Absol

"Пародія на Україну" Новий вірш з майбутньої версії 4-ої книги з серії книг "Неореволюція" #поезія

"Ода світові" Новий вірш з майбутньої версії 4-ої книги з серії книг "Неореволюція" #поезія

"Історія непереможених історією" Новий вірш із майбутньої версії 4-ої книги з серії книг "Неореволюція" #поезія

Майбутні пляни для цього тг-каналу Готується остаточне оновлення книг та їх подальше завантаження на цей тг-канал та на мій акаунт ProtsiukJügend на archive.org. Зміняться назви книг, будуть певні зміни в їх наповненні. В процесі написання книг викладуватиму зрідка якусь власну творчість. Поки що викладу кілька власних поезій, які були написані за цей перійод. Приємного прочитання.

Найвідоміші анти-жидівські правителі з не християнськими (або відверто анти-християнськими) релігійними поглядами Адольф Гітлер Адріян Веспасіян Навуходоносор Саргон #релігія

Найвидатніші Европейські правителі пост-середньовічної епохи з не християнськими поглядами Наполеон Бонапарт (деїст) Фрідріх великий (деїст) #релігія

Найвидатніші Европейські правителі з анти-християнськими поглядами Адольф Гітлер Генріх Гіммлер Мартін Борманн Альфред Розенберг Адріян Веспасіян Діоклетіян Юліян Траян Марк Аврелій Нерон Томас Джефферсон Томас Пейн Джон Адамс Джеймс Медісон #релігія

И это при учёте того, что я не пишу здесь о тех, чьи взгляды были либо просто не христианскими, либо чьи взгляды были под вопросом. Условный Макиавелли явно был анти-христианским мыслителем и высоко оценивал Римское язычество, но при этом тяжело сказать, каковы на самом деле его взгляды и задумывался ли он о Божественном не с точки зрения практического использования, а с точки зрения его собственной веры. К примеру, тот же Вильям Шекспир имел много высказываний, противоречащих основам христианства, и в церковь был вписан только формально, потому что, по сути дела, того же Шекспира интересовала именно литература, в основном. Тот же Моцарт вообще посещал церковь только по просьбе его отца, который, собственно, его и вывел в люди, а так Моцарта интересовала только музыка, как мы видим по его жизни. Так что много кого можно было упомянуть, но я упомянул здесь тех, кто имел определённые, твёрдые анти-христианские взгляды, но имел какую-то веру во что-то. #S88_Інше

Людвиг ван Бетховен был пантеистом. Бетховен никогда не ходил в церковь, был фанатом Наполеона и большим ценителем мыслителей Французской революции. Иоганн Вольфганг Гёте был пантеистом. Гёте утверждал, что Богом является дух природы. Сам Гёте был под впечатлением…

Людвиг ван Бетховен был пантеистом. Бетховен никогда не ходил в церковь, был фанатом Наполеона и большим ценителем мыслителей Французской революции. Иоганн Вольфганг Гёте был пантеистом. Гёте утверждал, что Богом является дух природы. Сам Гёте был под впечатлением от идей Спинозы и большим ценителем мыслителей Французской революции. Основным понятием верований Гёте было "благовеянье", либо "откровение" ("Ehrfurcht"). Грубо говоря, Гёте считал, что настоящего Бога можно найти через "благовеянье", "откровение" в искусстве и науке. Байрон был деистом и утверждал, что "Бога можно найти только в сердце", предпочитая поиск того Божественного, что откликнется в его сердце. Также Байрон утверждал, что он "человек с языческой природой" и то, что в нём есть "немного языческого". Эдгар Аллан По был пантеистом. Эдгар Аллан По верил в реинкарнацию, интересовался Немецким идеализмом. Некоторые исследователи считают, что его религией была "красота". Вольтер был деистом и одним из главных мыслителей Французского просвещения. За его работы его буквально католическая церковь за решётку отправила, чтобы вы понимали. Иоганнес Брамс был деистом. Брамс говорил, что "великий композитор обязательно должен во что-то верить". И Брамс "во что-то верил". Рихард Вагнер был Германским язычником. Практически все его произведения имеют языческую тематику. Кроме этого, Вагнер был долгое время близким другом Фридриха Ницше. Рихард Штраусс был Ницшеанским деистом. У Рихарда Штрауса буквально была работа под названием "Also sprach Zarathustra" (Так говорил Заратуштра). Говард Филлипс Лавкрафт имел куча произведений на языческую тематику, писал статьи по Ницше, утверждал, что "уже в 7 лет был Греко-Римским язычником и не воспринимал байки христиан". Про взгляды Фридриха Ницше и так всем известно. Ницше был деистом и верующим человеком, потому что настоящая высокая вера (то есть анти-христианская), с точки зрения Ницше, была оппозиционной нигилизму. Мартин Хайдеггер и сам утверждал в "чёрных тетрадях", что он язычник. Кроме этого, Хайдеггер в этих же "чёрных тетрадях" утверждал, что, цитата, "потеряв Богов, мы потеряли мир ; "мир сперва нужно снова создать, чтобы в этой работе обеспечить пространство для Богов" ; "на Земле везде происходит потемнение мира : уход Богов, разрушение Земли, перевешивание посредственностей." Георг Гегель был неоплатоником. Абсолютная идея Гегеля, как и его рассказ о "сознании Бога", является его собственной трактовкой Плотина. Кроме этого, Гегель критически высказывался против христианства, цитата : «христианство опустошило Вальгаллу, вырубило священные рощи, искоренило национальный образ как позорное суеверие, как дьявольский яд, и вместо этого дало Немцам образ нации, чей климат, законы, культура и интересы кажутся чуждыми Немцам, и чья история не имеет ничего общего с Немецкой историей. давид или соломон живут в Немецком народном воображении, а герои Германии спят в научных исторических книгах.» Кроме этого, Гегель был ценителем мыслителей эпохи Просвещения и фанатом личности Наполеона. Ян Сибелиюс был пантеистом. Ян Сибелиюс называл природу его религией. Также он верил в "Музыку сфер" и воспринимал музыку, как форму получения Божественного откровения. Юлиюс Эвола был язичником. Это и так все знают, не буду развивать эту тему. Луи-Фердинан Селин имел его собственную веру. Тут стоит протицировать один из отрывков его произведений, в котором он очень резко и слишком правдиво критикует христианство. Эзра Паунд имел его собственную веру. Он говорил, что верит в силу "Божественного откровения через искусство" и говорил, что "любит именно языческую часть в Европейской культуре", называя христианство "верой рабов Рима и байстрюк-верой". Мигель Серрано был язычником. Весь лор его книг языческий и он действительно верил во все написанные им вещи. Арно Брекер имел его собственные взгляды. Арно Брекер был большим ценителем мифологии и культуры античной Греции. Кроме этого, все его скульптуры изображают тот идеал Ницшеанского "Übermenschen", который явно был анти-христианским. Конец первой части. #S88_Інше

Найвидатніші діячі культури з не християнськими поглядами (серед тих, хто, все ж, вірив у щось) Андрій Процюк (Генеїст) Ласло Кеттелер (Мітраїст) Людвіг ван Бетховен (пантеїст) Вольфганг Амадеюс Моцарт (деїст/ власна система вірувань) Йоганн Вольфганг Гете (пантеїст) Джордж Байрон (деїст) Едгар Аллан По (пантеїст) Вольтер (деїст) Віктор Гюго (деїст) Гомер (Грецький язичник) Гесіод (Грецький язичник) Софокл (Грецький язичник) Евріпід (Грецький язичник) Есхіл (Грецький язичник) Езоп (Грецький язичник) Аристофан (Грецький язичник) Вергілій (Римський язичник) Овідій (Римський язичник) Апулей (синкретичне язичництво) Йоганнес Брамс (деїст) Ріхард Вагнер (Германський язичник) Ріхард Штраус (Ніцшеїстський пантеїст) Клод Дебюсі (пантеїст) Каміль Сен-Санс (деїст) Габрієль Форе (пантеїст) Ян Сібеліюс (пантеїст) Фредерік Деліюс (пантеїст) Мечислав Карлович (пантеїст) Фрідріх Ніцше (пантеїст) Мартін Гайдегер (язичник) Георг Гегель (неоплатонік) Аристотель (власна система поглядів) Платон (власна система поглядів) Сократ (власна система поглядів) Геракліт (власна система поглядів) Парменід (власна система поглядів) Піфагор (власна система поглядів) Плотін (Неоплатонік) Епікур (власна система поглядів) Демокрит (власна система поглядів) Архімед (власна система поглядів) Анаксагор (власна система поглядів) Фалес Мілетський (власна система поглядів) Зенон Елейський (власна система поглядів) Геродот (власна система поглядів) Тукидід (власна система поглядів) Тацит (власна система поглядів) Заратуштра (зороастризм) Вітрувій (власна система поглядів) Хамурапі (Месопотамський язичник) Імхотеп (Єгипетський язичник) Жан-Жак Руссо (деїст) Монтеск'є (деїст) Волт Вітман (пантеїст) Ральф Емерсон (пантеїст) Юліюс Евола (язичник) Луї-Фердінан Селін (власні вірування) Кнут Гамсун (пантеїст) Езра Паунд (власна система вірувань) Фрідріх Гьольдерлін (пантеїст/ Грецький язичник) Мігель Серрано (язичник) Гійом Фай (язичник) Ален де Бенуа (язичник) Вільям Лютер Пірс (космотеїст) Бен Классен (церква творця) Арно Брекер (власні вірування) Йозеф Торак (власні вірування) Ревіло П. Олівер (власні вірування) Цельс (Римський язичник) Порфирій (неоплатонік) Ганс Гюнтер (власні вірування) Гермар Рудольф (власні вірування) #музика #література #скульптура #релігія

Найвидатніші письменники художньої літератури та поети минулого з не християнськими поглядами Андрій Процюк (Генеїст) Йоганн Вольфганг Гете (пантеїст) Фрідріх Шиллер (власні вірування) Едгар Аллан По (пантеїст) Джордж Байрон (деїст) Вольтер (деїст) Говард Філіпс Лавкрафт (язичник) Віктор Гюго (деїст) Гомер (Грецький язичник) Гесіод (Грецький язичник) Софокл (Грецький язичник) Евріпід (Грецький язичник) Есхіл (Грецький язичник) Езоп (Грецький язичник) Аристофан (Грецький язичник) Вергілій (Римський язичник) Овідій (Римський язичник) Луї-Фердінан Селін (власна система вірувань) Кнут Гамсун (пантеїст) Езра Паунд (власна система вірувань) Мігель Серрано (язичник) Волт Вітман (пантеїст) #література

Якщо ж розбирати детальніше найромантичніший вид мистецтва епохи романтизму, то необхідним є аналіз, в першу чергу, творчости його найбільший генія – Людвіга ван Бетховена. Найточніше грим Бетховенської блискавки революційного духу гримить через його “Symphony in C minor no. 5, op. 67” та його недооцінені увертюри, про які часто не згадують навіть самі прихильники творчости Бетховена (а варто було б). Бетховен був найбільшим революційонером в історії клясичної музики. У Бетховена можете все слухати, не прогадаєте. Музичний геній Бетховена в Архімедових сферах бринить й досі для обраних (на кшталт мене). Чим сильніше в змісті клясичної композиції гримить буря тих проблем, які невпинно насуваються на героя композиції, тим ближчою є ця композиція до Генеїзму – і саме в “Symphony in C minor no. 5, op. 67” цей показник є канонічним. Зазвичай композиторів раннього романтизму називають “прото-романтиками”. До цього поняття часто відносять, наприклад, такого великого Австрійського композитора, як Франц Шуберт, що, звісно, є цілком заслуженим, оскільки останній повністю відповідає подібному описові. Саме поняття “прото-романтизм” є доволі таки узагальняючим, оскільки сувора Німецька вишуканість Карла Марії фон Вебера є значно романтичнішою за суттю, аніж роботи Франца Шуберта з його типовим “Віденьським звучанням”, в якому на Моцартівську основу накладається деяка романтичніша емоційність, хоча й, всеодно, фундамент Шубертівських робіт є глибоко клясицистичним. З композиторів прото-романтиків можемо також відзначити й Карла Марію фон Вебера, мелодії якого виділялись вишуканим, філігранним зображенням бажання влади, однак у них відчувався бурхливий запал епохи романтизму, нехай і в його прото-романтичному обрамленні, хоча й концентрація пост-романтичного мелосу суттєво відрізнялась у різних його творах (у тій же увертюрі до опери “der Freischutz”, увертюрі до опери “Oberon”, увертюрі до опери “Euryanthe” кінцеві показники емоційної бурхливости жадання влади є значно більшими, аніж у його симфоніях). Якщо Бетховен є беззаперечним першовідкривачем романтизму в клясичній музиці, то Ріхард Вагнер є найвпливовішим після Бетховена композитором епохи романтизму. Щодо тенденційних розбіжностей Вагнера та Брамса вартувало б зазначити, що вузьколобими баранами та баранкинями є ті, хто вперто слухає лише одну зі шкіл епохи Німецького романтизму. Ті, хто йшли за Вагнером, та ті, хто йшли за Брамсом, разом створювали по справжньому величну музичну культуру, тому вибіркове слухання творчости однієї зі сторін з повним ігноруванням иншої конкретно тут каже не про “світоглядну стійкість”, а радше про “баранячу твердолобість” (якщо тільки, звісно, у вас немає якогось жанрового або ж музичного не прийняття одного з цих композиторів). Сам Ріхард Вагнер був, беззаперечно, найвпливовішим композитором епохи романтизму після того ж таки Людвіга ван Бетховена. Якщо ж описувати музичну складову робіт Вагнера, то сам Вагнер вражав публіку тих часів справжнім духом бунтарства, доповненим ще більш радикальним Фрідріхом Ніцше. Одразу скажу, що я не є великим фанатом творчости Вагнера по причині того, що я не є великим фанатом опери, як такої (хоча творчість Вагнера не обмежується лише одними операми, але сама суть), але за будь-яких умов варто відзначити беззаперечний талант цього видатного композитора. Відверто кажучи, Брамсівський мелос завжди видавався мені ближчим, аніж мелос Вагнера, по причині того, що, по перше, Брамс складав багато симфоній (мій улюблений жанр клясичної музики) та маршів замість опери, на додачу до чого його твори завжди мали цей характерний ефект нордичної моногероїки з перемогою над усім світом, незважаючи на нищівну силу природнього бунту півночі. З книги "Неореволюція. Европа (ч.2)" Андрія Процюка (с. 509-512) #музика

Найвидатніші культурні діячі Руського (себто Українського) походження : 1) Андрій Процюк На 60% Русич за походженням. 2) Федір Достоєвський Відомий письменник Руського походження. Русич по батьку з Волинського Роду Достоєвських. Батько Федіра був народжений…