карпатський нінджя

а давайте я напишу вірш за 100 гривень

НАХУЙ ШІ бляклі картинки маніпулятори переповнені шумом перестворені диванами некомфортними люди обгортки яких кинули напризволяще не думають обман оточення обман себе закриваєшся бо так хочеться у дзеркалі бачиш вуха не людські і це вже не ти тебе найобують скільки потрібно слів, щоб сказати як боляче бачити трагедію овочів що розмовляють та кохаються мають дітей скільки потрібно хейту та докору щоб нарешті тобі довести ти не машина, а ЛЮДИНА що потрібна собі

афігєть, на мене підписався Чихарівський, шкода, що не Роман

навафли мені ніч кучугури елітарних плебеїв заїбались від батога і не хочуть бути прикованим до ліжечка мами Стіфлєра у них заболіла душа відсмоктаний член не латає діру навафли мені, друже на личенько я прошу абсент не друг вже Мімозі липкі плями навпроти колін подивись мені в очі востаннє і зникає феремонів шлюз він накинув свою рубашку і замітив білу пляму на рукаві посміхнувся він кєнту востаннє навафлив мені добряче навафлив

дьорганий дурень забиває іржавий цвях у власну долоню на очікуванні аплодисментів, жуючи власні шмарклі, випускає лайно, коли морозиво капає на чоло немовляти, екзекиля фальш, дріб’язкове самокалічення заради сміху сліпого натовпу, йти треба далі — не можна, вбивай залізо основи дому будувати фортецю, що вистоїть проти забуття часу електричною силою, зміцнювати фундамент, збільшити міць розриваючи індивідуальність, коли той самий цвях женуть під нігті та в череп людини нівелюючи мораль, здираючи шкіру суспільних умовностей, знищуючи гостросоціальну брехню абсолютно оголюючи нерв і кістку людського існування. душистий сміх поета, що вовтузить тебе як собаку опльовуючи твою працю своїм витонченим презирством ти знаєш, твоя правда залізна, твоя сила важка, випалена вогнем на вічність.

*** вирвами вирвали у вирій повірили виглянув витягнув винирнув вигорів

кантата колоніальної травми у самозванця три ока одне око, щоб дивитися на людей прямо друге, щоб дивитися на підарів скоса а третє для того, щоб розуміти, чи не найобує підар бо завжди грали по-чорному у чорній крові купаються коли немовля каже перше слово моліться, щоб воно було українським

волинський якудза

арсен черемша де твоя анаша не буду цуциком не помру в полюціях пропержений ланос лоскоче фірмовий анус я йду на шашлик чухай балик

туча (неблядські хмари) блядюжна коробка з приколом хитає людей із себореєю переконує брати побільше ні граму совісті я котик, що вибухає коли бачу турецькі джинси за йобану тисячу гривень підтирайтесь ними, о боже повітря, що пахне кавуською чебуреками та прокуреним людом неперевершена капсула часу деконструйована спальним масивом

а який ваш улюблений вірш карпатського нінджі?

гойчик ці розпусні цицьки коштують занадто багато мій вибір це щоб хтось тряс членом перед лицем молоко зі смаком свинцевих набоїв виборов гойчик Антон він плив через Тису повз людожерських акул слухаючи новий альбом Село Близнюків і нічо не зупинить його, серед братків він герой тому що найде краще майбутнє найбіліший чувак у жаркому Бангкоку серед місцевих він фатальний взірець гойчик Антон пішов у бордель подивитися, які тут бувають фрукти келих за келихом, банан за бананом він відчував нестерпну утому заснув він у колінах дівчини із пенісом прокинувся у каптьорці майора "отримуй повістку, йобаний Трамп хоче захопити нашу державу артилеристом будеш, отримуй шолом" Антону стало погано не думав, що буде хоч так воювати він був признаним гоєфашистом тепер він не буде через Тису втікати а буде першокласним артилеристом

в честь нової підписниці тримайте вірш

урааа, нова підписниця

космічний пірат

почув від Анґи Зеленої, що це її улюблений канал, тому любіть Анґу Зелену

заскучали? сьогодні буде вірш

Безсоромні доторки збудили тіло, яке ніч вважала своїм. Дихання збилося, тілом пробігли мурахи. Наче чужі руки нанесли удар нижче здорового глузду. Спускайтесь поволі нижче, шановний, ви довго цього хотіли. Темрява пробачить всі мої слабкості — з тобою це сильніше за мене. Сковані думки і руки до батареї, кляп у роті змушує стати дикою або покірною, а може, раком? вирішимо у процесі. Стогін глушить кожного, хто обрав сьогодні стати свідком, але не свідком Єгови. Котра година? Година, щоб втілити хтиві бажання та накликати осуд. Свідомість втрачено. лічені секунди тиші — чи так лише здалося? Синці на лівому зап'ясті залишаться на пам'ять. Уривком сну це було чи реальністю — залишу це на розсуд твоєї свідомості. цієї ночі сусіди залишать записку на дверях під'їзду: 208-а, трахайтеся тихіше!

я хочу написати присвяту хайпбісту

до мене прийшов друг мікропіщинки всесвітнього діда залипли в брейнроти, вмикають дебіла роблять сікс севен відмовляються від номеру дев'ять а потім ведуть здоровий спосіб життя жертви алкогольного сексу ходять у офіс, відправляють емейли довбуть в ніздрі крейду під біт "Курс валют" і никаються під коханок за че КАЙ! привіт, це ГЕРДА їбись, це конкурс відновляти печінку пора а поки стріляй у долоні снобам та хвойдам поет