Я-Куркуль

🚜 Через логістичну кризу господарство «Скіф» розвиває співпрацю з внутрішніми переробниками, щоб менше залежати від експорту через морські порти. Про це розповів власник господарства Олексій Бовдир. 🚛 Власним автотранспортом підприємство доставляє продукцію в радіусі близько 150 км — на птахофабрики, свинокомплекси, комбікормові заводи та переробні підприємства, які не мають власного рослинництва. 🤝 Важлива зміна у підході — домовлятися про збут заздалегідь, а не чекати моменту продажу врожаю. «Попередні угоди вже є», — зазначає Олексій Бовдир. 📦 За словами аграрія, щодо окремих культур рішення про реалізацію потрібно ухвалювати одразу після збирання. Інакше господарство ризикує переповнити власні зерносховища.

✅ На ринку палива відбувається незначне зниження цін на дизельне пальне, бензин та автогаз.

🍉 Чи можна виростити смачний і якісний кавун без застосування гербіцидів? 💪 У господарстві «Овочі Слобожанщини» вирощування кавуна значною мірою базується на механічному та ручному догляді за посівами. Широкі міжряддя обробляють технікою, а зони безпосередньо біля плівки потребують ручної роботи. «Овочі, баштани — це багато людської праці. Міжрядка широка, вона обробляється механічно. А понад плівкою трактор же ж не може з технікою підійти близько до плівки», — каже фермерка Інесса Федосієнко. 📹 Яку технологію застосовують для вирощування кавунів, як контролюють бур’яни та чому відмова від агрохімії потребує значно більше ручної роботи — дивіться у повному відео на YouTube-каналі Куркуля.

📉 Через блокаду морських портів та низькі закупівельні ціни аграрії Дніпропетровщини втрачають $450–500 з кожного засіяного гектара. Про це розповів голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук. 🚢 Причиною обвалу цін стало ускладнення заходу суден до глибоководних портів після російських обстрілів цивільного флоту. Оскільки близько 90% експорту агропродукції та продукції ГМК припадає на морський шлях, частина терміналів тимчасово припинила приймати зерно. 💰 У результаті пропозиція на внутрішньому ринку перевищила попит, чим скористалися перекупники. У прифронтових районах області фуражну пшеницю за готівку закуповують лише по 4–4,5 тис. грн/т, а за безготівковим розрахунком — до 5 тис. грн/т.

💰 Пшениця дешевшає, посівна дорожчає: як закрити фінансовий розрив 🌾 Поки ціни на пшеницю падають, аграрії можуть не продавати зерно за заниженою ціною, а залучити фінансування під його заставу й використати кошти на посівну. ⬇️ Уряд знизив фактичну ставку для аграріїв до 10%, скасував обмеження на використання кредиту для обігового капіталу, а заставний коефіцієнт зерна підвищив із 0,4 до 0,75. 🌱 На осінню посівну максимальний кредит для одного господарства становить 90 млн грн. 🔎 Як працює кредитування під заставу зерна, скільки коштів можна залучити та чи вистачить їх для посівної, ЧИТАЙТЕ НА KURKUL.COM.

🚜 Обмолот ранніх зернових культур та озимого ріпаку на Львівщині майже завершено — аграрії зібрали понад 90% площ. Водночас погодні умови цього року суттєво вплинули на врожайність. 🌱 Найкращі результати показали озимий ячмінь — на 4,8 ц/га більше, ніж торік, та озимий ріпак — на 3,7 ц/га більше. Пшениця водночас продемонструвала слабші показники. 📊 Збільшення площ під ранніми зерновими на 11 тис. га має частково компенсувати зниження врожайності, тому очікуване скорочення валового збору зерна буде незначним. 🌽 Додаткову підтримку врожаю мають забезпечити кукурудза та олійні культури. Площі під ними цього року збільшилися на 7,3 тис. га та 6 тис. га відповідно. 💰 Тим часом закупівельні ціни на продовольчу пшеницю на зерновому ринку опустилися до 7–7,5 тис. грн/т.

🌽 Господарство із Миколаївщини відмовилося від кукурудзи та тестує нові культури маленькими площами 🌱 У ФГ «Реїнці» більше не хочуть ризикувати великими площами під кукурудзою. Два роки поспіль культура просто згорала в полі, тож її залишили лише на проблемних ділянках. 🔍 Натомість господарство пробує ріпак та озимий горох. Але нові культури не поспішають масштабувати. «Не треба одразу сіяти 50 га. Спочатку посіяв маленьку ділянку, подивився, познайомився з культурою — і тоді вже розширюєш», — пояснює фермер Ярослав Мудрий 👨‍🌾 Наприклад, горох минулого року вимерз, але там не відмовляються від нього: наступного року після гороху пшениця може дати на тонну більше. 👀 Про зміну структури посівів та пристосування до нових умов, читайте на Kurkul.com.

👀 «Не все так однозначно»: відповідь «Української креветки» на звинувачення клієнтів 📄 Редакція Kurkul.com звернулася до компанії щодо претензій клієнтів — обладнання, технологічного супроводу та викупу креветки. 🤷‍♂️ В «Українській креветці» звинувачення не визнають. Партнерка компанії Юлія Ліберман заявила: «Не все так однозначно, як люди розказали. Там, де їх «косяк», вони умовчали. А там, де їм допомогли, теж «дякую» не сказали навіть». 👆 Компанія також зазначила, що не може коментувати непідтверджені твердження без документів і наголосила, що працює відповідно до законодавства. 🔎 Де тут невдалий бізнес, а де можливі порушення — розбиралися у матеріалі Kurkul.com.

⚡️ 🏦 Уряд України надав 19 банкам-кредиторам портфельні гарантії на суму до 20,8 млрд грн. Мета — розширити доступ до фінансування для мікро-, малого та середнього бізнесу, зокрема підприємств агросектору. 🌾 За словами прем'єр-міністра Сергія Корецького, це вже другий крок за тиждень для підтримки аграрного сектору. Раніше було спрощено доступ до програми «5-7-9%», а тепер підприємствам стало простіше отримувати пільгові кредити на обігові кошти. 🚢 Необхідність такої підтримки пов'язана, зокрема, з російськими ударами по українських портах і логістичними проблемами. Вони ускладнюють експорт та створюють дефіцит обігових коштів у підприємств.

🌱 Господарство «Овочі Слобожанщини» заснувала родина Кізім-Федосієнко з Куп'янщини. У 2022 році через окупацію вони були змушені залишити рідні землі та переїхати на Прикарпаття. 🚜 На новому місці родина фактично почала все з нуля. До релокації господарство спеціалізувалося на вирощуванні овочів борщового набору, а перший сезон на Прикарпатті вирішили розпочати з кавуна. 🍉 Здавалося б, культура зовсім не для цього регіону. Проте родині вдалося адаптувати технологію вирощування до нових умов, отримати врожай і поступово зробити кавун своєю візитівкою. 💪 Історія «Овочів Слобожанщини» — це приклад того, як релокація через війну не стала кінцем агробізнесу. Навпаки — родина змогла відновити господарство, освоїти нову культуру та створити на ній власне ім'я й репутацію. Більше дивіться у нашому відео.

🌻 Обвал цін на соняшник: за кілька днів культура втратила майже третину вартості ⬇️ Ще 7 серпня соняшник коштував близько 26,5–27 тис. грн/т, а вже 11 серпня — лише 19,3–19,7 тис. грн/т. Ще кілька тижнів тому ціни сягали рекордних 32,7 тис. грн/т. 🤔 Що стоїть за таким різким падінням? Серед причин — проблеми з логістикою та експортом, обстріли південних заводів, перехід частини переробників на ріпак нового врожаю та очікування великої пропозиції соняшнику. 🤷‍♂️ Водночас ціна соняшникової олії майже не змінилася. 🔎 Чому культура, яку ще недавно вважали чи не найприбутковішою у сівозміні, за лічені дні втратила майже третину вартості — читайте на матеріалі Kurkul.com.

🧐 Відучора незначно зросла вартість дизеля на Донеччині. Водночас на Дніпропетровщині, Запоріжжі, Закарпатті, Київщині, Миколаївщині, Харківщині, Тернопільщині та Черкащині — ціни незначно впали.

🌾 У дунайських портах вперше за довгий час зросли ціни на продовольчу пшеницю. Цього тижня трейдери почали підвищувати закупівельні ставки через відчутний дефіцит пропозиції зерна з боку аграріїв. 🚜 Фермери не поспішають продавати врожай, оскільки нинішні ціни все ще не покривають собівартість виробництва. Через це частині компаній, які мають виконувати вже підписані контракти, доводиться підвищувати закупівельні ціни. ⏳ Однак навіть зростання ставок поки не активізувало продажі. Аграрії продовжують займати вичікувальну позицію, розраховуючи на подальше покращення цінової ситуації.

🍉 На Херсонщині гуртові ціни на кавуни обвалилися до 2 грн/кг. На початку серпня виробники продають кавуни приблизно по 2 грн/кг. Торік у цей самий період гуртові ціни становили 5–10 грн/кг. Тобто за рік продукція подешевшала у 2,5–5 разів. 🚚 Головна причина обвалу — не перевиробництво, а логістичні проблеми через постійні російські обстріли. Водії масово відмовляються їхати за херсонською продукцією. Близько 10% перевізників, які спочатку погоджуються на рейс, розвертаються ще до першої лінії оборони. 📊 Водночас цього року пропозиція значно більша. Середня врожайність кавунів зросла з 20–25 т/га до близько 50 т/га. Тобто з тих площ, які вдалося зібрати, на ринок надходить приблизно вдвічі більше продукції.

🐄 Сепаратор гною окупився за пів року: як «Перемога» економить на підстилці для корів 💪 У СТОВ «Перемога» на Черкащині знайшли спосіб одночасно підвищити комфорт корів і скоротити витрати на солому. ⚙️ Нещодавно тут запустили американський сепаратор гною, який розділяє його на тверду та рідку фракції. Тверду використовують як підстилку для корів, а рідку повертають у лагуни та надалі вносять на поля як органічне добриво. 👀 Для господарства це особливо актуально, адже солому доводиться завозити приблизно за 60 км. Перехід на сепарований гній дозволяє поступово зменшувати її використання. «Головна мета інвестиції — комфорт тварин: на новій підстилці корови більше лежать, що позитивно впливає і на продуктивність. А найцікавіше — термін окупності сепаратора становить лише близько 6 місяців», — розповів заступник директора господарства Карен Дарчинян. 🔎 Про технології, які допомагають молочним фермам одночасно працювати з комфортом тварин та економікою виробництва, РОЗПОВІДАЄМО у межах #АгроЕкспедиціяМолоко2026 за підтримки КВС-УКРАЇНА та Credit Agricole Bank.

🛤 У серпні 2026 року Україна значно наростила обсяги експорту зерна через залізничний прикордонний перехід Вадул-Сірет—Дорнешти (Румунія). Як повідомив Валерій Ткачов, заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця», середньодобовий показник передачі вантажів через цей перехід збільшився з 84 вагонів у липні до 98 вагонів на добу.

🫐 За підсумками сезону 2025/26 Україна експортувала лише 7,6 тис. т замороженої чорниці — на 69% менше, ніж роком раніше. 🌱 Причиною різкого скорочення експорту стала нестача сировини. Водночас середня ціна зросла до €5,85/кг, однак цього було недостатньо, щоб компенсувати падіння обсягів. 💰 У результаті експортна виручка скоротилася на 40% — до €44,5 млн. Найстійкішим залишався попит із боку Польщі, Австрії та Чехії — ці країни продовжували купувати українську чорницю навіть в умовах дефіциту.