МОНІТОР | РОЗСЛІДУВАННЯ| АНАЛІТИКА

УГОЛОВНИКИ, ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ШАРЛАТАНЫ И КОРРУПЦИОНЕРЫ БУДУТ РАЗВИВАТЬ ЭКОНОМИКУ ОДЕССЫ Городские власти совместно с военной администрацией учредили при Одесском горсовете «Раду стратегічного розвитку» - консультативно-совещательный орган, созданный в рамках экономического форума «Зроблено в Одесі». Все бы ничего, если бы в состав «Ради стратегічного розвитку» военная администрация на пару с мэрией не привлекли бы следующих гигантов экономической мысли: 1️⃣ Константина Ткача - члена преступного синдиката «Доверяй🏴‍☠️Делам». В Одессе Ткач является монополистом сразу в двух сферах: по приёму платежей от населения на счета городских коммунальных учреждений и по поставке готовых блюд во все детские сады, школы, больниц и т.д. Также Ткач начал плотно участвовать в застройке города. Таким образом, бизнес Ткача напрямую зависит от Одесской мэрии. 2️⃣ Сергея Дябло – члена преступного синдика «Доверяй🏴‍☠️Делам». В основном занимается строительным бизнесом в районе Отрады, где, в частности, недавно через преступные схемы построил жилой дом вплотную к Трассе Здоровья под названием ЖК «Озон» в партнерстве с Константином Ткачем и Геннадием Беседовским. Также занимается импортом бананов, продуктов питания и т.д. В 2013-м обанкротил вместе со своим партнером Игорем Фруманом Балтский молочноконсервный комбинат детских продуктов (торговая марка «Ласуня»), из-за чего более 500 людей лишились рабочих мест. Также Дябло занимался автобизнесом вместе Александром Иваницким и Геннадием Трухановым. 3️⃣ Александра Селезнева – осужденного члена синдиката за кредитное мошенничество. Обвинительный приговор Селезнев получил, будучи главой обанкротившейся стройкомпании «Прогресс-Строй», на которую он оформил кредит в размере 💲27,5 млн и впоследствии не вернул его. Сейчас Селезенев вместе с экс-управленцем преступного синдиката «Д🏴‍☠️Д» Владимиром Галантерником по кличке Лампочка💡 владеет строительной группой «Пространство», которая известна рядом незаконных строек и долгостроев. Некоторые высотки у моря, нарушавшие градостроительное Законодательство, Селезнев возводил в партнерстве с коммунальными предприятиями Одесской мэрии. 4️⃣ Юрия Крука – члена синдиката, выходец из клана Круков, чьи интересы в основном касались портовой индустрии, поскольку отец Юрия и его брата Вячеслава Юрий Борисович Крук занимал пост заместителя министра транспорта в 90-х и шесть раз становился нардепом ВР, где опять-таки занимался транспортной отраслью. Отсюда неудивительно, что его сын Юрий Крук пристроился сначала директором порта Южного, а потом и начальником порта Черноморска. Семье Круков принадлежит отельный комплекс «Маристелла» на 10 ст. Б. фонтана, построенный в нарушение Закона в прибрежной защитной полосе под видом спасательной станции. Тут стоит напомнить, что Вячеслав Крук работал с 2003 по 2005-й год первым заместителем министра охраны окружающей природной среды Украины. То есть, что охранял, то и украл. Одесская классика. Согласно совместному распоряжению и.о. мэра Одессы Игоря Коваля и начальника военной администрации Сергея Лысака в состав «Ради стратегічного розвитку» также вошли: - Василис Бумбурас из стройкомпании синдиката «Гефест»; - Евгений Коновалов - топ-менеджер «Ростдорстроя» - дорожного монополиста в Одессе. Компания входит в дорожное крыло синдиката «Д🏴‍☠️Д»; - банкир и член синдиката «Д🏴‍☠️Д» Вадим Мороховский, администрирующий деньги короля контрабанды и налогового мошенника Вадика Альперина. - Анатолий Редер - совладелец фармацевтической компании «ИнтерХим», производящая плацебо под видом противовирусных и прочих для иммунитета препаратов. Эти люди сделали свое состояние за счёт доступа к городским и областным властям, при этом десятилетиями они не пускают крупных и средних иностранных инвесторов в Одессу. Почему-то в Дубаи с бешенными нефтяными доходами встречают инвесторов со всего мира с распростертыми руками, хотя у самих куча денег для инвестиций. И вот эти «знатоки» хотят в очередной раз поразвивать экономику Одессы. Спасибо, хватит. Валите на свалку истории.

Телеведущий издания «Монітор» Геннадий Капитанов сегодня помолился за Французский бульвар😂

Ваша улюблена рубрика: «Оголені та нелякані поліцейські🤡👮🏻» Героїнею цього випуску стала інспекторка патрульної поліції Наталя Венгловська із 2-го батальйону Управління патрульної поліції Одеської області. Єдиний прикрий момент: красуню Наталю рідко можна побачити на лінії (чергування на вулицях). Здебільшого вона або на лікарняному, або у відпустці.

Картина маслом: «Приросший к креслу одесский чиновник» Читайте также, кто пропустил: 1️⃣ Из-за фиаско с Поповской Авдеев мочит Лысака и Маковецкого на «Еврейских мансах» 2️⃣ «Гефест» вздрючил Альперина благодаря Авдееву: стройке на костях евреев теперь быть❗️ 3️⃣ Как Авдеева хотели назначить начальником военной администрации Одессы 4️⃣ Скрытая взятка от киевских застройщиков: начальник одесского гаска типа арендует элитный porsche cayenne стоимость 💲 137 000 у людей из окружения киевского застройщика Вадима Столара 5️⃣ Начальник ГАСКа Авдеев закрывает глаза на незаконную стройку «Афганского народного медцентра» в Аркадии

Невиконані вчасно індикатори за програмами Ukraine Facility та Ukraine Support Loan можуть коштувати Україні близько 💶7,35 млрд міжнародного фінансування. Про це йдеться в аналізі консорціуму аналітичних центрів RRR4U. Ця сума розподіляється за періодами. У 2025 році зафіксовано вісім невиконаних зобов’язань, фінансова вага яких становить близько 1,93 млрд євро. Зокрема, існує критичний ризик безповоротної втрати 280 млн євро через невиконання індикатора щодо збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Крім того, не виконаними залишилися вимоги: → щодо зміни до законодавства про держслужбу (законопроєкт №13478-1), → проведення нової Національної оцінки ризиків, → розмежування PSO і не-PSO діяльності держпідприємств (№13620), → скасування призупинення дії закону про державну допомогу (№14345), → вдосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювальну енергетику (№ 14271); → призначення номінованого оператора ринку електроенергії і визначення спеціального статусу НКРЕКП. У першому кварталі 2026 року накопичено чотири невиконаних індикатори, ціна питання – близько 2,3 млрд євро. Йдеться про: → запуск інформаційної системи управління людськими ресурсами (HRMIS); → про спрощені процедури неплатоспроможності для малого й середнього бізнесу (№15024); → запровадження прозорого відбору прокурорів на керівні посади (№ 15343); → ухвалення стратегії впровадження принципів циркулярної економіки та плану заходів щодо її реалізації. У другому кварталі зафіксовано найбільшу кількість затримок – сім невиконаних індикаторів, через що під загрозою опинилося 🤑3,12 млрд. Йдеться, зокрема, про стратегію захисту прав людини та наглядові ради держпідприємств із більшістю незалежних членів.

ХОЖДЕНИЕ ПО МУКАМ БЛУДНОГО КОЗИШКУРТА Заместителем начальника одесской УСРы по бандитской линии стал знаменитый и очень неоднозначный полицейский Александр Козишкурт. Источники издания «Монітор» сообщают, что Козишкурта смогли пропихнуть на должность, несмотря на его одиозность, очень богатые люди, которые хотели бы впоследствии видеть его начальником Управления стратегических расследований Нацполиции в Одесской области. Такой сценарий вполне вероятен, ведь нынешний начальник одесской УСРы Артур Макаров был назначен на свою должность, когда Департамент стратегических расследований в Киеве возглавлял Андрей Рубель. Последний недавно лишился своего поста и перешел работать начальником полиции Киева. Александр Козишкурт - легендарная личность в рядах Нацполиии. Начал свою деятельность еще в старой милиции в уголовном розыске Приморского райотдела и Отделе по борьбе с проститутками и нелегалами, так называемый БЗТЛ. После Майдана-2014 Козишкурт не смог пройти переаттестацию, чтобы перейти из милиции в полицию. Впрочем, Александр не растерялся, как обычно быстро сориентировался, и стал адвокатом (решаловым). Параллельно с решением юридических вопросов между торговцами рынка «7 км» и другими правоохранителями Козишкурт строил карьеру общественного деятеля, прокладывая себе путь в политику в команде пророссийского политика Дмитрия Голубова. Впрочем, судьба Козишкурта делает вновь крутой вираж, и он становится сотрудником Бюро Экономической Безопасности. Источники издания «Монітора» поведали, что с возвращением «в систему» Козишкурту подсобила его экс-супруга, которая «кумовалась» с женой тогдашнего начальника одесского БЭБа Сергеем Мунтяном. После успешной борьбы с контрафактным спиртом и топливом в БЭБе Козишкурт сначала переводится в Департамент стратегических расследований через короткую туристическую поездку в зону боевых действий в составе полицейской бригады «Лють», а потом уже триумфально возвращается на малую родину в статусе целого замначальника одесской УСРы. За все карьерные перепетии и подмоченную репутацию Козишкурта его нынешние коллеги прозвали «непотопляемый Жакуй Пройдоха».

У липні Україна суттєво збільшила експорт електроенергії та одночасно скоротила імпорт. Про це повідомило галузеве видання ExPro. За підсумками місяця експорт електроенергії зріс на 48% проти червня – до 232 500 МВт-год. Водночас імпорт електроенергії скоротився на 40% – до 175 000 МВт-год. «Таким чином, у липні Україна вперше за тривалий час стала нетто-експортером електроенергії», – сказано в повідомленні. Найбільше зріс експорт до Словаччини – майже ушестеро порівняно з попереднім місяцем. Крім того, у липні вперше з листопада 2025 року було відновлено експорт електроенергії до Польщі. Найбільшим напрямком експорту залишалася Угорщина, на яку припало 48% загального обсягу постачань. У річному вимірі експорт залишався нижчим: порівняно з липнем 2025 року його обсяг скоротився майже на 18%. Імпорт електроенергії у липні також зменшився за всіма напрямками. Найбільша частка постачань – 40% – припадала на угорський кордон. Якщо порівнювати з липнем минулого року, то Україна скоротила імпорт електроенергії на 32%. Нагадаємо, що 7 квітня 2026 року Верховна Рада ухвалила закон про об’єднання енергетичних ринків України та Європейського Союзу, а 20 квітня його підписав президент Зеленський.

🥸🤩🥳😏😒😞25 июля майор одесской патрульной полиции Александр Бабенко столкнулся с мопедистом Атабеком Полатовым на ул. Люстдорфская дорога. В результате ДТП Полатов получил множественные травмы головы и перелом руки. В материалах ДТП виновником столкновения сразу определили водителя мопеда, так как якобы именно он не справился с управлением и врезался в Honda Accord патрульного. Примечательно, что майор Бабенко работает в отделе ДТП одесской патрульки, то есть его же подчиненные оформляли документы по данному ДТП. Верите в непредвзятость предварительных выводов одесских патрульных с участием их офицера из отдела по ДТП❓

Удари українських дронів по нафтових об'єктах у Росії в липні призвели до падіння переробки до 3,6 млн барелів на добу. Це найнижчий рівень із травня 2022 року, пише Bloomberg.  Україна, підрахувало агентство, в липні щонайменше 30 разів атакувала російські нафтопереробні заводи, танкери, а також морську й трубопровідну інфраструктуру. Це другий за масштабом місячний показник із початку повномасштабного вторгнення Росії. До статистики Bloomberg не включено ще вісім атак на танкери, пов'язані з терміналом Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) у Чорному морі, оскільки відповідальність за них офіційно ніхто не взяв. Якщо Україна підтвердить свою причетність, липень стане рекордним місяцем за кількістю ударів по російських нафтових активах. За даними агентства, у першій половині липня українські сили зосередилися на атаках на нафтопереробні заводи, зокрема на найбільшому в Росії Омському НПЗ, розташованому більш ніж за 2500 км від українського кордону. Це змусило російських виробників збільшити експорт сирої нафти, оскільки завантаження НПЗ впало до найнижчого рівня за 24 роки. У другій половині місяця основною ціллю стали танкери, що дало окремим НПЗ час на відновлення роботи. Водночас наприкінці липня Україна знову повернулася до ударів по нафтопереробних підприємствах. Збільшення кількості атак України на російські нафтопереробні заводи спричинило паливну кризу в Росії. За даними Financial Times, із початку 2026 року до липня було здійснено щонайменше 194 атаки, що в 11 разів більше, ніж торік. Це вплинуло на російську економіку, зокрема на надходження від нафти, які фінансують воєнні дії.

🙁☹️😣😖😫😩🥺😢Источники издания «Монітор» сообщают, что в Одесском порту намеревались создать свое собственное подразделение ПВО из БПЛА-перехватчиков, но в итоге все уперлось в нежелание руководства выделять средства на увеличенный штат службы безопасности порта и на закупку самих БПЛА-перехватчиков. Создавать подразделения ПВО различным формам предприятия Кабмин Украины разрешил своим постановлением еще летом 2025-го года: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/699-2025-%D0%BF#Text. В том же году, в декабре, государственное предприятие «Одесский морской торговый порт» набрало людей в новый отдел своей службы безопасности с целью сбивания вражеских БПЛА, атакующих портовую инфраструктуру Одессы. Будущих бойцов портового ПВО официально оформили в штат службы безопасности порта 12 января 2026-го и сразу же отправили на курсы управления БПЛА длительностью в один месяц. Далее два месяца им проплатили зарплату, а потом расформировали из-за якобы невозможности выделения финансирования. Самое интересное, что их отправили на курсы обычных пилотов, а не пилотов БПЛА-перехватчиков, что говорит многое о компетентности ответственных лиц. При этом, как сообщают источники «Монітора», аналогичный проект был успешно реализован в порту Черноморска, а также в портах Измаила и Рени, где к созданию портового ПВО подключился бизнес, оказав помощь в приобретении транспорта для портовых ПВОшников. Усиление портового ПВО само собой напрашивается, ведь уже не раз ударные БПЛА противника атаковали торговые суда, пришвартованные у причала. Сейчас же, когда Россия возобновила удары по торговым судам, и судовладельцы отказались от заходов в порты Большой Одессы, создание внутренние системы ПВО в портах является важным аспектом для сохранения их деятельности, что влияет на экономическую безопасность всего государства. От этого зависит, сколько денег получит само ГП «Одесский морской торговый порт», в конце концов. Те же крылатые ракеты, которые противник начал применять против торговых судов в последнее время, можно сбивать с курса с помощью РЭБа или уничтожать огнем мобильных огневых групп. Как это организовать, руководство ГП «ОМТП» и ГП «Администрация морских портов Украины» должны обсуждать вместе с военными и всячески финансово и управленчески принимать участие в нахождении ответов на стоящие вызовы перед безопасностью судоходства. Впрочем, в самом порту считают, что уже «поздно пить "Боржоми"», ибо никто теперь не заходит, а причину провала они видят в том, что якобы идея о создании личного ПВО порта поступила слишком поздно. Трудно согласиться с портовиками, ведь все-таки своих ПВОшников они набрали еще в январе 2026-го, а судоходство из-за атак остановилось лишь во второй половине июля. Как обычно, бюрократическая культура не даёт возможности эффективно и быстро реагировать на динамику войны. В скорости нахождения ответов на вызовы войны со стороны противника и кроется ключ к победе над ним.

Понад 200 економістів і дослідників, серед яких 15 лауреатів Нобелівської премії, у понеділок оприлюднили спільну заяву, в якій попередили, що штучний інтелект може змінити світову економіку зі швидкістю та в масштабах, які перевершать промислову революцію. Вони закликали політиків і керівників технологічних компаній уже зараз почати створювати політики та інституції, здатні пом'якшити наслідки цих змін. У заяві під назвою «Ми повинні діяти зараз» (We Must Act Now) зазначається, що ШІ «може нести як ризики, зокрема масштабне витіснення працівників із ринку праці, так і можливості, наприклад суттєве підвищення рівня життя». Документ містить три основні застереження: 1. Протягом наступних десяти років штучний інтелект може стати набагато потужнішим. 2. Це може спричинити безпрецедентну трансформацію економіки, масштабнішу за промислову революцію, але таку, що відбудеться за значно коротший час. 3. Потрібно вже зараз почати вивчати економічні наслідки розвитку ШІ та створювати стимули, запобіжні механізми й інституції, необхідні для того, щоб розвиток штучного інтелекту доповнював людські можливості та давав користь суспільству. За словами економіста Стенфордського університету Еріка Бріньолфссона, який допомагав організувати ініціативу, серед економістів відбулися «помітні зміни». Економічна спільнота тривалий час скептично ставилася до попереджень про швидке витіснення працівників через розвиток ШІ: більшість дослідників вважала, що темпи технологічних змін регулярно переоцінюють.