Схеми

❌Після публікацій незалежних ЗМІ зник сайт, через який білорусів вербували до російської армії Сайт «Защитник.БЕЛ», створений для пошуку білорусів, готових служити в армії РФ і воювати проти України, більше не працює. Він був оформлений саме в білоруській доменній зоні .БЕЛ і орієнтувався на білоруську аудиторію. Невідомо, чи сайт заблокувала влада Білорусі, чи його роботу припинили самі ініціатори. Оператором сайту був російський підприємець Данило Родіонов, пов’язаний із кадровим агентством «Братський синдикат», яке набирає людей на контрактну службу в армії РФ. На сайті також публікували фото військових із державною символікою Білорусі. ❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

💬Заставу за Стефанішину внесла юридична фірма, де та раніше була радницею – «Схеми» Як повідомляють джерела «Схем» у правоохоронних органах, йдеться про 6 мільйонів гривень застави від юридичної фірми «Ілляшев і партнери». Раніше сама Ольга Стефанішина в коментарі «УП» заявила, що кошти внесуть її колишні колеги по бізнесу. У 2020 році «Ілляшев та Партнери» повідомила, що Стефанішина приєдналася до команди фірми на посаді радниці. ℹ️У серпні ВАКС обрав для Стефанішиної запобіжний захід у вигляді застави 6 мільйонів гривень у справі про ймовірні зловживання, пов’язані з діяльністю АРМА. Сама Стефанішина відкидає звинувачення та заявляє, що не причетна до можливих порушень. На початку серпня президент Володимир Зеленський звільнив її з посади посла України у США.

❗️В окупованому Севастополі стався вибух, загинув чоловік – він міг бути офіцером Чорноморського флоту РФ. Офіційного підтвердження наразі немає. Вранці на Столєтовському проспекті вибухнула вибухівка, яку, за даними російських та місцевих Telegram-каналів, могли закласти в урні. Повідомляється, що до вибуху може бути причетна жінка. Українські та російські Telegram-канали пишуть, що загиблим міг бути Роберт Шагєєв – колишній командир українського підводного човна «Запоріжжя», який у 2014 році перейшов на службу до Чорноморського флоту РФ. ❤️Радіо Свобода. Підписуйтесь

Справу про розкрадання на ремонті доріг щодо ексголови Дніпропетровщини скерували до суду. Колишнього голову Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка та його спільників НАБУ та САП обвинувачують у розкраданні понад 392 мільйонів гривень під час ремонту доріг. Кримінальне провадження відкрили після розслідування «Схем» та «УП» – у 2022 році журналісти встановили, що половина компанії «Будінвест Інжиніринг», яка отримала близько 1,5 млрд грн на ремонти доріг Дніпропетровщини, була оформлена на Яну Хланту – близьку до Резніченка особу. Журналісти також виявили зв'язок іншої половини компанії з братами Дубинськими, яких США оголосили в розшук за підозрою у фінансових махінаціях. За даними слідства, у 2022 році поточний і капітальний ремонт доріг замінили на експлуатаційне обслуговування, щоб уникнути складних процедур. Витрати збільшили до 1,5 мільярда гривень, а компанія, пов'язана з Резніченком, завищила вартість матеріалів більш як на 392 мільйони. Частину цих коштів, за даними НАБУ, вивели на рахунки інших компаній, підконтрольних високопосадовцю та його заступнику. У вересні 2024 року Резніченку та іншим фігурантам повідомили про підозру. У грудні 2025 року НАБУ завершило слідство.

🗣Три розслідування Радіо Свобода та «Схем» увійшли до фіналу Національного конкурсу журналістських розслідувань 2026 – загалом конкурсна комісія відібрала 12 матеріалів зі 101 поданого. 🔸«Ми тебе поламаємо». Цей російський лікар створив систему знущань над полоненими українцями | Схеми Авторка: Оля Івлєва Співавторка: Кіра Толстякова 🔸Таємні радіопереговори армії РФ під Києвом | Радіо Свобода Автор: Дмитро Джулай Співавтори: Євген Чак, Влад Яцків, Павло Холодов 🔸Викрили підрозділи РФ, які воюють забороненою хімічною зброєю та весь ланцюг поставок. Розслідування | Схеми Автор: Кирило Овсяний Співавторки: Валерія Єгошина, Анна Миронюк Цьогоріч конкурс проводиться у двох категоріях: суспільно-політичні розслідування та розслідування порушень норм міжнародного гуманітарного права під час війни Росії проти України. Переможців оголосять на наступному етапі конкурсу.

ВАКС змінив запобіжний захід для Андрія Єрмака. Екскерівнику Офісу президента дозволили їздити не лише Києвом і Київщиною, а ще сімома областями – Дніпропетровською, Донецькою, Запорізькою, Миколаївською, Сумською, Харківською та Херсонською. Прокурор виступав проти цього. Захист пояснював це участю Єрмака у проєкті з допомоги військовим. Електронний браслет суд відмовився скасувати. Передумовою для звернення сторони захисту стало те, що до НАБУ і САП одночасно надійшло кілька схожих листів від командирів військових частин на підтримку Єрмака. Єрмака підозрюють у справі про про легалізацію 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом. Він ці звинувачення заперечує.

Фігурант справи НАБУ подав позов проти ZN.UA та журналістки видання. Колишній заступник головного військового прокурора Дмитро Борзих подав позов до Печерського районного суду Києва. Він вимагає визнати недостовірною інформацію з розслідування «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів». Також його претензії стосуються публікації імені як підозрюваного до набрання законної сили обвинувальним вироком. Позов стосується ZN.UA та редакторки відділу внутрішньої політики видання Інни Ведернікової. Журналісти зазначають, що звернулися до НАБУ, де підтвердили: Дмитро Борзих має статус підозрюваного. НАБУ також нагадало позицію Верховного Суду: спори щодо спростування інформації органів досудового розслідування не можуть розглядатися в цивільному процесі. Представник ZN.UA вважає, що позов має ознаки тиску на журналістів. Перше судове засідання призначене на 10 серпня. Нагадаємо, НАБУ оголосило про підозру трьом адвокатам компанії «Гарантія ваших прав», серед яких Дмитро Борзих. За даними слідства, вони мали несанкціонований доступ до матеріалів щонайменше 100 кримінальних проваджень правоохоронних органів, серед яких близько 30 справ НАБУ щодо топкорупції. Про цю справу йшлося в розслідуванні ZN.UA. Раніше суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк заборонив редакції «Слідство.Інфо» та ЦПК, а також одній з авторів матеріалу – Аліні Стрижак, оприлюднювати розслідування про «143 квартири брата директора ДБР». Метаріал на знак солідарності опублікували вісім медіа, на які не поширювалася заборона суду.

Протест у сквері Теремки в Києві, де частину дерев вирубали під прокладання теплотраси. Учасники вимагали розглянути альтернативні варіанти проєкту. За їхніми словами, під час робіт вирубали 100-річні дуби. Під час мітингу люди кричали «Кличко - мародер», «Ганьба» та «Документи». На зустріч прийшли представники КМДА й запропонували частині ініціативної групи окремо ознайомитися з документами проєкту. Місцеві мешканці вимагали показати їх усім присутнім. Зрештою протестувальників запросили ознайомитися з документами до Голосіївської РДА у вівторок. Активісти заявили, що завтра планують вийти на протест під стіни КМДА.

Журналісти створили інтерактивну мапу зі 150 військових об'єктів Білорусі – осередків потенційної воєнної загрози для України з північного напрямку. Серед них склади, аеродроми, військові частини та «сплячі» колишні радянські бази. Журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» разом із колегами з Білоруської служби створили мапу на базі аналізу супутникових знімків та даних з відкритих джерел. До неї увійшли 150 ключових військових локацій. Серед відібраних об’єктів – авіабази та аеродроми (зокрема ті, які російська авіація активно використовувала на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році), склади боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів, місця постійної дислокації військових частин, прикордонних загонів, навчальні центри та полігони. Окрему увагу автори приділили покинутим радянським базам. Це потенційний інфраструктурний резерв, який режим Олександра Лукашенка та командування ЗС Росії можуть у короткі терміни розконсервувати для розміщення нових підрозділів або ракетних комплексів, зокрема, балістичних. У майбутньому мапа буде доповнюватись новими мілітарними об’єктами – як осередками потенційної воєнної загрози для України з північного кордону. Білоруська армія не бере прямої участі у бойових діях на території України, але ще з початку повномасштабного вторгнення територія республіки стала плацдармом для російських атак. Крім того, у Білорусі функціонували так звані «фільтраційні табори». Журналісти встановили місце розташування одного з них – де військові РФ утримували та катували українців навесні 2022-го, перед подальшою депортацією до Росії. Упродовж весни та літа цього року Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що Росія продовжує підбурювати Білорусь до війни. Білоруський авторитарний лідер запевняв, що нападу зі сторони РБ не буде. У білоруській опозиції оцінюють імовірність прямого вступу режиму Олександра Лукашенка у війну проти України на боці Росії як високу.

Голова АМКУ Кириленко прокоментував ймовірне лобіювання Стефанішиною призначення його директором НАБУ. «Мені про це нічого не відомо», – відповів Павло Кириленко журналісту Радіо Свобода після засідання у ВАКС, де 6 серпня відбувся розгляд його справи. Кириленко є обвинуваченим у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні на понад 70 мільйонів гривень. Інформація про ймовірний вплив прозвучала під час обрання запобіжного заходу колишній віцепрем'єр-міністерці та експослу України в США Ользі Стефанішиній у схожій справі – щодо її ймовірного незаконного збагачення та недостовірного декларування. Під час засідання прокурор САП процитував листування посадовиці з головою конкурсної комісії з обрання директора НАБУ Миколою Кучерявенко датоване 30 грудня 2022 року, з якого випливає, що Стефанішина лобіювала, зокрема, кандидатуру тодішнього голови Донецької ОВА Павла Кириленка на посаду директора антикорупційного органу. Сама Стефанішина відмовилась це коментувати, лише зазначила: «Я думаю, що прокурор досягнув і публічних цілей цього розгляду, додавши контекст, який не відноситься до цієї справи (про незаконне збагачення та недекларування – ред.)».