Андрій Калита

Про падіння! #Звитяга #капеланськеслужіння #херсон #padre_kherson_kalyta #капеланськіроздуми

Чи можливо молоде вино налити в старі бурдюки? #капеланськіроздуми #Звитяга #капеланськеслужіння #херсон #padre_kherson_kalyta

Про живу воду! #капеланськіроздумикапеланськіроздуми #Звитяга #капеланськеслужіння #херсон #padre_kherson_kalyta

#капеланськіроздуми #Звитяга #капеланськеслужіння #херсон #padre_kherson_kalyta

Фома - не «невіруючий», а « шукаючий» Православна Церква України #капеланськіроздуми #Звитяга #капеланськеслужіння #херсон #padre_kherson_kalyta

Дивна річ: сьогодні кожен другий “експерт” розказує, як бути щасливим, багатим, успішним, але сам живе на зйомній квартирі, з трьома кредитними картками й діркою в душі. Обіцяє тобі рай за 499 гривень, доступ до “секретів життя” в Instagram-курсу, або пише книжку “Іди туди, де страшно” - і не приїжджає в Київ, бо страшно. Іронія, правда? Я нічого не маю проти зйомного житла - сам там був. Знаю, що таке коли мрієш просто про нормальне життя і речі для дітей, а про море говориш пошепки, ніби воно для когось іншого. Проте, цей період - він справжній. Він тебе гартує. Не обманює. А от ці всі гуру, що вдають із себе пророків - не мають ні щастя, ні спокою, ні глибини. Живуть у злиднях душі, самотності, але тебе вчать про “енергію грошей” і “внутрішню силу”. Не купуй це. Не слухай тих, хто не жив тим, про що говорить. Не вір словам, за якими не стоїть життя. Бо справжні речі не кричать. Вони тихі, але сильні. І правда - вона завжди з тими, хто пройшов через все, не зламався і не став брехати. І наостанок - поруч із вами завжди є ті, хто може простягнути вам руку допомоги. Про життя можуть говорити ті, хто живе. Про війну - ті, хто на війну. Про щасті - той, хто будує своє щастя. Про любов - той, хто любить.

На Арахамию чихнул Азаров.

Це про день Молитви! Боже, який сором!

Пост в Фейсбуці Максима Кривцова, написаний 31 грудня 2023 року, як підсумок року. Макс був одним з найперспективніших українських поетів, фотографом, громадським діячем, і добровольцем став до лав Сил спеціальних операцій у званні молодшого сержанта. «Не знаю, для чого - доєднуюсь до традиції писати про підсумки року. Цей рік видався ще важчим, за минулий. Важко знайти собі сили, щоб розпалити те давнє вогнище ентузіазму та військового натхнення. Все більше втоми та суми наростають, наче пухлини. І ти з ними мусиш ходити на завдання, намагатись бути достойним та вірним. Смерть змогла заманити в оточення, в свій чорний жахливий котел. Ми забирали пошматовані тіла побратимів, ми слухали, як яблука падали поруч з труною, яка стояла на подвірʼї будинку, до якого більш не зможе повернутись дуже хороша людина. В жовтні поховали хорошого друга і найкращого з нас. Ще на декілька друзів очікуємо, коли вони повернуться. Чи було щось хороше? Звісно. Не всі мої друзі загинули, близькі в містах досі очікують на моє повернення, видалась збірка. Але це як їсти мандарин після того, як щойно почистив зуби - не смакує. Або, як ковтати улюблену цукерку, хворіючи на ангіну. Попереду рік війни, а то й два, а то й три, а то…..» Перечитати варто. Загинув Макс за тиждень від цього тексту… 7 січня 2024 року.

Буде нам щастя:)

1000 днів з початку повномасштабного вторгнення. 1000 днів війни, яка триває вже більше 300 років. Війни, яка забрала за всі ці 300 років забрала безліч життів, зруйнувала цілі родини, залишила та продовжує залишати глибокий слід у памʼяті поколінь. 1000 днів, які розділили життя кожного на «до» та «після». 1000 днів, які показали «хто є хто», дозволили зрозуміти, що дійсно є цінним у житті, а що просто мішура. Саме зараз ворог намагається максимально зламати нас та довести до відчаю - обстріли житлових будинків, постійні потужні інформаційні кампанії проти України, відсутність світла та тепла… Розумію, що складно, розумію, що боляче, що більшість на межі своїх сил. Проте, саме сьогодні час оглянутися назад та усвідомити, скільки всього ми перенесли та пройшли, який шлях пройшли, а саме головне - яку ціну заплатили. Саме памʼять про цю ціну не повинна дозволяти нам здаватися та опускати руки. І декілька моментів, на які хочу наголосити: ✅ Ці 1000 днів з початку повномасштабного вторгнення дуже символічно припали саме перед Днем памʼяті жертв Голодомору. І це ще одна річ, яку ми повинні памʼятати - в імʼя всіх заморених голодом, ми не маємо право здаватися та шукати будь-якого тимчасового «примирення» з ворогом. Наш ворог розуміє тільки силу. І тільки силою, будучи єдиними та непохитними, ми зможемо не допустити повторення 1932-33 років. У зворотньому випадку, не потрібно нагадувати історію та пояснювати, що чекає нас, наших дітей та онуків. ✅ Ці 1000 днів продемонстрували, наскільки лицемірною та неефективною є сучасна система світоустрою та, так звані, «міжнародні організації». Нам треба позбутися комплексу меншовартості та зрозуміти, що саме Україна має право брати активну та вирішальну роль у світовій політиці. Такі організації як ООН взагалі повинні бути розформовані та припинити своє існування. На політичній мапі світу не повинно бути місця організації, яка закликає берегти цивільне населення росії, цинічно ігноруючи Кривий Ріг, Суми, Одесу. Мабуть, якісь цивільні заслуговують більше захисту… Памʼятайте - наше майбутнє та майбутнє країни в наших руках. Нам складно та боляче, але, можливо, саме на нас покладено відповідальність завершити нарешті цю 300-річну війну. Раз і назавжди… А поки що - бережіть себе та один одного! Разом ми зможемо все! Слава Господу Богу! Слава Україні! Слава ЗСУ! Православна Церква України Звитяга Громадська Спілка Командування Сил підтримки Збройних Сил України Служба військового капеланства ЗСУ І UA Military Chaplaincy Service #бути_поруч #капеланськеслужіння #херсонмістогероїв #українапереможе #padre_kherson_kalyta #херсонмістогерой #херсонськаміськарада