🌿 ECO-ZOO CLUB

№7. Хто на фото?

№6. Хто на фото

№5. Хто на фото?

№4. Хто на фото?

№3. Хто на фото?

№2. Хто на фото?

№1. Хто на фото?

Далі буде невеличка вікторина, аби перевірити і довершити ваші знання української фауни ящірок ⬇️🔎 Обирайте правильну назву виду, що зображений на картинці ✅

🦎 Рептилокоманда вітає вас із Всесвітнім днем ящірок🦎 Це лускате свято покликане нагадати про важливість ящірок в екосистемах, про відповідальне утримання їх як домашніх улюбленців та про їхнє неймовірне різноманіття. Що цікавого можна зробити в підтримку дня ящірок: ✅ Опублікувати круті фото ящірок, яких ви знайшили чи утримуєте як домашніх тваринок з хештегом #WorldLizardDay; ✅ Розповісти друзям і знайомим про цей день; ✅ Переглянути цікаві документалки про ящірок. 📷⬇️ Пропонуємо у коментарях до допису поділитися своїми ящірко-знахідками цього літа! 😉

Тож, ти вирішив стати натуралістом🌿 Зараз літо — тепла пора і час, коли все живе буяє. Звісно, багатьом хочеться зафільмувати ці моменти на фото чи відео. У такі хвилини важливо не стримувати спокусу й зробити це якісно. Тож хочемо поділитися кількома допоміжними засобами для освоєння природи навколо🍀. iNaturalist🌱 Класика, надійність, простота. Це громадянська наукова платформа та мобільний додаток, які допомагають розпізнавати живі організми за фотографіями за допомогою ШІ та думки експертів з відповідних галузей. Завдяки глобальній спільноті натуралістів ваші спостереження перетворюються на цінні дані для наукових досліджень та збереження біорізноманіття. eBird🕊 Структура, масовість, професіоналізм. Це найбільша у світі глобальна база даних та інтерактивна платформа для орнітологів і бердвочерів, яка дозволяє вести електронні списки спостережень та відстежувати маршрути птахів. Усі зібрані користувачами дані активують потужний аналітичний ресурс для наукових досліджень, оцінки популяцій та охорони птахів по всьому світу. Merlin Bird ID🪶 Зручність, швидкість, легкість. Це зручний мобільний кишеньковий визначник від Корнеллівської лабораторії орнітології, який допомагає миттєво ідентифікувати птахів за фотографією, аудіозаписом голосу або коротким описом. Додаток автоматично підлаштовується під вашу геопозицію та сезон, пропонуючи точний список імовірних видів із фотографіями, деталями ареалу та співом. На цьому перша частина допису добігла кінця. Чи сподобався вам такий формат? Поділіться думками в коментарях та чекайте на інші частини допису! 🌟

Літня науково-дослідна школа від ННЦ Пʼять днів науки, практики та нових знайомств — саме такою буде літня школа для учнів старших класів «Від теорії до практики — один крок» імені Наталії В'ячеславівни Скрипник. На тебе чекають лекції, практичні заняття та зустрічі з провідними фахівцями в галузях біології, медицини, екології та багатьох інших. Коли: 24–29 серпня. Де: ННЦ «ІБМ», проспект Академіка Глушкова, 2 (м. Виставковий центр). Не зволікай та реєструйся до 2 серпня (нд), 23:59. До зустрічі в ННЦ «ІБМ»!

Чистий четвер 🐟 Автор: @marrrrrryshche Оскільки мечохвости, як і більшість безхребетних, не мають адаптивного імунітету, мільйони років жорсткого еволюційного добору сформували в них надпотужну систему вродженого захисту. Починаючи з 1970-х років, детекцію пірогенних ендотоксинів у фармації проводили за допомогою LAL-тесту (Limulus Amebocyte Lysate), отриманого з крові цих істот. Їх виявлення є критично важливим, адже навіть мікроскопічна кількість ендотоксинів у внутрішньовенних ліках викликає в пацієнтів різке підвищення температури, системне запалення та летальний токсичний шок. Проте цей метод створює критичне екологічне навантаження: щорічний вилов понад 525 000 особин супроводжується смертністю до 30% та зниженням репродуктивної активності популяції. Cпроби штучного культивування амебоцитів in-vitro виявилися безуспішними. Окрім екологічних ризиків, традиційний LAL-тест має технічний недолік — неспецифічність. Через наявність каскаду Фактора G лізат реагує не лише на бактерії, а й на сторонні сполуки (β-глюкани, целюлозні мембрани медичних фільтрів, деякі білки). Це дає хибнопозитивні результати, особливо при аналізі зразків пацієнтів, які проходять терапію препаратами крові. Рішенням став метод рекомбінантного Фактора С (rFC) — штучно клонованого ферменту мечохвоста. rFC оптимізували так, що замість довгого природного каскаду коагуляції він при контакті з ендотоксином одразу розщеплює доданий субстрат, вивільняючи флуорофор і викликаючи пряме світіння. Головна перевага rFC полягає в тому, що біотехнологічне виробництво повністю усуває залежність від дикої природи, ліквідує варіативність різних партій реагенту, а за рахунок відсутності Фактора G забезпечує абсолютну селективність, реагуючи виключно на ендотоксини без ризику перехресних реакцій. Наразі rFC офіційно внесено до Європейської та Американської фармакопей. Інтеграція rFC у системи лабораторної автоматизації дозволяє підприємствам перейти на етичний, стандартизований та високоточний аналіз.

Шановні колеги! Запрошуємо Вас взяти участь у Конференції молодих дослідників-зоологів-2026! Орієнтовні дати проведення: 8–9 жовтня 2025 року. Будемо раді вітати молодих вчених наукових, науково-освітніх та природоохоронних установ із доповідями, що висвітлюють результати оригінальних досліджень у різноманітних галузях зоології. Формат проведення – змішаний. Цьогоріч ми намагатимемось відновити традицію проводити конференцію в стінах інституту. Форма участі – очна. Доповіді: · пленарні (20 хв., за запрошенням), · секційні (10 хв.). Мови конференції – українська та англійська. Організаційний внесок сплачується після підтвердження про допуск учасника конференції і складає 300 грн. Для студентів бакалаврів та магістрів оргвнесок 150 грн. Інформація про форму сплати буде у другому інформаційному листі. Проживання — поселення здійснюється учасниками конференції самостійно. Для участі у конференції просимо до 1 вересня 2025 р. заповнити реєстраційну форму та подати тези доповідей за посиланнями: Реєстрація учасників: https://forms.gle/QTNhWmX7ywR2FTi26 Подання тез: https://forms.gle/g1E9SJ8bqNEQjrSE8 Тези доповідей учасників Конференції будуть опубліковані в електронному форматі у 17-му номері «Зоологічного кур’єра» (http://izan.kiev.ua/rmd/rmd-zook.htm). Об’єм тез має не перевищувати 2000 знаків (з пробілами). Розміщення в тезах ілюстрацій і таблиць не допускається. Додаткову інформацію по конференції, зокрема, щодо додаткових заходів та програми, буде надано в наступних інформаційних повідомленнях. Ключові дати: Попередня реєстрація учасників та подання тез — до 1 вересня 2025 р. Повідомлення про прийняття матеріалів — 8 вересня 2025 р. Редакційна робота з тезами — до 22 вересня 2025 р. Розсилка програми Конференції — до 3 жовтня 2025 р. З усіма питаннями, будь ласка, звертайтеся на офіційний e-mail організаційного комітету: conference.rmd@gmail.com Будемо раді бачити вас на Конференції молодих дослідників-зоологів-2026! З повагою, Оргкомітет конференції