ОРД. Криминальный форум

Небытов продался соросятам? Илья Павлюк, ака "Курятник", мощный контрабандист и довоенный "кошелек" Зеленского в пьяном виде попал в аварию. Затем скрылся с места преступления на подъехавшем "Брабусе". Сам факт не удивителен. Это не первое пьяное вождение Павлюка. Удивителен факт того, что менты эту информацию не только не скрыли, но и широко распространили. Почему? Павлюк впал в немилость? Нет. Более похоже на то, что Небытов втихаря работает на противников Зеленского. И помогает соросятам воспользоваться случаем и "притопить" близкого Президенту человека. Бывает. Из-за этого банального случая у прессы могут возникнуть вопросы не только к контрабандной деяетельности Павлюка, но и, например, к его гражданству. Говорят, что оно российское. И по "порочащим связям". Павлюк был весьма близок бывшему главе таможне Калетнику. А у Юрца Малого (Иванющенко) вообще работал помощником нардепа. Кстати, Олега Кипера называют "шестеркой Павлюка"

Леонид Данилыч в Монако, убегает от смерти. Неоднозначная личность. При нем вошли в силу разнообразные сурки, левочкины, да и Янукович тоже. Но страну он пытался сшить. И мозгов было побольше, чем у нынешних

"Мастер пера" о том, что вторая волна бензинового кризиса разделила россиян на два лагеря: Бензин в России – больше чем бензин. В определенные моменты истории ситуация  с бензином становится маркером социально-экономического самочувствия россиян, а то и индикатором внутриполитической обстановки. Если б не начавший бродить по стране призрак второй волны топливного кризиса, то еще неизвестно, была бы снята с выборов партия «Яблоко», или все же яблочникам был бы дан шанс поучаствовать в парламентской кампании. Если бы не проблемы с горючим, то автозаправки державы не поделились бы сегодня на два лагеря с прямо противоположным раскладом цифр на ценовых  табло, а главное – не  разделили бы автомобилистов на две разные категории, одна из которых может себе позволить выложить за литр АИ-95 больше сотни рублей, а другая скрежещет зубами и вынуждена молча выстаивать в длинных очередях за бензином подешевле. Картина такого деления на два мира и два образа жизни наблюдается сегодня в целом ряде городов и регионов, включая и древнюю Кострому, откуда сейчас пишутся эти строки. Костромские автомобилисты поделились на  «сотенных», как называют граждан, покупающих бензин свободно и без всякой очереди на тех АЗС, где он продается по 104 рубля, и на «шестидесятников», как именуются остальные потребители, стоящие в многочасовых очередях за бензином по 67 рублей за литр. Зачастую те заправки, что отпускают горючку свободно, но по 104, близко соседствуют с теми АЗС, где топливо по 67, но с длинной очередью к заправочному пистолету. Никогда еще социальное расслоение не бросалось в глаза столь откровенно и так ярко, как это происходит сейчас, когда в условиях дефицита горючего стране предлагается выбор между бензином дороже ста рублей, и сразу в бак без мытарств и потери времени, и горючим подешевле, за покупку которого приходится помучиться и пострадать. Потребительское большинство в Костроме свой выбор сделало в пользу страданий, и покорно стоит в очередях за бензином по 67, в то время как лишь отдельные граждане на своих автомобилях лихо подкатывают к свободным колонкам тех АЗС, где топливо дорого, сердито и не для всех. Конечно, это еще не означает глубокого внутреннего раскола и тем более непримиримых противоречий между шестидесятниками и сотенными. Но ситуация хоть пока и незримо, но начинает закипать на уровне глубинных процессов, которые в определенных обстоятельствах могут выплеснуться наружу в том случае, если вопрос с бензином не будет решен согласно экономическим запросам и одновременно в соответствии с принципом социальной справедливости.  @ejdailyru

🌐🧡🧡🧡🧡🧡🧡 «Щупальце спрута Сенниченка» — так хорватська журналістка Sandra Veljković назвала це в березні 2026-го. За п’ять місяців до релізу НАБУ. А цільова земля лежить біля поромного терміналу Брестова, у громаді Kršan, східний берег Істрії. Хорватія — найнедооціненіший шар у всій цій справі. 🔈 4 березня загребський Večernji list вийшов із матеріалом під рубрикатором KRAK SENIČENKOVE HOBOTNICE — «щупальце спрута Сенниченка». Автор — репортер Sandra Veljković. У відкритому ліді: «U najnovijoj fazi postupka … ukrajinski istražitelji gledaju inozemne krakove tijeka novca — uz nekretnine u UAE i luksuzne automobile, tu su i zemljišta u Hrvatskoj» (Večernji.hr). На п’ять місяців раніше офіційного прес-релізу НАБУ і САП від 31 липня хорватська журналістка знала — є земля в Хорватії, є напрямок в Істрію. Що підтверджується через відкриті реєстри (і що не публікувала жодна українська редакція): GMYRIN FAMILY DEVELOPMENT ADRIATIC d.o.o. — материнська холдингова структура. OIB 41288857562, MBS 040441290, Trgovački sud u Rijeci, адреса Ciottina 9, 51000 Rijeka, вид діяльності NKD 68110 — купівля і продаж власної нерухомості. Серед членів товариства — Anatolii Gmyrin (батько біглого радника Фонду). Звітність за 2025 рік: три працівники, доходи 146 тис. євро, чистий збиток 198 тис. євро, EBIT мінус 321 тис. євро (FINA Info.BIZ). GMYRIN FAMILY DEVELOPMENT BRESTOVA d.o.o. — дочка. OIB 28381980096, зареєстрована у 2022 році, адреса Boki 15, Čavle, активна. Єдиний власник — Adriatic, зміна у власності зафіксована 2 лютого 2025 року (FinInfo.hr; CompanyWall.hr). Далі — критичне уточнення, яке перевертає всю картину. Brestova — порожня оболонка. За офіційною фінзвітністю FINA: актив 2025 — 46 євро, доходи — нуль, співробітників — нуль, чистий збиток — 1 тис. євро, EBIT/EBITDA мінус 725 євро (Reputacija.hr). Це SPV, «спеціально створена юридична особа», під ще не здійснену угоду. Отже, землю потрібно шукати не на балансі Brestova, а на балансі материнської Adriatic — за рядком dugotrajna imovina, «довгострокові активи». У Adriatic операційні витрати 2025 — 321 тис. євро при доходах 146 тис.. Навантаження є. Земля майже напевно вже там. Назва SPV — це географія цілі. Brestova — це бухта і поромний термінал на східному березі півострова Істрія, адміністративно — населений пункт Zagorje у громаді Kršan. З 1960-х років звідти йдуть пороми на острів Црес по лінії Brestova–Porozina; порт входить до зони Lučke uprave Rabac (Istarska enciklopedija; Wikipedia). Юридична адреса сім’ї — Кварнер (Рієка, Чавле), але цільова земля — східна Істрія біля поромного терміналу. Третя структура, Podbrežnica stan d.o.o., заснована 6 березня 2018, єдиний власник — Adriatic. Виключена з реєстру 19 січня 2026 — за місяць до підозр лютого 2026-го і за півроку до завершення розслідування 31 липня. На момент виключення у неї числилося фінобов’язань приблизно на 1,25 млн євро; операційний потік 2023 року — мінус 1,25 млн; чистий збиток 2023 — мінус 148 тис. євро (Insolve.hr). Компанію з мільйонним дефіцитом тихо ліквідували. Синхронно з процесуальним етапом справи. І ще одне прізвище, якого не було в жодному українському матеріалі. Anton Tsybulskyi (Kostrena) — єдина керуюча фігура. Директор або член управління в усіх трьох хорватських компаніях: Adriatic, Brestova, Podbrežnica stan. Локальний номінальний утримувач. Далі буде... 💬 ABleaks_bot 💕 Долучитись

🌐🧡🧡🧡🧡🧡🧡 Ексголова ФДМУ Сенниченко, Гмирін та Дубаї 🔈 Формулювання прес-релізу САП і НАБУ від 31 липня 2026 — «низка квартир у кількох будинках в ОАЕ» — юридично приписана Гмиріну і Колоту, не Сенниченку. Первинний масив по об’єктах був злитий НАБУ для «Схем» Радіо Свобода в травні 2025-го: Колот — 9 квартир на 7,3 млн доларів у Palace Beach Residence Tower 2 біля Palm Jumeirah; Гмирін — 111 квадратів у ЖК Grande за 1,3 млн; Анастасія Гмиріна — 500 кв. в Il Primo в тіні Burj Khalifa за 5,5 млн, оформлені на тещу . GFM Investment Group LLC зареєстрована в Boulevard Plaza у Downtown Dubai, DED ліцензія 967369, форма LLC – Single Owner (BizSearchUAE; ImportGenius). Керуюча — Наталія Афанасьєва, брокер дубайського TOP Apartments Real Estate Brokerage; за профілем — громадянка Казахстану, у Facebook — рідне місто Москва. Дубайська GFM — засновник GFD Côte d'Azur SAS у Ніцці (SIREN 951 445 261, RCS Nice, реєстрація 12 квітня 2023, адреса 48 boulevard Jean Jaurès через сервіс Smart Buro; в органах — президент 08/1995 року народження; звітність 2023–2024 подана 4 грудня 2025 із заявою про конфіденційність за ст. L.232-25). Вік 30 років узгоджується з профілем Олександри Веселової — за першим масивом даних, вона директор GFD, до березня 2024 працювала в дубайській GFM, навчалася у Всеросійській академії зовнішньої торгівлі, до грудня 2022 — юрист у Москві. 📁 У тій самій брокерській агенції — Анатолій Головін, син судді Господарського суду Києва Катерини Головіної і онук ексголови Конституційного суду Анатолія Головіна. Його дядько, Євген Головін, — дубайський бізнес-партнер Гмиріна, власник BVI-компанії GFB Company Ltd, на яку оформлена яхта. 🧩 Російський менеджмент. Суддівська рідня. Дубайський офіс у найдорожчому бізнес-центрі Downtown. Ніццевський SAS із закритими бенефіціарами. Усе це вибудовано за одне літо 2022 року. Андрій Гмирін був затриманий і допитаний у Ніцці. Слухання про екстрадицію призначено. У справі — приблизно 23 млн євро; арештовані вілла 400 квадратів і 5 ділянок (близько 5 мільйонів євро) на Лазурному березі, яхта Cranchi Settantotto 78 вартістю близько 5,5 млн — через BVI-компанію Головіна. Додайте до цього ще й повідомлення від 13 березня 2026 про затримання Володимира Колота в Дубаї. Офіційного релізу НАБУ або Dubai Public Prosecution по цьому епізоду досі немає. 💬 ABleaks_bot 💕 Долучитись

Даже в Москве, не говоря о регионах, вновь начал чувствоваться дефицит бензина. Сегодня в Астраханской области АЗС перешли на временный график работы и ограничили продажу топлива 40 литрами в руки, ранее бензин пропал в Сочи, а местная власть даже призывала отказаться от использования автомобилей, в Оренбургской области ввели систему «чет-нечет» и ограничения не более 30 литров бензина. Связано это с возобновлением ударов по НПЗ, но повторю ещё раз: бензиновый кризис — это в первую очередь падение переработки в стране, а не доступность топлива на заправках. Населению проще всего оценивать ситуацию по наличию бензина на АЗС, а не разбираться в миллионах тонн переработки, но всё же для Киева очереди на заправках — это лишь приятный бонус. А настоящий бензиновый кризис никуда не исчезал, в июне переработка упала до уровня 2002 года, снизившись с 5,4 до 4 с лишним миллионов баррелей в сутки. Новая итерация ударов достаточно масштабная, с 29 июля по 13 августа было 13 атак на НПЗ плюс в Саратове и Комсомольске-на-Амуре произошли техногенные аварии, впрочем, их можно не учитывать. Не каждая атака привела к серьёзным последствиям, однако есть и очень успешные операции. Например, позавчерашний налёт дронов на НПЗ в Орске. Губернатор Оренбургской области сообщил, что завод полностью остановлен и его ремонт может занять до полугода, регион сейчас может рассчитывать только на привозное топливо, правда, непонятно, откуда его будут везти, если всё везут в Москву. Его слова можно списать на преувеличение ущерба и «военную хитрость», однако спутниковые снимки подтверждают, что в Орске были поражены все 4 колонны первичной переработки. Вчера в Коммерсанте вышла статья, где они, ссылаясь на обзор Kpler и слова российских экспертов, опубликовали ряд важных деталей: ▪️После июньского кризиса в июле переработка восстановилась до 4,2 миллионов баррелей в сутки; ▪️В августе переработка может упасть до 4 миллионов баррелей и ниже, обновив антирекорд; ▪️В сентябре можно ожидать восстановления переработки до 4-4,3 миллионов; ▪️Собеседник Коммерсанта заявил, что критический уровень переработки — это 3,3-3,5 миллиона баррелей, ниже этого уровня обеспечить топливом внутренний рынок будет крайне сложно. Последний тезис, наверное, нужно объяснить отдельно. Уровень лета 2024-2025 года с переработкой до 5,5 миллионов баррелей предполагал также и экспорт излишков топлива, но сейчас вывоз под запретом, практически весь произведённый бензин, дизель и керосин отправляются на внутренний рынок, что позволяет худо-бедно удовлетворять спрос. Проблемы всё ещё в логистике и в неравномерном распределении, когда в ущерб регионам бензин отправляют в Москву для поддержания в столице иллюзии нормальности. В общем, это был роскошный максимум, а базовый минимум — это как раз нынешние 4 миллион тонн, с ними ещё можно справляться с удовлетворением внутреннего потребления. А вот переработки ниже 3,5 миллионов баррелей — это уровень реального серьёзного дефицита, во всяком случае, по мнению эксперта. Я не очень понимаю, откуда Kpler и остальные черпают свой оптимизм, потому что уровень переработки топлива зависит сейчас не от графика ремонтов, а от действий ВСУ. Сколько бензина Россия будет перерабатывать в сентябре решают сейчас Хмара, Драпатый, Мадяр, Поклад и остальные украинские командиры, которые организовывают дипстрайки, ну и Зеленский, который утверждает планы операций. А судя по количеству атак за последние две недели, они точно не согласны с мнением экспертов и готовы скорректировать график «внеплановых ремонтов» НПЗ. Возможно, вся эта аналитика писалась в конце июля, когда Украина действительно снизила интенсивность ударов ради концентрации на складах WB, но сейчас всё вернулось на уровень как было, если не хуже. Также поддерживать уровень переработки удаётся за счёт полной загрузки уцелевших НПЗ и откладывания сроков плановых ремонтов. Обычно они проходят как раз в июне-июле перед сезоном высокого спроса, а сейчас по просьбе правительства ремонты были перенесены на вторую половину осени. С ними будут и дальше тянуть, но это невозможно бесконечно, мы уже видели ряд техногенных аварий, вероятно, связанных с отсутствием плановых ремонтов и нетипично высокой загрузкой оборудования. Поэтому наступит момент, когда действующие НПЗ или просто начнут гореть сами по себе, или вынуждены будут провести свои циклы регламентных работ, а если удары не прекратятся или их эффективность и частота не снизятся, вот тогда уровень переработки может снизиться ниже критического значения. Впрочем, он может снизиться до этого уровня и непосредственно от ударов, если Украина уже выбила 1,5 миллиона баррелей мощностей, то не вижу причин, почему они не могут выбить ещё 500 тысяч. Опять же, последние две недели намекают, что это возможно, принципиально ситуация с защитой НПЗ не улучшилась. А если удары продолжатся и плановые ремонты догонят, то масштаб кризиса даже по доступности топлива будет такой, что июнь покажется временем всеобщего благоденствия. Импорт топлива пока не очень помогает, Bloomberg сообщает, что 5 августа танкер Cyclone доставил в Россию первую партию топлива, но это всего 42 тысячи тонн бензина. Летом потребление бензина более 100 тысяч тонн в день, так что это даже не половина суточной потребности. По слухам, где-то должен быть и второй танкер примерно такого же объема. Reuters со ссылкой на источник в отрасли писали, что всего планируется поставлять 400 тонн топлива ежемесячно из разных стран, но это всего около 3 суток летного уровня потребления, очевидно, что такие объёмы проблему не решают, хотя и позволяют снизить планку критического уровня переработки. Грубо говоря, если без импорта критическим называют объём 3,3-3,5 миллионов баррелей, то с импортом речь будет идти о 3-3,2 миллионах баррелей.

Борис Індиченко - керівник СЕП, який перетворив природні ресурси на джерело збагачення Борис #Індиченко очолює Спеціалізовану екологічну прокуратуру Офісу Генпрокурора — структуру, яка має захищати ліси, водойми та землі від незаконного використання. Але поки екологічна прокуратура повинна боротися за збереження природи, у Києві триває справжня війна за землю: береги водойм огороджують, природні території засипають піском, ліси вирубують, а на місці зелених зон з’являються ресторани, житлові та офісні комплекси. Осокорки, Горбачиха, Китаїв, Микільсько-Слобідська — різні адреси, але одна логіка: природний ресурс спочатку отримує «інвестиційний» статус, а потім перетворюється на квадратні метри. 📌На Осокорках ця логіка дійшла до берега озера Набереж. Водойма площею близько 47 гектарів повинна мати 100-метрову прибережну захисну смугу, однак навколо території, пов’язаної зі StolicaGroup Влади #Молчанової, зафіксовані огородження та намив піску. Тобто там, де кияни мали б мати вільний доступ до водойми, з’являється територія, яку фактично починають відокремлювати від людей. І це вже питання не просто до чергового забудовника, а до того, хто саме має зупиняти подібне використання прибережної смуги. 📌У Горбачисі та Китаєві механізм ще масштабніший — під забудову потрапляють території природної та історичної цінності. У справі щодо Горбачихи представники Київради заявляли про відсутність у столиці Генерального плану, а витребувані судом документи Держгеокадастру нібито зникли під час пересилання. У Китаївському археологічному комплексі, який має статус пам’ятки національного значення, структури Ігоря #Ніконова пов’язують із планами забудови близько 70 гектарів, а охоронний статус території намагаються оскаржувати. 📌На Микільсько-Слобідській, 15 під виглядом реалізації ЖК «Русанівська гавань» компанія #Ковальська, за отриманою інформацією, замість передбаченої гідротехнічної споруди площею 105 м² зводить ресторан близько 700 м² у водозахисній зоні Дніпра. При цьому, за кадастровими планами, землі для необхідного пожежного проїзду у забудовника немає. Паралельно виникають питання до ДП «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034): через ГО «СВЛУ» (код ЄДРПОУ 45177578) працівників, за наданою інформацією, змушують сплачувати «добровільні» внески, а санітарні рубки можуть використовуватися для заготівлі та подальшого продажу деревини. А тепер — про керівника структури, яка має цьому протидіяти. ❗️У декларації Бориса Індиченка — квартири в Одесі та Києві, земельні ділянки, машиномісце, користування Audi A5 2017 року та Land Rover Discovery 2020 року. За рік він отримав 1,703 млн грн зарплати в Офісі Генерального прокурора, його дружина — 378 тис. грн від підприємницької діяльності, а грошові активи родини включають 123,5 тис. доларів готівкою, 130 тис. грн готівки та кошти на банківських рахунках. За роки на посаді очільник СЕП накопичив неабиякі статки, тоді як суспільство — дедалі більше питань до його роботи. У підсумку вимальовується доволі показова картина: природні ресурси країни стають предметом боротьби за землю, ліси та водойми, а керівник органу, який має протидіяти таким процесам, сам демонструє помітне накопичення активів. 🤷‍♂️Поки одні освоюють природні багатства, Індиченко освоює власний майновий портфель. І це вже питання не лише до забудовників та лісового бізнесу, а й до того, наскільки ефективно керівник Спеціалізованої екологічної прокуратури виконує свою роботу. Матеріали по темі: ▫️Через схеми КМДА Кличка столиця опинилася під ударом, а жителі незахищені від пожеж ▫️Захоплення водного фонду Києва: як забудовник «Ковальська» безкарно нищить екосистему ▫️Мер Кличко та забудовник Ніконов пустили під сокиру Голосіївський парк і зазіхнули на Китаїв  ▫️Як ексрадник Кличка Ніконов знищує історичну спадщину Києва та заробляє мільярди на хаосі  ▫️Знищення озера Набереж в Екопарку Осокорки: Stolica group Влади Молчановой захоплює прибережну смугу за мовчазної згоди Кличка #обличчявлади #прокуратура #Київ

Боря-цвай уже тоже в прессе

Я щойно дізналася, що якийсь Шматков Даниїл Ігорович, який викладає в Харківському університеті внутрішніх справ, від імені Корбова Едуарда Олександровича, який є засновником ГО «Центральна військова рада» (сайт не знайшла, що роблять не знаю) рік і три місяці тому подав на реєстрацію ТОРГІВЕЛЬНУ МАРКУ «НА ЩИТІ»! Поясніть мені, в якому такому світі, якась людина могла вирішити що цей вираз і зображення може належати їй????… Дуже прошу нового міністра МВС звернути увагу на цю особу, щоб не ганьбити честь структури. Цей напис/фразу/шеврон можуть зареєструвати на себе МО, ГШ, але точно не якась невідома ГО і людина, яку я в очі в житті не бачила. — Тата Кеплер, волонтерка, одна з ініціаторів перейменування підрозділів транспортування тіл загиблих з радянського «Евакуація 200» на «На щиті». Підписуйтесь: Bankova Mail Підписуйтесь на нас в Х Головне на сайті

«Брателло» Малюка оказался криминальным авторитетом Андрей Осипов, которого сейчас торбит НАБУ за вымогательство 1 млн долларов, присутствовал на воровской сходке в Греции вместе с Нодаром Руставским и «Полузверем». События, из-за которых задержали Андрея Осипова, происходили еще в 2022 году. По данным следствия он был посредником между задержанным россиянином, который пытался избежать экстрадиции в РФ, и украинскими правоохранительными органами. За помощь Осипов требовал 1 миллион долларов, часть из которых якобы должна была отойти самому Малюку. Из распечаток записей телефонных разговоров можно понять, что Осипов дружит с Малюком. Он называет его жену «пани генеральшей», а самого на момент событий исполняющего обязанности главы СБУ — «братом» и «коростышевским хулиганом». И Малюк, и Осипов — оба из Коростышевского района Житомирской области. В 2024 году Андрей Осипов был задержан  в Греции во время сходки «воров в законе». Об этом пишет «Детектив-инфо». Вместе с ним в руки правоохранителей попали российские криминальные авторитеты Нодари Асоян по прозвищу «Нодар Руставский» и Андрей Иманали — «Полузверь». Впоследствии при непонятных обстоятельствах все вышли на свободу. И "Руставский", и "Полузверь" длительное время пытались получить украинское гражданство. В 2022 году стало известно, что "Руставский" имеет как минимум три поддельных паспорта гражданина Украины, выданных на разные имена. Законного документа нашего государства у него нет. Одноклассники, кумовья и земляки – это зло для высокопоставленных чиновников. Баканов серьезно подмочил репутацию Зеленского, Осипов может уничтожить репутацию Малюка.

60% украинцев выразили недоверие НАБУ и САП из-за коррупции и скандалов Главные причины разочарования украинцев: множество громких заявлений при слабых результатах, миллиардные расходы из бюджета, слив дел, а также постоянные коррупционные и криминальные скандалы вокруг руководства и сотрудников этих органов. По словам юриста Олега Шрама, по результатам за I полугодие 2026 года, Бюро установило 720 млн грн ущерба государству, что лишь 1% от 61 млрд грн, которые зафиксировали все органы следствия. Еще хуже ситуация с возвратом денег в бюджет: по делам НАБУ реально возместили лишь 505 тыс. грн. — около 0,0008% от всей суммы установленного ущерба. При этом на свое содержание Бюро за 10 лет потратило более 10 млрд грн из бюджета Украины. Это подтвердил и международный аудит НАБУ, который выявил раздутые штаты и провалы в расследовании коррупции в государстве. INSIDER UA | Прислать контент

У всіх країнах світу, навіть у самих кращих у плані корупції - скандинавських, ОПК корумпований. Одна з версій загибелі шведського Прем'єра Улофа Пальме, вбитого після замаху - "збройова". Ізраїльський та південнокорейський ОПК, одні з кращих у світі, мають рівень корупції ніяк не низький. Краща ситуація у США - там парламентський контроль корупцію не виключає повністю, проте серйозно її стримує. Зброярі платили та платять чималі хабарі, відкатами, "натурою" та іншим, задля отримання вигідних замовлень. Наш ОПК не виключення. У мене немає оцінки європейських інституції, проте є оцінка Пентагону та Мінфіну США - Україна має до чверті витрат на "створення неефективних систем озброєння, виробники яких напряму пов'язані з представниками законодавчої та виконавчої влади". І боротися з цією пошестю конче потрібно, зокрема системними та невідворотніми іноземними аудитами та на рівні роботи антикорупційних органів. Але тут головне - з водою не виплеснути дитя. Без створення максимально можливо самодостатнього ОПК Україна не виживе. Як не виживе без системної роботи по його створенню і на рівні освіти, і на рівні купівлі технологій та створення власних, і на рівні побудови "забезпечуючих" його роботу підприємств, і на рівні іншого. Мені не просто дивно чути від частини українців гасло - "Та на хріна нам національний ОПК - купимо зброю у "чесних, не корумпованих, за кордоном"!, після ескапад того ж відверто шахраюватого Штілермана. Не наїлися абсолютною залежністю? Ми бажаємо мати власну балістику, а створити то її не можемо без західного начиння! Зеленський не бреше, коли каже, що існують бар'єри у постачанні комплектуючих для її створення і у США, і у деяких європейських країнах. У першому випадку ці бар'єри переважно політичні - боротьба за ринки збуту та небажання конкуренції, у випадку ж європейців це неможливість швидко наростити випуск нам необхідного. "Швидко на колінці" клепати неликвід а потім роками доводити його до розуму, ті ж французи, німці та норвежці НЕ БУДУТЬ! І FP з "прожектами" Штілермана стіну європейської якості та ефективності не пробити, бо там керуються старою "промисловою" максимою - "Чтобы не было пиздежу работай по чертежу"! І цьому вчитися нашим інженерам та робітникам теж доведеться. "Програма розвитку вітчизняного ОПК повинна бути створена, затверджена урядом та прийнята ВРУ. Досить ура-патріотичної маячні, як від влади, так і від пересічних українців. А справжні патріоти та державники України повинні розуміти - без розбудови та побудови в кінці кінців власного самодостатнього ОПК Україна буди завжди слабкою, залежною від чужій волі, недорозвиненою країною, доля якої - бути інструментом для здійснення політики сильними світу цього. Третього не дано. DIXI."

Сергій Павлюченко:"Тепер повернемося до ОПК не ізраїльського - нашого. І спочатку нам доведеться прийняти та жорстко усвідомити дві істини. а). Україна не здатна ані фінансово, ані технологічно, виробляти будь які види озброєння та боєприпасів. Нашим "ура - патріотам" вчергове нагадую - у нас у країні не виробляють ані двигуни, зокрема для БПЛА, ані електроніку, ані верстати, ані інструмент. По факту наш ОПК виробляє самостійно переважно лише корпуси, та й ті на 3D принтерах не українського виробництва. б). Після війни Україну знову, як то було до війни при Порошенку та Зеленському, примусять повернутися до обмежень фінансування потреб оборони на рівні не вище 10 відсотків до ВВП. Нагадую, норма фінансування на рівні 5 відсотків від ВВП діяла всі пост - Майданні роки у за її невиконання Україні загрожували фінансові санкції у вигляді припинення фінансування як з боку США та ЄС, так і з боку МВФ. Як "запроцвітав" наш Оборонпром у ці часи - ми пам'ятаємо. 75 відсотків видатків на оборону наше військо просто "проїдало" - кошти йшли на забезпечення особового складу грошовим забезпеченням, харчуванням та екіпіруванням. Війну Україна зустріла абсолютно неготова до неї. У найближчі 10 років побудова українського ОПК буде абсолютно залежна від фінансування та постачання комплектуючих з країн умовного Заходу. Потрібно буде створювати спільні підприємства з зброярами цих країн, домовлятися з урядами про фінансування, про продаж та передачу технологій. І постає питання - З КИМ, тобто з якими країнами нам створювати ці підприємства? З США, які у будь який момент можуть припинити постачання комплектуючих та самого озброєння на потребу "політичній необхідності"? Це шлях в нікуди - ми завжди будемо мати політичний диктат, якому змоги чинити спротив мати не будемо.. З ближніми сусідами, з якими у будь які часи будемо мати складні та далеко не дружні стосунки, зважаючи на зростання там антиукраїнських, а часто вже і проросійських настроїв? Абсолютно неможливо - ми ризикуємо залишитися без зброї та комплектуючих звідти у випадку можливого поновлення російської агресії. І вибір у України вкрай обмежений, як наш ОПК вкрай обмежений у виборі партнерів у країнах Європи - вони повинні бути з країн Єропи "Старої" та Північної. У жодному випадку не з Польщі та США - залежність від зброярів цих країн буде диктувати політичну залежність України у прийнятті безпекових рішень. Світ ОПК стрімко ізолюється. Провідні у військовому плані прийняли на озброєння гасло Франції - "ОПК має бути самодостатнім та національним"!, та з різною швидкістю почали рух у його здійсненні. І Україні конче потрібна "Програма" створення та розбудови ОПК. І у цій "Програмі" потрібно не обмежувати себе у перейманні іноземного досвіду, у тому числі китайського. Як приклад. Китай прийняв "Програму" розбудови авіаносного флоту. І якщо перші два його зразки були "радянсько невдалими", то третій - це вже цілком пристойний зразок. Нові будуть ще кращі. І тут цікаво те, що китайські конструктори цієї галузі кораблебудування, у тому числі головні, мають вік до 40 років і переважно профільну освіту вишів провідних "морських" країн світу. І цей досвід Україна просто зобов'язана взяти на озброєння. Шлях до побудови вітчизняного, хоч відносно самодостатнього ОПК, у десятиріччя. Україна його тільки почала проходити роблячи хаотичні переважно кроки та не розуміючи закономірності. Наше керівництво в принципі не розуміється ані на промисловій політиці, ані на системності у здійсненні етапів побудови. І головним його гаслом є не "Вперто та системно будуємо ОПК, не зважаючи на майбутні зміни влади", а радянське - "Дайош! Наше - самоє в мирє"!

Цими вихідними Президент Зеленський повідомив всім нам важливу інформацію, що в Україні пошкоджені практично всі теплові електростанції і зима буде дуже складною. Але є один нюанс: на жаль, практично всі великі теплові електростанції (їх всього близько 10) були пошкоджені ще під час зими 2022-2023 років. Потім практично всі теплові електростанції були ще раз пошкоджені у 2024 році. І в 2025. Останній раунд пошкодження всіх великих теплових електростанцій був минулої зими 2025-2026 років. Тому тут немає нічого нового. А головне питання, які ми маємо поставити владі - а скільки нової децентралізованої генерації збудовано за ці роки, щоб компенсувати вибуття цих велетенських обʼєктів, які ворог нищив і пошкоджував по кругу вже декілька разів? Адже для того, щоб атакувати, скажімо, 1500 контейнерів із газопоршневими електростанціями, розосереджених по території України, ворогу треба було би витратити на порядок більше зусиль, ніж при атаках на 10 великих обʼєктів. Та і вартість одного контейнера в 2-3 рази менша, ніж вартість російської ракети, а ефективність шахедів СОУ постійно знижують. Цифри дуже сумні. В минулорічному конкурсі на побудову нової генерації, в якому Галущенко намагався вручну впливати на результати, буде побудовано всього-навсього 78 МВт, та й то не всі станції наразі запустилися. Всього станом на липень 2026 в енергосистемі працює близько 700 МВт нової газової генерації. Це при дефіциті минулої зими до 7000 МВт. Цей провал у будівництві нових генеруючих потужностей є прямим наслідком втраченого часу, поки група Міндіча грабувала енергетику в 2022-2025 роках. Це також прямий наслідок того, що вже після Міндічгейту влада свідомо вирішила не замінювати корупціонерів в Енергоатомі, НКРЕКП, інших великих енергетичних компаніях. З таким «контингентом» залучити необхідний обсяг інвестицій у газову генерацію від приватних компаній і західних донорів просто неможливо. Це я вже не кажу про зміну Уряду за 3 місяці до опалювального сезону, яку зробили тільки для того, щоб зняти Федорова. Тому, за великим рахунком, все, що зараз реально можна зробити до зими - спробувати підключити до енергосистеми подаровані партнерами електростанції, які досі стоять під парканом. Може, додасться 100-200 МВт з 7000 необхідних. І сподіватися на теплу зиму.

⚖️ Колишній заступник головного військового прокурора та один із підозрюваних у «справі адвокатів-хакерів» Дмитро Борзих, якого після вбивства Портнова почали називати його заміною, подав до Печерського районного суду Києва позов проти ZN.UA та редакторки Інни Ведернікової. Перше засідання призначено на 10 серпня. Борзих вимагає визнати недостовірною інформацію з розслідування  щодо нього. Додатково він просить стягнути з відповідачів майже 800 тисяч гривень судових витрат — з яких 300 тисяч на правову допомогу, хоча сам є практикуючим адвокатом. За інформацією ZN.UA, у діях Борзих є ознаки «судової каруселі». Перший позов система розподілила судді Тетяні Ільєвій — наступного дня його повернули за заявою позивача, а ще до офіційного оприлюднення цієї ухвали Борзих подав новий позов із тими самими вимогами. Другий позов потрапив до судді Євгена Хайнацького, який заявив самовідвід через особисте знайомство з Борзих. Після перерозподілу справа знову потрапила до Ільєвої, яка теж заявила самовідвід. Зрештою для авторозподілу залишилися двоє суддів — Сергій Вовк та Олексій Соколов. Справу отримав Соколов. Водночас голова Печерського районного суду Руслан Козлов є кумом Борзих. Підписуйтесь: Bankova Mail Підписуйтесь на нас в Х Головне на сайті

Буданов начинает терять свой президентский рейтинг. Что, в принципе, было ожидаемо. И не потому, что его якобы не воспринимает Зеленский. Буданов изначально был сильно "надут" прессой. Хотя, если взять его биографию, начиная с совместного проживания с конвертатором Стрелковским ( и за его счет) и наркобарыгой Гогилашвили — то это скорее история провалов, а не успехов. Просто провалы быстро забылись, а все успешные эксы приписывались Буданову лично. Но если вспомнить, к примеру, дикую историю с похищением судьи Чауса ... то вряд ли бы вы поручили Буданову даже вернуть с кого-то долги. Как говорится, и член разобьет и руки порежет. Напомню, тогда Буданову было поручено Кондратюком вывезти из Молдовы судью Чауса. Зеленский планировал использовать его показания против Порошенко. Буданов не придумал ничего лучше, чем затолкать Чауса в Кишиневе в машину украинского посольства и поехать к границе. Молдаване очень быстро это отследили и офигели от наглой деятельности украинской военной (!) разведки на своей территории. И вот с того самого позорного момента Буданов почему-то решил, что он спокойно может "работать" в Европе ... и даже на Бали. Причем, зачастую, в своих личных, а не государственных интересах. И при этом постоянно палиться. Еще не закончена история с Монако. Только набирает обороты история с Бали. Возможно, выстрелит история с Портновым. Совершались ли эти эксы в интересах Украины? Отнюдь. Так что, странно выглядит само присутсвие Буданова в президентских рейтингах. Чтобы не разочаровываться — лучше не очаровываться