Олексій Бойко 🇺🇦

Нехай цей Великий день принесе втіху у кожне серце, зробить нашу віру іще сильнішою й наповнить душу світлом! Щиро вітаю, дорогі краяни, із Воскресінням Господнім! Нехай російське зло, що прийшло на українську землю, буде подолане якнайшвидше! Сім’ї, які чекають, обіймуть своїх близьких, а наші Захисники та Захисниці, займуть свої місця за родинними столами. Щоб усі ми залишалися опорою одне для одного, й ті, хто втратив, завжди відчували підтримку та любов. Ви не самі! Дякую, воїни, що, попри намагання ворогів зруйнувати наше життя, в Україні щороку настає Світлий Великдень, який наповнює серця й зміцнює віру. Христос Воскрес!

🎭Після світової прем’єри опери Дмитра Бортнянського «Креонт», яка торік успішно відбулася у Чернівецькому облмуздрамтеатрі імені Ольги Кобилянської, для команди ініціаторів і творців було надзвичайно важливо, аби віднайдена нотна спадщина композитора поширювалася світом. Сьогодні мав приємну зустріч із засновником «Земляцтва буковинців у Києві», ідейним натхненником та основним меценатом постановки у Чернівцях — професором Миколою Проданчуком. Після прем’єри він ініціював створення унікального презентаційного видання, до якого увійшли ноти опери, що понад 250 років вважалася втраченою, а також світлини зі світової прем’єри. Крім того, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського розповсюдила електронну версію створеної Бортнянським партитури серед провідних книгозбірень світу. Надзвичайно вдячний за цей пам’ятний подарунок і за збереження культурної спадщини українського народу. Переконаний, що вже цьогоріч «Креонт» здобуде успіх на європейських сценах і стане вагомим інструментом нашої культурної дипломатії. 🤝Співпраця із «Земляцтвом буковинців» триває. Професор Микола Проданчук та його однодумці готові підтримувати нові проєкти, які плануємо реалізувати на Буковині найближчим часом.

Сьогодні у Чернівцях запрацював «Хаб 82» — відкритий простір взаємодії між 82-ю окремою десантно-штурмовою Буковинською бригадою та громадою міста. Це особлива подія для мене. Адже торік ми задумували, що це місце стане простором підтримки ветеранів російсько-української війни та їхніх родин. Це мав бути дещо інший формат, але з дуже схожим змістом і посилом. Відомі події не дозволили реалізувати ідею в тому вигляді, як планували спочатку. Але ми не зупинилися і всі разом за декілька місяців маємо гарний результат. Думаю, це один з перших просторів такого рівня. Нині Олександр Білоус, який був одним із натхненників створення ветеранського хабу, — військовослужбовець 82-ї ОДШБр. І я радий, що наша ініціатива отримала продовження та була реалізована воїнами Рідної бригади. «Хаб 82» — це простір, який об’єднує різні функції в одному місці. Де захисники й захисниці, їхні родини почуватимуться своїми. Тут працюватимуть психолог і юрист, представники підрозділу цивільно-військового співробітництва відповідатимуть на запитання членів родин військовослужбовців, які хвилюються за своїх близьких. Ті, хто прагне долучитися до складу бригади, отримають чітку й повну інформацію про службу. У Хабі проводитимуть заходи, спрямовані на підтримку сімей загиблих Героїв, а також освітні та психологічні тренінги для жителів громади. Найважливіше — тут про допомогу, довіру, відповідальність і реальні дії задля посилення українського війська. Бажаю успіхів команді та дякую друзям і партнерам бригади, які допомогли втілити цю ідею в життя. Спасибі воїнам за захист і кожен новий день. Слава Україні! 🇺🇦 Рідна 82 Бригада завжди перша ! 🇺🇦

Свідомо кілька днів не коментував ситуацію, яка знову розгортається навколо ОКНП «Чернівецький обласний госпіталь ветеранів війни». А саме — на моє переконання, йдеться про чергову спробу «оптимізації» та об’єднання з іншим комунальним закладом області. Ще одна недолуга спроба департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОВА, яку вже намагалися реалізувати за каденції Запаранюка. Як відомо, вона завершилася нічим. Не дали. Це саме той ключовий заклад, який сьогодні потрібно розвивати, оснащувати та розширювати — попри будь-які «мережі». Адже людей, яким потрібні такі послуги, стає дедалі більше. Це заклад, де сформувався професійний колектив і де, завдяки проєкту «Recovery Ukraine», створено умови для надання якісної реабілітації нашим захисникам. Про шлях, який довелося пройти, аби залучити команду «Recovery» та реалізувати проєкт у нас, а також про роль тодішніх керівників, «фахівців», департаментів охорони здоров’я і капітального будівництва Чернівецької ОВА — поговоримо окремо. Двома словами — не завдяки, а всупереч. Вважаю, що будь-які трансформації цього закладу (принаймні під час війни) можуть призвести до погіршення якості надання реабілітаційних послуг і найнеобхіднішого відновлення. У зв’язку з цим у мене виникає низка запитань: – Навіщо цілому департаменту охорони здоров’я ОВА створювати робочу групу з 26 чиновників і депутатів для розгляду питань функціонування закладу? Повноважень самостійно здійснити відповідний аналіз замало? Чи фаху не вистачає? – Для чого підсовувати на підпис таке розпорядження, яке мало бути підписане ще попереднім головою? – Чи повідомляли нове керівництво Чернівецької ОВА про те, що подібні розпорядження та перевірки вже були? Які їхні результати? – Навіщо в розпорядженні зазначати: «з метою вивчення питання подальшого функціонування…»? Для збурення військових і ветеранської спільноти? Це зараз потрібно? Усюди вже навели порядок, і лише «госпіталь ветеранів» залишився? – Чому до цього часу, на п’ятому році повномасштабної війни, у нас на базі надкластерної лікарні ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» не створено повноцінного відділення реабілітації? Там немає фахівців і потужного колективу? Щодня не лікують і не надають медичну допомогу військовим і ветеранам? Чи об’єднати простіше? Повернуся до початку. Не коментував, бо очікував офіційну позицію тимчасового керівництва Чернівецької обласної ради — Гуйтора (до речі, відповідно до вказаного розпорядження, співголови цієї робочої групи. І відсутнього під час засідання у закладі. Не цікаво.), як засновника цього комунального закладу. Позиція, як завжди, відсутня. Так, розумію — є інші пріоритети. Не військові. P.S. Наведу реакцію та коментар працівників госпіталю ветеранів: У період воєнного стану госпіталі працюють на межі можливостей, а медичний персонал — у стані постійного фізичного та емоційного виснаження. Саме тому сьогодні від держави очікується насамперед підтримка: додаткове фінансування, кадрове підсилення, забезпечення обладнанням і створення умов для зниження професійного вигорання. Перевірки не повинні перетворюватися на інструмент тиску. У час війни головне завдання держави — допомогти медичній системі вистояти, а не ускладнювати її роботу надмірними контрольними заходами.