KONDRATENKO

Чат джипіті

Моментік ..

Кст, по дуже солодкій ціні запропонували GL550 2014 черний мат. 200к пробіг. Пневма. Алькантара. Шоколадний салон. На всіх жирах. Дотяжки. Панорама. Диски Brabus. Шини Michelin. Знаходиться в Варшаві. Можу привезти на днях. 27$ ріа - 22$ в Києві. Можеш заробити 2-3$

Привіт, друзі. Ну шо, обіцяв системно вести ТГ - ну, вийшло, як завжди. Наїбав сам себе, і вас за компанію 🫠 Але нічо, я повертаюсь - з новим вайбом і ще більш зарядженим режимом. (Ага, я тебе знаю) За останні дні - 2 країни, 2 машини продано, одна обміняна, нервова система трохи тойво. І от знову в дорозі - в країну, де ще не був. І щось мені підказує, що там буде цікаво. Рухаємось. Не спимо 🧃

Дорогий щоденнику. Сьогодні був той день, коли Всесвіт встав не з тієї ноги, а я — з того самого боку, де валився весь план. 7:00. Я — серйозний чоловік. Виїхав із дому, забрав дружину-замовника, і ми летимо на Варшаву. Все просто цвірінькає: дорога — як серіал HBO, музика — вайбова, пейзажі — як в Instagram-блогерів, які ще не вигоріли. Але все це було затишшя перед бурею. Приїжджаємо на кордон. Українська сторона — швиденько, лаконічно. Заїжджаємо на польську — і тут доля така: “А зараз я вас трохи поїбу.” Три години в черзі. І от, коли вже залишилось трошечки — питають права. Я такий: “Та без проблем.” І тут флешбек: права дома. Сидять собі там, в сумочці, відпочивають, курять айкос. Я — в лютому ступорі, як олень на трасі. Стою і думаю: “Та ти шо, дегенерат, чи шо?” Коротше, ситуація — повна дупа. Але хто я? Правильно. Я — той самий чувак, який створює проблеми і сам же їх вирішує. Траблмейкер на максімалках. Знаходжу дівчину з правами, легендарну Іванку (твоє ім’я — у святці моїх рятівників). І вона мене реально витягує. Без бабок. Просто людина-ангел. Вирвались. Поїхали. Але було вже відчуття, що ми 600 км проїхали не по дорозі, а по нервовій системі. Далі польські села. Обмеження швидкості: 50, 40, 70, знов 40 — Польща, ти шо, наркоман? І коли вже нарешті в’їхали на автобан, почалась злива, як у фільмі 2012. Але ми дотягнули до Варшави. Я віддав машину замовнику — крутий тип, звати Макс, перша машина, привітання, обійми, побажання і пляшка горілки Фінляндія. Залишаюсь в улюбленому готелі Noli Mokotow. Клас, думаю. Зараз буде душ, чайок, ноги вгору, YouTube and chill. Ага. Вмикаю воду — а її немає. ВЗАГАЛІ. НІ холодної, НІ гарячої. Просто кран робить “пфф”, і всьо. Стою, голий, як мікродрама. Моє обличчя в той момент — як у кота, якому обісцяли корм і забрали іграшку. Фінал історії: я без душу, без чаю, без нервів. Але з історією для Телеграма.

Не життя, а сука казка, чим далі в ліс - тим більше пригод. Днем Буду ділитись. Ти кайфонеш. В інсті буде кіно, а тут справжній бекгрануд. Мирної ночі 🌚

ЕКСКЛЮЗИВ для своїх: Це відео не влізло в Інсту — залишилось тут, на спейсі для своїх. Герой — BMW M3 G80 Competition. Мрія пацанів, об’єкт жадання дівчат. Та й просто: машина, яка може все. • Зранку — в дитячий садок. • Вдень — на ділову. • Ввечері — валити в місті, або катати по Чайці на РТР. Заєбіс, коротше кажучи. Це ІМБА в кузові седан. Якщо шариш, то шариш. Якщо не шариш — подивись відео. P.S. накидай реакцій 🔥

Що сьогодні у Кондратенко? Стан тіпічного українця: вночі — балістика, зранку — тренування, вдень — робота, ввечері — ще десь треба бути людиною 🤝 Ввечері їду забирати одну машину, яка у мене зараз в роботі. Чекай. P.S. Якщо зайшло — кидай вогонь у реакцію. Якщо ні — кидай в коментар, кого спалити наступним.

Тільки відкрив рота — мінус 9 підписників. Ідеально. Я ж казав — буде без фільтрів, без ванілі і без «добрий день, друзі». Дякую, що звалили. Тут спейс для своїх 🖤

Channel name was changed to «KONDRATENKO»

Без води, без інфлюенсерської хуйні. Тут не буде штучних посмішок і слів «усім гарного дня» або «контент - плану по вівторкам». Буду ділись при бажанні сенсівіті контентом, тачками, нагадувати тобі за авто - двіж, іноді робити пропозиції по норм машинам або послугам, зуписувати кружки. Якщо все ок ти зі мною - залишайся. Щось мені підказує, що тут буде весело.