Аліса Шампанська

хочу собі одяг з прінтом: не пацан не мужик не твій краш 👍/👎?

*більшість (*pain/six)

Цим зелено-синє-рожевим червнем сталося таке, що (невідокремлена) частина мене прагне запросити subscribers на не-сольні виступи, що обіцяють реальності статися вже завтра та післязавтра, залишивши потому одній — динаміку, а іншій — статику: Четвер, 25 червня 19:00, More Music Club (ціна питання: 150 грн) П'ятниця, 26 червня 18:30, Exit Art Club (ціна питання: покупка чогось на барі (sic!)) А у мене всередині, такий самий, як і у тебе, незагоєний південь, місто: Одеса (ノ￣ー￣)ノ

Сувеніритет Малий кувелдик віри — Всередині вертиш й обігріваєш як паж — Всі запальнички витекли, сірники просиріли — У моїй картині світу суцільний міраж... Так а шо ти зробив для мети? Як саме пам'ять свою і громади просунула? Чи брала участь у відкритому конкурсі? Чи намагалася пробити свій проєкт на громадський бюджет? Пам'ять кому і де? Біля якого меморіалу покладу я квіти? В день, який всіх хвилює в м'язах рук і ніг, Опускаєш банку, крутиш косяк І в телеграмі відмічаєш, що бачив те Пам'ятне місце — П'ятачок серед кварталів й сітківки бруківки... Я зупинюсь між трьох точок, де забирала клад, поглядом в небо... Мій район, мій район! Шо ти знаєш про це, якщо малі дівчата не казали, що ти странний? Мій район, мій район! Якщо тебе не впізнає дворова собака? Мій район, мій район! Чуєш збоку: цей тіп точно іде за закладкой! Мій район, мій район! Вже ніколи не потусую в дві тищі двадцатом! Мій район, мій район! Мій район, мій район! Мій район, мій район! Мій район, мій район! Числівник модний, Що тебе вразив щиро — От саме стільки кілометрів я прокатала стопом: Крізь блокпост на повороті на Мелітополь, Крізь тракториста північно-чернігівського, З кепариком дивним... Що за роки моє тіло перетравило, Що я в нього добровільно впустила і випустила — Тебе касається що якнайменше, І на курилці з мене цю інфу не випитуй, Я не ходила... але... Ти повірила світлу, Ти повірила першому відбитку тепла на спині — Я гаряча не з народження, А десь з сімнадцяти місяців — Як мене стали обливати Водою холодною як кров крокодила, Щоб уберегти від хвороби легень і дихального тракту — Я — рептилія степова, Я — блимотіння невзрачне у трасі контактів, Я — амфібія чорноморська — сочевиця білкова сніданків вегетаріанських! Мені по#_1: навіть якщо ноль персент на айфоні, Не грає музику жоден девайс, Немає струму суцільно в усьому районі — Лиш би було чим запалити старошкольний вогник, Лиш би порадіти як в юні рóки І твоє усміхнене лице навпроти! Я не ходила на жодну зустріч Сидіти в колі, Але заповідь Narcotics Anonymous Знаю добре: Щоб не вживати проблемну для мене й моїх близьких речовину, Віднині й до кінця свого віку, Достатньо кожний новий черговий день Не вживати її Тільки сьогодні (22-23 листопада 2025, до III-го туру одеського слему, тема: сьогодні)

Ти вирішив написати реп для Вітальні? Згадується булочка, під назвою "піца", по 50 копійок в шкільній їдальні, Staropramen по 3,50, Next по гривні 20, Акція Оболоні, коли знайшла ще 0,5 під кришечкою, А Брат з компанією зібрали 14 чи 18 літрів на Новий рік! Ремінісценція... Ти шо, бл#&ь, вздумав писати мемуари під час війни? Загублені в сенсах цих есенцій — Ледь випливли до берега, перекладними і врівноваженими, фарами в темряві, рюкзаками у провулках — Я манала витрачати свій біль на сюжет... Чи вивез би ти вмовити гірських велетнів стати на ваш бік? Я у двадцять шостий залучила ґарґулій, швидких і гострих! У побутовому спілкуванні мої фрази здаються мені непо́нятими і зайвими; По́гляди на мене — зневаги і снісхождєнія мозаїкою. Ти заходь, ми незайняті. Лише до вечері 20 котлеток фалафелю... Списані блокноти і проставлені штампи... Ти вирішив написати реп для Вітальні? А про те, що психічно хворий і небінарна туди вставиш? По капусті пусто і схованки взломані, Запускаєш руку в мішок, а там розлука. З КПЗ не вивез ТЗ, Кей пі ай тобі ей ай не проставив, хоч ти і за Ка Пе І шарив. Померлий фіолетовий серед синього — оце рана! Давай поміряємося, кому ботинок глибше в голову загнали, може тоді я вголос визнаю і зізнаюсь, що на моєму районі нікому не снились кошмари. Ти забуваєш, ти на диво не кладеш карти на стіл, Я балдахін впізнала, Ти заходь. Папіздім. Пост. Скріптум. Твоя ванна пахла приреченістю. Приреченістю, що ввечері після прощання /pause/ ти йдеш на карнавал. Прощання наші нинчє на Байковому. Не забуваў. А па житухє якось щє встрєтімся, свідімся, Злѝм словом не памінай... /^ українська и/ Ти вирішив написати реп для Вітальні? Уйшов зі сцени і закрив єбальнік (Текст називався «Дзеркало», лютий 2026)

τοπωνυμία шоб зайти в Точку — продаю почку шоб зайти в Таврію — вичавлюю равликів шоб зайти в Обжору — обертаюсь вором шоб зайти в Два Шага — дістаю шпаргалку шоб зайти в Бон Чібо — мене так не вчили шоб зайти ВЛаваше — я прєс-аташе шоб зайти в Гурман — він закрився, ман шоб зайти в Копійку — до дев'ятнадцяти двійку шоб зайти в Сантім — братан, ми таке не єдім шоб зайти в Kadorr — друже, набирай домофон шоб зайти в катакомби — вибий стіну в підвалі у Борі! шоб зайти в Мор Музíк — ти сьогодні хитрий чи ґік? шоб зайти в Дудляр — це буде тюбік, апогей чи футляр? шоб зайти на бювет — до цього в мене претензій нєт шоб зайти в Діскорд — дядька, візьми цей старий добрий акорд шоб зайти і нормально сісти — це тіки юристи, лінгвісти і атеїсти друже, нашо хапаєш і голодним сидиш, якщо справді просто хочеш поїсти? (12 лютого 2026)

На шостому році війни Води відступлять — Крига дасть тріщину, Настане засуха... Не в хорошому сенсі пірат Зійде з корабля, Ліхтар тимчасово згасне — Вібрація стихне до ранку... На сході сонця Я заплачу про Схід (про Крим) Поглядом в Далечінь, На шостому році війни Твою байдужість Не стане сил Терпіти зовсім (аліса одеська, 05.06.2026)

I. Ода радості   зернина одинокого досвіду безкрая пустка мереж лірика сповіддєвого письма неологічна хустка авжеж   непрохідні рійні мережі ледь вловимий почерк образної системи Si прохоров порохом лісні пожежі горохові докори сусідські послуги ведмежі не вивезеш не приїдеш al dente залишиш на столі у ель фйорді будеш купатися вода моря заповнювала собою долини виїдені розтопленими важелезними льодовиками утворюючи затоки мальовничі схили ракушняком розбризкувалися жовтим на полотні червоною глиною, черепашником біномним нейронних з’єднань мушля на березі Чорного моря   лежала і лежала   це я за роки обростати мхами, коріннями кострубатими металевими кущами конструкцій — перші похорони людини з кола гуртожитку в 20, смерті та вечори пам'яті потім, тепер взагалі ця серія невизначених траєкторій, яку ти називаєш війна крізь роки скільки зійшли з шляху з творчості бунту й упорки залишивши лише упорку кого лише в юності вистачило фонтанувати, а потім фонтанує лише блювота з алкогольної інтоксикації сувора правда вести дитину в садок мені лише племінницю і лише в перший клас крізь конкурси спочатку здавалося: кожний виступ — нарощення м’язів, збільшення Q публіки на два чи один, що за вільними мікрофонами — запрошення на групові вечори, за Купідоном — більші площадки, висвітлення в медіа, follower’и та охоплення; здавалося, що ось-ось тебе хтось помітить, підвернеться можливість — і Atlas, згодом сольні, стабільна публіка в кожному великому місті, забезпечення, гастролі, ідеї для кліпів   і в цій вірі, в цій фантазії, в цьому вирі я не помічала, як сиплеться крізь пальці пісок починала цінувати та осягала весь масштаб лише після того, як втрачала мушля на березі Чорного моря лежала і лежала не вивезеш не приїдеш al dente залишиш на столі ракушняком розбризкаєш килимом я ж в поезію прийшла через американський poetry slam впаду на коліна і вилижу   утворюючи затоки мальовничі схили червоною глиною черепашником біномним нейронних з’єднань перші похорони людини з кола, смерті та вечори пам'яті, серія невизначених траєкторій, крики! крики! крики! крики! і крижаний втомлений відчай (LitSlam, 17 травня 2025)

Я стала ставитися до антиваксерів ще гірше. Чому бути настільки проти Вищого антикорупційного суду?

Мрії про 26-річчя Упливають тижні реалії злидні, мені не хотілося друкувати дáрма — кожний символ міг би бути оплачуваний — оплакана моя сіддхартха сансара дхáрма тікай, тікай в ритми, і пого, і відео очікуй, радій, радуй твій плеканий ранок все одно настане лише після вдиху світанку лише з лампочки банка ти вдихнеш і не зрозумієш ніц антипсихотичний мозок кислоту проганяє горілиць ти накрутив і поняв висновок зробив, про алісу пропумпонив але в сухому залишку лише крихти з Подолу гріндер, подрібнювач тютюну і антиавторитарний акаунт голий прямуй в невдачу наганяй стрімко реп на удачу а любов, як завжди, промайне нєвідімкой (post scriptum) post на пошту єнтуй

To Che 2026 Хакерська атака на Таврію Я не можу купити знаряди В свій експеримент (...), назва тимчасова Виходять вельможні панове Лівáють строкаті, брате Мої плани зруйновані У вогнях і димах мої хати На районі три тижні немає бананів Цінник на хурму не вилазить і не пробити Крізь рядки поз, асанів, арканів Лови неправильні відміни і ритми Мені для впевненості вистачає два делірії Мені подолати — стати птахом у вирії Я викурила дві вписки підряд і виплюнула Як жаль, що наодинці, а не в твоїй обітєлі (post scriptum) в навушниках звучить бумбокс і кєди fallen стрибають на пенні у фліпі ми все проєбали, кєнт, ми все проєбали дорогою розгубили ґудзики що тримали в навушниках звучить чумка кєди fallen стрибають на пенні у фліпі ми все проєбали, братуха, все проєбали розгубили піч, що так міцно тримали в навушниках звучить двигун кєди fallen стрибають на blind у фліпі ми все проєбали, брат, ми все проєбали і горілки два шота, і мрію дитячу, підліткові сподівання-старання ми все проєбали, чуві, все проєбали привіт Соломі, Семінарській, Кузні, Пральній Все проєбали, брат, все проєбали Приспів основний мотив вкрали але після трьох по 0,5, шота і смол я беру дві літератури й збиваюсь на порт прибиває міцніше тріолей, віол і ореол в навушниках бумбокс і кєди фаллєн стрибають на борд у фліпі ми все проєбали, братан, проєбали, уснули, уплили...

Rap to Sonya Еріксон Коли пишеш текст, Вже з другого-третього рядка Виявляється, що пишеш про себе, Свої потаємні страхи і бажання. Що, якщо написати треба про іншу? Які' у неї потаємні кути? І що тоді? Я маю тебе описати? Щось побажати? Сказати щось, в що я вірю? Чи думаю, що буде так? Чи просто створити поетичний образ? І щось з нього потрапить, І стане на серці інакше чи в душі, Мурашки підуть чи шкірою чи... Внутрішня боротьба Не помічаєш її роками Ер-ер-ер — роками Думала її нема Може просто витісняла Ті самі протиріччя й питання Може тобі, як і мені, Властиво Не їхати в інше місто, Де мене типу ніхто не знає, І будувати | свою особистість Типу з нуля. [подвійний сенс] А залишатись в своєму, Ходити тими самими вулицями, Дивитись в ті самі очі, Намагаючись змінитись знову, Намагаючись тільки сьогодні Залишатись своєму рішенню вірною Тільки сьогодні Собі не зрадити Може я залишаюсь собою, Як міцна кора? Може життя — ріка, І нам самим смішно з того, Якими ми були 5 років назад. (цикли, ритми, повертає в тé самé) А мені важко уявити, Що таке кристальна тверезість! Як це жити, Зовсім нічого не вживаючи? Як не закурити цигарку В той самий момент? У когось собака (для прогулянок в парку) Я от курю Має ж людина Виправдано Займатись нічим Everyday шототам, everyday шототам "Це ж було вже!" — Скаже спокійно Льоня. "Тримай ключі, я буду пізно, А ти, як схочеш, приходи..." — Це мене так уві сні Вписали в реп-Харкові І я думала, так вже і буде... В травні роби все, що хочеться! То що, якщо весь травень Говорити англійською? Німецькою чи французькою? Лише певною обраною not native Мовою Або ж і тією, що на початок місяця, знаєш, зовсім трошки?.. Що якщо? Якщо на Першотравень зіграти У баскетбола? Що якщо Зовсім ТРОшки "Реп — це рима" — Сказав мені колéга Незримо | вона | проштовхується То близько, то дáлеко Ти вухо налаштуй Або не налаштуй — Все одно ||| зірка Засяє У небі "Реп — це рима" — Сказав мені колéга Незримо | вона | проштовхується То близько, то далéко Ти вухо налаштуй, Або не налаштуй Все одно ||| звізда Засяє У небі "Реп — це рима" — сказав мені колéга Незримо | дива | проштовхуються То близько, то далéко Ти вухо налаштуй, Або не налаштуй Все — одно [All is one] (true coda) Post scriptum Варто пам’ятати, Що в моменти важкі і навіть розпачливі, Не обов’язково одразу шукати викрутку, Ми можемо своїми нігтями Виконати задачу [подвійний сенс] Викрутити це Але також варто пам’ятати, Що лише якщо вкрутили Недостатньо сильно Якщо ті гайки було закручено Недостатньо сильно Залежить від того, Наскільки сильно Вкручено було Ті ґвинти (аліса одеська, 23-24 квітня 2026)

всі зійшли з ума, всі зійшли з ума їдять емдеема, дять емдема всі зійшли з ума, всі зійшли з ума мні треба еренка, треба еренка (кавер)

сьогодні мій стім — це Steam

не та свобода

Сьогодні був хороший виступ в MMC: співала про дементорів у кишені (smartphones); боінг, що прямує крізь голову; що можливо ти — головна персонажка аніме, та і я не другорядний персонаж, і що, можливо, ти — оригінал, а не омаж; якщо отримаю відео — поділюсь тут

I wanna know how you still you The world's not enough I want the brutal truth ... I wanna know how you still you...

///// ШУМ ШУМ ШУМ місто сирени дроти дроти дроти сонце пульс пульс пульс — ТИША ВСЕРЕДИНІ — 2 квітня в любимому MMC зустрінуться апостоли поетичного нойзу, щоб розхитувати межі слова і ловити шум поза межами. Вот еті бравиє рібята: огидний павук-людожер | гліб сердюк Влада Ільїнська Денис Дмітрієв Катерина Харченко Данко Пташиний Аліса Шампанська Resista Simfonia Анна Тмин 2 квітня | 19:00 More Music Club (Італійська, 75) Вхід — донейшн від 150 грн

Обговорємо медвежат-дитинчат: ... - Ну ще є КАБ, знаєш? - Керована авіаційна бомба? - Нє, типу C-U-B, як у тигрів, cub (#цитати з життя в Україні 2026)