_pdv_fop_broad_22_65_7d&utm_content=04august_ad1_article_pdv_fop&fbclid=IwdGRjcATf80pleHRuA2FlbQEwAGFkaWQBqzdAbkvcGHNydGMGYXBwX2lkDDM1MDY4NTUzMTcyOAABHnojFhVPjVTo-wB3lWbKeIdkYsjBN9umGO36Ji2YCtqpftMIasjNp9WodcZN_aem_30lHo3mdKTnP-3arc8JyJQ&utm_id=120250563291740040

⚖️ Довідка НАЗК про результати перевірки декларації може бути окремо оскаржена в адміністративному суді, а наявність кримінального провадження не впливає на це — новий висновок КАС ВС Сам факт наявності кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язаних з результатами проведеної НАЗК повної перевірки декларації особи та складання довідки НАЗК, не змінює правової природи такої довідки і не позбавляє її статусу індивідуального акта суб’єкта владних повноважень, та, з урахуванням частини вимог пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, зобов’язує адміністративні суди здійснювати контроль за законністю адміністративних актів НАЗК. Такий висновок, серед інших, зробила судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 3 липня 2026 року у справі № 420/3078/25. Судова палата КАС ВС відступила від висновків викладених у постановах ВС: ▪️від 23 листопада 2023 року у справі № 520/25012/21 ▪️від 19 лютого 2026 року у справі № 160/30949/24 Зокрема, про те, що у разі наявності кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язаних з результатами проведеної НАЗК перевірки декларації особи, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо в порядку адміністративного судочинства. За обставинами справи

ВС поставив важливу крапку щодо застосування РРО, післяплати та NovaPay. У постанові від 03.06.2026 у справі № 520/27700/25 Верховний Суд зробив висновок: якщо інтернет-магазин відправляє товар без передоплати, покупець оплачує його при отриманні, а продавець отримує кошти на рахунок від NovaPay/іншої небанківської установи, то така операція для продавця не є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО. Тобто продавець у цій моделі не приймає оплату безпосередньо від покупця і не проводить розрахунок у місці отримання товару. Для нього це безготівкове зарахування коштів на рахунок. Окремо ВС звернув увагу на проблему нечіткого законодавства. Якщо держава вважає, що така модель має фіскалізуватися саме продавцем, це має бути прямо й зрозуміло передбачено в законі. Розширювати обов’язки бізнесу через загальне визначення розрахункової операції у законі неправильно. Важливо зазначити, що це не означає, що будь-який інтернет-продаж автоматично звільняється від РРО. Позиція стосується конкретної моделі:, коли використовується алгоритм інтернет-замовлення → без передоплати → доставка → оплата при отриманні → кошти продавцю на рахунок через NovaPay/небанківську фінансову установу.

⚡️Важлива зміна для власників нерухомості. ℹ️Під час розгляду законопроєкту №15111-д Верховна Рада підтримала поправки, відповідно до яких з 1 січня 2027 року доходи фізичних осіб від надання в оренду житлової та нежитлової нерухомості іншим фізичним особам оподатковуватимуться ПДФО за ставкою 5%. Нагадаю, сьогодні така ставка становить 18%. ❗️Водночас необхідно враховувати, що: ▪️додатково сплачуватиметься військовий збір 5%; ▪️власник втрачає пільгу зі сплати податку на нерухоме майно (60 кв. м для квартири та 120 кв. м для будинку). Також такі доходи необхідно буде відображати у річній податковій декларації, без зазначення інших доходів, з яких вже сплачено податок та інформація про які вже наявна в податковій.  На мою думку, зменшення ставки ПДФО є важливим кроком для створення стимулів до легалізації доходів від оренди та поступового виведення цього ринку з тіні.

✅ Додаткове благо у сфері нерухомості Різниця між ринковою та фактичною ціною нерухомості не є автоматично доходом. Такий висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 24 лютого 2026 року у одній зі справ. Суть спору полягала в тому, що податкова служба намагалася донарахувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір покупцям житла. Аргумент – люди ніби то отримали «додаткове… Детальніше ➡ http://m-studio.net.ua/?p=135429 18.04.2026 17:17

⚖️ Верховний Суд: документи на товар мають бути одразу під час фактичної перевірки 03 березня 2026 року Верховний Суд у справі справа №140/6980/24 поставив крапку щодо штрафу майже 700 тис. грн для ФОП за необлікований товар. 📌 Суть спору: Податкова служба під час фактичної перевірки не отримала документи на товар одразу. ФОП стверджував, що документи були (в електронній формі), але перевіряючі їх не переглядали, а потім подав документи вже під час оскарження (подане заперечення на акт фактичної перевірки) ❓ Що вирішив Верховний суд: — Обов’язок надати документи виникає одразу на початку перевірки — Це обов’язок без будь-якого окремого запиту від податкової служби 🤔 — Якщо документи не надані — це вже самостійна підстава для штрафу — Подання документів пізніше (на етапі оскарження) не рятує ситуацію 📌 Важливий момент: Суд прямо вказав — навіть якщо документи були, але їх не надали належним чином (або не зафіксували факт їх ігнорування), це працює проти платника. ⚖️ Постанова Верховного суду від 03 березня 2026 року у справі справі №140/6980/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/134590838

❗️ МВФ з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування ПДВ для ФОПів – як для суспільства, так і для парламенту. Ми знайшли розуміння в партнерів у тому, що це справді сенситивна тема і не конструктивна ідея, – прем'єрка Свириденко.

⚖️ Різниця в ціні при продажі нерухомості — не «додаткове благо» Податкова намагалася донарахувати ПДФО та ВЗ, аргументуючи це тим, що фізособи нібито отримали «додаткове благо» — бо купили нерухомість дешевше за ринкову вартість. ❗Ключові висновки: ✅ Різниця між договірною та оціночною вартістю ≠ автоматично дохід Сам по собі факт, що ціна нижча за ринкову, не означає отримання додаткового блага. ✅ Інвестиційна модель ≠ продаж зі знижкою Якщо ціна сформована ще на етапі інвестування — це результат домовленостей і ризиків сторін, а не «подарунок» покупцю. ✅ «Додаткове благо» треба довести Податкова має показати: — безоплатність або — індивідуальну знижку ✅ Не можна «переносити» правила для продавця на покупця Норми про мінімальну базу (ст. 172 ПКУ) застосовуються до продавця, а не створюють дохід у покупця. ✅ Позиція суду щодо корпоративних прав: Продаж частки у статутному капіталі нижче номіналу — це не дохід, якщо покупець бере на себе зобов’язання внести невнесену частину. ⚖️ Постанова Верховного Суду від 24 лютого 2026 року справа № 320/46182/24 https://reyestr.court.gov.ua/Review/134367647

До кінця березня в парламент мають внести великий консолідований податковий законопроєкт, в якому будуть нові ліміти ПДВ для ФОПів, оподаткування цифрових платформ, податок на посилки та збереження постійного військового збору на рівні 5%. Наразі уряд переглянув одну з найчутливіших умов нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом щодо оподаткування фізичних осіб-підприємців. Якщо спочатку йшлося про обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ для ФОПів із річним оборотом понад 1 млн грн, то зараз говорять про підвищення порогу до 4 млн грн річного доходу. Нова норма може стосуватися 257 000 підприємців. ▪️Чи дійсно ці зміни ухвалять? ▪️Який механізм запровадження ПДВ був би доцільнішим? ▪️Яким буде вплив на малий бізнес? ▪️До чого підприємці можуть підготуватися вже зараз? 🔗 Усе це пояснюємо у матеріалі LIGA.net. Колаж: Олександр Крамчанін/LIGA.net @liganet

https://share.google/ZcL99dZgpQkNs2xRn

⚖️ Верховний Суд: передача активів при виділі компанії не є постачанням товарів для цілей ПДВ 22 січня 2026 року Верховний Суд у справі №280/10715/23 розглянув спір між ТОВ «Восток Автомир» та ГУ ДПС у Запорізькій області щодо донарахування ПДВ. Податковий орган вважав, що під час реорганізації підприємства шляхом виділення нового товариства ТОВ «ТУКТАК» передані товарно-матеріальні цінності на суму понад 60 млн грн фактично були використані поза межами господарської діяльності. На цій підставі ДПС донарахувала 13,09 млн грн ПДВ, штрафи та зменшила від’ємне значення ПДВ. Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що передача активів відбулася в межах реорганізації шляхом виділу за розподільчим балансом, а сама операція була спрямована на покращення фінансового стану підприємства (виділення неліквідних активів та зобов’язань). Також це підтверджувалося висновком судово-економічної експертизи. Верховний Суд погодився з цими висновками та зазначив: ▪️ операції з передачі активів при реорганізації юридичної особи не є операціями з постачання товарів; ▪️ такі операції не утворюють об’єкта оподаткування ПДВ; ▪️ для застосування пункту 198.5 ПКУ контролюючий орган має довести факт використання активів поза межами господарської діяльності; ▪️ посилання лише на податкову інформацію про діяльність новоствореного товариства не є достатнім доказом фіктивності реорганізації. Оскільки податковий орган не довів відсутність ділової мети реорганізації та фактичне негосподарське використання активів, Верховний Суд залишив касаційну скаргу ДПС без задоволення, а рішення попередніх судів — без змін. 📌 Постанова Верховного Суду від 22.01.2026 у справі №280/10715/23. https://reyestr.court.gov.ua/Review/133539407

https://uba.ua/ukr/events/khto-z-juristv-de-zaroblja-blshe-a-pracju-menshe

https://sud.ua/uk/news/publication/354312-v-nalogovyy-kodeks-vvedut-termin-nalogovoe-zloupotreblenie-chto-eto-oznachaet-dlya-flp