Висновки ВС та ВАКС від АО АС

​​Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 липня 2026 року (справа N344/6474/22) #безпосередність #показання #показання_свідка Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Частина 2 статті 23 КПК допускає прийняття як доказу показань осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні у випадках, передбачених цим Кодексом. Допит в порядку статті 225 КПК становить очевидний «випадок, передбачений цим Кодексом», на який посилається стаття 23 КПК. ✅ При оцінці допустимості показань відсутнього свідка слід виходити з того: (i) чи існували поважні причини для неявки свідка та, відповідно, для прийняття показань недопитаного відсутнього свідка як доказів; (іi) чи були показання відсутнього свідка єдиною або вирішальною підставою для засудження обвинуваченого; (ііі) чи існували достатні врівноважуючі фактори, у тому числі вагомі процесуальні гарантії, здатні компенсувати незручності, спричинені стороні захисту в результаті допуску доказу та забезпечити, щоб судовий розгляд у цілому був справедливим. ✅ Якщо представники сторони захисту не скористалися правом на перехресний допит в порядку статті 225 КПК, вони повинні усвідомлювати негативні наслідки такого рішення, у тому числі, відсутність обʼєктивної можливості допитати цього свідка під час судового розгляду Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/138182625

​​Рішення Вищого антикорупційного суду від 23 липня 2026 року (справа N991/8139/24)   #цивільна_конфіскація #необгрунтовані_активи #різниця_між_активами_та_законними_доходами #звязок_з_активом #право_розпорядження #моніторинг_способу_життя #НАЗК   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Питання дотримання різниці, визначеної ст. 290 ЦПК має розраховуватися з урахуванням сукупної вартості заявлених активів, а не за кожний актив окремо.   ✅ Активна участь у підшуканні житла, присутність під час укладання угоди, користування квартирою близькою особою відповідача, понесені витрати на його утримання свідчать про звʼязок особи з активом.   ✅ При регламентації інституту цивільної конфіскації мова йде не про право розпорядження як таке, а про тотожність йому вчинюваних по відношенню до активу дій, які можуть вчинятися як прямо, так і опосередковано (в тому числі як створення умов для набуття, так і саме набуття активу - через третю особу з подальшим оформленням на себе або членів своєї сімʼї або без такого, можливістю визначити долю активу).   ✅ Відсутність відомостей про інформування НАЗК особи, уповноваженої на виконання функцій держави, про початок та завершення моніторингу життя тощо безпосередньо не впливає на розгляд питання про визнання активів необґрунтованими.   ✅ Отримання інформації про набуття активів за дорученням охоплюється повноваженнями НАЗК збирати відомості щодо інших субʼєктів із дотриманням гарантій надмірно не втручатися в особисте і сімейне життя. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/138465174

​​Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 липня 2026 року (справа N295/7911/18) #провокація #добросовісність_сторін #відповідальне_становище Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ В контексті провокації для особи, чий промисел роками функціонував поза межами правового поля, корупційний варіант врегулювання конфлікту може виступати звичним елементом бізнес-моделі, а не ідеєю, яку правоохоронці штучно імплантували в його свідомість під час експерименту. ✅ Виходячи з важливості принципу добросовісності та неприпустимості стратегії «процесуального вичікування», сторони повинні з початкових стадій звертати увагу на доводи, які становлять частину їх правової позиції. ✅ Відповідно до примітки 2 до статті 368 КК, посада керівника структурного підрозділу органу державної влади (яким є територіальне управління Департаменту патрульної поліції Національної поліції України) свідчить про відповідальне становище відповідної службової особи. Виконання функцій, притаманних цій посаді, на тимчасовій основі не спростовує висновку, що під час виконання цих функцій особа займала відповідальне становище. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/138223465

​​Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02 липня 2026 року (справа N591/3720/24) #допустимість #примус #міжнародне_гуманітарне_право Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Допустимість доказу визначається не формою фіксації інформації слідчим під час огляду інтернет-ресурсу, а законністю джерела та обставин, за яких були отримані відомості, відображені на відеозаписі. ✅ Особа, яка перебуває в ізоляції в руках супротивника, підпорядкована суворому примусовому режиму установи. За відсутності захисника будь-яке розпитування, організоване за сприяння адміністрації, полонений обґрунтовано сприймає як примусовий захід або елемент процедури, від якого він не може вільно відмовитися. За таких обставин записана на камеру «добровільна згода» на інтервʼю не може нівелювати примусовий характер самої ситуації. ✅ Держава не може забезпечити право на справедливий суд та посилатися на законність збирання доказів, якщо первісне отримання інформації відбулося внаслідок прямого та грубого порушення нею ж зобовʼязань за міжнародним гуманітарним правом. ✅ Відеозапис інтервʼю із засудженим, отриманий за системного сприяння та інформаційного підживлення з боку органів державної влади в обхід конституційних гарантій (стаття 63 Конституції України, стаття 18 КПК), є недопустимим доказом у розумінні статті 87 КПК. ✅ Хоча відеозапис є недопустимим доказом і не може використовуватися на доведення винуватості особи, це не позбавляє суд апеляційної інстанції можливості і повноважень оцінити, чи містить він підстави для обґрунтованого сумніву в доведеності добровільності як субʼєктивної сторони злочину. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/138038195

​​Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 червня 2026 року (справа N138/36/24) #спеціальний_субєкт #зняття_з_військового_обліку #медичний_огляд Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Злочин, передбачений статтею 336 КК, може бути вчинений лише спеціальним субʼєктом. Особа, яку закон звільнив від військового обовʼязку, не може нести кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. В особи, яка законно виключена з військового обліку, відсутній також юридичний обовʼязок проходити процедуру призову, у тому числі, повторно проходити військово-лікарську комісію (ВЛК). ✅ Правовий статус особи, знятої з військового обліку відповідає статусу особи, виключеної з військового обліку. Відповідно, з моменту зняття з військового обліку особа втратила статус військовозобовʼязаного і перестала бути субʼєктом військового обовʼязку. ✅ Саме по собі проходження особою медичного огляду у попередньому році не спростовує висновок про відсутність у особи статусу військовозобовʼязаного. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137961921

​​Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 червня 2026 року (справа № 521/3296/25) #звільнення_від_відповідальності #обовязок_доказування #неналежна_процесуальна_поведінка Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Положення ч. 4 ст. 212 КК підлягають застосуванню у разі сплати як податку, так і відповідних штрафних санкцій, нарахованих компетентним контролюючим органом. ✅ Якщо сторона обвинувачення покликається на несплату обвинуваченим певних штрафних санкцій чи пені, то саме вона повинна надати суду відповідні документи, які підтверджують факт нарахування штрафу чи пені. ✅ Питання нарахування фінансових санкцій чи пені належить до компетенції відповідного контролюючого органу, якого судовий експерт підміняти не може. ✅ Для того, щоб суд в ході вирішення питання про застосування положень ч. 4 ст. 212 КК вирішив чи дійсно особою, щодо якої існує кримінальне провадження за ст. 212 КК, відшкодовано шкоду, завдану державі несвоєчасною сплатою, тобто сплачено фінансові санкції та/або пеню, сторона обвинувачення має своєчасно надати суду відповідні документи, якщо вона покликається на несплату таких платежів. Формальне оскарження судового рішення в апеляційному порядку без документального підтвердження фактів, на які посилається прокурор, є фікцією. Оскарження з тих же міркувань рішення суду апеляційної інстанції і долучення доказів існування штрафу чи пені в касаційній інстанції з врахуванням того, що касація є судом права, а всі докази сторони провадження повинні надавати на попередніх етапах розгляду викликає питання до процесуальної поведінки прокурора у цьому провадженні. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137802281

​​Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 липня 2026 року (справа N527/1096/19) #заволодіння_майном_підприємства #цивільні_права_та_обовязки #правочин Висновки суду щодо застосуванням норм права за результатами розгляду справи: ✅ Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 206-2 КК, з обʼєктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації та причинно-наслідковим звʼязком між діями та наслідками. ✅ Під вчиненням правочину у статті 206-2 КК слід розуміти дію, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовʼязків.  ✅ Правочин може бути оформлено документально у вигляді рішення, акта, договору, протоколу тощо. ✅ При оцінці правової природи того чи іншого рішення загальних зборів учасників товариства слід виходити з того, на які правові наслідки воно спрямоване. ✅ Якщо внаслідок ухваленого загальними зборами учасників товариства рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обовʼязків певного кола осіб (наприклад, щодо виключення учасника з товариства, прийняття чи відмови у прийнятті спадкоємців померлого засновника (учасника) до складу учасників товариства; щодо перерозподілу часток у статутному капіталі товариства тощо), і при цьому жодних інших правочинів не вчиняється, то саме таке рішення слід вважати правочином для застосування приписів статті 206-2 КК. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/138574544

​​Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2026 року (справа N344/4525/20) #виконання_судового_рішення #кваліфікація #межі_судового_розгляду Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Сама по собі бездіяльність щодо добровільної сплати боржником певної грошової суми на виконання рішення господарського суду про її стягнення з останнього автоматично не свідчить про наявність підстав до його притягнення до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення про стягнення з останнього певної суми за невиконання договору у сфері господарської діяльності. ✅ Визначення у диспозиції ч. 1 ст. 382 КК таких форм виявлення протиправної поведінки, як «невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду» та «перешкоджання їх виконанню», вказує на необхідність у кожному конкретному випадку звертатися як до тексту певного вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, так і до норм законодавства, які визначають порядок їх виконання. ✅ Зміст правового регулювання щодо виконання рішення суду господарської юрисдикції та встановлений законом спосіб виконання судового припису про стягнення з фізичної особи-підприємця на користь фізичної особи-підприємця грошової суми унеможливлюють саме твердження про кримінальну протиправність поведінки фізичної особи-підприємця, що виявляться в бездіяльності зі сплати в добровільному порядку відповідної суми, яка не обмежена аби якими строками, умовами чи обставинами. ✅ Обовʼязковість виконання судового рішення про стягнення грошової суми не дає підстав ставити перспективу його виконання в залежність від волевиявлення боржника, оскільки протилежне нівелювало б значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів в порядку, визначеному в нормах ГПК та Закону України «Про виконавче провадження». ✅ В розумінні ч. 3 ст. 337 КПК зміна формулювання обвинувачення з «невиконання судового рішення» на «перешкоджання виконанню судового рішення» в контексті приписів ч. 1 ст. 382 КК аж ніяк не може бути сприйнята як зміна правової кваліфікації, що покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137538004

​​Постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2026 року (справа N588/1279/21) #зловживання_впливом #вимагання_неправомірної_вигоди #шахрайство   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Відомості про персональні дані уповноваженої особи, на яку буде здійснюватися вплив, не є обовʼязковим елементом обʼєктивної сторони складу злочину, а їх відсутність не свідчить про неконкретність обвинувачення. ✅ Відмежовуючи вимагання від шахрайства, слід виходити із того, що під час вимагання потерпілий чітко розуміє та усвідомлює, що надає неправомірну вигоду саме для запобігання шкідливим наслідкам, створеним винною особою, тоді як під час шахрайства способом заволодіння майном є обман, за якого потерпілий не усвідомлює, що його вводять в оману. ✅ Відсутність у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, чіткої вказівки на те, яким способом відбулося незаконне заволодіння грошовими коштами є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137606470

​​Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2026 року (справа N718/263/25) #незаконне_переправлення   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Діяльність, повʼязана із незаконним переміщенням осіб через державний кордон, вочевидь не є легальною і потребує належної конспірації з боку осіб, які її здійснюють. Тому повідомлення інформації про те, хто саме буде залучений у схему такого переправлення, точний час, ідентифікуючі дані транспортних засобів, плани на використання підроблених документів тощо вочевидь повідомляються особами, дотичними до такого переправлення частково або ж послідовно, покроково. ✅ Для кваліфікації дій особи за ст. 332 КК як незаконного переправлення осіб через державний кордон України, важливою є інформація про конкретні способи, учасників, інші деталізуючі дані про таке переправлення. Однак відсутність таких точних і конкретних даних не може сама по собі свідчити про відсутність умислу на вчинення цього кримінального правопорушення, оскільки діяльність осіб, повʼязана із незаконним переправленням осіб через кордон, вочевидь конспірується всіма, хто до неї причетний. ✅ Факт бронювання місця на незаконний перетин кордону, можливість здійснення перетину кордону у визначені дати та час, а також інші докази в сукупності можуть свідчити про дії спрямовані на реалізацію незаконного перетину державного кордону, оскільки вони відбуваються не хаотично, а шляхом чіткого планування та координації дій, з урахуванням наявності в певні періоди часу можливостей для нелегального перетину кордону. Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137649410