𝒂𝒏𝒒𝒆𝒍𝒔𝒎𝒂𝒈’🫧

біжіть читаааати🫠

частина 17 (натисніть для прочитання) «не шукай постійно недоліків у власному характері, асли, — сказав він. — досі тебе завжди змушували так почуватися, але поруч зі мною цього не роби. бо для мене є ти, а є всі інші. тобі не треба робити все, що можеш. достатньо просто бути. ти складна, а я хіба нормальний? я розумію, що моя безмежність ускладнює тобі життя. мене переклинює, я перестаю чути, що вилітає з мого рота. тому й із цим упораймося разом. — він наблизився й торкнувся губами мого чола. його руки міцно обійняли збоку мої оголені руки й тіло. — ти моя дружина, вже якийсь час ти — найкраще місце в моєму житті. тож давай повільно збудуємо для себе міцну сім’ю. нам нікуди поспішати.»

уривок до 17-ї частини (натисніть для прочитання) «ти що, завжди розчісуватимеш мені волосся?» «а чому б і ні? я усміхнулася. «повторюю: чому б і ні?» «якщо я звикну, то завжди цього хотітиму. що я робитиму, якщо ти поїдеш на завдання, гюнтекіне агах?» «спершу розчешу тобі волосся, а потім поїду на завдання.»

уривок сьогодні💅🏻

Сцена, коли я чуть не пісяла з радості 🤣

🖤

шановні, хто знає що за сцена😁

шановні, хто знає що за сцена😁

авторка пише що дає дуже багато спойлерів в самому тексті.. але турки то так інтерпретують що там буде якийсь апокаліпсис, всі помруть по 10 разів і ше в 5 поколіннях після них😁

запитання: на що вказують числа на початку розділів, такі як “10.10”, “08.08”? відповідь авторки: «кожна пара однакових чисел символізує спільний момент, який вони пережили разом. саме тому числа однакові й стоять поруч. саму ідею цього я пояснила ще в 16-му розділі, тож, думаю, ви вже це зрозуміли. 🤎 і слова, які я пишу після кожної такої пари чисел, теж зовсім не випадкові. інколи це маленький спойлер до майбутніх розділів, інколи — натяк на поточний розділ, а інколи — відсилання до попереднього. для тих, хто уважно читає, усе це має своє значення. ✨ і нехай це буде останнє запитання, на яке я відповім сьогодні. бажаю вам доброї ночі. дуже-дуже всіх вас обіймаю. лоресіма вас любить. 🤎»

ну і загалом вся історія, як і пише авторка, що здається що все досить повільно розвивається. як і в цій частині було вказано, щось пару місяців пройшло. а стільки тексту. а в цьому всьому скільки деталей, зачіпок, історії. я чесно вам скажу, як людина яка пробувала шось писати, ви уявити не можете як складно придумати хоча б один сюжетний міні ланцюжок🥲 я мовчу вже про продумати і прописати цілого персонажа. тому після цієї книги більшість популярних романів мені здаються дуже примітивними. хоча подумаєш, насправді дуже простенька історія а з неї зліпити стільки сенсу. внаслідок чого розумієш що сенс завжди там, де ти сам докладеш зусиль, щоб його створити.

насправді, якщо в житті таких гюнтекінів немає, то в книжках я ще теж таких не зустрічала😁 в плані самої цікавості персонажа. зазвичай чоловіки, головні герої - або холодні, або більш менш нейтральні, але наприклад коле все доходить до якогось піку почуттів, вони це приховують, навіть «найсильніші» сцикують. а цей тіки поняв вже дєйствує. і якось це так трагічно переплітається з його історією, кароче дуже класно написаний🫠

як жал шо такі гюнтекіни токо в книжках:(

запитання: муратхан знає про схожість між гюнтекіном і юсуфом, яку помітила асли? відповідь авторки: знає. 🤎 «саме тому він називає його “старшим братом”, хоча майже нікого так не називає. він не з тих, хто легко прислухається до інших, але слухає гюнтекіна і по-справжньому його поважає. як асли це помічає, так само це помічає і муратхан. і гюльхан помічає. і неслішах теж. коротше кажучи, всі каракурти це бачать. 😂 але зрештою вони люблять гюнтекіна не через те, що він схожий на юсуфа, а тому, що він — це гюнтекін:) насправді це дуже сильна деталь, яка непомітно зміцнює зв’язок між ними. 🤎»

запитання: яку рису гюнтекіна найбільше любить асли? відповідь авторки: «асли не з тих, кого легко чимось вразити. 😂 тому, здається, найбільше їй подобається кумедна сторона гюнтекіна, те, як він уперто відповідає на її впертість, як уміє стояти на своєму, коли це потрібно, і те, що він ніколи не тікає. крім того, вона любить його тепло, щирість і те, що поруч із ним ніколи не почувається людиною, яку можна зненавидіти. мені здається, саме це і стало основою їхнього зв’язку. тому що асли не з тих, хто легко довіряє, але, сама того не помічаючи, вона довіряє гюнтекіну. 🤎»

запитання: коли гюно розповість асли про те, що пережив? я дуже чекаю цих розділів. відповідь авторки: залишилося зовсім трохи. 🤎 «можливо, вам здається, що події розвиваються трохи повільно. можливо, ви вже думаєте: «давайте нарешті дізнаємося про минуле гюнтекіна». але я говорила про це ще на самому початку, коли починала писати цю історію. цей сюжет розкривається поступово, шар за шаром. іноді вам може здаватися, що все рухається повільно. я навіть згадувала про це у вступному розділі. деякі моменти справді можуть створювати таке враження, але повірте, саме в цей час закладається основа для інших подій. і, як я вже казала, до того, як ви дізнаєтеся про минуле гюнтекіна, залишилося зовсім трохи. 🤎»

запитання: у що закохався гюнтекін в аслихан? відповідь авторки: «можна я дещо скажу? повірте, я не перебільшую. у гюнтекіна настільки сильний характер, що він здатен закохатися в аслихан буквально в усе — з голови до п’ят. саме тому писати його виявилося набагато складніше, ніж ви думаєте. 😂 бо в нього майже немає чітких внутрішніх меж. усі свої почуття він проживає до крайнощів. наприклад, в аслихан риси характеру більш визначені. легше зрозуміти, що вона любить, чого не любить, де проведе межу. але гюнтекін — зовсім інший. якщо він кохає — то кохає всім своїм єством. безмежно. від голови до п’ят. якщо його ранять — він ламається всім своїм єством. якщо ненавидить — то ненавидить так само, з найглибших глибин душі. але, слава богу, він не з тих людей, хто легко починає когось ненавидіти. 😂»

авторка відповідає на питання, тому трішки покидаю вам🫠

3 мільйони прочитань✨

частина 16 (натисніть для прочитання) якщо навіть із заплющеними очима ти бачиш перед собою лише її обличчя, якщо варто їй лише спасти тобі на думку — і груди починають боліти, якщо вітер торкається її спини, а мерзнеш чомусь ти, якщо після того, як звик робити абсолютно все разом із нею, без неї ти вже губишся… то все.. вважай, що на тобі вже стоїть печатка. не смійся більше з людей-вовків. це страшенно безжальна річ. їі не можна ні викинути, ні позбутися. у голові без кінця крутиться лише одна фраза. лише вона. лише вона.