МАРШАЛОК

Бюджетний барометр за липень 2026 🤔Що відбулося з бюджетом у липні? 📍Чи виконаний план доходів за основними податками? 📍Чи достатньо було міжнародної підтримки? 📍Які ризики будуть актуальними в наступні місяці? Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за липень 2026 року

Вітаю Тебе, наше Файне! Процвітай, виховуй, надихай, оберігай, будуй, твори й розвивайся!

Чарівна українська Молоде — Ви найкращі! Йдіть упевнено разом зі своєю Україною до вільного, сильного і щасливого майбутнього! Зі святом Вас!

Напрямок руху раZZистів - криза. Як на мене дуже гарний напрямок. На росії очікують, що за рік обсяг готівки може зрости приблизно на 3,8 трлн рублів. Для їхньої економіки це ще одна погана новина, а для нас, відповідно, хороша. Чим більше грошей виходить із банківської системи, тим менше у банків ресурсу для кредитування, підтримання ліквідності та, зрештою, купівлі державних облігацій. Паралельно зростає готівковий оборот і тінізація економіки. Одна з причин — посилення податкового навантаження, зокрема через ПДВ. І от тут уже варто подивитися на Україну. За чутками, Уряд розглядає підвищення ПДВ як один зі сценаріїв подолання негативних наслідків російських атак для бізнесу та економіки. Але чи варто нам ухвалювати такі рішення? Український бізнес уже несе величезні додаткові витрати через війну: зруйновані склади та виробництва, дорожчу логістику, страхування, енергетичні ризики. Усе це вже закладається в ціни. Підвищення ПДВ додасть ще один фактор: вищі ціни, нижчу купівельну спроможність і додаткові стимули для переходу частини операцій у готівку та тінь. Якщо потрібно компенсувати бізнесу втрати від російських атак, значно логічніше робити це адресно через бюджетні механізми, а не збільшувати податкове навантаження на всю економіку. Тому нехай імперія терору продовжує свої економічні експерименти. Чим швидше вона котитиметься в прірву, тим краще. А нам копіювати її помилки точно не варто.

Преображення Господнє нагадує нам, що після темряви завжди приходить світло, а після випробувань - надія. Сьогодні Україна проходить свій важкий шлях, але ми зберігаємо віру, єдність і любов до своєї Землі. Саме вони роблять нас сильними. Ми вистоїмо! Ми переможемо! Зі святом Преображення Господнього! З Яблучним Спасом!

5 серпня рашистські терористи завдали одного з наймасштабніших ударів по цивільній логістичній інфраструктурі України. Серед найбільших втрат - знищений сортувальний центр «Нової пошти» у Києві, логістичні комплекси «Епіцентру», розподільчі центри Fozzy Group («Сільпо»), склади Rozetka, Novus та інших компаній. Значних пошкоджень зазнали також виробничі потужності окремих підприємств. Такі удари мають значно ширші наслідки, ніж прямі збитки бізнесу. Руйнування складів, сортувальних центрів і транспортної інфраструктури порушує ланцюги постачання, збільшує логістичні витрати, створює ризики затримок доставки та тимчасового дефіциту окремих товарів. Це неминуче посилює інфляційний тиск і підвищує витрати бізнесу. Для державного бюджету це означає подвійний удар: з одного боку - скорочення податкових надходжень від підприємств, що зазнали втрат або тимчасово призупинили роботу, з іншого - зростання видатків на відновлення інфраструктури та підтримку економіки. Фактично росія системно атакує одну з ключових артерій української економіки - логістику. Чим дорожче, повільніше і менш надійно рухаються товари, тим вищими стають витрати бізнесу, ціни для споживачів, втрати бюджету та загальна вартість економічного відновлення країни.

Колеги з консорціуму RRR4U опублікували черговий моніторинг виконання програми МВФ та міжнародної допомоги ЄС. Це один із небагатьох системних продуктів, який дозволяє оцінити не лише формальний стан виконання структурних маяків, а й потенційні бюджетні наслідки затримки реформ. Висновки виглядають доволі тривожно: за оцінкою авторів, сукупний обсяг фінансування, який опинився під ризиком через накопичення невиконаних індикаторів Плану України, вже становить близько €7,35 млрд. Окремо близько €280 млн можуть бути безповоротно втрачені через невиконання одного з індикаторів Ukraine Facility. Це не просто питання виконання міжнародних зобов’язань. Для України зовнішнє фінансування сьогодні є одним із ключових джерел покриття дефіциту бюджету та забезпечення макрофінансової стійкості. Кожна затримка з виконанням реформ підвищує ризик перенесення або скорочення надходжень від міжнародних партнерів, що, своєю чергою, звужує можливості фінансування пріоритетних видатків державного бюджету та збільшує потребу в пошуку альтернативних джерел ресурсів. Саме тому структурні маяки МВФ, індикатори Ukraine Facility чи умови програм Світового банку — це не формальна бюрократична процедура. Вони безпосередньо впливають на ліквідність державних фінансів, прогнозованість бюджетного фінансування та довіру міжнародних партнерів. Гратися із затягуванням реформ у нинішніх умовах — надто дорогий ризик, який може мати цілком відчутну ціну для фінансової стійкості держави.

Навіяно спостереженнями… Найбільша трагедія української вищої освіти полягає навіть не в існуванні слабких університетів. Найбільша трагедія — що система десятиліттями винагороджувала кількість замість якості. Більше студентів. Більше дипломів. Більше спеціальностей. Більше корпусів. Але не більше знань. Не більше компетентностей. Не більше інновацій. Україна більше не може дозволити собі таку модель. Після війни ми будемо країною з одним із найгостріших дефіцитів людського капіталу в Європі. Кожна молода людина стане стратегічним ресурсом держави. Кожен рік, проведений в університеті, — це інвестиція країни у власне майбутнє. І саме тому держава не має права фінансувати систему, яка цей ресурс змарновує. Ми повинні нарешті перестати оцінювати університети за кількістю студентів, дипломів, кафедр, докторів наук чи квадратних метрів. Потрібно оцінювати те, що має значення для економіки. Яку додану вартість створюють випускники? Якою є їхня продуктивність? Наскільки вони затребувані роботодавцями? Чи створюють вони інновації, бізнеси, технології? Чи здатні конкурувати не лише в Україні, а й у світі? Якщо університет роками не формує конкурентоспроможного людського капіталу, то питання має звучати не “як його врятувати”. Питання має звучати: чому він досі існує? Освіта — це не соціальна допомога закладам. Це інвестиція в майбутню продуктивність країни. Саме тому Україні потрібна не мережа університетів заради статистики. Україні потрібна мережа найсильніших університетів, між якими існує реальна конкуренція за найкращих студентів, викладачів, дослідників і фінансування. Не потрібно боятися ліквідовувати неефективне. Потрібно боятися залишити все як є. Бо саме це — найкоротший шлях до втрати ще одного покоління українців.

Чого очікувати від економіки України у 2026-2029 роках? Чи вистачить ресурсів для забезпечення фінансової стійкості? Якими будуть бюджетні доходи і видатки? Про це та багато-багато у черговому випуску нашого Macroeconomic Handbook. Читайте… Коментуйте… Користуйтеся…

23 липня українські морські порти фактично призупинили роботу — за добу не зайшло і не вийшло жодне торговельне судно. Це тривожний сигнал. рашисти системно атакують портову інфраструктуру, намагаючись зробити морську торгівлю неможливою. Найбільший удар у такому разі припаде на аграрний сектор, адже саме морський експорт залишається ключовим каналом збуту української продукції. За оцінками експертів, повна зупинка морської торгівлі може коштувати Україні близько 6% ВВП. Це означає менші валютні надходження, втрати експорту, скорочення доходів бізнесу та додатковий тиск на державні фінанси. Втім, уже неодноразово українські Воїни та всі відповідальні служби знаходили рішення навіть у найскладніших умовах. Сподіваємося, що й цього разу роботу морського коридору вдасться оперативно відновити.

Позитивне рішення МВФ: Рада директорів Фонду завершила перший перегляд нової програми EFF, що відкриває Україні доступ до чергового траншу близько 690 млн дол. Це важливий сигнал для інших міжнародних партнерів про збереження макрофінансової стабільності та продовження співпраці з Україною. Втім, у рішенні МВФ є й чітке попередження: темпи реалізації реформ сповільнилися, а частину структурних маяків було виконано із затримкою або не виконано взагалі. Саме тому Україна погодила з Фондом оновлений графік реформ і додаткові зобов’язання. Це означає, що найближчим часом владі, найімовірніше, все ж доведеться повертатися до виконання раніше взятих на себе домовленостей, зокрема щодо скасування пільги на ввезення посилок невеликої вартості та запровадження ПДВ для частини ФОП-єдинників. Відкладати ці рішення дедалі складніше, якщо Україна хоче й надалі безперешкодно проходити перегляди програми МВФ.

Податкові надходження загального фонду держбюджету: червень 2026 У червні до загального фонду державного бюджету надійшло 172,8 млрд грн податкових надходжень — на 1,9% більше за план. Перевиконати план вдалося завдяки вищій базі оподаткування, зростанню імпорту та вищим надходженням від акцизів. Зокрема, надходження від ПДФО та військового збору перевищили план завдяки вищій базі оплати праці. Рентної плати надійшло більше через вищу ціну газу та обережні планові припущення, а імпортного ПДВ — завдяки зростанню імпорту. Надходження від акцизів і мита також дещо перевищили очікування. Основне недовиконання плану зафіксовано за внутрішнім ПДВ: чисті надходження були нижчими через значні обсяги бюджетного відшкодування та повільніше номінальне розширення податкової бази на тлі сповільнення інфляції.

📦 Схоже, попит на картон найближчим часом може знову зрости.

Дякуємо Вам, наші Воїни-Захисники, за Україну! З Днем Української Державності!

Бюджетний барометр за червень 2026 🤔Що відбулося з бюджетом у червні? 📍Чи виконаний план доходів за основними податками? 📍Чи достатньо було міжнародної підтримки? 📍Які ризики будуть актуальними в наступні місяці? Про ці та інші деталі читайте в Бюджетному барометрі за червень 2026 року

А чи не може заміна прем’єр-міністра бути своєрідним тактичним кроком, який дозволить не ухвалювати або принаймні відтермінувати ухвалення окремих чутливих рішень і законопроєктів? Йдеться, зокрема, про рішення, від яких залежить отримання зовнішнього фінансування та виконання структурних маяків МВФ, наприклад запровадження оподаткування міжнародних посилок. Після зміни уряду законопроєкти, внесені попереднім Кабінетом Міністрів і не ухвалені парламентом у першому читанні, мають бути відкликані. Відповідно, новому уряду доведеться повторно їх подавати, що фактично створює можливість відкласти розгляд найбільш непопулярних або політично чутливих ініціатив. Можливо, це лише збіг і процедурний наслідок зміни уряду. Але виникла думка, що такий сценарій міг бути частиною ширшого політичного розрахунку.

Як каже наша розвідка, близько 9% рашистських найманців пішли на війну через власні борги. Терористична федерація обіцяє їм ці борги погасити — мовляв, і воювати підеш, і кредити закриють. Але знаєте, у чому найбільший прикол? Якщо цього кацапа утилізують наші Воїни, то компенсація, яка мала б піти його родині, все одно насамперед іде на погашення його боргів. Тобто навіть після смерті він для своєї держави залишається не людиною, а заставою під кредит. Ось така то політика. #всьо_ідьот_по_плану #невиправні_потвори

Як на мене, це дуже сильний крок. Людина-борець, незламний українець, людина, що закінчила Донецький університет — дуже символічний образ, особливо тепер. Економічну та фінансову доцільність такого рішення НБУ не коментуватиму. Але саму ідею запровадити банкноту номіналом, удвічі вищим за найбільший чинний, підтримую.

Економічна криза на болотах остаточно перемогла — економити почали навіть на «святому» — бухлі Падіння офіційного споживання алкоголю до рівня 1997-1998 років на росії, в країні де алкоголізм є частиною культури, може свідчити лише про одне — проблеми в економіці терористичної федерації є системними і незворотними. Нагадаю, що саме у 1998 році рашисти пережили одну із найтяжчих економічних криз у власній історії. Тільки одне і вчергове хочеться додати - лише колапс економіки здатен змусити рашистів задуматися над завершенням цього божевілля.