⊹⊱людське горе⊰⊹

Рік тому я радила вам Епік. Щойно я вийшла з Одіссеї і мені є що сказати. Imma such a nerd oh my gosh

За іронією долі найголосніше кричала, що йду в коледж and pulled back to school в 10 клас

🤍🖤

Зайшла в тредс і зрозуміла, що обрала правильних друзів

Let’s freaking go Вгадаєте кого граю?)

Феномен українців як народу полягає в срачах в тредсі. За готовність перегризти одне одному горлянки, коли чиясь думка не входить в нашу картину світу. Але коли Ярослава Магучіх побила світовий рекорд, коли Лелека тягнула вокаліз на Євробаченні, коли Усик бився з Фʼюрі, і коли минулоріч всім нам намагались насцяти у вуха за НАБУ і САП — тоді ми єдині. У всі такі моменти, я знаю, ви відчували те саме, що і я — коктейль з відчуття гордості, єдності й тоніка за смаком, в залежності від ситуації. Ми занадто довго жили під гнітом, аби не висловлювати власну думку направо й наліво. І поки ми є одне в одного, доти у нас буде ця країна. А ми будемо в неї Візьміть хтось і за мене картонку)

завтра в 9:00 хвилина мовчання а о 9:01 будемо стояти за Федорова Київ, театр Франка 09:01 беріть картонки

Imagine hating me to the core and I just їм на кухні чібереки і дивлюсь гравіті фолз серед ночі

Це - небезпечна книга. До смерті Алтаня я бігала і рекомендувала її всім, хто попадався мені на очі. Моя гіперфіксація зайшла далі. Я кричала про цю трилогію з кожного чайника і заєбала нею всіх, кого знала. Це найдовша моя гіперфіксація. Ні обсесія на Голодні ігри, а тим більше на Курбаса (якщо ви з числа тих небагатьох, хто її застав) не тривала так довго. Але… дочитавши до останньої крапки першої книжки я усвідомила… Це - небезпечна книга. Якщо кожен у світі зашарить за моїх каханих батьків і дітей (бо взаємодія між НЕ картонними персонажами це моя улюблена частина) то викличе залежність у кожного, хто її прочитає. Адже в мене вперше таке, що я повертаюсь до книжки, яку закінчила читати ще вісім місяців тому. Повертаюсь майже щодня. Освіжити в памʼяті взаємодію між цими героями (і оглянути її з іншої перспективи, бо той, кого я ненавиділа ледь не найбільше став моїм улюбленим персонажем), порівняти англійське та українське видання, поностальгувати за часами, коли в головної героїні все ще було добре. І за ще живим Алтанем зокрема. Як і не має значення все, що я написала згори. Бо це найкраща книжка, яку я читала за своє життя. . . . Всі збіги цього допису з реальним життям вигадані. Слей, імба, сікс севен.

Трошки котиків вам в стрічку