За Божим Сценарієм

Привіт) Приєднуйтесь і читайте нову книгу) 🌧️ Вони не мали зустрітись… 🏥 Але опинились в одній палаті. Одна бореться за життя… Інший — втратив бажання жити… ⏳ У світі, де здається, вже все вирішено… народжується шанс. 💔 Чи зможе зламаний стати зціленим? 🤍 Чи побачить та, що вважала себе сильною — свою справжню суть? ✝️ І чи там, де люди ставлять крапку… Бог може поставити кому — і написати нову історію? 📖 «Палата номер 7» — там, де дві історії стають однією… і народжується надія. https://t.me/bookpalata

Привіт Сьогодні можете безкоштовно приєднатись до каналу де є продовження цієї книги😉 https://t.me/+7EcFOSs7KwA2NGJi Також чекаю ваші відгуки @Olichka2301

Розділ 17 Марк останнім часом був дуже зайнятий. Він планував відкрити своє кафе. Звісно, велику частину фінансів на це йому дали батьки, але й своїх заощаджень у нього було чимало. Тож підписуючи останні домовленості, хлопець гордився собою. Зовсім скоро в центрі міста красуватиметься його заклад. Одна мрія, до якої він так наполегливо йшов, буде здійснена. Батьки часто нагадували йому, що час вже створювати свою сімʼю. Але хлопець, дивлячись навколо, розумів, скільки зради, фліртів і корисливої любові є в сучасному світі. Йому ж хотілося щирого сімейного щастя — любити не за щось, а просто так. І хоч мало вірив, що таке існує, все ж десь у серці жевріла надія на зустріч з тією, яка любитиме незважаючи ні на що. Інколи він чув, що у людей, які вірять в Бога, міцні і люблячі сімʼї, але йти в церкву він не планував, тож цей варіант відпадає. Отак обдумуючи всі кандидатури, він згадав Касію — милу і щиру дівчину, чиї очі випромінюють щастя. І досі він не міг зрозуміти, як можна залишити роботу в школі і піти працювати в дитячий інтернат. Він знав, що там менша зарплата, а повернутися додому доводиться тільки пізно ввечері. І посміхався, згадуючи, як вона розповідала про дітей, і захотів, щоб у нього була така ж сама дружина і мама його майбутніх дітей. Але вона — християнка, і це все вирішує. Шансів, на його думку, було один з тисячі. Але Марк був дуже впевненого характеру, тож вирішив спробувати використати той один шанс. Він написав Даніку і попросив знайти контакти Касії. Через кілька днів у нього був її номер та сторінка в Instagram. Він переглядав її соцмережі і дивувався, навіщо там стільки розповідати про Бога. Але знати, що дівчина просто так спілкуватися не буде, тож потрібно було вигадати якесь запитання. І ось він знайшов на її сторінці один допис під фотом: “В Бозі я маю все!”. Марк не розумів, до чого там Бог, і вирішив написати, щоб все зрозуміти. Дівчина довго не відповідала, і Маркові здавалося, що його план не вдався. Але пройшов день, і ось прийшла відповідь: «З вірою в Бога людина відчуває повноту, достаток і задоволення в житті. Незалежно від матеріальних обставин або життєвих викликів, віруючий знаходить силу, мир і надію у стосунках з Богом. Віра дає відчуття, що Бог забезпечує всім необхідним і ніколи не залишає самотнім». Марк був вражений. Як можна бути задоволеним незалежно від матеріальних достатків чи життєвих викликів? Як мати цю радість? Чому це можна отримати тільки в Бозі? Десятки питань він швиденько надіслав Касії. І ось прийшла відповідь: «Справжнє щастя тільки в Бозі, тому що Бог створив нас і любить безумовно. Він дає сенс життю, мир у серці та надію на майбутнє. Бог послав Свого Сина Ісуса Христа, щоб спасти нас від гріхів і подарувати вічне життя. Через віру в Бога ми отримуємо прощення, внутрішній мир і силу долати труднощі. Його любов і присутність наповнюють нас справжнім щастям, яке не залежить від зовнішніх обставин». Марк читав і йому здалося, що це все не для нього. Адже він може і сам досягти успіху. В свої 25 років, як йому здається, він має все. І те, що це все може змінитися в одну мить, хлопець і не думав. Тож вирішив, що потрібно якось Касію звести на свою сторону і потім закохати в себе. Сатана вже почав радіти, йому здавалося, що ще одна душа буде на його стороні. Адже він не спить, працює без вихідних, завжди намагаючись звести людей з праведного шляху. Та чи це йому вдасться, дізнаємось тільки згодом…

Розділ 16 Касія вкотре перевіряла кімнати дітей і їхню готовність до сну. Проходячи повз ліжечко Мілани, вона не побачила дівчинки, тож вийшла в коридор і почала її шукати. Пошуки тривали недовго, і зовсім скоро Касія помітила в куточку чиюсь постать. Це була Мілана. Касія присіла поряд і обережно запитала: — Ти хочеш розповісти мені, що сталося? Мілана мовчала кілька хвилин, потім її маленькі губи злегка затремтіли, і вона прошепотіла: — Мою маму вбив п’яний тато. Касія відчула, як її серце стислося від болю і співчуття. Вона зрозуміла, що Мілана ще занадто мала, щоб повністю усвідомити те, що сталося, але вже відчула величезну втрату і страх. Дівчина обняла Мілану і тихо сказала: — Мілана, я дуже шкодую, що тобі довелося пережити таке. Але знай, що тепер ти в безпеці, і я тут, щоб допомогти тобі. А сама Касія відчувала, як її серце обливають сльози. Їй було важко зрозуміти, чому така маленька дитина повинна страждати від дій своїх батьків. Їй хотілося задати Богу сотні питань, але вона знала, що не на всі з них на цій землі отримає відповіді. Відтоді Касія приділяла багато уваги Мілані, допомагаючи їй почуватися захищеною і улюбленою. Вона проводила з нею час, граючись, читаючи казки та розповідаючи про Божу любов і турботу. Касія також молилася разом з Міланою, просячи Бога дати їй сили і зцілення. Маленька Мілана поступово почала довіряти Касії і знаходити в ній джерело втіхи і підтримки. Вона все ще не могла повністю усвідомити трагедію, що з нею трапилася, але відчувала, що поруч є людина, яка любить і піклується про неї. Касія розуміла, що шлях до зцілення буде довгим, але вона була готова пройти його разом з Міланою. Вона бачила, як важливо бути поруч з дитиною в такі моменти, показуючи їй любов і турботу. Життя Касії нібито набуло іншого сенсу. Вона вирішила, що це буде не тільки її робота, а й служіння. Дівчина весь свій вільний час і перерви проводила з дітьми, намагаючись познайомити їх з Богом. Директор, дізнавшись про це, спочатку була не в захваті. Але згодом, побачивши, що діти стали спокійнішими і слухнянішими, вона не перечила їхньому спілкуванню з Касією. Касії так хотілося «посіяти» в ці серця Боже Слово, щоб, підрісши, ці діти зробили правильний вибір у своєму житті і не повторили долі своїх батьків. Тож часто з уст дівчини неслися молитви за кожну дитину.

Розділ 15 Еліна не поспішаючи, легкими кроками прямувала з роботи додому. Останнім часом їй хотілося якоїсь уваги та особливої турботи. Після смерті мами дівчина вирішила не поспішати виходити заміж і просто не хотіла нічого в цьому світі. Але тепер вона була готова змінити своє рішення. Близьких друзів, окрім Касії, у неї не було, тож їй здалося, що, можливо, час будувати свою сім’ю. У таких роздумах дівчина раптом побачила, як поряд з нею зупинився знайомий автомобіль і визирнуло знайоме обличчя. Так, це був Данік. Дівчина зніяковіла і хотіла швидко відійти. Але хлопець тим часом вийшов з машини і зупинився поряд з нею. І ось так, граючи в «мовчанку», вони йшли вуличками парку. Раптом Данік зупинився і, нахилившись, зірвав ромашку, яка росла поряд з дорогою. Він простягнув її дівчині і ніжно сказав: «Ти гарніша за цю квітку». Рум’янець залив щоки Еліни, і вона, невпевнено приймаючи квітку, тихо промовила: «Дякую». Данік, зрозумівши, що його план вдався, відразу запросив піти на каву. Дівчина погодилась. Так вони спілкувались ще годин три, а потім Еліна згадала, що їй вже час йти, і хлопець відвіз її додому. З-під уважного погляду тата не сховалася машина Даніка, але Еліна не стала відповідати на його запитання і попрямувала до себе в кімнату. Там, закутавшись у теплий плед, почала все обдумувати. Вона ніколи не дозволяла собі закохуватись. Тато завжди її застерігав, щоб вона берегла свої почуття лише для майбутнього чоловіка. Тож Еліна була з цим обережна. Хлопцям з їхньої молоді, які проявляли надмірну увагу, вона одразу показувала, що це даремна трата часу. І, в принципі, до цього моменту у неї це добре виходило. Але тепер, згадуючи погляд Даніка, їй важко було приборкати свої емоції. А ще поряд лежала ромашка, як нагадування про цю зустріч. Дівчина взяла до рук Біблію і прочитала: «Не любіть лихий світ і всього того, що йому належить. Бо той, хто любить цей світ, не має в своєму серці любові до Отця. Адже все, що в цьому світі: що приваблює нашу гріховну природу, що притягає наш зір, усе, чим пишаються люди в цьому світі — це все не від Отця, а від цього світу. Цей світ проминає разом з усіма своїми спокусами, а хто виконує волю Божу, той живе вічно.» Перше Послання Іоана 2:15-17. Дівчина задумалась. На серці було тривожно. Вона розуміла, що ще трохи і дасть волю своїм емоціям, закохавшись в Даніка. Тож вона схилилась на коліна і гаряче просила в Бога сили прийняти правильне рішення.

Життя вирувало. Кожен з героїв ішов своїм шляхом, кожного дня роблячи вибір між світлом і темрявою. Данік твердо вирішив завоювати серце Еліни. Він був впевненим у собі хлопцем і сподівався, що цього разу не зазнає поразки. Також він добре усвідомлював, що краще зустрічатися без Касії, адже вона була дуже непохитна у своїй вірі. Данік розумів, що йому потрібно було завоювати довіру Еліни і спробувати відволікти її від релігії. З дня їхньої спільної зустрічі минув уже місяць. Інколи хлопець переписувався з Еліною, але їхні бесіди були короткими. Сьогодні він вирішив зустріти її з роботи і запропонувати разом погуляти.

Розділ 14 Касія замовила таксі і чекала Еліни. Вони мали йти на зустріч з Марком і Даніком. Дівчина, стоячи вже на вулиці, ще не була впевнена в правильності свого рішення. Але вирішила використати цю можливість, щоб розповісти хлопцям про Бога. Тож, помолившись, вони разом з Еліною відправилися на місце зустрічі. Там їх вже чекали хлопці. Вони запропонували дівчатам замовити каву і піти в парк. Всі погодились, тож зовсім скоро, тримаючи у руках каву, недавно знайомі хлопці і дівчата спілкувались, як ніби давні друзі. Хлопці розповіли про свою роботу і чим займаються у вільний час. Дівчата з задоволенням розповідали про роботу в школі і цікавих учнів. А потім Касія поділилася враженнями з першого дня роботи в інтернаті. Всі слухали дуже уважно. Раптом Марк перебив її і сказав: — Але навіщо ти лишила улюблену роботу, знайомий колектив, своїх учнів і пішла туди, де так мало хто хоче працювати? Касія посміхнулась і відповіла: — Я там потрібна Господу. Хлопці не зрозуміли, що спільного між дітьми-сиротами і Богом. Тож дівчина пояснила: — Я християнка і люблю Бога. Тож хочу робити те, що Йому подобається. Там є діти, які потребують не тільки того, щоб їх навчали писати і читати, а й того, щоб їх вислухали і просто любили. Я хочу зробити все можливе, щоб вони відчули, що вони не байдужі Богу, навіть якщо їх лишили батьки. Хлопці були вражені. Адже навколо вони завжди чули лише про егоцентричну любов, яка хоче отримувати щось натомість. А ця дівчина так самовіддано хоче робити щось для тих, хто ніколи не зможе їй відплатити за це. Ще довго дівчата пояснювали хлопцям про свою віру, церкву та життя молоді. Запросили їх на молодіжне служіння і, попрощавшись, відправились додому. Там, схиливши коліна, Касія з Еліною просили в Бога за своїх нових знайомих.

Розділ 13 Еліна, після подій на березі озера, відчувала себе піднесено. Тільки вона взяла до рук Біблію, як отримала SMS від Даніка. І, як завжди, Біблія знову відійшла в сторону. Дівчина взяла до рук телефон і прочитала повідомлення. Звичайно, їй хотілося зустрітися з ним, але вона знала, що вмовити Касію буде важко. Йти самій не хотілося, тож Еліна зателефонувала до подруги і почала просити її піти на цю зустріч. Та не розуміла, про що вони будуть спілкуватися з хлопцями. Але після довгих вмовлянь подруга все ж таки погодилася. Тож через годину подруги мали зустрітися. Щаслива Еліна відкрила шафу і почала вибирати, що одягти. Вибравши чорну сукню, вона залишилася задоволена своїм виглядом.

Розділ 12 Марк зустрівся з Даніком і хотів обговорити одну важливу річ. Він вирішив разом з другом запропонувати дівчатам зустрітися і просто погуляти вечірнім містом. Але де їх знайти і як з ними звʼязатися, він не знав. Тож потрібна була допомога Даніка. Данік вислухав друга і, лукаво посміхаючись, сказав: «Та не хвилюйся, у мене вже є номер Еліни, тому зараз все вирішимо». Марк зрадів і не став задавати питань, звідки Данік знає цей номер. Тож вони вирішили написати Еліні і домовитися про зустріч. Дівчина відповіла відразу. З SMS було зрозуміло, що вона не в захваті від цієї ідеї і не знає, чи погодиться Касія. Але хлопці вже були обізнані в цій справі і не відступали. Еліна обіцяла дати відповідь через годину. Тож хлопці попрямували до свого улюбленого ресторану і чекали відповіді. Через годину Еліна відписала, що їй вдалося все ж таки вмовити подругу, і вони зможуть прийти. Тож хлопці з нетерпінням чекали цієї зустрічі.

Розділ 11 Перший день роботи в дитячому будинку був для Касії хвилюючим і водночас напруженим. Вона нервувала, чи зможе знайти спільну мову з дітьми та чи зможе стати для них підтримкою. Коли вона прийшла до дитячого будинку, її зустріла завідувачка закладу, пані Олена, яка тепло привітала дівчину та провела їй коротку екскурсію. Касія побачила багато дітей різного віку, які гралися, малювали і навчалися. Деякі з них виглядали сумними та замкнутими, інші ж навпаки, були жвавими та допитливими. Дівчина зрозуміла, що їй доведеться знайти підхід до кожної дитини індивідуально. Під час обіду вона сиділа поруч з маленькою дівчинкою на ім’я Мілана, яка здавалася особливо сумною. Касія почала розмову, запитуючи про її улюблені іграшки та ігри. Спочатку Мілана мовчала, але згодом почала відповідати на питання та навіть посміхатися. Касія відчула, що з’являється зв’язок між ними. Після обіду вона допомагала дітям з домашніми завданнями та проводила з ними різні ігри. Касія відчула, що її присутність та підтримка дуже важливі для цих дітей. Вона зрозуміла, що навіть маленькі кроки можуть зробити велику різницю в житті дітей, які потребують любові та уваги. Ввечері, повертаючись додому Касія відчула глибоке задоволення від свого дня. Вона помолилася, дякуючи Богу за можливість служити і допомагати цим дітям. Касія знала, що її шлях не буде легким, але вона була впевнена, що з Божою допомогою зможе принести в життя цих дітей трохи більше радості та надії. Адже кожен з нас може зробити світ кращим місцем, якщо відкриє своє серце для інших та буде готовий служити з любов’ю та милосердям.

Розділ 10 Еліна прокинулась без настрою. Касія залишає роботу в школі, і віднині їм доведеться рідше бачитися. На серці дівчини було сумно. Вона не розуміла, як можна прийняти таке рішення. А ще з думок не виходив Данік. Задумлива Еліна зібрала речі і поспішила на роботу. День пройшов швидко, і стомлена дівчина знову вийшла зі школи. Тепер їй доведеться завжди йти і повертатися самій. На серці було важко. Додому йти не хотілося, тож вона вирішила погуляти на березі озера. Там замовила каву і присіла неподалік берега. Це був тихий, мальовничий куточок, де вона часто знаходила мир і спокій. Озеро було спокійним, і вода відбивала блакить неба, створюючи враження нескінченності. Легкий вітерець пестив її обличчя, і вона відчувала, як все навколо сповнюється Божою присутністю. Еліна розуміла, що в її серці відбувається боротьба. Так схотілось пригорнутись до Ісуса і все Йому розказати. Еліна заплющила очі і почала молитися, але слова не приходили. Вона відчула, що її віра слабшає, і зневірилася, чи Бог дійсно чує її. Раптом до неї підійшла старенька жінка, яка помітила сум на обличчі Еліни. Жінка сіла поруч і запитала, чому дівчина сумує. Еліна поділилася своєю історією і зізналася, що вона втратила віру. Старенька жінка усміхнулася і сказала: “Моя дорога, життя – це подорож з багатьма випробуваннями. Але саме у найтемніші моменти Бог найближчий до нас. Він не залишає нас у біді, а навпаки, дає сили пережити все. Віра – це не лише радість, а й здатність приймати труднощі з надією і довірою до Бога.” Еліна замислилася над словами жінки. Вони сіли разом і молилися, і дівчина відчула, як її серце починає наповнюватися миром і надією. Хоча її біль не зник одразу, вона відчула, що Бог дійсно поруч і готовий підтримати її. Він не дає більше, ніж можемо витримати, але ми так часто цього не помічаємо і лише кидаємо в Його сторону невдоволені фрази.

Розділ 9 Касія стривожено зайшла в кабінет директора. В думках перегортала останні події та намагалася згадати, що могло бути не так. Їй запропонували присісти і попросили уважно вислухати. Директор розповів, що нещодавно на околиці міста відкрили дитячий інтернат для сиріт, і їм потрібен вихователь. Незважаючи на те, що вона не знала, чому саме, Олена Петрівна вирішила, що Касія є найкращою кандидатурою. Тож вона щиро попросила дівчину розглянути цю пропозицію і якнайшвидше дати відповідь. Касія пообіцяла подумати і прийняти рішення. На роздуми у неї було лише два дні. З тривожним серцем Касія залишила кабінет директора і поспішила додому. Вона розуміла, що робота в інтернаті буде значно важчою. Їй не хотілося прощатися з роботою в школі, гарним колективом і, зрештою, з Еліною. А ще доведеться довго доїжджати. Але в глибині серця інший голос говорив, що вона потрібна цим дітям. Касія не знала, що робити. Прийшовши додому, вона схилилася на коліна і попросила Бога дати мудрості у прийнятті рішення. І тут їй знову згадався їхній останній розбір з Біблії. В думках промайнуло: Я Твої руки, Господи! Я Твої ноги, Господи! Голосом буду Твоїм, щоб Царство Твоє прийшло! О, як легко співати такі слова, але набагато важче їх виконувати, коли доводиться чимось жертвувати. Касія зателефонувала батькам і запитала їхньої поради. Тато сказав, що це її вибір, але порадив прислухатись до того, що говорить їй серце. Касія написала смс Еліна і розповіла про все це. Та була також засмучена. Еліні не хотілося розлучатися з подругою, тож вона вмовляла її не погоджуватися. Касія вже твердо розуміла, що їй потрібно погодитися, але це було дуже важко. Засинаючи, вона попросила в Бога, щоб Він ще якимось дивним способом дав їй відповідь. Зранку, прокинувшись, Касія побачила смс від знайомої, з якою давно не спілкувалась. Та надіслала їй картинку з написом: “Ти потрібна Господу!” Касія прочитала і заплакала. Вона зрозуміла, що Бог хоче бачити її на тому місці. Швидко зібравшись, вона поспішила на розмову з директором. Той був здивований і зрадів, що Касію не довелося довго вмовляти. Після того як вона офіційно звільнилася з роботи, директор побажав їй успіху в подальшому житті. Дівчина вийшла з радістю, яка наповнювала її серце, адже була впевнена, що робить те, що хоче від неї Бог. Єдине, що її засмучувало, це Еліна. Та не розуміла подругу і навіть образилась. Тож Касія поспішила до неї, щоб ще раз поговорити і пояснити, чому вона прийняла таке рішення.