NEWS Biofac_dnu

Привіт! 💚 Я - Софія, голова культурно-масового комітету біолого-екологічного факультету. 🌿 Студентські роки - це не лише пари, заліки та сесії. Це ще й люди, емоції, спогади та моменти, які хочеться згадувати навіть через багато років. Саме тому існує наш комітет! Ми організовуємо заходи, тематичні дні, квести, творчі активності та просто створюємо атмосферу, в якій хочеться бути. ✨ Якщо ти маєш цікаві ідеї, любиш працювати в команді або просто хочеш знайти нових друзів і зробити студентське життя яскравішим - ми будемо раді бачити тебе серед нас. Не хвилюйся, якщо ніколи раніше не займався(-лася) організацією заходів - головне бажання, а всьому іншому ми допоможемо навчитися. 💚 Приєднуйся до КМК, і давай разом зробимо цей навчальний рік незабутнім! 🌱🤍 Для зв’язку: Telegram: @K_amin_o Instagram: @sony_xwex

Вітаю! 👋 Мене звати Анна, і я очолюю Науковий комітет Біолого-екологічного факультету. 🧬 Для нас наука — це не лише лабораторії та формули. Це можливість відкривати нове та ділитися ним з усіма, хто захоплюється дивовижним світом природи в усіх її проявах - від мікроскопічних клітин до неосяжних космічних об'єктів. ✨ Якщо хочеш розвиватися, брати участь в організації наукових заходів, конкурсів, створювати корисний науковий контент та стати частиною команди — не зволікай і доєднуйся до нас! 🤝 Є питання - пиши сюди: Telagram: @anna_12396

🎓 Все про додаткові бали та майбутні зміни Запрошуємо всіх охочих на відкриту онлайн-зустріч, де ми детально розберемо механізм нарахування додаткових балів та обговоримо майбутні нововведення. 🔹 Про що дізнаєтеся на зустрічі: • що таке додаткові бали та для чого вони потрібні • як правильно писати записки щодо додаткових балів і що важливо враховувати • як відбувається процес їх затвердження • спойлер які зміни до Порядку нарахування плануються вже наприкінці серпня 📅 12 серпня 🕓 17:00 📍 Онлайн за цим посиланням ❗️ Якщо у вас виникнуть проблеми з доєднанням або залишилися запитання — звертайтеся до головного секретаря ради студентів Аліни Сукач @renivee Зустріч відкрита для всіх! Готуйте свої запитання 🚀

Гадаю, якщо ти бачиш це повідомлення, значить, настав час познайомитися ближче 😉 Мене звати Софія, я секретар Студентської ради нашого факультету🌱 Моє завдання залишається незмінним: ведення документації, протоколювання засідань, організація та координація роботи ради, а також комунікація зі студентами й представниками факультету. Тому у разі питань, ти знаєш до кого звернутись 👩‍💻 Будемо раді бачити тебе серед студентів біолого-екологічного факультету! А якщо хочеш стати частиною чогось більшого й творити зміни разом із нами, будемо щиро раді бачити тебе у Студентській раді 💚 Мої контакти: Telegram: @pokemon4iik Instagram: @fli.rmeee

Секвоя вічнозелена (Sequoia sempervirens) — це найвище дерево на Землі та живий релікт, що з'явився понад 200 мілліонів років тому. Екземпляр на ім'я Гіперіон має висоту понад 115 метрів (порівнюють із 35-поверховим будинком) і росте в США. Діаметр дорослої рослини може сягати 7–8 метрів. Багато дерев живуть від 2 000 до 3 000 років. Кора секвої сягає товщини до 30 см і не містить смол. Вона надійно захищає дерево від пожеж та шкідників. Близько третини необхідної вологи дерева отримують прямо з туманів Тихого океану, вбираючи її через хвою. Цікаво: Рослину назвали на честь Секвоя — вождя індіанського племені черокі, який винайшов складову абетку своєї мови. #ЛітоЗНауком

Андський кондор (Vultur fryphus) - це один із найбільших та найважчих літаючих птахів на планеті, який має величезний розмах крил, здатний долати сотні кілометрів, ширяючи у повітрі, та відіграє роль санітара природи. Розмах його крил сягає понад 3 метри. Вага птаха до 15 кг, але завдяки потокам повітря вони можуть пролетіти до 160 км без жодного помаху крилами. Відсутність пір'я на голові та шиї допомагає підтримувати гігієну під час поїдання падалі. Цікаво: Через полювання та руйнування середовища станом на 1982 рік на планеті залишилося всього 22 кондори, однак завдяки зусиллям біологів сьогодні в небі над Північною Америкою літає понад 300 диких кондорів. #ЛітоЗНауком

Привітик, я заступниця голови біолого-екологічного факультету. 👩🏻‍🎓 Що я таке і з чим їсти?) ✨ Я права рука нашої голови факультету - Аліночки; ✨ Допомагаю їй з всякими важливими документами та контактую зі студентами, вирішуючи їх питання; ✨ Підштовхую на правильний путь голів комітетів та допомагаю з їх роботою; ✨ Ходжу як заступник на зібрання та відстоюю ваші права зі всією радою студентів. Рада була з вами познайомитись, і з великим натхненням чекаю вас у наших рядах. 🐸🎀 Звʼязатися зі мною можна ось так: Telegram: @Iceberglis Instagram: @25_lyashenko_25 Ми зробимо твоє студентське життя яскравим! Може допоможеш нам?) 🤘🏻

Всім привіт, я Романенко Аліна, голова ради студентів біолого-екологічного факультету.🍀 Ви спитаєте, що саме я роблю?🧐 А я вам відповім😉 Разом з іншими членами ради організовуємо наукові та розважальні заходи, щоб зробити ваше навчання менш напруженим. Також я приймаю участь у переведенні студентів на контракт чи бюджет, приймаю участь у розподілі стипендій. А ще разом з командою ми допомагаємо нашим студентам у вирішенні нагальних питань. 😎 Тож наша дружня команда буде рада бачити вас, майбутніх студентів, на нашому біолого-еколонічному факультеті та ми прикладемо максимум зусиль щоб ваше навчання було легшим та веселішим. ✨🌺 Зв'язатися зі мною можна так: Telegram: @domovenokkuza Instagram: @__m0lina_

🐾 Студентська спільното, потрібна ваша допомога! Двоє маленьких кошенят залишилися без мами й зараз дуже потребують люблячої родини. 🥺💛 Вони ще зовсім крихітні, але вже готові подарувати комусь море тепла, муркотіння та любові. 🏡 Якщо ви давно мріяли про пухнастого друга або знаєте людей, які готові подарувати малюкам дім — будь ласка, відгукніться. 🚗 Доставку до вас організують, якщо ви мешкаєте в місті Дніпро, тож хвилюватися про це не потрібно. 🙏 Навіть якщо зараз не можете прихистити кошеня, поширте цей допис. Можливо, саме ваш репост допоможе цим двом маленьким серцям знайти свою родину. 📩 Контакт: Вікторія — 095 877 50 60. 💚

💚 Привіт! Мене звати Олена. Я — голова пресслужби біолого-екологічного факультету. 📱 Що входить у мою роботу? Я відповідаю за те, щоб наші Instagram і Telegram були живими, цікавими та корисними. Новини, анонси, оформлення постів, креативні ідеї та контент — усе це частина моєї роботи. ✨ Для мене важливо, щоб кожен студент завжди був у курсі подій факультету та відчував себе частиною нашої великої спільноти. 🤝 Пресслужба — це не лише про публікації. Це про команду, творчість і можливість реалізувати свої ідеї. Якщо хочеш спробувати себе у створенні контенту, фотографії, дизайні чи написанні текстів — я буду рада бачити тебе серед нас! 💬 Досвід не обов’язковий. Головне — бажання навчатися, розвиватися та працювати в команді. У всьому іншому я допоможу. 📲 Зв’язатися зі мною можна тут: Instagram: @lenochkalenoc Telegram: @lenochkalenoc 💚 Твої ідеї можуть стати частиною історії факультету. Чекаю саме на тебе!

Баобаб (Adansonia) - дивовижне дерево-велетень, яке росте в саванах Африки, Мадагаскару та Австралії. Воно вражає своїми розмірами, здатністю накопичувати колосальні об'єми води та неймовірною тривалістю життя, що вимірюється тисячами років. При висоті 18-25 метрів обхват стовбура баобаба може досягати 10-40 метрів. Найтовстіше відоме дерево росте в Замбії - його обхват становить 44 метри (це ширина половини футбольного поля)! Такі розміри пояснюються тим, що його деревина пориста і працює як губка, здатна накопичувати до 120 тисяч літрів води для виживання під час сухих сезонів в африканській савані. Цікаво: Плоди баобаба дуже поживні, а також багаті на вітамін C та кальцій. Їх дуже люблять мавпи, через що дерево отримало народну назву - "мавпяче хлібне дерево". #ЛітоЗНауком

🌿 Стань частиною життя Ботанічного саду ДНУ! Ботанічний сад — це місце, яке щодня потребує турботливих рук. Саме завдяки людям, які небайдужі до природи, він залишається зеленим, квітучим і затишним для всіх відвідувачів. Оскільки зібрати велику групу волонтерів одночасно досить складно — у кожного свій графік навчання, роботи та відпочинку, — повідомляємо, що приєднуватися можете самі чи з друзями самостійно. Тому якщо у вас раптово з'явився вільний час і бажання долучитися, не потрібно чекати оголошення про спільну толоку. Просто зверніться за телефоном +380957698819 або в тг @Lika_moonlight — завідувачка навчальної лабораторії дендрології — Анжеліка Кольченко. І вам повідомлять, чи потрібна допомога саме в цей день, які роботи заплановані та коли буде найзручніше приєднатися. 📌 Вхід з північної сторони ботсаду по вул. Бронетанковій 1а. Допомога може бути різною: догляд за територією, робота з рослинами, прибирання, корчування порослі, перекопування ділянок та інші нескладні садівничі справи. Не потрібно бути професійним садівником — достатньо гарного настрою, бажання допомогти та любові до природи. Кожна година, проведена в ботсаду, робить його кращим!🌺

Лірохвіст (Menura novaehollandiae)-  ендемічний птах Австралії, відомий своєю неймовірною здатністю до звукової імітації та розкішним хвостом, який нагадує ліру. Імітувати звуки лірохвіст може через особливу будову сиринкса (нижньої гортані) та завдяки розвиненим вокальним центрам у мозку. Сиринкс має гнучкі мембрани та хрящі, які миттєво змінюють форму, і лірохвіст здатен повторювати гавкіт собак, плач дитини та техногенні шуми: клацання камери, звук бензопили. Самець лірохвоста може витрачати до 6 годин на день на співи та вдосконалення своїх навичок! Цікаво: Лірохвіст пересувається переважно бігом або стрибками, ведучи наземний спосіб життя. Крила потрібні хіба що для того, щоб планувати з високих дерев на землю. #ЛітоЗНауком

🔬 ЗУСТРІЧ З ПОЛЯРНИКОМ 🔬 Всім привіт, на зв’язку науком! 🌿 Запрошуємо всіх охочих дізнатися більше про українські антарктичні дослідження та життя полярників на станції «Академік Вернадський» 🧊🐧 📅 30 липня 🕓 14:00 📍 Конференц-зала у просторі «Укриття», 1 корпус ДНУ В планах: • цікава зустріч із Сергієм Єрмоленком — кандидатом біологічних наук, старшим науковим співробітником НДІ біології ДНУ та учасником 29-ї Української антарктичної експедиції • розповідь про унікальні наукові дослідження та особливості роботи в Антарктиці • занурення в деталі життя українських полярників на найвіддаленішому континенті 🌍❄️ Не пропустіть можливість зазирнути за лаштунки української науки в Антарктиці та дізнатися про все з перших вуст 💙💛 Чекаємо на вас! 🐧🔬

Рафлезія Арнольда (Rafflesia arnoldii) - це найбільша одиночна квітка на планеті. Росте на у тропічних лісах о-вів Суматра та Борнео. Рослина є абсолютним паразитом. Вона не має коренів, стебел, листя та не фотосинтезує. Всі ресурси вона спрямовує лише на одну єдину мету - цвітіння. Тому її квітка максимально збільшилась у розмірах - до 1.5 м у діаметрі та масою до 10 кг. Також характерною особливістю є її запах гнилого м'яса, що обумовлений наявністю сірчистих сполук, і приваблює мух для перенесення пилку. Цікаво: Квітка отримала свою назву на честь сера Томаса Раффлза та натураліста Дж. Арнольда, що брали участь в експедиції на Суматрі у 1818 р. #ЛітоЗНауком

Риба-крапля (Psychrolutes marcidus) — це глибоководна істота, що мешкає на глибинах 600–1200 м біля берегів Австралії та Тасманії. Риба-крапля виглядає як "розпливчастий желеподібний згусток" тільки на поверхні, через різницю тиску. На великій глибині її тіло (переважно м'язи та хрящі) пристосоване до колосального тиску. Коли її витягують нагору, відсутність міцного скелета і стрімке падіння тиску призводять до того, що вона стає безформною і нагадує сумну, розплавлену краплю. Цікаво: У 2013 році риба-крапля офіційно очолила рейтинг найпотворніших тварин за версією Британського товариства захисту потворних тварин, ставши його неофіційним талісманом. #ЛітоЗНауком

Вельвічія дивовижна (Welwitschia mirabilis) - це рослина-ендемік пустелі Наміб, яку називають "живою копалиною". Вона кидає виклик законам ботаніки завдяки двом вічним листкам, що ростуть усе життя, і фантастичній тривалості життя до 1500–2000 років! Важко уявити, проте ця рослина належить до тієї ж самої групи, що й звичайні сосни та ялини - Голонасінні(Gymnospermae), класу Гнетовидних (Gnetopsida), який є перехідною ланкою еволюції: вони мають судини у деревині (як квіткові), але розмножуються шишками (як голонасінні). Ареал її існування - посушлива кам'яниста пустеля Наміб, що знаходиться на узбережжі Атлантичного океану в Західній Африці. Протягом усього свого життя рослина формує лише два листки довжиною до 8 м! Вони безперервно ростуть від основи (до 8-15 см на рік), постійно відмираючи на кінцях, через що з часом розриваються на безліч смуг і стають схожими на гігантського восьминога. На відміну від більшості звичайних рослин, у яких продихи ховаються на нижній частині листка для захисту від сонця, у вельвічії вони рівномірно розподілені з обох боків. Їхня щільність величезна — близько 22 000 продихів на квадратний сантиметр. Коли листок покривається росою, ці пори відкриваються і вбирають мікроскопічні краплі безпосередньо у внутрішні тканини рослини. Вельвічія має потужний, товстий головний корінь, який росте вертикально вниз задля утримання рослини в грунті та густу мережу бічних і волоскових капілярних коренів, які розростаються безпосередньо під поверхнею ґрунту в радіусі до 1,5–3 метрів для ефективного вбирання вологи, що стікає з похилих стрічок листка вниз на пісок точно біля основи стовбура. У вельвічії немає квіток чи плодів. Замість них вона утворює чоловічі та жіночі стробіли (шишки), які візуально нагадують хвойні або папоротеві органели. У 2021 році вчені повністю секвенували геном вельвічії та виявили три головні чинники її «безсмертя»: 1.Величезна кількість «запасних» копій генів, що захищають рослину від стресових факторів; 2.Блокування «сміттєвої ДНК» шляхом надінтенсивного метилювання. Її геном неймовірно компактний, енергоефективнй та стійкий до мутацій від радіоактивного сонця; 3.Базальна меристема розташована біля самої основи стовбура. Науковці знайшли активовані гени (BRI1 та CYCD3), що змушують цю тканину безупинно виробляти нові клітини. Цікаво: Рід названо на честь австрійського ботаніка та мандрівника Фрідріха Вельвіча, який першим серед європейців знайшов цю рослину в Анголі у 1859 році. #ЛітоЗНауком