Yurii Iliuchek official

🔥🇺🇦 ТАААК! Онофрійчук здобула золото у фіналі з обручем на ЧС з художньої гімнастики Українка показала неймовірний виступ 👊 Це перше золото для України за багато років ⬇️ Слідкуйте за перемогами українців тут 🇺🇦👈

Минулої п'ятниці, 14 серпня, на базі СК "Горгона" відбувся вже традиційний другий турнір на честь чудового тренера та педагога Костянтина Мартишевського. Таким чином рідні Костянтина Костянтиновича та його учні привітали людину, яке присвятила все життя спорту та улюбленій грі, з 88-ю річницею від Дня Народження. І тут мова не про спортивний результат, хоча боротьба на волейбольному майданчику точилася цікава та запекла й шлях до перемог був нелегким, а про те, щоб отримати насолоду від гри та ще раз порадувати Костянтиновича. За трофей боролися дві команди господарів із ВК "Горгона", ВК "Кроп" та наші гості з Первомайска. У підсумку перемогу здобула перша команда "Горгони", яка була кращої за волейболстів із Первомайська, які фінішували другими. Третє місце посів ВК "Кроп", а для юних вихованців ВК "Горгона" - це був чудовий досвід. Головне, що волейбол у Кропивницькому існує, розвивається й дарує позитивні емоції й цьому ми завдячуємо в тому числі й Костянтину Мартишевському, який зробив дуже багато для розвитку та популяризації улюбленого виду спорту на Кіровоградщині та й в Україні. Саме винуватець спортивного свята нагороджував найкращих й щиро дякував усім за черговий незабутній подарунок до Дня Народження.

Українці сильні й дуже мотивовані: Магучіх — про своє третє золото ЧЄ 💪🏻 Українська легкоатлетка Ярослава Магучіх після здобуття "золота" у фіналі зі стрибків у висоту на чемпіонаті Європи-2026 з легкої атлетики зазначила, що, попри емоційну складність після чотирьох років повномасштабної війни, наші атлети все одно вмотивовані, аби перемагати 🇺🇦 Завжди приємно здобувати золоту нагороду для своєї країни і для людей. Звичайно, дуже швидко час летить, тому що перше своє золото чемпіонату Європи я виграла у 2022 році. Тобто це був перший рік війни. Вже чотири роки ми перебуваємо у стані війни. І, звичайно, емоційно трішечки складно, але ми сильні. Українці сильні й дуже мотивовані. Тому ми, спортсмени, стрибаємо і робимо все, щоб показувати найкращі результати. 🏆 Підписатися

🏆 «Олександрія» здобула перемогу над «Металістом» У четвертому турі чемпіонату України з футболу серед команд Першої ліги сезону 2026-27 років футбольний клуб «Олександрія» з міста Кіровоградської області переміг харківський «Металіст» з рахунком 0:2. Матч відбувся 15 серпня на стадіоні «Авангард» в Ужгороді. У наступному турі «Олександрія» прийматиме «Чернігів» на своєму домашньому стадіоні, тоді як «Металіст» гратиме вдома проти тернопільської «Ниви», яка в першому турі зіграла внічию з олександрійцями. Кропивницький⚡️Незламний

https://youtu.be/TriFLGLAVIg?si=cCGRRHPpA3KLNRtU

Можна констатувати, що зі своїм завданням Ігор Костюк не впорався. Ну не будемо ж ми серйозно ставити йому в заслугу виграш Кубку України. В іншому повний провал. «Динамо» взагалі залишилося без єврокубків. І якщо міняти тренера, який так і не визначився у що він хоче грати й не зміг підібрати боєздатний склад, то це потрібно робити просто зараз. Ну й тепер зрозуміло чому кияни просили не переносити матч УПЛ із «Колосом». Вони просто розуміли, що наступних поєдинків в Лізі Конференцій у них не буде. Хоча можна казати про шанси, але їх потрібно реалізовувати. Але з такою грою без кардинальних змін і в УПЛ таке «Динамо» навряд чи зможе потрапити до трійки призерів. Так що я б подякував Костюку за спробу й віднайшов того, хто зможе втримати те, що ще не зруйноване. Хоча й так від колись могутнього бренду залишилося лише одне ім’я.

Київське «Динамо» поступилося в гостях безбарвному «Карабаху», який, при мінімумі можливостей, примудрився забити двічі. А підопічні поки що Ігоря Костюка створили трохи більше, але так нічого й не забили – 2:0. У підсумку, єврокубкова компанія киян вчергове безславно, м’яко кажучи, завершилася. Після того, як кияни пропустили швидкий м’яч у Баку, коли Сич не встиг завадити подати Зубіру, а м’яч у штрафному майданчику від Сілви відскочив до Муаддіба, який спрямував його в сітку, здавалося, що шанси української команди далі втриматися не дуже великі. Але потім господарі поля особливо нічого небезпечного не створили. Натомість гості заспокоїлися, увімкнули підстраховку на флангах, не давали розбігтися конкурентам та вирівняли гру. Навіть декілька серйозних контрвипадів команді Костюка вдалося створити. Після класної комбінації небезпечно бив Герреро й два кутових створили невелику паніку в обороні «Карабаху». Та воротар господарів Зломислич двічі зіграв надійно, не дозволивши киянам відновити рівновагу. Були напівмоменти також і в господарів, але рахунок не змінився – 1:0. На початку другого тайму просто зобов’язаний був забивати Бражко. Володимир сам перехопив невдалу передачу захисника після гарного високого пресингу, вискочив сам на сам із воротарем, але поспішив пробити з правої й Зломислич відвів загрозу. Згодом розрізної передачею на ударну позицію на вільний простір вивели Пономаренка. Та Матвій затягнув із ударом, не віддав на Герреро, який вибігав на порожні ворота, й захисник у відчайдушному підкаті ліквідував небезпеку. До цього наш форвард замикав подачу з кутового, але не влучив у ближній кут. На 61-й хвилині знову при якісному виході зі своєї половини поля, передачі Бражка на Герреро, який вивів на ворота Дубінчака, кияни забили. Але Влад, на превеликий жаль, опинився у невеличкому офсайді. За декілька хвилин після проникної передачі в штрафну головою не влучив у ворота Пономаренко. Та тут асистент арбітра знову зафіксував положення по за грою в нападника киян. А на 68-й хвилині вже класну комбінацію в штрафному майданчику розіграли господарі й киян врятував В’ячеслав Суркіс, який ногою відбив удар Джафаргулієва в дальній кут. Та вже в наступний атаці Джафаргулієв легко обіграв на фланзі Сича, а Михавко не встиг перервати простріл, який замкнув майже з лінії воріт Кащук – 2:0. Так що ситуація для «Динамо» стала критичною. Що було дуже прикро, враховуючи характер гри у другому таймі. Костюк відразу замінив не дуже продуктивного Редушка, а Тимчик з’явився замість Герреро, що виглядало дивно, враховуючи активність панамця. Також Лонгвейка змінив Шапаренко. Свої три заміни провів й наставник господарів Гурбан Гурбанов. Кабаєв відверто невдало увійшов у гру, декілька разів помилився й ледь не привіз третій гол. На щастя, простріл уздовж воріт не встиг замкнути невтомний Кащук. Костюк кинув у бій Огундану замість Дубінчака. І Шола намагався головою замкнути подачу Рубчинського, але м’яч пішов в сторону від воріт. Ну й на останні хвилини рятувати ситуацію замість Рубчинського, який знову зіграв якісний матч, вийшов Буяльський. Арбітр компенсував дев’ять хвилин. Часу, щоб створити хоча б щось небезпечне, в гостей було предостатньо. Але Пономаренко виглядав відверто важким та неповоротким й ніяк не міг вийти на ударну позицію, не кажучи вже про те, щоб дострибнути до навісної передачі. Опустити м’яч на землю й створити, щось осмислене динамівцям ніяк не вдавалося. А господарі спокійно вбивали час. Був шанс реабілітуватися, після двох гольових провалів, у Сича після кутового від Буяльського, але м’яч у ворота не влучив. Фінальний свисток зафіксував не дуже заслужену перемогу «Карабаху» - 2:0. Але результат на табло й хто киянам лікар, що вони не здатні забивати виходи сам на сам.

Одиннадцять років тому, за допомоги мого гарного товариша Сергія Максимова, я на стадіоні імені Бориса Пайчадзе в Тбілісі на власні очі бачив, як Унаї Емері програв свій другий фінал Суперкубку Європи. Тоді ще за «Севілью» дебютував і відразу забив Євген Коноплянка. Та перемогли все ж Мессі з партнерами, яких тренував саме Луїс Енріке – 5:4. І напевно той фінал залишається одним із найцікавіших та най видовищніших в історії матчів між переможцями Ліги Чемпіонів та Ліги Європи. У подальшому Коноплянка так і не зміг проявити себе в Європі, а Емері, попри всі успіхи в Лізі Європи з різними командами так і не зміг виграти цей зачарований трофей. Спочатку Унаї поступився «Реалу» та «Барсі» з «Севільєю», а потім «Челсі» із «Вільярреалом». І ось чергова спроба видатного іспанського фахівця, тепер уже проти «ПСЖ», який він колись очолював, знову завершилася невдачею. Не знаю, як Вам, а мені цей матч більше якось був схожий на виставковий, ніж на серйозний кубковий фінал. Одна команда – «Астон Вілла» втратила майже усіх своїх лідерів, а деякі продовжують відпочивати пісдя чемпіонату світу. А інша – «ПСЖ» тільки зібралася декілька днів тому й мало нагадувала ту потужну машину, яка не помічала нікого на власному лігочемпіонівському шляху. При цьому «віллани» виглядали краще фізично, більше створили, але з реалізацією був якійсь кошмар. Єдиний гол із п’ятої можливості наприкінці першого тайму забив 17-ти річний дебютант Маджо, якому на перший вигляд рази в два років більше. Але то таке. Хлопець він прущий, настирний, але одноманітний. Такий собі Лукаку на мінімалках. «ПСЖ» грав, як міг, не особливо напружуючись і програючи багато боротьби. Та при цьому команда Луїса Енріке має виконавців такої якості, які в такому стані спромоглися забити двічі. Спочатку Кварацхелія, який спочатку був активнішим за партнерів, краще всіх розібрався в ситуації. А в другому таймі на межі мінамльного офсаду Дуе отримав передачу від Дембеле, який з’явився по перерві, а захисники «Астон Вілли» зупинилися. Та їх підвела довга нога Кеша. Дезіре ж спокійно вбіг в штрафну та поклав м’яч у дальній кут – 2:1. І цей такий трохи дивний гол у підсумку став вирішальним. Ну це проблеми «вілланів», які лупили м’яч або в воротаря, або повз ворота, або не встигали на передачі від партнерів. Так що роботи Емері з цією оновленою командою ще не початий край. Ну а Луїсу Енріке потрібно привести фізичний стан своїх хлопців до ладу та віднайти для них черговий ступень мотивації. Не скажеш, що вони сьогодні дуже напружилися, але й так зійшло. Кажуть, що до «ПСЖ» незабаром доєднається ще герой фіналу чемпіонату світу Феран Торрес, який якщо додасть в реалізації здатен зробити цю атаку ще більш різноманітною. А поки «ПСЖ» виграв другий поспіль Суперкубок УЄФА, Луїс Енріке здобуває свій третій такий трофей, Емері програє вчетверте поспіль, а Ілля Забарний подивився цей фінал із лави запасних.