Адвокат Вікторія Поліщук. Бронювання і трудове законодавство

Проєкт Трудового кодексу офіційного відкликано https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/69516

Припинення трудових договорів в кризових умовах: правові підстави, судова практика, виклики воєнного стану Про припинення трудових договорів в кризових умовах: правові підстави, судова практика, виклики воєнного стану розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.

Судова практика з питань соціального захисту військовослужбовців та членів їх родин за липень 2026 року Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ

🔔 Уряд розпочав реорганізацію міністерств: що зміниться? 17 липня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №963, якою стартувала реорганізація системи центральних органів виконавчої влади у сфері розвитку громад, відновлення та інфраструктури. 📌 Головні зміни: • Міністерство розвитку громад та територій України отримало нову назву — Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України. • Водночас створено новий центральний орган — Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України. 👉 Мета реформи — розмежувати повноваження між двома відомствами. Одне відповідатиме за відновлення країни, транспорт та інфраструктуру, інше — за розвиток громад і регіонів, місцеве самоврядування, адміністративно-територіальний устрій та підтримку внутрішньо переміщених осіб. ❗️Водночас остаточний розподіл повноважень ще не визначено. Протягом двох тижнів новостворені міністерства мають підготувати проєкти положень про свою діяльність та пропозиції щодо необхідних змін до законодавства.

Кабінет Міністрів утворив Координаційний центр з бронювання військовозобов’язаних Кабінет Міністрів ухвалив постанову про утворення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.  Координаційний центр діятиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів — уряд затвердив його склад і положення. У колі його завдань — координація державних органів та пошук рішень для проблемних ситуацій у питаннях бронювання. Окремо Центр розглядатиме пропозиції державних органів щодо визнання підприємств, установ і організацій критично важливими для економіки, життєдіяльності населення, а також для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань. Державні органи мають враховувати рекомендації Координаційного центру під час прийняття рішень про критичну важливість підприємств. Оновлено: Мінекономікм відкликало новину від 16 липня про те, що Кабінет Міністрів створив новий орган з організації бронювання військовозобовʼязаних. Повідомлення розіслали передчасно.

ЄС продовжив тимчасовий захист для українців, обмеживши його для військовозобов’язаних 🇪🇺 ЄС погодив продовження режиму тимчасового захисту для українців, які залишили країну через війну, до 4 березня 2028 року. Нові правила передбачають, що тимчасовий захист надаватиметься лише новим заявникам, які виконали свої військові обов'язки в Україні. У ЄС наголосили, що особи, які незаконно виїхали з України, не зможуть скористатися програмою. Для підтвердження необхідно надати паспорт із відміткою про законний виїзд або документ, що підтверджує проходження чи звільнення від військової служби. Нововведення не стосуються українців, які вже користуються тимчасовим захистом у країнах ЄС. @yurgazeta

📌 Як звільнитися, якщо роботодавець опинився на тимчасово окупованій території? Працівники, які не можуть припинити трудові відносини через відсутність зв'язку з роботодавцем, отримали новий цифровий механізм звільнення. Постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 410 запроваджено можливість розірвати трудовий договір через портал «Дія» без участі роботодавця. ✅ Скористатися послугою можна, якщо: • ви перебуваєте у трудових відносинах; • роботодавець зареєстрований на тимчасово окупованій території або території активних бойових дій; • для такої території ще не визначено дату завершення окупації чи бойових дій; • ви є громадянином України та пройшли електронну ідентифікацію. 📲 Як подати заяву? 1️⃣ Авторизуйтеся на порталі «Дія». 2️⃣ Пройдіть електронну ідентифікацію (Дія.Підпис, КЕП тощо). 3️⃣ Оберіть послугу «Розірвання трудового договору». 4️⃣ Заповніть заяву та підпишіть її електронним підписом. 5️⃣ Надішліть заяву. ⚠️ Важливо! Наказ роботодавця про звільнення більше не потрібен. 📅 Трудовий договір вважається припиненим з дня, наступного за днем реєстрації заяви в інформаційній системі. Згода роботодавця чи будь-які додаткові дії з його боку не вимагаються. ❗️Послуга не поширюється на: • керівників підприємств, установ та організацій; • осіб, які займають виборні посади. Новий механізм дозволяє працівникам реалізувати своє право на звільнення навіть тоді, коли роботодавець фактично недоступний через тимчасову окупацію або бойові дії.

🇪🇺 Європейська Комісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року: ключові висновки 26 червня 2026 року Європейська Комісія оприлюднила проєкт рішення Ради ЄС щодо продовження режиму тимчасового захисту ще на один рік. Ключові висновки: ✅ 1. Тимчасовий захист пропонується продовжити до 4 березня 2028 року. Це забезпечить правову визначеність для майже 4,4 млн українців, які перебувають у країнах ЄС. ✅ 2. Для осіб, які вже користуються тимчасовим захистом, умови не змінюються. Вони збережуть свій статус і пов'язані з ним права. ⚠️ 3. Запропоновано нове правило для майбутніх заявників. Особи, які виїдуть з України після набрання рішенням чинності, повинні будуть підтвердити, що їхній виїзд здійснено відповідно до вимог українського законодавства щодо військового обов'язку. За відсутності такого підтвердження тимчасовий захист, як правило, не надаватиметься. 📌 4. Нова вимога не матиме зворотної дії. Вона стосуватиметься лише тих, хто звертатиметься за тимчасовим захистом після набрання рішенням чинності. 📲 5. Комісія допускає використання українських цифрових сервісів (зокрема Резерв+) для підтвердження права на виїзд відповідно до законодавства України. 🏠 6. ЄС одночасно рекомендує державам-членам поступово готуватися до переходу від режиму тимчасового захисту до інших законних підстав проживання та розробляти механізми добровільного повернення після стабілізації ситуації в Україні. ❗️Важливо: наразі це лише пропозиція Європейської Комісії. Остаточне рішення має ухвалити Рада Європейського Союзу. Саме після цього можна буде говорити про остаточні правила, які діятимуть з березня 2027 року. Стежимо за подальшим розглядом документа та аналізуватимемо фінальну редакцію після її ухвалення.

⚡️ Уряд оновив правила бронювання: що зміниться для критично важливих підприємств Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №862 від 1 липня 2026 року, якою внесено зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних та критеріїв визначення критично важливих підприємств. 🔹 Основні нововведення: ✅ Розширено перелік підприємств, працівники яких можуть бути заброньовані. До нього додано: операторів систем розподілу; вуглевидобувні та вуглепереробні підприємства; операторів газорозподільних систем із секторального переліку критичної інфраструктури; юридичні особи (незалежно від форми власності), що забезпечують енергопостачання, якщо понад 90% їхнього статутного капіталу належить державі. ✅ Уточнено правила обліку працівників, які працюють за сумісництвом. Вони враховуватимуться лише за основним місцем роботи, де строк трудових відносин є найдовшим. ✅ Державні органи отримають доступ до інформації про бронювання через портал «Дія». Це дозволить оперативно перевіряти: кількість військовозобов’язаних; кількість заброньованих працівників; встановлений ліміт бронювання; випадки перевищення ліміту. ✅ Продовжено чинність рішень про статус критично важливих підприємств, які діяли на момент набрання чинності постановою, — до завершення строку їх дії, але не довше 1 вересня 2026 року. ✅ До 1 вересня 2026 року підприємства мають пройти перегляд статусу та підтвердити відповідність оновленим критеріям. ✅ Міноборони та Мінцифри мають забезпечити інтеграцію електронних реєстрів і автоматичний обмін інформацією щодо бронювання військовозобов’язаних.

Судова практика з питань окупованих територій щодо спорів, які пов’язані з трудовими правами та соціальним захистом Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ

Правові новини у сфері трудового права та соціального забезпечення за травень-червень 2026 року Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ

Судова практика з питань мобілізації, військового обліку та бронювання працівників за травень 2026 року Матеріал підготувала Вікторія Поліщук, адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ

Судова практика з питань грошового забезпечення військовослужбовців та членів їх родин за червень 2026 року Матеріал підготувала адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук

Запрошуємо до перегляду онлайн-трансляції заходу з підвищення професійного рівня адвокатів на тему:Фахова дискусія: Захист прав військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин"

⚖️ ЧИ ВКЛЮЧАЄТЬСЯ ДОДАТКОВА ВИНАГОРОДА ЗА ПОСТАНОВОЮ КМУ №168 ДО СКЛАДУ ГРОШОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ? Питання включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, до розрахунку допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні тривалий час було предметом судових спорів. У постанові від 10.06.2026 у справі №240/33823/23 Верховний Суд остаточно узагальнив свою правову позицію. 📌 Основний аргумент позивачів полягав у тому, що винагорода за Постановою №168 виплачувалася щомісячно, а тому має розглядатися як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення та враховуватися при обчисленні інших виплат. Однак Верховний Суд не погодився з таким підходом. Суд звернув увагу, що відповідно до Постанови КМУ №704 та Порядку виплати грошового забезпечення №260 до складу щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать лише ті виплати, які мають постійний характер. Натомість додаткова винагорода за Постановою №168: ✔️ встановлена виключно на період дії воєнного стану; ✔️ не є гарантованою виплатою для кожного військовослужбовця; ✔️ її розмір не є сталим і залежить від конкретних умов проходження служби, участі у бойових діях та виконання визначених завдань; ✔️ виплачується на підставі наказів командирів (начальників); ✔️ може змінюватися або взагалі не виплачуватися за відсутності передбачених законодавством умов. Саме тому Верховний Суд дійшов висновку, що така винагорода не має ознак постійної складової грошового забезпечення. Більше того, Порядок №260 прямо відносить «додаткову винагороду на період дії воєнного стану» до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а не до щомісячних. Важливо, що цей висновок не є поодиноким. Аналогічна правова позиція вже була викладена Верховним Судом у справах: ▪️ №240/26235/23 (28.11.2024); ▪️ №460/2645/24 (31.01.2025); ▪️ №240/32053/23 (19.02.2025); а також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №640/13029/22. 📍 Висновок Верховного Суду є чітким: додаткова винагорода за Постановою КМУ №168 має тимчасовий та компенсаційний характер, тому не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюються: грошова допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; компенсація за невикористані дні відпустки; одноразова грошова допомога при звільненні. Станом на сьогодні така правова позиція є сталою та послідовно підтримується Верховним Судом.

📌 П’ятий апеляційний адміністративний суд у справі № 522/21887/25-Е (постанова від 28.04.2026) сформував важливі висновки щодо виконання роботодавцями розпоряджень ТЦК та СП. ✅ Висновки суду: • Обов’язок роботодавця щодо оповіщення військовозобов’язаних працівників є імперативним та повинен виконуватися у спосіб, прямо передбачений Порядком № 1487. • Якщо працівник перебуває у відпустці, відрядженні, на лікарняному або працює дистанційно, роботодавець зобов’язаний направити йому повідомлення рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. • Фінансові труднощі підприємства не є підставою для невиконання обов’язків у сфері мобілізаційної підготовки та військового обліку. • Для підтвердження виконання розпорядження ТЦК та СП недостатньо лише видати внутрішній наказ - необхідно мати належні докази оповіщення працівників та своєчасного направлення підтвердних документів до ТЦК та СП. • Датою подання інформації до ТЦК та СП вважається дата її фактичної реєстрації в установі, а не дата, зазначена у вихідному листі підприємства. 🔎 Для роботодавців: справа демонструє, що суди займають доволі формальний підхід до оцінки виконання розпоряджень ТЦК та СП, а ключове значення мають не наміри роботодавця, а наявність документально підтверджених дій щодо оповіщення працівників та дотримання встановлених строків.

📌 Зарплатний критерій: не плутайте вимоги для бронювання та підтвердження критичності Останні зміни в законодавстві викликали чимало запитань щодо коефіцієнтів заробітної плати. Насамперед варто розрізняти дві різні вимоги: ✅ Для заброньованих працівників критично важливих підприємств сьогодні діє єдина вимога — заробітна плата має бути не нижчою за мінімальну зарплату × 2,5. У 2026 році це становить 21 617,50 грн (8 647 грн × 2,5). Однак це не означає, що такий самий коефіцієнт застосовується для підтвердження статусу критично важливого підприємства. 📌 Для підтвердження критичності діють різні зарплатні критерії залежно від категорії підприємства: 🔹 Коефіцієнт 3 — для більшості підприємств: 25 941 грн середньої нарахованої зарплати за останній календарний місяць. 🔹 Коефіцієнт 2,5 — для підприємств, що знаходяться та фактично здійснюють діяльність на територіях можливих бойових дій, активних бойових дій або тимчасово окупованих територіях. 🔹 Окремий порядок — для державних і комунальних підприємств, окремих суб'єктів енергетики, операторів газорозподільних систем, підприємств критичної інфраструктури та інших визначених категорій. Для них середня зарплата повинна бути не нижчою за середню зарплату у відповідному регіоні за IV квартал 2021 року (за даними Держстату). ⚠️ Тому підприємствам варто перевіряти не лише виконання вимоги щодо зарплати заброньованих працівників, а й відповідність саме тому критерію, який застосовується для підтвердження їхньої критичності. Саме через плутанину між вимогами до бронювання та критичності підприємства найчастіше припускаються помилок під час підготовки документів.

Практика Верховного Суду з трудових спорів за травень 2026 року Матеріал підготувала адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук