ВІДВЕРТО

У Дніпрі демонтували памʼятник Маргелову Про це повідомив керівник Українського центру історико-культурних стратегій та член Робочої групи з подолання наслідків імперської та тоталітарної політики у Дніпропетровській області Сергій Волинець. Демонтаж пам'ятника відбувся в межах системної деколонізації та дерусифікації публічного простору. Напередодні оприлюднили відповідний проєкт рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради. Василь Маргелов народився у 1908 році в Катеринославі. Герой Радянського Союзу, кандидат військових наук. Нагороджений Державною премією СРСР. Учасник радянсько-фінської і Другої світової воєн. Відзначився у березні 1944 року як командир 49 гвардійської стрілецької дивізії під час форсування Дніпра поблизу селища Садове і визволення Херсона. Після війни продовжив службу в армії як командувач повітряно-десантних військ. Пам'ятник Василю Маргелову у Дніпрі встановили у 2000 році. 👉До слова, у рамках деколонізації вулицю Маргелова у Дніпрі перейменували на Кельтську.

ВІДВЕРТО pinned «Як вважаєте, чи потрібно карати викладачів навальних закладів за використання/вживання російської мови під час навчального процесу?»

🇷🇺❌ «Покарання за російську»: у київському виші спалахнув гучний мовний скандал Керівниця структурного підрозділу одного зі столичних університетів порушила закон про державну мову. Зокрема, вона застосовувала російську під час телефонної розмови з громадянкою з питань реєстрації звернення та документообігу, а також зверталася нею до колеги. Про це повідомив представник Уповноваженої із захисту державної мови Ігор Спірідонов у дописі в Facebook. Він зазначив, що розмова була зафіксована громадянкою та надіслана до служби мовного омбудсмена. “Відповідно до частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” робочою мовою діяльності підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, зокрема мовою робочого спілкування, є державна мова. Застосування мови держави-агресора замість державної під час виконання службових обовʼязків у закладах освіти, зокрема вищої, є принципово неприпустимим і становить порушення встановлених законом вимог”, – йдеться у повідомленні. Спірідонов зазначив, що рішення щодо покарання буде ухвалено Уповноваженою із захисту державної мови наприкінці серпня.

В Україні з військовими почестями зустріли останки лідера ОУН Коновальця «На рідній землі полковника Євгена Коновальця зустрічали зі всіма державними та військовими почестями» 11 серпня у Роттердамі (Нідерланди) на кладовищі «Кросвейк» провели ексгумацію останків Євгена Коновальця.  Полковника планується перепоховати на Національному військовому меморіальному кладовищі. Церемонія прощання відбудеться у Патріаршому соборі УГКЦ у Києві. Ким був Євген Коновалець? Полковник Євген Коновалець (14 червня 1891 – 23 травня 1938)– співзасновник та керівник Української військової організації (УВО), Організації українських націоналістів (ОУН). У жовтні 1922 року Коновалець з дружиною Ольгою Федак був змушений назавжди виїхати з Галичини. Подружжя проживало в Берліні, Женеві, Римі. 23 травня 1938 року в Роттердамі полковник Євген Коновалець був убитий за наказом Йосипа Сталіна під час спецоперації, яка була проведена НКВС СРСР. Виконавцем убивства був енкаведист Павло Судоплатов.

Костромську на Олександра Музичка: на Рівненщині перейменували 14 вулиць Про це стало відомо із розпорядження голови Рівненської облдержадміністрації. ОДА прийняла рішення на виконання Закону України «Про засади державної політики національної пам'яті Українського народу» та з огляду на пропозиції обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Де та як змінилися назви Рівненський район: Окрім перейменування вулиці Костромської на вулицю Олександра Музичка у Бармаках (Шпанівська громада), зміни відбулися й в інших селах. У Чудниці Гощанської громади Колгоспна стала вулицею Дмитра Шевчука, а в Яринівці Малинської громади Першотравнева отримала ім'я Микити Сьомака. У Малушці цієї ж громади Першотравневу перейменовано на Тараса Шевченка. У Малій Любаші та Лісополі Малолюбашанської громади вулиці Дружби змінили назви на Любаву та Просвіти відповідно. Вараський район: У селищі Володимирець вулицю та провулок 1 Травня перейменовано на Героїв УПА. У селі Новорічиця Зарічненської громади вулиця Колгоспна стала Журавлиною. Сарненський район: У селищі Клесів вулицю 1 Травня названо Загравою, а Жовтневу — Гранітною. У селі Карпилівка цієї ж громади вулиця Жовтнева стала Плисацькою. У Дубровицькій громаді вулиці Колгоспні також отримали нові назви: у селі Трипутня — ім'я Дмитра Калинюка, а в селі Селець — Заплава. «Варто було б туди додати ще дві вулиці з Радивилова, які названі на честь росіян, які загинули під час Другої світової війни. Тепер треба розпорядження про демонтаж совєтської символіки та пам'ятників на меморіалах, яких на Рівненщині ще є певна кількість», — прокоментував 11 серпня розпорядженя співзасновник проєкту «Деколонізація.Україна» Вадим Поздняков. Виконавчі комітети відповідних рад мають провести необхідні організаційно-технічні заходи та проінформувати управління культури і туризму Рівненської ОДА про виконання до 20 серпня 2026 року. Хто такий Олександр Музичко 👉 Ще у 2022 році Рівнераду просили назвати вулицю на честь учасника Революції Гідності Олександра Музичка, відомого як Сашко Білий. Під час Першої Чеченської війни Олександр Музичко на прізвисько Сашко Білий як член УНА-УНСО воював у загоні «Вікінг» на боці чеченців. Він був особистим охоронцем тодішнього очільника країни Джохара Дудаєва. Має орден «Честь нації». Після повернення додому Музичко мав проблеми із законом. У січні 2003-го рівненський суд засудив його до 3,5 років за вимагання. Сам він називав ту справу сфабрикованою. У 2012-му Музичко балотувався в народні депутати, він посів на окрузі шосте місце. Потім після певного затишшя активно з'являтись він почав уже під час подій Революції Гідності. Він очолив «Правий сектор» у Західній Україні. 9 березня 2014-го міліція оголосила Музичку підозру в створенні організованого злочинного угруповання та протидію правоохоронцям. Сам Сашко Білий заявив, що існує загроза його життю. Олександр Музичко загинув від кульового поранення 24 березня 2014 року в селі Бармаки біля Рівного. Це сталось під час того, як його, за офіційною версією, намагались затримати бійці спецпідрозділу. А ви як ставитесь до перейменування вулиця на честь Олександра Музичка?

🌟Днями на Кіровоградщині можна буде побачити яскравий зорепад. У ніч із 12 на 13 серпня припаде пік одного з найвідоміших метеорних потоків року – Персеїд. За сприятливих умов можна побачити до 50 метеорів за годину. Спостерігати за ними можна неозброєним оком, а найкраще подалі від міського освітлення та у відкритій місцевості. Побачити Персеїди можна буде до 17 серпня. 🔭 Дивитися варто у північно-східну частину неба.

В центрі Чугуєва на постаменті де раніше був пам’ятник Леніну з’явився патріотичний мурал із зображенням головнокомандувача УПА Романа Шухевича та засновника Організації українських націоналістів Євгена Коновальця. 💪🇺🇦Чугуїв слідом за Ізюмом підхопив ініціативу створювати мурали українським патріотам. Як вам така ініціатива? Джерело: Обрії Ізюмщини

❗ З 31 липня в Україні набув чинності Закон «Про академічну доброчесність». 📌 Закон розширює перелік порушень академічної доброчесності. 👉До них належать не лише плагіат, а й списування, несанкціонована допомога, фальсифікація даних та інші форми недоброчесної поведінки. 📌 Використання штучного інтелекту саме по собі не заборонене. Порушенням може бути недоброчесне використання ШІ, зокрема коли згенерований текст, зображення чи інший матеріал видають за власну роботу всупереч правилам закладу освіти або без належного зазначення використання ШІ, якщо цього вимагають такі правила. 📌 Купівля курсових, дипломних та інших робіт і подання їх як власних також є порушенням академічної доброчесності. 📌 За встановлені порушення можуть застосовуватися різні заходи: повторне виконання роботи, повторне оцінювання, позбавлення окремих академічних прав чи інших переваг. У найсерйозніших випадках можливе й відрахування, але це не є автоматичним наслідком кожного порушення. ➡️ Перед використанням ChatGPT чи інших AI-інструментів варто ознайомитися з правилами свого закладу освіти щодо академічної доброчесності.

Сьогодні річниця ухвалення Валуєвського циркуляру 1863 року, одного з найганебніших та найпоказовіших документів в історії російського імперіалізму. Коли ми повертаємося до подій 1863 року, до цієї сумнозвісної директиви міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва, ми повинні розуміти одну дуже просту, але фундаментальну річ, яку в Росії так і не змогли збагнути за півтора століття. Маніфестація «никакого отдельного малороссийского языка не было, нет и быть не может» - це не просто бюрократичний документ про заборону друку шкільної, навчальної та релігійної літератури українською мовою. ☝️Це була перша системна, абсолютно відверта спроба російської імперії визнати власний страх перед альтернативною реальністю. Перед реальністю, де український народ існує як окрема суб’єктна нація зі своєю мовою, культурою та самостійним історичним мисленням. Петро Валуєв тоді щиро вірив, що одним розпорком імператорського пера можна зупинити природний інтелектуальний розвиток цілого народу. Імперська логіка завжди працювала за цим примітивним алгоритмом: якщо щось загрожує монополії та цілісності «русского мира», це треба просто оголосити вигадкою та неіснуючим феноменом. Але що відбулося насправді? Заборона мови не вбила її. Вона лише перетворила мову з інструменту щоденного вжитку на інструмент інтелектуального опору, політичного вибору та національного виживання. І коли ми сьогодні спостерігаємо за тим, як сучасний Кремль намагається повторити ті ж самі тези — вже за допомогою артилерії, окупації, вилучення книжок і ліквідації українських шкіл, — ми бачимо абсолютно точну історичну репліку того самого Валуєвського циркуляру. Логіка імперії анітрохи не змінилася: «Вас немає, а отже, ми маємо повне право вас знищити». Проте є одна принципова, вирішальна відмінність між 1863 роком і сьогоденням. 👉Тоді імперія мала справу з бездержавною нацією, яка тільки формувала свою модерну ідентичність. ☝️ Сьогодні вона має справу з суверенною державою, яка має власні Збройні Сили, монолітне суспільне усвідомлення та абсолютне розуміння того, що ціна поразки — це повернення до стану «не было, нет и быть не может». Історія Валуєвського циркуляру - це не про минуле. Це про неминучу поразку імперського мислення. Бо мова, яку півтора століття тому оголосили неіснуючою, сьогодні звучить із найвищих світових трибун. А імперія, яка намагалася її викреслити, знову зубожіло борсається у власних історичних фантомах. ☝️І саме це є головним уроком, який варто пам'ятати щоразу, коли хтось намагається заперечити наше право на існування.

Не "резина": більшість автомобілістів роблять помилку, коли кажуть про шини Щоразу, коли настає сезон зміни шин, у розмовах знову з'являється слово "резина". Проте українською мовою автомобілі "перевзувають" зовсім не в резину. Слово "резина" настільки звичне в повсякденному мовленні, що багато хто навіть не замислюється, чи є воно українським. Розповідаємо про нього з посиланням на пояснення Віктора Дяченка. Як правильно українською – гума чи резина? Є слова, які настільки міцно закріпилися в повсякденному мовленні, що ми перестаємо помічати їхнє походження. Одне з них – "резина". Але чи знали ви, що українська мова має власну назву цього еластичного матеріалу, яка існує вже не одне століття? Ми говоримо "зимова резина", "резинові чоботи", "резинка для волосся"... Проте сучасна українська літературна норма пропонує інші слова. Які саме? Розберімося. У більшості випадків українською слід казати "гума". 👉Наприклад: зимова гума; автомобільні шини з літньої гуми; гумові чоботи; гумова рукавичка. Звідки походять слова "гума" і "резина"? Слово "гума" має цікаву історію. Воно прийшло до української через польську – guma із латинської gummi, а ще раніше – з давньогрецького kómmi, що означало камедь, тобто природну клейку речовину, яку отримували з дерев. Коли в Європі навчилися обробляти каучук, назва "гума" перейшла і на новий еластичний матеріал. Саме тому сьогодні цим словом називають і матеріал, і вироби, виготовлені з нього. 🧐Чому виникла плутанина між гумою і резиною? Слово "резина" походить теж від латинського resina – "смола". Через західноєвропейські мови, зокрема французьку – résine, воно потрапило до російської, де стало основною назвою еластичного матеріалу. ☝️В українській мові ж історично закріпилося саме слово – гума, тому саме воно є нормативним. Хоча зауважимо, що обидва слова ви знайдете у словниках. 🤷‍♀️Чи є різниця між "гумка" і "резинка"? Цікаво, що в українській мові користуються іншими, зменшувально-пестливими словами – резинка та гумка, для позначення певних предметів. І тут уже обидва слова є в нашій мові, але у них різні сфери використання. Мовознавці наголошують, зокрема Ольга Васильєва та Олександр Авраменко, що слід розрізняти, що називати словом резинка, а що – гумка. ☝️Якщо йдеться про аксесуар для волосся чи еластичну стрічку для одягу або тип в'язання, то їх варто називати – резинка. А от "гумкою" слід називати: гумку канцелярську; гумку жувальну (жуйка); стирачку чи ластик (предмет для стирання олівця) теж – гумка. Хоча, Олександр Авраменко наголошує, що "резинка" може сприйматися як росіянізм, і пропонує замінити слово на "стяжка". Втім, це слово є в українській мові як будівельний термін чи промисловий – стяжка підлоги чи пластикові ремінці-стяжки.

Коли ми говоримо про сучасну російсько-українську війну, ми повинні чітко усвідомлювати: це не просто зіткнення двох армій. 👉Це фундаментальне, екзистенційне протистояння двох абсолютно різних цивілізаційних філософій. І здатність держави формувати військові інституції новітнього типу — це і є головний маркер її приналежності до вільного світу. Сили спеціальних операцій Збройних Сил України — це якраз і є той самий цивілізаційний злам. 28 липня 2016 року ССО постали як окремий рід сил. І це було не просто перейменуванням чи формальною реорганізацією. Це була побудова абсолютно нового організму за стандартами НАТО, де на перше місце виходить людина, її професійна виучка, технологічність та здатність ухвалювати автономні рішення в критичних умовах. Сьогодні ми вже знаємо про їхню роль у Битві за Київ, про Гостомель і Миколаїв, про Чорне море, Зміїний, Харківський контрнаступ, Бахнут, Авдіївку чи Курську операцію. 👉 Але зауважте: більшість з того, що роблять ці люди, залишатиметься під грифом «державна таємниця» ще десятиліттями. Це специфіка їхньої роботи — бути невидимими щитом і мечем нації. Робота в тилу ворога, Рух опору, інформаційно-психологічні операції, розвідка — це тиха, але надзвичайно жорстока інтелектуальна та бойова дуель. І ціна цієї боротьби надзвичайно висока Рішення командувача ССО генерал-майора Олександра Трепака про встановлення 29 липня Днем вшанування полеглих воїнів Сил спеціальних операцій - це надважливий крок для формування нашої національної пам’яті. Ми мусимо пам’ятати, що за кожною успішною безіменною операцією стоять конкретні людські долі. Показний факт: із десяти хмельничан, які посмертно удостоєні звання Героя України в цій війні, дев’ятеро - це воїни ССО. Це ціна нашої свободи. І саме тому такі меморіальні знаки, як «Двозуб Святослава Хороброго» у Хмельницькому, є не просто архітектурними формами, а нагадуванням суспільству про те, завдяки кому це суспільство взагалі існує. ССО взяли собі за гасло слова князя Святослава - «Іду на ви!». У цьому є глибокий історичний і психологічний контекст. Це гасло воїна, який не ховається за спинами, який діє відкрито, чесно і наступально. Сталевий колір, двозуб та образ вовкулаки - це не просто символіка. Це концентрат української військової традиції, яка проросла крізь століття і матеріалізувалася в сучасних спецпризначенцях. 👉 Ми повинні пам’ятати одну просту істина: свобода не є дарунком долі. Свобода виборюється щодня тими, хто здатен робити неможливе. І кожен полеглий воїн Сил спеціальних операцій назавжди залишається в фундаменті тієї України, яку ворогу вже ніколи не вдасться зламати. Вічна пам'ять і шана Героям.

Чим не влаштовує назва "Перемога": у Переяславській громаді обговорюють перейменування вулиць Жителів закликають долучитися до процесу та пропонувати свої варіанти нових назв, щоб очистити публічний простір від радянських чи імперських маркерів. Про це йдеться на офіційному сайті міськради, Процес перейменування відбувається в межах дерусифікації та виконання мовного законодавства. Відповідне рішення виконавчий комітет Переяславської міськради ухвалив 21 травня 2026 року Які вулиці можуть отримати нові назви? вул. Перемоги (у місті Переяслав, а також у селах Велика Каратуль, Вовчків та Гланишів); вул. Дружби (у місті Переяслав); вул. Володимира Короленка (у місті Переяслав). 👉Деякі жителі громади вже ініціювали нові назви для своїх вулиць: У селі Гланишів матір загиблого Героя України Романа Шаповала запропонувала перейменувати вулицю Перемоги на честь її сина – вулицю імені Романа Шаповала; У селі Вовчків місцеві жителі висловили бажання змінити назву своєї вулиці Перемоги на Вишневу.

Двом лікарям із Кіровоградщини присвоїли звання «Заслужений лікар України» Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне звання «Заслужений лікар України» двом медикам Кіровоградської обласної лікарні - Сергію Бондарчуку та Наталії Корчаці. Про це повідомили в Кіровоградській обласній раді. Звання отримав Сергій Бондарчук - завідувач відділення Кіровоградської обласної лікарні. Також «Заслуженим лікарем України» стала завідувачка відділення цієї лікарні Наталія Корчака. Державні нагороди та почесні звання медикам присвоїли за внесок у розвиток системи охорони здоров’я, надання медичної допомоги та порятунок людей в умовах воєнного стану, а також з нагоди Дня медичних працівників. Указ президент підписав 24 липня. Як повідомляло CBN, Кіровоградська «екстренка» посіла друге місце на змаганнях «Вінницьке медичне ралі – 2026»

У Берестині не підтримали перейменування вулиці Чехова на честь Симона Петлюри У Берестин (колишній Красноград, Харківська область) міська комісія вирішила не перейменовувати вулицю Чехова на вулицю Симон Петлюра. Таке рішення ухвалила комісія міськради, протокол засідання опублікували в Telegram-каналі «Деколонізація. Україна». Під час обговорення розглядалися різні варіанти нової назви, однак рішення про перейменування не набрало підтримки. Також було враховано висновок Український інститут національної пам'яті, що назва «Чехова» сама по собі не належить до символіки російської імперської політики. Згідно з протоколом, лунали різні думки. Зокрема, голова комісії Катерина Єніна відзначила внесок Антона Чехова у світову літературу та культуру, однак підкреслила, що після початку повномасштабної війни особисто по-іншому сприймає назву вулиці, пов’язану з країною-агресором. Також порушувалося питання про можливе перейменування вулиці на честь Симона Петлюри, але ця ідея не знайшла підтримки. Водночас йшлося й про те, що використання нейтральних назв, таких як «Калинова», «Успішна» або «Щаслива», не сприяє формуванню ідентичності. Симон Петлюра (1879–1926) — український політичний і військовий діяч, один із лідерів Української Народної Республіки (УНР). У 1919–1920 роках був Головним отаманом військ УНР і очолював боротьбу за незалежність України під час Української революції. Народився в Полтаві. У 1926 році був убитий у Парижі. За підсумками засідання комісія, враховуючи висновок Українського інституту національної пам’яті про те, що назва вулиці Чехова не належить до символіки російської імперської політики, вирішила залишити назву вулиці без змін. Також зазначалося, що мешканці вулиці виступають за збереження її нинішньої назви.

В Дніпрі депутат місцевої ради, який не може найняти репетитора та вивчити українську, кричить що йому повинні окремо дати дозвіл розмовляти днєпропєтровской мовой🤡 І як вам таке?

Цікаве переродження українських слів, про які ви могли не знати 👉 Ось добірка з 20 виразних та милозвучних українських слів-архаїзмів, які вийшли з повсякденного вжитку, але чудово прикрасять поетичну чи художню мову. 1. Ланіти — щоки. 2. Перст — палець. Реклама 3. Десниця — права рука. 4. Уста — губи. 5. Чоло — лоб. 6. Око — око (або «зір»); у множині — очі. 7. Вия — шия. 8. Рамена — плечі. 9. Пійт — поет. 10. Зело — дуже, сильно. 11. Брань — війна, битва. 12. Вагрань — почуття, пристрасть, вогонь. 13. Легіт — легкий, приємний вітерець. 14. Шати — багатий одяг, вбрання. 15. Діва — дівчина. 16. Чадо — дитина. 17. Отрок — юнак, хлопець. 18. Віно — придане, викуп за наречену. 19. Зірниця — рання зоря. 20. БЛАГО — добро, щастя або користь.

У Києві вчительку оштрафували на 3400 грн за мультфільм російською мовою для першокласників Вчителька продемонструвала учням першого класу фрагмент мультфільму, звуковий супровід якого був виконаний російською мовою. За результатами розгляду справи Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська призначила педагогині адміністративне стягнення. Розмір штрафу становив 3400 гривень. Про це 21 липня повідомив Секретаріат Уповноваженої із захисту державної мови. Підставою для проведення державного контролю стало звернення батька одного з першокласників. Чоловік є ветераном російсько-української війни та повідомив про ймовірне порушення мовних прав дітей під час освітнього процесу. Після отримання скарги представники мовного омбудсмена перевірили обставини інциденту. Під час перевірки було підтверджено, що на уроці справді використовували відеоматеріал із російськомовним озвученням. Інформація про назву ліцею та мультфільму в офіційному повідомленні не розголошується. Педагогиня визнала факт порушення. Вона підтвердила, що демонструвала дітям фрагмент мультфільму російською мовою. Уповноважена із захисту державної мови винесла постанову про накладення адміністративного штрафу. За даними Секретаріату омбудсмена, вчителька сплатила 3400 гривень того самого дня. ☝️У відомстві нагадали, що відповідно до статті 21 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» мовою освітнього процесу в навчальних закладах є українська. Ця вимога поширюється не лише на пояснення вчителя, а й на навчальні та допоміжні матеріали, які використовуються під час занять. Винятки можуть бути передбачені законодавством для вивчення іноземних мов або освітніх програм представників корінних народів і національних меншин. ☝️Однак використання російськомовного мультфільму під час звичайного уроку в першому класі було кваліфіковано як порушення. За такі дії педагогічні працівники можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності. 👉Олена Івановська наголосила, що використання мови держави-агресора в українській системі освіти є неприпустимим. За її словами, педагоги повинні не лише дотримуватися закону, а й формувати в дітей повагу до української мови. У Секретаріаті мовного омбудсмена також звернули увагу на необхідність ретельно перевіряти відео, презентації та інші матеріали перед їх демонстрацією учням. Особливо важливим це є під час роботи з дітьми молодшого шкільного віку, які лише починають системно опановувати державну мову. Раніше у Києві вже фіксували випадки притягнення педагогів до відповідальності за використання російської мови під час навчального процесу.

Український школяр став абсолютним чемпіоном на Європейській олімпіаді зі штучного інтелекту З 14 до 19 липня в Румунії проходила перша Європейська олімпіада зі штучного інтелекту (European AI Olympiad 2026). 💪🥇Українська збірна виборола там дві золоті медалі та посіла друге місце в командному заліку. У змаганнях взяли участь 94 школярі з 24 країн. Абсолютним переможцем олімпіади став Роман Мєламуд, який показав найкращий результат серед усіх учасників. Зліва направо: Владислав Дахно, Ростислав Ябченко, Роман Мєламуд, Андрій Татарінов До складу української команди увійшли: Роман Мєламуд — випускник Маріупольського ліцею міста Києва, золота медаль та перше місце в абсолютному заліку; Ростислав Ябченко — учень 11 класу київського Ліцею № 145, золота медаль; Андрій Татарінов — учень 10 класу Кременчуцького ліцею «Політ»; Владислав Дахно — учень 11 класу київського Ліцею № 145. Тренером Романа Мєламуда, Ростислава Ябченка та Владислава Дахна був Валентин Мельник, а Андрія Татарінова готували Валентин Мельник і Антон Яструб. Керівницями української команди стали Меліса Галіба та Таміла Краштан. Під час олімпіади двох представників України — Мелісу Галібу та Антона Ципка — обрали до правління змагання. Європейська олімпіада зі штучного інтелекту — нове щорічне міжнародне змагання для старшокласників, створене за стандартами IAIO як аналог Центральноєвропейської олімпіади з інформатики (CEOI). Цьогоріч вона відбулася вперше. Змагання складається з двох турів, під час яких старшокласники індивідуально розв’язують практичні завдання з машинного навчання. Учасники створюють і навчають моделі штучного інтелекту, а їхні рішення автоматично оцінюють на спеціальній платформі за якістю результату. Командний залік формується із суми індивідуальних балів чотирьох учасників національної збірної.

Десять років тому Кіровоград став Кропивницьким. Але за цим рішенням - місяці гострого протистояння, політичних маніпуляцій і боротьби за українське ім’я міста. В інтерв’ю журналістці "Суспільне Кропивницький" Олесі Журавській народний депутат України VIII скликання та ініціатор перейменування Олександр Горбунов розповідає про бездіяльність місцевої влади, суперечливе «опитування» містян, спротив проросійського лобі та спроби повернути імперський Єлисаветград під прикриттям міфу про «святу Єлисавету». Як відбувалася боротьба в комітетах і кулуарах Верховної Ради та чому перемогла назва Кропивницький - дивіться в інтерв’ю.