кіно-клуб «ПРОМІНЬ»

Ну а коли вже так, то саундтреком цього дня стає новий альбом гурту «Качани». Крінжова романтика, побутова іронія, гаражні гітари, поп-панк, реп і, звісно, ШІшні артефакти. Коротше, для любителів дивного музичного двіжу. Заходьте послухати й накидайте альбому лайків 🎸🥬 СЛУХАТИ 🔊

Каналу сьогодні 4 роки! 🥳 Ми тут. І це вже прекрасно 📼 Дякую, що дивитеся, коментуєте й підтримуєте проєкт. Це реально надихає не зупинятися й вигадувати нові творчі штуки 🤟 Їдемо далі ❤️

Хоч мені дуже подобається експериментувати з Suno, витягувати з нього цікаве й часом зовсім несподіване звучання, усе одно це не замінить моєї любові до аналогових синтів. І сьогодні чомусь захотілося згадати той самий саундтрек із першого сезону проєкту. Він уже давно собі тихенько висить на каналі. СЛУХАТИ 🎹✨

Серпень — це як вечір неділі. 🌤🍁 Літо ще триває, але вже десь поруч відчувається осінь, і тому хочеться хоча б ненадовго затриматися в цьому часі. А що може допомогти в цьому краще, ніж старі добрі молодіжні комедії? Тому я тут згенерував собі цілий серпневий кінокалендар. Цікаво, чи вдасться подивитися хоча б частину цього списку. 🤔 А можливо, про деякі фільми навіть вийде написати невеличкі мікроогляди. До речі, один із моїх улюблених фільмів у цьому списку — «Дорожня пригода». На каналі навіть є його огляд. Які фільми з цього списку ви бачили? І що додали б до такого марафону? 📼🍿

Новий випуск вже на каналі. 🎸 📹 ДИВИТИСЬ Цього разу згадую старий DVD-диск із радіоринку — легендарну збірку «12 в 1», який жив своїм життям і, здається, сам вирішував, які фільми на ньому будуть. У цьому відео говоримо про «Пригоди Бакару Банзая у восьмому вимірі» — культову фантастику 1984 року, де головний герой одночасно нейрохірург, фізик, винахідник, пілот, рок-зірка і лідер команди пригодників. У цьому фільмі, здається, є все: реактивний автомобіль, восьмий вимір, прибульці з Планети 10, абсурд, дивний монтаж, гік-культура, Джефф Голдблюм у червоному ковбойському костюмі, який, здається, не розуміє, що відбувається навколо, і відчуття, ніби ти випадково ввімкнув рандомну серію серіалу, який ніколи не існував. Це фільм, який провалився в прокаті, але з часом став культовим. Дивіться, пишіть у коментарях, який найдивніший фільм ви знаходили на старих DVD чи касетах. Бо здається, цей диск ще не показав усе, що на ньому було.

Цьому місту потрібен герой! 🦇 Нове відео вже на каналі. 📹 ДИВИТИСЬ У цьому випуску розбираємо кіношну квадралогію про Бетмена 90-х, від готичного кошмару Тіма Бертона до неонового атракціону Джоела Шумахера. Тут буде про те, як Бетмен змінювався в кіно, чому старі фільми досі цікаві, чому «Бетмен повертається» можна вважати різдвяной антиказкою, за що я люблю дивні ракурси в «Бетмен назавжди» і як «Бетмен і Робін» перетворився на максимально перегружений студійний атракціон. А якщо ви раптом подумаєте «А де ж мультверсія Бетмена з найкрутішого мультсеріалу?» — то я спеціально не згадував її в цьому відео. Бо мультсеріал заслуговує на окремий великий розбір, і я дуже хочу повернутися до нього в майбутніх відео. Дивіться, пишіть, який ваш улюблений Бетмен — можливо, зробимо розбір інших його екранізацій.

Який фільм про Бетмена найкрутіший? 🤔📺

Привіт, друзі ☕️ Записав новий подкаст. Трохи особистих роздумів про ворлдбілдинг та про те, як звичайний блокнот і ручка допомагають відволіктися від нескінченного думскролінгу. Ділюсь історією про дивні сни з химерними під'їздами та розповідаю про створення мікровсесвітів. У подкасті просто говоримо про світобудову як затишне хобі для себе. Беріть улюблену чашку кави або чаю, вмикайте відео фоном. Буду дуже радий почитати в коментарях про ваші власні вигадані світи та ідеї. СЛУХАТИ 🎧

Нове відео вже на каналі! Сьогодні ми вирушаємо в масштабну експедицію у найтемніші, кучеряві VHS-нетрі. Зібрав для вас цілу стопку затертих касет із найкрутішою ретрофантастикою вісімдесятих та дев'яностих років. У свіжому випуску кіно-клубу «ПРОМІНЬ» на вас чекає густий індустріальний гранж, неоновий кіберпанк та справжня магія практичних спецефектів. 🐊 Гігантські крокодили в каналізації та гумові підводні мутанти 🛼 Нічний Нью-Йорк, вуличні банди та суворий вуличний мордобій 🤖 Вчителі-кіборги проти підлітків-анархістів у школах майбутнього 🏎 Містичні перегони під синтвейв та ідеальні неонові вектори Заварюйте міцну каву, влаштовуйтесь зручніше перед пузатими кінескопами і залітайте кайфувати від тієї самої атмосфери лампового шуму! ВИРУШИТИ В ЕКСПЕДИЦІЮ!

Сценарій готовий, озвучку записав, саундтрек на місці, знімаю футажі і сідаю за монтаж, VHS нетрі вже скоро на каналі 🤟

Вітаю, друзі! ✌️ Я тут вирішив створити невеличкий лайв-проєкт без якоїсь конкретної теми. Просто рефлексія, думки про щось цікаве, спостереження, а також тепла ностальгія та спогади. Усе це буде у форматі подкастів, під чіловий музончик та камерні відеофутажики. Такий собі «Сейвпоінт» 💾 Пілотний подкаст "Втома від стрімінгів: мій перехід на CD-плеєр та Bandcamp" Тож якщо вам подобається моє лампове бурмотіння про кіно в кіно-клубі «ПРОМІНЬ», запрошую підтримати новий канал лайком, підпискою та коментарем. Буду радий бачити своїх! СЕЙВПОІНТ ТУТ

Коли вигадуєш якусь свою історію, звісно все це має десь відбуватись. Найбільш колосальний та феноменальний такий труд по світобудові на мою думку це світ Дж. Р. Р. Толкіна. Сам Толкін написав дуже цікаве есе On Fairy-Stories. Головна ідея підходу полягає у створенні реальності з власними строгими законами. Автор будує всесвіт, який повністю підкорюється своїй внутрішній логіці та правилам. Завдяки цій послідовності та достовірності читач починає щиро вірити у вигадану реальність і занурюється у неї з головою. Я і сам люблю фантазувати різні художні всесвіти, звісно навряд чи вийде дотягнутись до рівня Дж. Р. Р. Толкіна, та і особливо немає такої задачі. Але я коли вигадую нову історію, або (інколи буває) граю в НРІ, люблю щоб художній світ був багатошаровим, атмосферним та глибоким. Тому нагенерував собі таку штуку шпаргалку. Це виглядає як химерний артефакт "Посібник Архітектора", в ньому є різні підказки, питання та поради що можна вигадати у межах свого вторинного світу. І вирішив поділитись з вами. Якщо ви також любите щось вигадувати, фантазувати свої сюжети, то можливо вам буде це теж корисним документом.

Йо, друзі! Готуюсь до справжньої експедиції в незвідані VHS-нетрі! 📼 На нас чекає чистий, рафінований касетний кайф. Ламповий пузатий телек, старий розігрітий відак, величезна миска хрумкого попкорну та фірмові кучеряві огляди ретрострічок — від абсолютного, божевільного трешу до справжніх шедеврів категорії «Б»! На цій світлині лише перший артефакт, який я розкопав для нашого марафону. 📺 Готуйтеся до повного занурення в епоху вісімдесятих і дев'яностих. Хто зі мною в цю дику експедицію? Залітайте в коментарі, кидайте вогники і пишіть, яку касету з дитинства ви пам'ятаєте найкраще! 🔥

Спонсорство на каналі офіційно розблоковано першою п’ятіркою сміливців. Кожна така підписка — це пряма інвестиція в якість українського контенту, а також у ще більше крутих історій про кіно та цікавих оглядів. Дякую! ❤️

🦇 Нова серія вже на каналі! Естетика вампірів, аніматроніка та практичні ефекти 📹 ДИВИТИСЬ Цього разу дивимось дві різні візуальні картини — атмосферний «Голод» (1983) із Девідом Бові та стильний блокбастер «Інший світ» (2003). У серії розбираємо: 🔹 Режисуру Лена Вайсмана та його роботу з фактурою в кадрі 🔹 Феномен синього кольорокору та загальну естетику нульових 🔹 Створення монстрів: як масивна аніматроніка та практичні ефекти витримують перевірку часом 🔹 Деконструкцію класичної вампірської міфології на екрані Ну і, звісно, трохи особистих спогадів з епохи студентства. 😌 Залітайте на перегляд і діліться думками в коментарях!

Ех… тільки нещодавно робив відео про ретро-бойовики й дивився, як там він. І була новина, що він усе ще у формі — займається спортом десь на пляжі… Бувай, легендо!

Привіт, друзі! 👋 Сьогодні пост буде дещо незвичним. Відкладемо на мить кіно і поговоримо про відеоігри. Зрештою, ці дві сфери зараз дуже тісно переплетені, і геймдизайн має надзвичайно багато спільного з режисурою. Відеоігри — моє давнє й улюблене хобі. Я той самий міленіал-динозавр, який застав епоху 8-біток, протирав одеколоном картриджі для Sega (думав, допоможе запустити битий карік) і годинами залипав у перші 3D-світи на PlayStation. Але найцікавіше почалося тоді, коли з'явився комп, і можна було вже самому зануритися в ігрову творчість, спочатку через моди для GTA III. Пам'ятаю, як у дитинстві розколупував файли, замінював модельки машин, перемальовував скіни... Тоді можливість змінити гру зсередини здавалася справжньою магією! Згодом я відкрив для себе RPG Maker 2000 і почав створювати власні міні-RPG на кілька квестів. Саме тоді зародилася моя цікавість до того, як усе це працює. З часом звичайне проходження ігор перетворилося на глибоке дослідження геймдизайну. Що ж це взагалі таке і як його зрозуміти? Якщо пояснювати просто, геймдизайн — це звід правил, невидима логіка світу та набір інструментів, через які гра спілкується з вами. Це психологія, математика та режисура в одному флаконі. Геймдизайн визначає, що саме ви відчуваєте в кожну секунду, як долаєте перешкоди і чому вам хочеться рухатися далі. Один із моїх улюблених прийомів у геймдизайні — коли ігрові механіки вплітаються в наратив. Один із найочевидніших прикладів — пояснення керування. Тобі зовсім необов'язково лазити в налаштуваннях у пошуках потрібних кнопок, адже на початку гри напарник одразу каже: «Гей, приходь до тями! Подивись по сторонах, перевір свої відчуття» — так навчання стає органічною частиною історії. Або коли підходиш до якогось паркану, і гра одразу підказує тиснути квадратик (чи «X», якщо вам більше до вподоби розкладка Xbox). Або ж згадайте процес створення персонажа: під час перших хвилин гри головний герой просто стоїть перед дзеркалом і змінює зачіску та інші особливості зовнішності прямо всередині ігрового світу. А ось якщо взяти першого Super Mario — там же взагалі немає жодних пояснень. Просто запустився рівень і уперед, біжи, стрибай, розбирайся! Але геніальність у тім, що в Маріо геймдизайн настільки продуманий, що все стає інтуїтивно зрозуміло з перших хвилин. Ну, або ж до першого грибка, який змусить Маріо полетіти за межі екрану! Спостерігаючи за цією еволюцією у відеоіграх, я зрозумів одну круту річ, принципи геймдизайну є абсолютно універсальними. Більше того, у настільних іграх та настільно-рольових системах (НРІ) вони набувають ще більшої ваги. У комп'ютерній грі код завжди підстрахує, прорахує математику і просто заблокує неможливу дію. У настілках уся система тримається виключно на гравцях. Ти мусиш сам тримати в голові всю сукупність механік. Забув відіграти фазу Міту в умовному «Жаху Аркгема» — готуйся до того, що вся партія змінить свій хід. Відповідальність тут повністю лежить на компанії за столом, що створює зовсім інший, дуже глибокий рівень залучення. І це мене дуже надихає, ще з часів тих простеньких рольових ігор з RPG Maker. А зараз я із захопленням досліджую геймдизайн настільно-рольових ігор. І як це краще зробити? Звісно ж, створюючи свою власну гру. Я можу годинами досліджувати та розробляти глибокі наративні механіки гри зі збалансованою економікою, а потім викидати їх у смітник, бо вони зламалися при першому ж плейтесті. А потім знову вигадувати, і знову у смітник, і так по колу. Хто знає, можливо, колись ці спроби перетворяться на реальну гру. Тим більше, що вже є напрацювання, які витримали принаймні пару раундів на плейтесті. Цікаво дізнатися вашу думку, чи звертаєте ви увагу на геймдизайн під час гри? Що вам ближче — комп'ютерна магія чи тактильність і контроль у настілках? Діліться в коментарях! 👇