🇺🇦СТАНЬ І СЛАВ🇺🇦

На потреби Розвідувальної Роти 🔗Посилання на Банку https://send.monobank.ua/jar/ANKLPM5S8d 💳Номер картки Банки 4874 1000 2201 6573

#намежісвітів #будь #війнавукраїні #жінкиукраїни #жінкизсу #гаврилівна #ручнаробота #мистецтвоукраїни #творисвоє #diamondmosaic

#намежісвітів #будь #війнавукраїні #жінкиукраїни #жінкизсу #diamondmosaic #творисвоє #Гаврилівна #сукавійна #росіяворог #ворогапоборемо

Я повернусь, "пернаті друзі" . Як? Толерантненько? Стосовно курятника в моїй громаді😅 Сидять там, самогонку гонять, мародерять і надіються на те, що я на сертифікат подала🤗 А НІ-ФІ-ГА на ваші рила🖕 Я повернусь, навіть якщо у мене буде гола земля в дворі. Паліть. Можете зачистити територію. Оплати не буде. Сява! Тюртін передаст🐓Ти почув? І ще одне! Якщо копіюєте, то дослівно. Нєхєр перекручувати, сказані мною , слова .

Без коментарів. Залишу тут. #намежісвітів #будь #війнавукраїні #жінкиукраїни #жінкизсу #гаврилівна #сукавійна #росіяворог #ворогапоборемо #зеленськиймійпрезидент

Це почалось задовго до 2014 року Тоді, коли українці почали їздити на заробітки. Реальність диктувала потребу. Риба шукає де глибше, людина - де краще. Що воно означає те " краще" , я й досі не зрозуміла. Або оце "як у людей"... У яких людей? Краще за кого чи за що краще? Від кого краще? Ок. Не суть. Поїхали . Вибрали собі свої зручні роботИ і почали заробляти. Спочатку на дах, який треба міняти, потім дітей вчити, потім вікна.... двері....хата дітям.... Все зрозуміло і цілком нормально. Ок. Далі. Добровільне проживання і статус остербайтера на теренах чужих держав - особиста проблема кожного. Ми їх туди не посилали🫣 Ок. Але наХера питається було гидити десь там Україну із усіма її недоліками?!? Влада не така. Держава нічого не дала - не така. Повна срака всюди і тому поїхали світ за очі шукати "краще ". Влада не така?!? Так хто ж її вибирав? Чи не тому такаНетака, що не було кому голосувати? Чи за кіло їди продали голос? Чи нуЙогоТіВибори всьоравно без нас все рєшають....? Держава не дала?!?🤔 А що може дати держава людині, яка сама по собі нічого не робить, але їй вже всі должні? Кожен робить те, що зручно і потрібно йому на певний момент часу чи ситуації. Одиниці піднімаються проти системи, управління, якості і багато ще всього. Решта зручно чекає. Ок . Про заробітчан, які зробили репутацію своїй ненькі. Так. Саме ненькі. Поїхали і обісрали свою матір за її бідноту, бездіяльність, відсутність смаку і досвіду у виборі . Не просто заробили і поремонтувати своє житло. А у прагненні сподобатись хазяєвам , обгидили з пупьянку рідне. Це один з багатьох чинників, які впливають на репутацію моєї країни, мого народу. Одним з тих чинників, які спрацювали проти нас в бошках кацапноти в їх прагненні нас "визволяти". Пуйло сам по собі, зомбування і все таке. А ще ті ...земляки (матьїх), яким язик в роті не втримався. #накипіло #намежісвітів #будь #війнавукраїні #жінкиукраїни #жінкизсу #гаврилівна #сукавійна #росіяворог #ворогапоборемо #зеленськиймійпрезидент

#намежісвітів #будь #війнавукраїні #жінкиукраїни #жінкизсу #diamondmosaic #творисвоє #Гаврилівна #сукавійна #росіяворог #ворогапоборемо

📍 Колишній Смоленський провулок у Херсоні перейменували на провулок Влада Ковальова. 🩺 Нова назва вшановує Владислава Вікторовича Ковальова (1984–2014) — лікаря, учасника російсько-української війни та одного з тих херсонців, які стали на захист України ще у перші місяці російської агресії. 🎓 Владислав Ковальов народився 10 січня 1984 року в Харкові. Закінчив Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна за фахом «Лікувальна справа». Проживав у Херсоні та працював хірургом. 🚑 У березні 2014 року він вступив до лав херсонської самооборони та очолив Херсонський мобільний загін першої медичної допомоги Червоного Хреста. Навчав волонтерів надавати невідкладну допомогу та допомагав організовувати медичне забезпечення. 🇺🇦 У червні 2014 року добровольцем пішов до батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Херсон». Використовуючи власний медичний досвід, розробляв спеціальне спорядження для надання допомоги пораненим. 🕯️ Від 20 серпня 2014 року брав участь у боях за Іловайськ. 29 серпня загинув, виносячи поранених з-під обстрілу та рятуючи життя інших. 🏅 За особисту мужність і героїзм Владислав Ковальов був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Також йому присвоєно недержавну нагороду «Народний Герой України». ✨ Провулок Влада Ковальова нагадує про лікаря, який у найважчий момент для країни обрав не безпеку, а служіння людям — і залишився вірним цьому вибору до останнього дня.

📍 Колишню вулицю Ціолковського у Херсоні перейменували на вулицю Юрія Кондратюка. 🚀 Юрій Кондратюк (1897–1942) — український інженер, винахідник і один із піонерів космонавтики. Саме він задовго до початку космічної ери розробляв теоретичні основи польотів за межі Землі. 📖 У 1929 році Кондратюк власним коштом видав книгу «Завоювання міжпланетних просторів», у якій описав низку ідей, що значно випередили свій час. Серед них — розрахунки польотів до інших планет та принципи використання космічних апаратів на навколоземній орбіті. 🌕 Найвідомішою стала запропонована ним схема польоту на Місяць, відома сьогодні як «траса Кондратюка». Вона передбачала, що основний корабель залишається на місячній орбіті, а на поверхню спускається окремий модуль. Саме цей принцип через десятиліття використали під час американської програми висадки людини на Місяць. ⚙️ Окрім космічних проєктів, Кондратюк працював над інженерними спорудами та технічними розробками. Його наукові ідеї отримали світове визнання вже після його життя. 🕯️ Під час Другої світової війни Юрій Кондратюк пішов добровольцем на фронт і загинув у 1942 році. ✨ Нова назва вулиці нагадує про українського науковця, чиї ідеї допомогли людству зробити крок від мрій про космос до реальних польотів за межі Землі. 🚀🌍

📍 Колишню Пушкінську вулицю у Херсоні перейменували на Арнаутську. 🌍 Нова назва пов’язана з багатокультурною історією заселення нашого краю. Арнаутами називали православних албанців. Часто так само називали й інших вихідців із Балканського півострова, які переселялися на південь України у XVIII–XIX століттях, зокрема й до Херсона. ⚓ Переселенці з Балкан брали участь в освоєнні південних земель, розвитку господарства та формуванні місцевих громад. Їхня присутність залишила помітний слід в історії регіону. 🏘️ Цікаво, що до 1946 року Арнаутом називалося одне із селищ Херсонської громади. Сьогодні це територія Комишан. Тож нова назва нагадує не лише про історію переселення народів, а й про конкретну сторінку минулого нашого краю. 🤝 Арнаутська вулиця є нагадуванням про те, що Херсонщина формувалася як багатонаціональний регіон, де поруч жили й працювали представники різних народів та культур. ✨ Нова назва повертає до міського простору частинку історії Херсона, пов’язану з людьми, які допомагали розбудовувати південь України та створювали його неповторний характер.

📍 Колишній провулок Шишкіна у Херсоні перейменували на провулок Братів Бурлюків. 🎨 Нова назва вшановує трьох братів — Давида, Володимира та Миколу Бурлюків, які стали відомими діячами українського мистецтва початку ХХ століття та були тісно пов’язані з Херсонщиною. 🌾 Їхня родина жила і працювала на території сучасної Херсонської області. Батько братів керував господарствами у Золотій Балці та Чорнянці, а самі Бурлюки часто бували в нашому краї, де збирали навколо себе художників, поетів і митців. 🖼️ Давид Бурлюк увійшов в історію як художник, поет, видавець і один із творців футуризму. Його брат Володимир був відомим художником-авангардистом, а Микола — письменником та теоретиком мистецтва. 🏛️ З Херсоном родину пов’язують не лише творчі події. Давид Бурлюк співпрацював із засновником Херсонського художнього музею Віктором Гошкевичем, передавав до музею свої роботи та підтримував розвиток культурного життя міста. 📚 Микола Бурлюк навчався в Херсонській гімназії. Його життя трагічно обірвалося у 1920 році, коли він був розстріляний більшовицькою владою. ✨ Провулок Братів Бурлюків нагадує, що Херсонщина була не лише аграрним краєм, а й важливою частиною українського мистецького середовища, де народжувалися ідеї, що вплинули на світову культуру.

У Херсоні колишній провулок Сєдова перейменували на Чигиринський провулок. Нова назва пов’язана з Чигирином — містом, яке посідає особливе місце в українській історії. У XVII столітті Чигирин був резиденцією гетьмана Богдана Хмельницького та фактично став столицею козацької держави — Війська Запорозького. Саме звідси здійснювалося управління Гетьманщиною, приймалися важливі політичні рішення та велися дипломатичні переговори з європейськими державами. Чигирин є одним із символів українського державотворення та козацької доби. Сьогодні тут розташовані історико-культурні пам’ятки, пов’язані з періодом становлення української державності. Перейменування провулка стало частиною процесу повернення до української історичної та культурної спадщини. Замість назви, пов’язаної з діячем російської імперської історії, у міському просторі з’явилася назва, яка нагадує про одну з ключових сторінок історії України. Так у топоніміці Херсона з’являються назви, що відображають українську історію та її важливі центри. Так формується сучасна топоніміка.

У Херсоні колишню вулицю Пестеля перейменували на вулицю Повітряних сил. Нова назва присвячена Повітряним силам Збройних Сил України — військовим, які захищають українське небо від ракет, дронів і ворожої авіації. Від початку повномасштабного вторгнення саме льотчики, зенітники, радіотехнічні війська та інші підрозділи Повітряних сил щодня беруть участь в обороні країни. Вони виявляють повітряні цілі, відбивають атаки та забезпечують захист українських міст і цивільного населення. Для Херсона ця назва має особливе значення. Місто регулярно зазнає атак з повітря, тому робота української протиповітряної оборони безпосередньо впливає на безпеку його мешканців. Нова назва замінила колишню вулицю Пестеля та стала вшануванням не історичного діяча минулих століть, а людей, які захищають Україну сьогодні. Так у топоніміці Херсона з’являються назви, пов’язані з новітньою історією та боротьбою за незалежність держави. Так формується сучасна топоніміка.

У Херсоні колишню вулицю Пархоменка перейменували на вулицю Степана Чарнецького. Нова назва вшановує Степана Чарнецького — українського поета, театрального діяча, режисера, критика та одну з помітних постатей культурного життя Галичини початку ХХ століття. Найбільше ім’я Чарнецького пов’язане з піснею «Ой у лузі червона калина». Саме він у 1914 році переробив народну пісню та написав рядки, які зробили її відомою. Згодом вона стала однією з найвпізнаваніших українських патріотичних пісень, а у XXI столітті знову набула особливого значення як символ боротьби за незалежність України. Степан Чарнецький також працював у театрі товариства «Руська бесіда» у Львові, писав поезію, літературознавчі статті та рецензії, підтримував розвиток українського мистецтва й театру. Нова назва вулиці нагадує про людину, чий творчий внесок став частиною української культурної пам’яті. Так у топоніміці Херсона з’являються імена діячів, які працювали для розвитку української культури та національної свідомості. Так формується сучасна топоніміка.

У Херсоні колишній провулок Панфілова перейменували на провулок Миколи Хвильового. Нова назва вшановує Миколу Хвильового — одного з найяскравіших українських письменників і публіцистів ХХ століття. Хвильовий був одним із лідерів українського культурного відродження 1920-х років. Саме він став автором відомого гасла «Геть від Москви!», закликаючи українську культуру розвиватися самостійно та орієнтуватися на європейські традиції, а не наслідувати російські зразки. Він був засновником і натхненником літературних об’єднань ВАПЛІТЕ та «Гарт», підтримував молодих письменників і активно відстоював право української літератури на власний шлях розвитку. На початку 1930-х років радянська влада розгорнула масштабні репресії проти української інтелігенції. Після арештів своїх друзів і колег Микола Хвильовий у 1933 році покінчив життя самогубством у Харкові. Його смерть стала одним із символів трагедії покоління, яке сьогодні називають Розстріляним відродженням. Новий топонім нагадує про людину, яка боролася за розвиток української культури та її право на власний голос. Так у топоніміці Херсона з’являються імена діячів, які формували українську культурну та національну ідентичність. Так формується сучасна топоніміка.

У Херсоні колишню вулицю Островського перейменували на вулицю сестер Диканських. Нова назва з’явилася не випадково — вона повертає в міський простір імена людей, які справді були частиною історії Херсона. Сестри Диканські — Євгенія та Фанні Диканські — були одними з перших жінок-лікарок Херсонщини на початку ХХ століття. Євгенія Диканська працювала офтальмологом і хірургом. Саме вона у 1933 році заснувала першу в Херсоні офтальмологічну клініку. Також вона допомагала створювати медичну бібліотеку в місті та склала її перший каталог. Фанні Диканська була лікаркою-гінекологом і входила до товариства херсонських лікарів — у час, коли жінки в медицині ще були рідкістю. Тобто новий топонім пов’язаний не з абстрактною історією, а з конкретними херсонками, які працювали для міста й розвитку місцевої медицини. Так у топоніміці Херсона з’являється більше імен людей, пов’язаних саме з історією міста. Так формується сучасна топоніміка.

Назви вулиць у Херсоні змінюються разом із містом. Тепер у нас є вулиця Героїв Рятувальників, яка раніше називалася Олександрівською. Попередня назва мала історичне походження і використовувалася в міській топоніміці ще до радянського періоду. Водночас у сучасному Херсоні виникла потреба надати цій вулиці назву, пов’язану з новітньою історією та людьми, які щодня працюють для безпеки міста. У процесі перейменування вулиця отримала назву Героїв Рятувальників. Нова назва присвячена працівникам ДСНС та всім рятувальникам, які під час російсько-української війни евакуюють людей, гасять пожежі після обстрілів, розбирають завали та допомагають цивільним у надзвичайних ситуаціях. Для Херсона ця професія набула особливого значення після початку повномасштабного вторгнення, коли рятувальники щодня працюють під загрозою повторних ударів і часто ризикують власним життям. Нова назва вулиці стала знаком вдячності людям, які рятують інших у воєнний час. Так у топоніміці Херсона з’являються назви, пов’язані з сучасною українською реальністю та людьми, які захищають і підтримують місто. Так формується сучасна топоніміка.