Олег Ігорьович проти

Не можете заснути? Ось вам лонгрідик Як виглядає польська національна ідентичність Як людина, яка довго вивчає ідентичність, дам свій погляд на те, як формувалася польська національна ідентичність і як це може впливати на сучасну поведінку поляків. Для аналізу звернімося до теорії Фрідріха Майнеке про Kulturnation і Staatsnation. У спрощеному вигляді йдеться про два типи нації: ту, чия ідентичність формується разом із державністю, і ту, де між формуванням нації та здобуттям власної держави минають століття. Чим довше нація існує без власної держави, тим більшого значення можуть набувати культура, мова, історична пам'ять і символи. Польща між 1795 і 1918 роками — яскравий приклад Kulturnation: держави буквально немає, але нація є, пам'ять про власну державу зберігається, а внутрішня зв'язність не зникає протягом понад 120 років. Чим це підтримувалося? Насамперед мовою, культурою, родиною, освітою, католицькою церквою та історичною пам'яттю. Але виникає ще один важливий елемент — польський месіанізм. Замість «ми втратили державу, бо ми слабкі» формується інша модель: «ми втратили державу, але наше страждання має вищий сенс; ми страждаємо не лише за себе, а й за інших народів». Це дуже християнська модель — приниження перетворюється на доказ моральної вищості. Польща стає «Христом народів»: її страждання — не просто поразка, а жертва заради майбутнього визволення. Тому для польської ідентичності протягом століть важливими були дві речі: відчуття жертовності та моральної значущості власної боротьби. І навіть після відновлення державності цей спосіб говорити про себе нікуди не зник. Він може проявлятися у прагненні до вдячності від інших і водночас у відчутті права морально оцінювати поведінку інших народів: ми самі багато страждали, боролися і допомагали іншим — тому маємо особливе право говорити про те, як повинна поводитися Європа. Що привносить війна в Україні? Тут виникає дуже цікава ситуація. З'являється нація, яка тут і зараз сама страждає, причому часто говорить про свою боротьбу як про захист не лише себе, а й усієї Європи — в тому числі Польщі. Для польської історичної пам'яті це може створювати певну напругу. Україна фактично займає той символічний простір, який польська культура багато поколінь пов'язувала з власним досвідом: жертва, боротьба, страждання і захист інших. Це не означає, що поляки «не хочуть, щоб Україна перемогла». Навпаки, польська підтримка України значною мірою пояснюється саме спільним досвідом протистояння російському імперіалізму. Але водночас може виникати конкуренція між двома історичними наративами: «ми знаємо, що таке страждати за Європу» і «ми зараз самі страждаємо, захищаючи Європу». І саме тому сучасні польсько-українські відносини цікаво розглядати не лише через політику чи історичні суперечки, а й через те, як обидва народи сформували уявлення про самих себе. При цьому нам, українцям, навряд чи варто дивитися на це зверхньо. Наша власна ідентичність теж формувалася через втрати, боротьбу, пам'ять і пошук свого місця між імперіями. Просто наша історична траєкторія була іншою. (Ольга Духніч)

Хочу поділитися радістю: троянда моя ожила. Всі хто в курсі що таке "бюст Наполеона та опудало карася" мають пам'ятати гігантський кущ троянди що ріс в горщику в кабінеті історії. Як відомо, квіти цієї зими вимерзли. Я обрізав свою троянду в березні і в кінці травня всі радили її викидати: жодної бруньки не з'явилося. Перед відпусткою я відніс її до 203 кабінету і просив продовжувати поливати. І як бачите, ожила! Коли мені скинули перший листочок, то ледь не плакав від радощів🥰

Що за

Довго не міг обрати що запостити перед сном і тому

Жінка щиро розкаялася у вчиненому, обіцяла провести із сином розмову та заявила, ніби "має надію, що в подальшому таких вчинків він не вчинятиме". 🤷‍♂

https://life.pravda.com.ua/society/na-lvivshchini-pokarali-pidlitka-vid-yakogo-zavagitnila-divchina-316847/

Хто ще не склали НМТ: сміливо запам'ятовуйте як вона виглядає. Однаково потім вчити.

https://nv.ua/ukr/kultura/hotinska-fortecya-povtorniy-obval-stini-ta-skladnoshchi-restavraciji-u-2026-roci-50631963.html

5. Маска не турбує скорочення робочих місць, оскільки робота не буде обов’язковою. Підприємець прогнозує, що в майбутньому люди зможуть розраховувати на «загальний високий дохід».

Згідно з прогнозами Маска, до 2036 року гроші взагалі перестануть мати значення, оскільки ШІ та роботи зможуть надавати більше товарів і послуг, ніж будь-яка людина може спожити.

Фанати «Гаррі Поттера» змусили змінити маршрут кабелю між Великою Британією та Ірландією, бо він пролягав через «могилу» ельфа Доббі. Кабель Greenlink Connector вартістю £430 млн зʼєднує електромережі Британії та Ірландії на пляжі у Пембрукширі в Уельсі. Саме там у фільмі «Гаррі Поттер і Дари смерті» знімали сцену смерті Доббі. Після виходу фільму шанувальники почали приїжджати туди і залишати на символічній могилі ельфа розфарбовані камінці з написами. Спочатку кабель планували прокласти безпосередньо через це місце. Але після того як в одному з інтервʼю про це розповів керівник проєкту Саймон Людлам, його компанія отримала сотні дзвінків від обурених фанатів. За словами Людлама, спочатку він не розумів такої реакції людей, бо не знав, хто такий Доббі. Після пояснень команди компанія вирішила змінити маршрут кабелю так, щоб він оминув «могилу» Доббі. ▪️Це не перший випадок, коли шанувальникам вдалося захистити символічну могилу Доббі. У 2022 році Національний фонд Великої Британії вирішив залишити її на місці, але попросив відвідувачів не приносити туди сувеніри, особливо шкарпетки — у фільмах саме шкарпетка допомогла Доббі отримати свободу. Фото: Getty Images / «Бабель» @babel

Ще одне наземне укриття - Flaktürme (зенітна вежа) – величезна споруда для розміщення зенітних гармат у таких містах, як Берлін і Гамбург, які були пріоритетною ціллю атак британської, а згодом і американської авіації. Вони були обладнані автономним живленням та водопостачанням. Практично усі наземні укриття, збудовані нацистами, пережили війну і поразку Третього Рейху. Згодом підрахували, що витрати на знесення цих споруд після війни були б величезними. Це підтвердилося і під час спроби зруйнувати одну із шести зенітних веж у Відні. Спроба призвела лише до появи тріщини в одній зі стін вежі, після чого від подальших дій відмовилися. Успішно вдалося демонтувати лише одну зенітну вежу - біля берлінського зоопарку.

А це - гоухбункер. Більшість гохбункерів - як от цей у Берліні - чудово пережили війну і збереглися до наших днів — масивні залізобетонні споруди баштового типу. Їх зводили на поверхні, оскільки це було швидше й дешевше, ніж прокладати глибокі тунелі в умовах щільної міської забудови. На відміну від інших сховищ, ці будівлі вважалися повністю захищеними від авіабомб. Зазвичай гохбункери являли собою масивні наземні бетонні блоки зі стінами завтовшки від 1 до 1,5 метра та величезними перемичками над дверними й віконними отворами.

витримати падіння перекриття верхнього поверху під час часткового обвалу

Укриття Моррісона — «стіл», що рятував життя Під час Другої світової війни британцям роздавали укриття Моррісона — міцні сталеві конструкції, які встановлювали просто всередині будинку. Вони одночасно слугували столом удень і спальним місцем під час нальотів. Укриття розраховували на двох дорослих і дитину та проєктували так, щоб витримати падіння перекриття верхнього поверху під час часткового обвалу будинку. Ефективність була високою: серед 136 людей, які перебували в таких укриттях у 44 сильно пошкоджених будинках, загинули лише 3, а 120 вибралися без серйозних травм. До кінця 1941 року британцям передали близько 500 тисяч укриттів Моррісона. Це внутрішнє укриття уряд надавав безкоштовно домогосподарствам із сукупним річним доходом менше ніж 400 фунтів стерлінгів

Травень 1945 р. Німці-пражани чекають на наказ слідувати до таборів чи до депортаційного транспорту, (Фото: Česká tisková kancelář)

До речі, хто там любить романтику? На "Далі буде" (колишня "Аманогава") є дуже гідний "Перекур за супермаркетом". Герої дорослі, тому якщо любите японську школу, проходьте повз. І поки не забув: наш канал не схвалює куріння.