Ильюк ✌🏻

Дякую всім хто підтримав мою пропозицію! https://news.pn/uk/money/342909

­Боксери Миколаївщини – призери чемпіонату України серед молоді https://shipovnik.ua/novosti/128041

Коли хвіст керує собакою! Саме це сьогодні відбувалося на спільному засіданні двох комісій міської ради. Жодного розгляду бюджету не було - була спроба дати можливість, як то кажуть, «спустити пар». Щоб депутати випустили емоції й трохи відволіклися. Здається, не вийшло. У всякому разі зі мною точно. Ми, по суті, заслухали презентації деяких департаментів та управлінь із питань забезпечення життєдіяльності. Це добре, це треба безумовно робити, але головне питання так і залишилося без відповіді: як буде жити Миколаїв? Депутати - це представники громади, і як житиме місто наступного року, потрібно чітко розуміти, щоб мати змогу пояснити це миколаївцям. Люди повинні знати, як і за рахунок чого існуватиме наше місто у 2026 році. До сесії залишається п’ять днів, а відповіді досі немає.

30 грудня відбудеться сесія міської ради, на якій буде розглядатися бюджет Миколаєва на наступний рік. Вважаю, що попередній розгляд надважливого для міста документа повиннен пройти в усіх комісіях міської ради. Це дасть можливість депутатам вивчити проєкт та визначитись зі своєю позицією. Залишилось 8 днів, а навколо - тиша…

Це ви створили цю систему! Все частіше з вуст деяких депутатів міськради лунає критика на адресу міської влади, секретаря та тих самих депутатів. Хочу нагадати як це було… На початку нашої каденції партії «Пропозиція», «Слуга Народу», «Партія шарія», «Європейська Солідарність» та «Наш Край» обʼєдналися і створили «коаліцію», якою дружно обрали секретаря міськради, заступників міського голови, поділили керівництво в комісіях, розподілили ключові ролі в управлінні містом. Зроблено це все було швидко і з порушенням. Я та моя команда тоді виступила проти цього свавілля. Я попереджав що наслідки будуть не на користь миколаївців. Згадали? Тому раджу деяким депутатам глянути в дзеркало! Саме там ви побачите людину яка створила цю систему! Нажаль! Вибачтеся перед містянами та починайте виправляти свої помилки! А я допоможу!

Я невдало довів інформацію, бо до того як я запропонував «пакетне» голосування кожне земельне питання розглядали окремо, що призводило до хаосу в залі і затягування засідань на три-чотири дні. Багато депутатів брали питання на «вивчення», від чого я вбачав існування корупційних ризиків. Після скарг с боку підприємців і городян щодо такої практики мною і була запропонована інша форма роботи - є у депутатів питання, працюйте в комісіях! На мою думку це ефективніше. Але це можна змінити якщо на те є воля депутатів і більшість бачить це по-іншому. https://nikvesti.com/news/politics/304405-ilyuk-zaklikav-dotrymuvatysya-traditsiy-partiyi-regioniv-golosuyuchy-za-zemlyu-paketami-ce-bula-moya-ideya

«Отряд Буратин выструганных из платанов с Собороной, вывезли ночью в лес директора КП и объяснили ему разницу между «пилить бюджет» и пилить деревья!» 😉

Мысли вслух… Цікаво, що ситуація, яка склалася з обрізкою платанів на Соборній, обговорюється в площині емоцій, звинувачень та образ. Хтось за, хтось проти, а декому байдуже. І іноді готові повбивати один одного за своє індивідуальне розуміння цього питання. АЛЕ! Такі ситуації виникатимуть і надалі, якщо ми не будемо змінювати правила поводження з зеленими насадженнями в місті. Хочемо європейських стандартів? Добре, але яких? Бо десь через 50 років дерева замінюють через їх стан, а десь – і гілочку зачепити не можна. З 2004 року арбористи в ЄС йшли до створення єдиних стандартів поводження з деревами в місті, та тільки в 2019 розроблені три перших документи, які 12 країн додали до своїх національних екологічних програм. Треба визначитись і нам. Якщо робимо – то давайте вивчати та втілювати це в життя. Думаю депутатській комісії з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, благоустрою міста… є над чим попрацювати. Р.S. Вважаю що відповідальність за дану конфліктну ситуацію лежить на керівництві КП «Миколаївські парки», це їх недопрацювання. Не розумію, чому не відпрацьовуються питання заздалегідь з Екоінспекцією. І якщо є порушення, керівник повинен понести відповідальність.

Ранкові роздуми… Дивлячись на різні відео створенні за допомогою штучного інтелекту, де тепер можна зробити так, що ти будеш виглядати, та скажеш все що захочуть ті хто створює це відео, можливо, ми за допомогою штучного інтелекту повернемось до більш особистого спілкування і знову почнемо читати газети 😉

🕯 В День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України в Миколаєві на Соборній площі з’явилась тимчасова інсталяція в пам'ять про всіх загиблих мешканців області. «Кожен з представлених черевиків, належав комусь, хто мріяв би зараз пройтись рідним містом, зібратися на цій площі з друзями та відзначити День міста або День незалежності, але не судилось…», — повідомляють Сили оборони Півдня України.

🙏🇺🇦🙏

🙏🇺🇦🙏

⚡️Сьогодні виповнюється рік, відколи останній оборонець Маріуполя вийшов з «Азовсталі» за наказом. Після 86-ти днів оборони міста в надважких умовах, безперервних боїв і бомбардувань, смертей побратимів, поранень і втрати кінцівок, задля порятунку важкопоранених, які більше не могли тримати зброю у руках, ми вийшли у полон. Близько 700-та азовців досі залишаються в неволі. Повернемо всіх. Визволимо кожного.

З російського полону повернули 215 українських бійців. Серед них – морський піхотинець Артем Дибленко. Боєць захищав «Азовсталь» у Маріуполі у складі миколаївської 36-ї бригади морської піхоти. Артем Дибленко родом з Миколаєва. З 2014 року він захищав Україну в зоні АТО, зокрема тримав оборону Донецького аеропорту разом з іншими «кіборгами». На початку повномасштабного російського вторгнення він у рядах 36-ї окремої бригади морської піхоти вирушив на захист Маріуполя. В рядах захисників «Азовсталі» боєць обороняв місто від російських окупантів. За бойові заслуги Дибленко двічі став кавалером ордену «За мужність». Тепер його разом з іншими героями «Азовсталі» повернули додому. https://shipovnik.ua/novosti/95334

​Великий народе Великої України! 🇺🇦 За 30 років незалежності ми разом долали різні труднощі. Ми порались з викликами молодої держави, переживали буремні 90-ті, наполегливо працювали за кризи кінця «нульових» та з гідністю зустрілись з початком війни у 2014-му. Та з найтяжчими випробуваннями зіштовхнулись лише півроку тому. Ще зі школи знаємо, що війни можуть змінювати хід історії – за їх наслідків зникають держави та цілі народи. Та ми також знаємо, що складні виклики випадають на долю лише найсильніших та найсміливіших. Сьогодні ми – український народ – пишемо новітню героїчну історію молодої держави. Разом боремось за світлу ідею та разом долаємо темні часи. Бо знаємо, що за пітьмою завжди слідує перемогла світла. Перемога правди, добра та справедливості. Лише зараз ми переживаємо та усвідомлюємо трагічну ціну свободи і незалежності. За нашу свободу ми хоробро зустрілись перед обличчям війни, аби за будь-яку ціну перемогти ворога, що приніс до нас смерть. А за незалежність доводиться щодня втрачати кращих із кращих, хто своєю сміливістю навіки вписує свої героїчні імена в нашу пам’ять. Ми знаємо, за що боремось і за що платимо таку ціну – за початок щасливого життя і процвітання України. У мирі, злагоді та незалежності. А тому – обов’язково переможемо! З Днем незалежності України!

​Наше бажання і наше право жити під синьо-жовтим прапором сьогодні доводиться відвойовувати. Щодня гинуть кращі сини і доньки України на лінії фронту. Помирають діти від обстрілів у тилу. Десятки тисяч людей залишились без рідних домівок, що знищили окупанти. Мільйони людей рятуються від щоденних обстрілів закордоном. Та кожен українець розуміє, за що доводиться страждати і продовжувати боротись. Триматись. Підтримувати та втішати одне одного. Допомагати, допомагати і ще раз допомагати. Щодня ми воюємо на спільному фронті: в окопах та укриттях, як волонтери, як медики і рятувальники, поліцейські і комунальники, як і ті, хто просто постійно надсилає гроші на потреби армії. Щоб над нашими рідними містами та селами майорів український прапор. Це наш спільний символ. Знак, що двома кольорами єднає нас бажанням жити під мирним небом на своїй Богом даній землі. Нехай наш прапор єднає нас і далі, та дає сил продовжувати боротися. Боротися за перемогу України і мир в Україні!