Освітній омбудсмен

Оновлено Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу   Внесено зміни до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу наказом МОН № 961 від 18.06.2026 року. Згадані документи було викладено у новій редакції. Відповідний наказ набрав чинності 11 серпня.   Освітній омбудсмен та Служба освітнього омбудсмена долучалися до роботи над проєктом цього документа.   Нагадаю, що раніше Кабінет Міністрів України затвердив дві постанови, відповідно до яких захист дитини від булінгу має провадитися у контексті захисту від насильства та жорстокого поводження. Це: ✅Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми  (постанова № 1513 від 19.11.2025 р.); ✅Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми (постанова № 658 від 04.06.2025 р.).   Тому ініційовані зміни до наказу МОН.     Нижче коротко зазначу про найважливіші аспекти наказу: 📑дії закладу освіти щодо запобігання булінгу та реагування на нього визначає положення закладу освіти про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми, яке розробляється з урахуванням ряду документів, ❌ознаки насильства/жорстокого поводження з дитиною тепер нормативно окреслені, що важливо, адже Закон України “Про охорону дитинства” та Закон України “Про освіту” вказують на певні обов'язки керівника закладу освіти та працівників/педагогічних працівників саме у разі виявлення таких ознак, 🔴насильство вважається систематичним, якщо воно вчиняється 2 і більше разів протягом 12 місяців з дня реєстрації повідомлення про перший випадок насильства або з дня вчинення першого насильства (незалежно від наявності повідомлення та/або реєстрації повідомлення про перший випадок насильства), 📩кожне повідомлення про можливий випадок насильства, що надійшло до керівника закладу освіти, реєструється у день його надходження у спосіб, визначений закладом освіти. Якщо надійшло у вихідний, святковий, інший неробочий день або в позаробочий час, що визначені відповідно до закону, його реєстрація відбувається в перший за ним робочий день,  ❗️протягом однієї доби з дня реєстрації повідомлення керівник закладу освіти зобов'язаний його розглянути, а у разі виявлення ознак насильства: 1️⃣ невідкладно (у строк, що не перевищує трьох годин з часу виявлення ознак насильства): - вжити заходів для припинення насильства та унеможливлення повторного вчинення насильства; - повідомити про це батьків дитини (крім випадку, коли кривдниками дитини є батьки); - письмово повідомити уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей за місцем розташування закладу освіти з одночасним інформуванням про це територіального органу Національної соціальної сервісної служби України, Державної служби у справах дітей; - за потреби викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги; 2️⃣не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення скликати засідання комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми, ❗️у закладі освіти створюється ОДНА‼️  комісія для реагування на випадки одноразового насильства і на випадки можливого булінгу як систематичного насильства між учасниками колективу – комісія з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми, порядок формування і затвердження складу комісії, регламент її роботи, мета, завдання, принципи її діяльності, права і обов'язки членів комісії визначаються Порядком реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1513, ⚖️встановлення факту вчинення булінгу (цькування) не є метою чи завданням комісії, встановлюється цей факт виключно рішенням суду, яке набрало законної сили, 👧🏻рішення комісії приймаються з обов'язковим дотриманням принципу найкращих інтересів дитини; комісія зобов'язана забезпечити право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості. Докладніше – читайте на сайті освітнього омбудсмена.

Абітурієнт звернувся щодо можливої технічної помилки у результатах НМТ Реагування  освітнього омбудсмена   📩Отримала звернення від абітурієнта начебто щодо технічної помилки у відображенні результатів національного мультипредметного тесту за 2025 рік, під час вступу у 2026 році. Заявник повідомив, що після оголошення результатів у своєму персональному кабінеті сформував картку результатів, а також додатково сфотографував екран ноутбука із результатами. Зазначені файли додав до свого звернення, як факт підтвердження помилки.    💻За його словами, цьогоріч він відкрив свій персональний кабінет вступника  і результати НМТ там відобразилися коректно, зокрема із певного предмету було зазначено результат 5 (100 балів). Працівники приймальної комісії підтвердили, що з такими результатами він може претендувати на вступ за кошти державного бюджету. Однак 19.07.2026 року, під час входу до електронного кабінету вступника для подання заяви, інформація щодо результату одного з предметів вже була відсутня. Після повторної перевірки персонального кабінету було виявлено, що результат з цього предмету начебто змінився: замість 5 (100 балів) було зазначено 4 бали, а також відображалося, що пороговий бал не подолано. Абітурієнт звернувся до освітнього омбудсмена.   Оскільки питання розбіжностей результатів НМТ не належать до повноважень освітнього омбудсмена, то звернулася до Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) з вимогою зробити службове розслідування та надати усі документи та інформацію по цій скарзі.    📑У відповідь УЦОЯО поінформував мене про результати розгляду цього звернення. У ній повідомлялося, що УЦОЯО провів детальну перевірку первинних записів в інформаційно-комунікаційній системі УЦОЯО. За результатами такої перевірки встановлено, що фактичний та остаточний результат абітурієнта із цього з предмету становить 4 бали, що за офіційною шкалою переведення відповідає результату “Не склав(ла)”. Зазначена інформація повністю відповідає даним, розміщеним у персональному кабінеті учасника, є остаточною та жодного разу не змінювалася з моменту офіційного оголошення результатів НМТ 2025 року. Інформаційна картка до сертифіката та картки результатів з усіх предметів були розміщені у персональному кабінеті в день офіційного оголошення результатів НМТ, після чого дані одразу було передано до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Також звернули увагу на те, що в ЄДЕБО повністю відсутні технічна можливість і механізми отримання від УЦОЯО коригувань чи оновлення даних за попередні роки. Також у процесі розгляду звернення для перевірки автентичності наданих заявником матеріалів УЦОЯО провів порівняльний аналіз офіційного файлу інформаційної картки, згенерованого системою УЦОЯО, з файлом, наданим заявником. Також додатково перевірив наданий скриншот сторінки персонального кабінету. Як повідомив УЦОЯО, проведений аналіз виявив комплекс технічних, візуальних і логічних доказів стороннього втручання та підробки матеріалів, які надав заявник.   ❗️Хочу зауважити, що  використання  документів з ознаками внесення несанкціонованих змін або їх подання з метою підтвердження юридично значущих обставин може мати правові наслідки.    Отримана інформація свідчить про те, що ймовірно надані заявником матеріали не були автентичними. Звернулася щодо цього до поліції з метою проведення розслідування за цим фактом.   📘Освітній омбудсмен відповідно до покладених на нього завдань має право, зокрема, звертатися до правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушень, – передбачає пункт 8 Положення про освітнього омбудсмена.   ⚖️Наголошую: відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.    Хочу лише закликати всіх абітурієнтів закладів освіти всіх рівнів бути доброчесними та відповідально ставитися до вступної кампанії.   У разі порушення ваших прав на освіту, звертайтеся до освітнього омбудсмена. Контакти для звернення – на сайті.

39 першачків, з них 4 з ООП, в одному класі: після втручання освітнього омбудсмена управління освіти погодило відкриття ще одного класу 📩Отримала звернення від батьків майбутніх першокласників однієї із громад Черкаської області. Як зазначили заявники, коли вони подавали документи для зарахування дітей до закладу освіти, їх повідомили про намір відкрити 2 перших класи: НУШ та клас навчання за платною програмою. Однак з часом батьків поінформували, що попри 39 заяв про зарахування до першого класу, клас буде один. І в цьому класі буде навчатися 4 дитини з особливими освітніми потребами. 📄Батьки подали колективне звернення до голови громади та начальника відділу освіти, щоб забезпечити право дітей на якісну освіту. Після цього були скликані загальні батьківські збори, на яких, як зазначили батьки, їм усно оголосили рішення не відкривати ще один перший клас. Також заклад освіти повідомив, що у них відсутнє приміщення для навчання дітей, хоча, за інформацією, наданою батьками, раніше це питання не поставало і наповнюваність школи з нового навчального року не перевищить 50%. Після цих зборів батьки звернулися до освітнього омбудсмена. Подала запит до управління освіти та закладу освіти і попросила надати інформацію про те, яка кількість перших класів буде відкрита в закладі; яка прогнозована наповнюваність класів; яким чином будуть забезпечені права учнів з особливими освітніми потребами; яким чином буде забезпечено дотримання вимог щодо наповнюваності класів; за якими освітніми програмами будуть функціонувати перші класи в закладі освіти та за якою формою буде здійснюватись навчання в таких класах. Також просила забезпечити неухильне дотримання вимог щодо граничної наповнюваності класів та не реалізовувати освітні програми за кошти батьків відповідно до вимог Закону України “Про повну загальну середню освіту”. ✅У відповідь на запит освітнього омбудсмена було повідомлено, що орган управління освіти прийняв рішення про відкриття ще одного першого класу. Таким чином у цьому закладі освіти у 2026/2027 навчальному році буде функціонувати два перші інклюзивні класи НУШ із прогнозованою кількістю 39 дітей, з них 4 учні з особливими освітніми потребами. Форма навчання – очна. ❗️Наголошую: здобувачі освіти мають право, зокрема, на якісні освітні послуги; безпечне, здорове та інклюзивне чи спеціальне освітнє середовище відповідно до частини 1 статті 53 Закону України “Про освіту”. Кількість учнів у навчальних приміщеннях закладів освіти має відповідати вимогам санітарного законодавства та не може порушувати права учнів (педагогічних працівників) на належні, безпечні та здорові умови навчання (праці), – визначає частина 3 статті 12 Закону України “Про повну загальну середню освіту”. Читайте докладніше на сайті освітнього омбудсмена про нормативно визначену кількість учнів у класі, зокрема й дітей із особливими освітніми потребами, а також чому не у всіх випадках заклад освіти має спроможність створити два окремих класи, якщо у одному кількість учнів перевищує максимально допустиму.

Законопроєкти не повинні покладати додаткові обов’язки на педагогічних працівників Позиція освітнього омбудсмена щодо законопроєктів про деструктивні інтернет-тренди Опрацювала законопроєкти щодо захисту учасників освітнього процесу від деструктивних інтернет-трендів та протидії таким трендам (реєстр. № 15395 від 10.07.2026 та реєстр. № 15396 від 10.07.2026). 📑Законопроєктом № 15395 пропонується додати в Закон України “Про освіту” термін “деструктивний інтернет-тренд (гра) в освітньому середовищі” та його визначення. Вважаю, що ми не можемо підмінювати поняття і називати такі речі “трендом”, навіть якщо додаємо до цього терміну уточнення про його деструктивність, бо це може мати негативні наслідки, зокрема, “легітимізацію” такого виду “розваги” серед здобувачів освіти. 🧑🏻‍🏫Хочу звернути увагу, що цим проєктом також пропонується покласти на керівника закладу освіти та педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, не властиві їм додаткові повноваження та обов'язки, не передбачені посадовою інструкцією. На керівника закладу – забезпечення здійснення заходів щодо виявлення, запобігання та припинення участі здобувачів освіти у деструктивних інтернет-трендах (іграх) на території закладу освіти, під час освітнього процесу (зокрема за дистанційної форми навчання) або з використанням інформаційно-комунікаційних систем (ресурсів) закладу освіти. На педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу – обов'язок проводити роз’яснювальну роботу серед здобувачів освіти щодо небезпеки деструктивних інтернет-трендів та невідкладно повідомляти керівництво закладу освіти про виявлені факти участі здобувачів освіти у таких діях. ⚖️Водночас, законопроєктом № 15396 пропонується внести зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення. А саме: додати статтю 173-3, у якій визначити відповідальність для керівника закладу освіти за неповідомлення ним уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про виявлені факти участі здобувачів освіти у деструктивних інтернет-трендах у виді штрафу або виправних робіт на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку. А також встановити відповідальність для учасників освітнього процесу за пропагування, залучення або примушування здобувачів освіти до участі в деструктивних інтернет-трендах. ❗️Наголошу, що встановлення не передбачених посадовою інструкцією обов'язків щодо виявлення фактів участі здобувачів освіти в деструктивних інтернет-трендах створює додаткове перевантаження педагогів не властивими їм обов'язками. 📱БЕЗПЕЧНА ПОВЕДІНКА ДИТИНИ В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ – ЦЕ ПЕРШОЧЕРГОВО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БАТЬКІВ Законопроєктами встановлюються обов'язки для педагогічних працівників та керівників закладів освіти й відповідальність для керівників закладів, водночас не визначено жодних обов'язків для здобувачів освіти та їх батьків, які наділені обов'язками щодо виховання дитини. Водночас, за даними результатів дослідження медіаспоживання українців, яке презентувало Міністерство культури України у квітні 2026 року, молодь перебуває за екраном від 6️⃣ до 1️⃣6️⃣ годин на добу, при цьому практично відсутній контроль з боку батьків. 🟢Саме тому важливим є спільне формування загальної культури критичного мислення, цифрової безпеки, медіаграмотності та правової культури, тобто робота з усіма учасниками освітнього процесу й суспільством загалом. Тому перекладання таких обов'язків і відповідальності виключно на педагогічних працівників і керівника закладу освіти, які до того ж не належать до професійних обов'язків педагогів, без залучення батьків, які насправді мають бути головними в цьому питанні, вважаю неправильним. Тому законопроєкти № 15395 та № 15396 не підтримую. Докладніше – на сайті освітнього омбудсмена.

Освітній омбудсмен надала пропозиції до законопроєктів № 15266 та № 15266-1 щодо посилення захисту дітей від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, кримінальних правопорушень, пов’язаних з дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією дитини Опрацювала законопроєкти (реєстр. № 15266 від 22.05.2026) (далі – Законопроєкт № 15266) та (реєстр. № 15266-1 від 10.06.2026) (далі – Законопроєкт № 15266-1), які стосуються посилення захисту дітей від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, кримінальних правопорушень, пов’язаних з дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією дитини. Опрацювавши вищезазначені законопроєкти, звернула увагу, що частина запропонованих у них змін вже враховує ту системну проблематику та пропозиції, про які ми зазначали в аналітичній записці “Проблематика запровадження безпекових вимог та обмежень до осіб, які працюють у закладах освіти”, яка була розроблена Службою освітнього омбудсмена спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини у січні 2026 року. Дуже важливо, щоб ці зміни були прийняті. Водночас зазначені законопроєкти, на мою думку, все ще містять певні перепони щодо захисту дітей. Докладні пропозиції на сайті освітнього омбудсмена.

Діти військовослужбовців мають забезпечуватися безоплатним харчуванням у закладі освіти громади незалежно від зареєстрованого місця проживання того з батьків, хто має пільгу: позиція освітнього омбудсмена Отримую звернення від батьків щодо забезпечення безоплатним харчуванням у закладах освіти дітей представників пільгових категорій. Розглядаючи одне з таких звернень, з’ясувала, що в Уманській міській громаді можливість отримання безоплатного харчування для дітей Захисників та Захисниць України пов'язана з реєстрацією таких військовослужбовців на території цієї громади. Як повідомила нам громада, відповідно до рішення №461 виконавчого комітету Уманської міської ради від 23 жовтня 2025 року звільняються від плати за харчування зокрема діти Захисників і Захисниць України, за умови їх реєстрації на території Уманської міської територіальної громади та перебувають на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Уманської міської ради або у відділі обслуговування громадян №4 (сервісному центрі) Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області. Хочу наголосити, що держава гарантувала для певних категорій осіб право на безоплатне харчування. Ці категорії визначені зокрема частиною 3 статті 56 ЗУ “Про освіту” та пункту 4 Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку. Докладно про те, які категорії дітей мають право на безоплатне харчування, можна дізнатися на сайті освітнього омбудсмена Wiki-довідник прав. Зауважу, що крім категорій дітей, яким на законодавчому рівні встановлено державні пільги на харчування, за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету можуть встановлюватися пільги з оплати харчування й інших категорій дітей. Зокрема, у період повномасштабної війни, зважаючи на необхідність соціальної підтримки людей, які захищають нашу країну, багато громад у межах законодавства та своїх місцевих цільових програм встановили рішеннями місцевих рад безоплатне харчування для дітей, чиї батьки військовослужбовці, без будь-яких умов. Наприклад, рішенням Київської міської ради від 15.04.2025 р. № 41/10508 встановлено, що забезпечення харчуванням за рахунок бюджету міста Києва зазначених у рішенні категорій дітей відбувається незалежно від місця реєстрації проживання Захисників, Захисниць України, постраждалих учасників Революції Гідності, загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, Героїв Небесної Сотні, Захисників, Захисниць України, які перебувають у полоні або зникли безвісти. В Уманській міській громаді, навпаки, можливість отримати таку пільгу ставиться у залежність від наявності реєстрації місця проживання Захисника або Захисниці у цій громаді. Вважаю дискримінаційним встановлення такої умови щодо наявності у військовослужбовців реєстрації місця проживання у відповідній громаді для реалізації права їхніх дітей на безоплатне харчування. Наші Захисники та Захисниці з усіх областей та населених пунктів України ціною власного життя, здоров'я і свободи боронять нашу країну та її незалежність. Саме тому важливо забезпечити можливість дітям військовослужбовців безоплатно харчуватися незалежно від того, чи зареєстровані вони у громаді, де їхня дитина здобуває освіту. Розумію, що у кожної громади, крім визначених законом випадків, є автономія в ухваленні рішення про надання місцевих пільг на харчування та індивідуальна фінансова спроможність і вона ухвалює такі рішення виходячи, зокрема з цього, однак закликаю кожну громаду знаходити можливість у межах своїх місцевих цільових програм забезпечити право дітей військовослужбовців на отримання такого харчування незалежно від реєстрації місця проживання у громаді. Звернулася до Уманської міської ради з проханням внести зміни до рішення Уманської міської ради від 23 жовтня 2025 року № 461 та надати безоплатне харчування всім дітям Захисників та Захисниць України, які відвідують заклади освіти м. Умань, без будь-яких умов, незалежно від місця реєстрації військовослужбовців та перебування на обліку.

Що  робити батькам, якщо у громаді відсутній інклюзивно-ресурсний центр і це перешкоджає інклюзивному навчанню дитини Отримувала звернення батьків дітей з особливими освітніми потребами, які проживають у громадах, де відсутній інклюзивно-ресурсний центр (далі – ІРЦ) щодо проблем з організацією інклюзивного навчання.  Зауважу, що за даними державного порталу "Україна. Інклюзія" в нашій державі створено 7️⃣2️⃣6️⃣ ІРЦ. Загалом в Україні розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року було створено 1469 територіальних громад відповідно до відомостей із сайту “Децентралізація”. За даними Міністерства розвитку громад та територій України станом на березень 2025 року 460 громад тимчасово окуповані, ще 160 – перебувають в зоні активних бойових дій.  ❗️Наголошу: участь фахівців ІРЦ є важливою для забезпечення доступу до освіти дітей. Вони забезпечують як проведення комплексної оцінки для визначення особливих освітніх потреб, так і здійснюють системний кваліфікований супровід  дітей.   ЯК ДІЯТИ БАТЬКАМ, КОЛИ У ГРОМАДІ ВІДСУТНІЙ ІРЦ? Якщо у вашій громаді відсутній ІРЦ, то ваша громада має забезпечити можливість користування послугами ІРЦ в іншій громаді. 📩Передусім у цій ситуації необхідно звертатися до органу місцевого самоврядування із відповідною заявою, у якій повідомити про таку потребу.  Можливо ваша громада вже уклала договір про співробітництво із іншою громадою, щоб забезпечити права дітей із особливими освітніми потребами, і в такому разі вам 📲повідомлять до ІРЦ якої конкретної громади слід звернутися.  Якщо засновник відмовляється створити умови для реалізації прав дитини, то 📩можна подати скаргу на такі дії до освітнього омбудсмена. Також треба зазначити: якщо органи місцевого самоврядування не ініціюють питання про співробітництво з іншою громадою, зокрема для створення умов доступу до освіти, то 📣ви як місцеві жителі у порядку місцевої ініціативи теж маєте право ініціювати питання про співробітництво. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається статутом територіальної громади, рішенням районної, обласної ради (частина 2 статті 9 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”). Ознайомитися зі статутом громади можна на її вебсайті. Якщо на території громади за місцем проживання (навчання) відсутній ІРЦ і громада не уклала договору про співробітництво із іншою громадою, то ➡️батьки або законні представники мають право звернутися до найближчого ІРЦ, керуючить пунктом 7 Положення про інклюзивно-ресурсний центр, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 р. № 545. 🚐У деяких громадах ІРЦ мають власний транспорт, який дозволяє ефективніше надавати послуги дітям із особливими освітніми потребами. Наприклад, у Помічнянській громаді Кіровоградської області за допомогою автомобіля за графіком підвозять дітей, яким складно дістатися до ІРЦ для отримання корекційно-розвиткових послуг. Також авто дозволяє фахівцям ІРЦ на виїзді надавати послуги дітям, які проживають у сусідніх громадах, а саме проводити комплексну оцінку для визначення особливих освітніх потреб таких дітей. У цьому напрямку Помічнянська громада має договори про співробітництво з двома сусідніми громадами.   🔗Докладніше прочитати про забезпечення права на інклюзивне навчання громадою можна на Wiki-довідковому вебсайті освітнього омбудсмена.   Продовжую захищати права учасників освітнього процесу та сприяти впровадженню інклюзивного навчання. Контакти для звернення можна знайти на сайті освітнього омбудсмена.

Як забезпечити право на якісну освіту кожній дитині завдяки цифровому персоналізованому інклюзивному навчанню Освітній омбудсмен з партнерами провели міжнародний форум   Про виклики цифрових рішень в інклюзивному навчанні та їх відповідність вимогам універсального дизайну обмінювалися думками під час Міжнародного форуму «Кожна дитина важлива: цифрове персоналізоване навчання, інклюзія та право на якісну освіту», що відбувся 30 червня 2026 року.    💬Форум став експертним майданчиком для ознайомлення з  державною політикою,  науковими дослідженнями, досягненнями, міжнародним досвідом, а також презентації практичного досвіду використання цифрових інструментів в інклюзивному навчанні та об’єднання зусиль для забезпечення права кожної дитини на якісну освіту.    Науковці з Великої Британії, Литви та Польщі поділилися досвідом у створенні навчальних ресурсів, зокрема створення одного навчального ресурсу для нормотипових дітей, який адаптується для кожної групи дітей з різними типами особливих освітніх потреб. На їхню думку, головна мета допоміжних технологій – не сам пристрій чи технологія, а можливість людини будувати стосунки з іншими завдяки цифровим рішенням.   ❗️Це питання є важливим, адже для частини дітей з особливими освітніми потребами (далі – ООП) навчання в інклюзивному класі не є можливим без застосування цифрових адаптованих інструментів. Також цифрові інструменти допомагають у системному опануванні навчального матеріалу учнями з ООП певних нозологій та рівнів підтримки.   📘Цьому питанню приділяє  увагу держава, адже одна з операційних цілей, які визначені у Національній стратегії розвитку інклюзивного навчання до 2029 року – це забезпечення закладів освіти комп’ютерними програмами для учнів з різними типами особливих освітніх потреб (труднощів).    💻Держава та Міністерство освіти і науки України здійснюють кроки щодо доступності платформи «Всеукраїнська школа онлайн» для дітей з ООП, у 2026 році буде профінансована закупівля Eye Tracker, продовжуються цифровізація діяльності інклюзивно-ресурсних центрів  та інші кроки.    Також у заході взяли участь батьки дітей з ООП, які презентували цифрові ресурси та інструменти, які можуть використовуватися в інклюзивному навчанні. Зокрема, використання учнем Eye Tracker та цифрових інструментів для успішного опанування освітньої програми в інклюзивному класі. Успіх дитини став можливим завдяки партнерству, яке об'єднало сім'ю, заклад освіти та міжнародні проєкти підтримки.    🟦Кожна дитина – окрема особистість, яка важлива для України. Право кожного на освіту – це не просто конституційна норма, це те, що визначає зміст і спрямованість діяльності нашої  держави. Інклюзивна освіта є фундаментом для побудови гуманного та відкритого суспільства в Україні. Особливо важливо, щоб цифрові технології забезпечували доступ до освіти та підвищували якість освітнього процесу для дітей з ООП.    За результатами форуму будуть сформовані узагальнені пропозиції для подолання викликів впровадження цифрових рішень в інклюзивному навчанні, а також розробки підходів універсального дизайну в освіті.    Докладно читайте на вебсайті.   🤝Організатори форуму: освітній омбудсмен, Міжнародна організація War Child Alliance та Українська асоціація дослідників освіти.

Сьогодні Конституції України — 30 років. 28 червня 1996 року Україна отримала не просто Основний закон, а суспільний договір, який визначив фундамент державності. Війна показала справжню ціну кожного закріпленого в ній права. Те, що для демократичного світу є нормою, українці щодня захищають зі зброєю в руках. Захист суверенітету й територіальної цілісності України Конституція визначає справою всього Українського народу, і сьогодні ці слова мають особливий зміст. Саме тому Конституція — це не лише Основний Закон, а й цінності, за які ми боремося. Слава Україні! Підписатися / Facebook / Сайт / Instagram / X / WhatsApp

⚡️ Повний текст читайте за посиланням Усі новини освіти і науки України: 🔹 Facebook  🔹 Instagram 🔹 YouTube    🔹 Linkedin 🔹 TikTok        🔹 Viber

Примусове залучення працівників закладів освіти до участі у заходах із благоустрою населеного пункту порушує їхні права   Отримала повідомлення від працівників закладів освіти Первомайської міської ради Миколаївської області про примусове залучення до заходів із благоустрою населеного пункту: прибирання території громади та білування (побілки) дерев.   Одержані мною телефонограми Управління освіти Первомайської міської ради, адресовані керівникам закладів освіти громади, підтвердили, що працівників закладів освіти залучають до заходів із благоустрою. Зокрема, 🔴у телефонограмі від 26.03.2026 року № 19 згадане Управління освіти просило керівника закладу надати список працівників, які братимуть участь 27.03.2026 року у прибиранні територій громади; 🔴у телефонограмі від 06.04.2026 року № 33 Управління освіти просило керівника закладу надати список працівників, які братимуть участь 07.04.2026 року у білуванні дерев. ☎️У вказаних телефонограмах зазначалося про те, що залучення працівників здійснюється на виконання телефонограми виконавчого комітету Первомайської міської ради. Також вказувалося, де і коли відбудеться збір працівників, які речі мати з собою для виконання робіт.  ❗️Працівники закладів освіти м. Первомайськ зазначили, що це “прохання”,  від якого неможливо відмовитися. Що свідчить про примус керівників та працівників брати участь у заходах з благоустрою.    📑Ознайомилася з рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 13.03.2026 р. № 189 “Про організацію проведення весняного двомісячника з благоустрою і санітарного очищення території Первомайської міської територіальної громади”. У додатку до цього рішення, – Плані робіт з благоустрою і санітарного очищення території Первомайської міської територіальної громади в період з 23 березня по 22 травня 2026 року, – на управління освіти покладено обов'язок з прибирання територій вулиць, міського парку, прибережних зон річки, “білування” (побілка дерев, бордюрів, квітників, чаш), що не є обов'язком управління освіти. На жаль, управління освіти не відстоює права працівників закладів, а виконує незаконні вказівки та порушує права керівників та працівників закладів освіти.    ❗️Примус до таких робіт порушує як права учасників освітнього процесу, так і автономію закладу освіти. Також такі дії можуть свідчити про порушення трудових прав працівників закладу освіти.   Тому наголошую на неприпустимості примусу працівників закладів освіти до участі у заходах із благоустрою населених пунктів, адже це не передбачено їхніми посадовими обов'язками. Вищезазначені вимоги порушують не лише право на академічну свободу, автономію закладів освіти, а й інші права учасників освітнього процесу.   📘Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЗУ “Про освіту”, до засад державної політики у сфері освіти та принципів освітньої діяльності належать, зокрема, академічна свобода, а також фінансова, академічна, кадрова та організаційна автономія закладів освіти у межах, визначених законом.   Академічна свобода передбачає самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом, – визначає п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про освіту”.   Автономія передбачає право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності, що провадиться в порядку та межах, визначених законом (п. 1 ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про освіту”).  📩Направила лист голові Первомайської міської ради з вимогою дотримуватися автономії закладів освіти, академічної свободи та інших прав учасників освітнього процесу, а також трудових прав педагогічних працівників. Відповіді наразі так і не отримала.   Вимагаю від Первомайської міської ради вжити заходів❗️

Під час НМТ абітурієнти мають бути в безпеці та мати можливість продовжити тестування в разі повітряної тривоги Реагування освітнього омбудсмена на ситуацію щодо НМТ в місті Одеса Щодо ситуації з проведенням НМТ під час тривалої повітряної тривоги в місті Одеса. ❗Наголошую, що забезпечення безпечних умов під час проведення НМТ – одна з головних вимог до проведення тестування, яка має враховуватися разом із процедурними та технічними вимогами до організації НМТ. Для прикордонних та прифронтових територій, які часто піддаються обстрілам, для уникнення ситуацій, подібних тим, яка склалася в м. Одеса, НМТ організовують безпосередньо в укриттях. Хочу звернути увагу, що формують мережу ТЕЦ та створюють їх органи управління освіти обласних, Київської міської державних, військових адміністрацій спільно з регіональними центрами оцінювання якості освіти (РЦОЯО). Це визначено пунктом 5 розділу ІІ Порядку проведення національного мультипредметного тесту, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 21 грудня 2023 року № 1547. Відповідно до цього пункту, органи управління освітою, зокрема: ✔️координують дії з РЦОЯО й організовують здійснення заходів місцевими органами управління освітою, закладами освіти щодо організації та проведення НМТ; ✔️організовують надання РЦОЯО пропозицій обласних, Київської міської державних, військових адміністрацій щодо переліку населених пунктів України, на території яких буде створено ТЕЦ; ✔️взаємодіють із територіальними органами центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних умов для учасників НМТ, зокрема здійснення профілактичних оглядів ТЕЦ щодо наявності вибухонебезпечних та отруйних речовин, охорони правопорядку в місцях проведення НМТ (на територіях, прилеглих до ТЕЦ), надання медичної допомоги учасникам НМТ і працівникам ТЕЦ; ✔️спільно з РЦОЯО формують мережу ТЕЦ та створюють ТЕЦ. Відповідне доручення Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів до задіяння в регіонах захисних споруд цивільного захисту для облаштування в них тимчасових екзаменаційних центрів, пунктів для проведення магістерських вступних випробувань, пунктів для проведення аспірантських вступних випробувань було надіслано до начальників обласних та Київської міської військових адміністрацій ще у лютому 2026 року. Проте, як зазначила директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко на засіданні Верховної Ради України: “Лише третина ТЕЦ в Одеській області розташована в укриттях. При цьому східні області, зокрема Сумщина – забезпечують змогу проходити НМТ в укриттях для 100% своїх учасників. Миколаївщина, Чернігівщина, Черкащина – для близько 90%, Київська область – 70%, Рівненщина – для майже половини. Утім, у багатьох областях ТЕЦ в укриттях одиниці”. Одеса – одне з тих міст, яке часто піддається обстрілам, тому обласна адміністрація спільно з відповідальними місцевими органами, відповідно до своїх обов'язків, мали б забезпечити у більшості випадків організацію НМТ саме в укриттях. Адже є достатньо місць в укриттях закладів освіти, де можливо облаштувати робочі місця з комп’ютерною технікою. Тому як освітній омбудсмен для з’ясування обставин планування та організації проведення НМТ у 2026 році направила запит до Одеської обласної державної адміністрації та в.о. Одеського міського голови з проханням повідомити, чи розглядалося питання можливості проведення НМТ в укриттях. У зазначеному запиті також висловила прохання надати інформацію, зокрема, про причини, з яких проведення НМТ безпосередньо в укриттях не було заплановано, а також окремо зазначити, які саме правові, організаційні, технічні, безпекові, матеріально-технічні або інші обставини перешкоджали чи унеможливлювали організацію проведення НМТ в укриттях та які заходи були передбачені для забезпечення безпеки учасників тестування під час повітряної тривоги або виникнення іншої загрози їхньому життю та здоров’ю. Вкотре наголошу, що забезпечення права на якісну та доступну вищу освіту неможливе без створення безпечного середовища для абітурієнтів.

Закриття всіх дитячих садочків у громаді в літній період неприпустиме Як громаді забезпечити право на дошкільну освіту, коли ЗДО на ремонті    📩“Я проживаю в селі. У літній період у нашій громаді зачиняються всі дитячі садочки. Що робити з дітьми, якщо обоє батьків працюють?” Це скорочений зміст типового “сезонного” звернення, яке отримую від батьків. 🔴Коли в громадах ухвалюються рішення про одночасне призупинення роботи всіх закладів дошкільної освіти (далі – ЗДО) через ремонт чи економію коштів, це порушує право дітей на дошкільну освіту та не враховує потреби батьків, які позбавлені альтернативного варіанту, де і з ким можуть перебувати діти, поки вони на роботі. Різні дослідження свідчать про те, що доступ до дошкільної освіти впливає і на працевлаштування батьків, і на економіку держави. Маємо враховувати й те, що в умовах повномасштабної війни багато чоловіків воюють, залишивши місце роботи, а жінки вдома доглядають за дітьми або працюють, поки дитина перебуває в ЗДО. Тому дуже важливо створити для них умови, за яких вони зможуть працевлаштуватися або продовжувати працювати, знаючи, що дитина перебуває під наглядом. 🧩Стаття 8 Закону України "Про дошкільну освіту" визначає, що в Україні гарантується право на здобуття дошкільної освіти та створюються можливості для його реалізації з урахуванням індивідуальних особливостей, особливих освітніх та інших потреб і можливостей кожної дитини. Кожна дитина має право на здобуття дошкільної освіти у найбільш доступному і наближеному до місця її проживання комунальному закладі освіти.  Доступність дошкільної освіти забезпечують органи державної влади, органи місцевого самоврядування, засновники закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності та суб’єкти освітньої діяльності, – вказує ч. 1 ст. 10 вищезгаданого Закону.   Водночас канікул для ЗДО законодавством не передбачено❗️   Однак об'єктивні обставини, наприклад:  ☑️ремонт (Санітарний регламент для закладів дошкільної освіти забороняє функціонування груп у ЗДО під час проведення капітального ремонту та малярних ремонтних робіт); ☑️потреба відпочинку працівників дошкільної освіти (щорічна основна відпустка педагогічних працівників ЗДО – 56 календарних днів)  зобов'язують засновників закладів ухвалювати управлінські рішення для організації роботи ЗДО  у літній період. Громади знаходять різні способи для розв'язання цього питання, щоб забезпечити права дитини та батьків: призупинення роботи частини ЗДО, забезпечення функціонування чергових закладів та зведення дітей з декількох закладів освіти до одного, об'єднання груп, почергові відпустки працівників чи залучення тимчасових працівників. Водночас є громади, у яких тільки один заклад дошкільної освіти, у якому також необхідно провести ремонтні роботи та надати відпустку працівникам.  У публікації на сайті освітнього омбудсмена читайте докладно про те, як громади можуть забезпечити право на дошкільну освіту в літній період за таких обставин, зокрема: 🔹підвезення дітей до іншого закладу дошкільної освіти 🔹або утворення іншого суб'єкта освітньої діяльності чи його підрозділу: ▪️міні-садок; ▪️центр педагогічного партнерства;  ▪️центр розвитку дитини.  У дописі окреслено вимоги  до приміщень для перерахованих суб’єктів освітньої діяльності та особливості узаконення освітньої діяльності через подання декларації про провадження господарської діяльності.

🕯 Сьогодні в Україні вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації За даними Офісу Генерального прокурора, від початку та внаслідок повномасштабного вторгнення росії загинули 707 українських дітей, 2548 дістали поранення. Ще 2317 за даними Нацполіції вважаються зниклими безвісти. За цими страшними цифрами — обірвані життя та непоправне горе тисяч родин. Убивство дітей не має виправдання. Жодні військові цілі чи політичні амбіції не можуть бути підставою для позбавлення дитини права на життя. Загибель дітей є одним із найстрашніших наслідків війни та болем, який назавжди залишається з родинами, громадами й усією країною. Пам’ятаємо кожного і кожну, співчуваємо родинам та близьким загиблих дітей. Усі новини освіти і науки України: 🔹 Facebook  🔹 Instagram 🔹 YouTube    🔹 Linkedin 🔹 TikTok        🔹 Viber

Освітній омбудсмен долучилася до засідання комісії щодо можливого випадку булінгу Отримую звернення щодо насильства, жорстокого поводження, дискримінації в закладах освіти. У 2026 році до Служби освітнього омбудсмена надійшло загалом 1️⃣6️⃣8️⃣ таких звернень (станом на 02 червня). 📩Нещодавно отримала звернення щодо можливих випадків насильства та жорстокого поводження з дитиною в закладі освіти. Заявник скаржився, зокрема, на булінг дитини класним керівником, відсутність реагування на некоректні висловлювання до дитини з боку інших учнів. Він зазначав, що частина образ щодо дитини стосувалися її національності. Також повідомив, що мало місце і фізичне насильство щодо дитини з боку однокласника, однак належного реагування на такі дії не було. 🔎Кожна ситуація індивідуальна і потребує належної уваги. Залежно від обставин, звертаюся до керівника закладу освіти, засновника, а, за потреби, й до поліції, щоб ефективно захистити права. Іноді ситуація настільки складна, що звернень до керівника закладу, засновника або спілкування з ними, а також з батьками, працівниками закладу освіти в телефонному режимі недостатньо для того, щоб перевірити факти звернення та допомогти захистити права й сприяти відновленню справедливості. У таких випадках організовую для сторін особистий прийом, долучаюся до роботи створених закладом освіти чи органом управління освітою комісій. Описана вище ситуація – одна з таких. Тому взяла участь у засіданні комісії з розгляду можливого випадку булінгу. Під час засідання вивчали інформацію щодо можливих порушень, частина з них підтвердилася. Надала батькам, керівнику та закладу освіти рекомендації щодо забезпечення безпечного, вільного від насильства та жорстокого поводження освітнього середовища. Зокрема, 📒батькам – звернутися до психолога для надання дитині відповідної допомоги та налагодити співпрацю із закладом освіти; 📒закладу освіти: ✔️здійснювати контроль за формуванням недискримінаційного середовища у закладі; ✔️провести батьківські збори у відповідному класі щодо підтримки дисципліни та формування безпечного освітнього середовища; ✔️організувати роботу шкільного психолога задля проведення в класі занять, спрямованих на зниження агресії та формування навичок безконфліктного спілкування; 📒керівнику закладу освіти – вжити управлінських заходів для усунення від виконання обов’язків класного керівника педагога, щодо якого батьки повідомляли про дискримінацію їхньої дитини, зокрема за ознакою національності. Наразі ситуацію у шкільному колективі значною мірою врегульовано. Оскільки наявність чи відсутність підстав для притягнення до відповідальності за статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення “Булінг (цькування) учасників освітнього процесу” мають встановлювати правоохоронні органи, будемо стежити за ситуацією. ‼️Наголошую: освітнє середовище має бути безпечним для кожного учасника освітнього процесу. Воно повинне формувати нульову толерантність до будь-яких проявів насильства чи дискримінації. Як школа, так і батьки мають прищеплювати своїм дітям повагу до інших людей і не бути бездіяльними, якщо хтось принижує дитину. Створення безпечного освітнього середовища – необхідна умова для того, щоб кожна дитина, незалежно від національності, почувала себе комфортно у закладі освіти.

Засновник та заклад освіти відновили право дитини на інклюзивне навчання   Продовжую отримувати звернення щодо забезпечення доступу до інклюзивного навчання. В одному з таких звернень  заявниця повідомляла, що в закладі освіти не забезпечувалися послуги психолога, логопеда та дефектолога для її дитини. Як зазначала заявниця, її дитина має висновок інклюзивно-ресурсного центру (далі – ІРЦ), відповідно до якого повинна отримувати  корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні заняття, зокрема:  🔷заняття з практичним психологом; 🔷заняття з учителем-логопедом; 🔷заняття з учителем-дефектологом. Окремо зазначу, що, за словами заявниці, асистент вчителя у класі наявний.   📑Хочу зауважити, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 р. № 158-р «Про розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2026 році» на відповідну територіальну громаду була розподілена субвенція з державного бюджету на надання корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами у першому півріччі 2026 року.   📩Направляла до засновника відповідний запит щодо з’ясування обставин справи з проханням невідкладно втрутитися у ситуацію та провести перевірку дотримання права дитини на якісну інклюзивну освіту. У цьому ж запиті зверталася з проханням у разі встановлення фактів порушення прав здобувача освіти невідкладно вжити заходів щодо їх відновлення, а також притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні прав дитини.    У відповідь засновник повідомив, що розпорядженням міського голови від 24.02.2026 р.  відповідному органу управління освіти було виділено кошти на проведення додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять. Наказом органу управління освіти від 02.03.2026 р. кошти державного бюджету були розподілені між закладами освіти відповідної територіальної громади в межах виділених лімітних асигнувань, зокрема й на заклад освіти, в якому здобуває освіту дитина заявниці.   Також засновник зазначив, що вже укладено договори з практичним психологом та вчителем логопедом-дефектологом на проведення додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять, а керівнику закладу освіти доручено розробити графік корекційних занять та довести до відома батьків.    ❗️Тут хочу звернути увагу, що порушення прав дитини відбулося не з боку закладу освіти, а через затримки на місцях щодо розподілу коштів.   ✅Уточнили в заявниці, чи відповідає дійсності інформація, відображена у листі засновника і чи проводяться корекційно-розвиткові та психолого-педагогічні заняття з дитиною. Заявниця підтвердила, що питання було вирішене.   🟢Нагадую, заклад освіти відповідно до законодавства організовує та/або забезпечує надання особам з особливими освітніми потребами психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, а також допоміжних засобів для навчання. Вказане передбачено ч. 2 ст. 20 Закону України “Про освіту”.   📘Відповідно до індивідуальних особливостей освітньої діяльності для кожного учня з особливими освітніми потребами, який навчається в інклюзивному класі, у порядку, визначеному законодавством, складаються індивідуальна програма розвитку та індивідуальний навчальний план (за потреби). Індивідуальна програма розвитку визначає перелік необхідних дитині психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг, що надаються індивідуально та/або в груповій формі, – вказує ч. 4-5 ст. 26 Закону України “Про повну загальну середню освіту”.

Чи обізнані батьки учнів у реформі профільної середньої освіти Результати дослідження   Заклад освіти – основне джерело інформації про реформу профільної середньої освіти. Про це свідчать результати дослідження «Ставлення батьків учнів 12–18 років до реформи профільної середньої освіти в Україні», які сьогодні, 21 травня, презентували в Українському кризовому медіа-центрі.   📍Дослідження думки проводилося у травні 2026 року серед батьків учнів 12-18 років. До участі долучилося 1000 респондентів, які знаходяться в Україні, за винятком тимчасово окупованих територій.   Результати дозволяють простежити певні проблеми, які мають вплив на реалізацію реформи профільної середньої освіти в Україні.   🔵ОБІЗНАНІСТЬ З РЕФОРМОЮ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ За даними дослідження, обізнані з реформою профільної школи й тим, навіщо вона потрібна, 29% опитаних, частково обізнані 46,7%, тобто майже половина опитаних. Не обізнані 24,3%.    🟠ДОЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ  ПРОЄКТУ РІШЕННЯ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ МЕРЕЖІ 28,8% опитаних зазначили, що не володіють інформацією про те, чи в їхній громаді проводилося громадське обговорення проєкту рішення щодо формування майбутньої мережі закладів освіти. Ще 52,6% повідомили, що в їхній громаді таке громадське обговорення не проводилося. 10,7% опитаних вказали, що таке обговорення проводилося, однак вони до нього не долучалися. І лише 7,9% респондентів вказали, що таке обговорення було і вони до нього долучалися.   🟡СТАВЛЕННЯ БАТЬКІВ ДО РЕФОРМИ, ЧИ ВВАЖАЮТЬ ЇЇ КОРИСНОЮ ДЛЯ ОСВІТИ ВЛАСНОЇ ДИТИНИ ТА ЧИМ За даними дослідження, підтримують реформу профільної школи Нової української школи 14,3% опитаних, швидше підтримують – 30,7%, швидше не підтримують – 21,2%, не підтримують – 10,7%. Варіант “важко сказати” обрали 11,9% респондентів. Про необізнаність у реформі повідомили 11,2%.   31% опитаних батьків вважає реформу швидше корисною для власної дитини, а 11% – корисною.    Щодо користі від реформи для своєї дитини, то серед респондентів, які вбачають користь у реформі (у цьому запитанні можна було обрати кілька варіантів відповідей), найчастіше батьки повідомляли (29,6%), що вбачають перевагу в тому, що дитина зможе зосередитися на тих предметах, які будуть їй корисні в майбутній професії.    🟡ЩО НАСТОРОЖУЄ БАТЬКІВ У РЕАЛІЗАЦІЇ РЕФОРМИ ПРОФІЛЬНОЇ ШКОЛИ Згідно з опитуванням, найбільше батьків насторожує або не подобається у реалізації реформи профільної школи Нової української школи недостатня кількість інформації про те, як буде відбуватися навчання в ліцеї (24,7% опитаних) (зауважимо, що в цьому запитанні батьки могли обирати декілька варіантів). Також важливе значення для батьків має психологічний аспект: 22,7% опитаних обрали, що їх насторожує тривога щодо переходу дитини в інший заклад освіти та зміна колективу.   🟢РЕКОМЕНДАЦІЇ На державному рівні рекомендуємо: ✔️пропрацювати з кожною громадою її можливості створення чи нестворення ліцею і в першу чергу таку роботу необхідно здійснити з громадами прифронтових, прикордонних та гірських територій; ✔️розробити інформаційні матеріали щодо суті профільної школи,  можливостей продовження дитиною навчання у профільних ліцеях, закладах професійної, фахової передвищої освіти, вступу до закладів вищої освіти після 12-річної школи;  ✔️провести інформаційну кампанію щодо реформи серед батьків, для громад, закладів освіти, педагогів; ✔️проводити роботу з вчителями, які будуть викладати в академічних ліцеях; ✔️запустити реформу психологічної служби та розробити матеріали для психолога закладу загальної середньої освіти для проведення роботи з адаптації учасників освітнього процесу до навчання та роботи в умовах профільної школи.   Докладні результати дослідження на сайті освітнього омбудсмена.

Сьогодні — День вишиванки. Вишиванка - більше, ніж одяг. Це — символ єдності, незламності і волі. Це – наша гордість, автентичність, пам’ять і зв'язок поколінь. Вишиванка - духовний оберіг українців в різні часи. Наші видатні діячі завжди пам’ятали про це. Іван Франко свідомо поєднував вишиванку з європейським костюмом, показуючи: українське — це сучасно, гідно й красиво. Олена Пчілка у ХІХ столітті, попри заборони всього українського, видала одну з перших ґрунтовних праць про український орнамент. А її донька Леся Українка ще в дитинстві власноруч вишила сорочку для батька. Дивіться добірку унікальних архівних світлин українців у вишиванках — із різних регіонів і поколінь. Підписатися / Facebook / Сайт / Instagram / X / WhatsApp

Обізнаність та ставлення батьків учнів до реформи профільної середньої освіти в Україні – презентація результатів дослідження 2️⃣1️⃣ травня в Українському кризовому медіа-центрі відбудеться презентація результатів соціологічного дослідження «Обізнаність та ставлення батьків учнів до реформи профільної середньої освіти в Україні».    ⌚️Захід розпочнеться о 14:30 за київським часом.   📍Адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 2.   Трансляція відбуватиметься на інформаційних ресурсах Українського кризового медіа-центру.   Під час заходу обговоримо ключові моменти, що впливають на впровадження реформи профільної середньої освіти в Україні, зокрема: 🔹чи обізнані батьки про реформу НУШ та які для них основні канали отримання інформації про неї; 🔹чи відомо батькам про процес формування освітньої мережі у громаді; 🔹чи долучалися батьки до громадського обговорення відповідного проєкту рішення щодо формування освітньої мережі; 🔹яке ставлення батьків до реформи, чи вважають її корисною для освіти власної дитини та чим; 🔹що насторожує батьків у реалізації реформи; 🔹чи визначилися батьки з тим, де дитина буде продовжувати здобуття повної загальної середньої освіти; 🔹які фактори будуть визначальними при виборі ліцею для дитини; 🔹чи забезпечено наразі підвезення до закладів освіти у громаді.   Спікери заходу: 🔸Сергій Бабак – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій; 🔸Сергій Колебошин – народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій; 🔸Надія Лещик – освітній омбудсмен; 🔸Олександр Позній – директор дослідницької компанії «Актив-Груп». Дослідження виконане Дослідницькою компанією «Актив-Груп» за ініціативи освітнього омбудсмена та за сприяння Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Проблеми оскарження результатів конкурсу та призначення керівників закладів освіти   Щоб забезпечити справедливий відбір кандидатів та належний і сучасний розвиток закладів освіти, варто відновити обов’язкове проведення відкритих конкурсів на посади керівників закладів освіти там, де дозволяє безпекова ситуація. На цьому неодноразово наголошувала. 📘Результати інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти у 2025 році, який нещодавно презентувала Державна служба якості освіти, свідчать, що у 2025 році в 7️⃣7️⃣% ЗЗСО виявлено порушення у частині виконання керівником закладу освіти обов’язків, передбачених законодавством, тоді як у 2024 році цей показник становив 6️⃣0️⃣%.  🔵Про потребу відновлення конкурсів у різних сферах вже неодноразово виникали суспільні дискусії. За повідомленням парламенту, 29 квітня ВРУ прийняла за основу проєкт Закону № 13478-1, яким передбачається повернення прозорої системи відбору кадрів до державних органів та органів місцевого самоврядування. Однією із ключових новел законопроєкту є завершення «спрощеної процедури добору кадрів»: пропонується скасувати тимчасовий порядок призначень, запроваджений на початку повномасштабного вторгнення. Та протягом вересня – листопада 2026 року  провести конкурси на посади, призначення на які відбулося без конкурсного відбору. Виняток збережено лише для прифронтових та тимчасово окупованих територій. ❗️Аналіз думок громадськості свідчить, що є суспільний запит на вдосконалення процедури проведення конкурсів на посади керівників ЗЗСО. 🔴Проблемою, яка стосується проведення конкурсів у закладах освіти різних рівнів, є відсутність визначених механізмів для оскарження рішень, якими порушено порядок та умови проведення конкурсу, призначено керівника закладу освіти. Зазвичай відповідні норми мають бути окреслені у положенні про конкурс на посаду керівника закладу освіти, яке затверджується засновником. Однак не завжди положення містять такі норми. Це призводить до того, що кандидати на посаду керівника не можуть ефективно захистити свої права у випадку порушення. У законодавстві чітко не окреслено процедуру оскарження рішень конкурсної комісії, яка проводить конкурс на посаду керівника ЗЗСО. При цьому така прогалина впливає як на тих людей, які бажають оскаржити рішення конкурсної комісії, так і на тих, які були обрані переможцем за рішенням такої комісії, адже трапляються ситуації, коли їх не призначають на посаду через оскарження рішень конкурсної комісії в різний спосіб. 📘Саме тому пропоную доповнити відповідними положеннями і Закон України "Про повну загальну середню освіту", де передбачити, що кандидат, якого не визначено переможцем конкурсу, має право оскаржити рішення комісії до суду з підстав порушення умов або порядку проведення конкурсу, що могло істотно вплинути на його результати. Це дозволить певним чином врегулювати питання оскарження, адже й зараз трапляються ситуації, коли такі рішення намагаються оскаржити у позасудовий спосіб, однак це може бути неефективно через відсутність відповідного законодавства. Трапляються ситуації, коли деякі засновники не укладають контракт із переможцями конкурсу з тих чи інших причин. Це призводить до інших позовів, наприклад, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. ❗️Як свідчить судова практика, існують певні проблеми у питаннях оскарження конкурсів на посаду керівників закладів освіти. Для того, щоб їх врегулювати, важливо чітко обумовити у відповідних положеннях про проведення конкурсу умови їх оскарження: до кого, куди і в які терміни потрібно звертатися, чи впливає оскарження на призначення переможця конкурсу керівником закладу та укладення з ним контракту. Якщо на рівнях дошкільної та професійної освіти ці питання або вже врегульовані, або планується їх врегулювання, то на рівні загальної середньої освіти це варто ініціювати. ⚖️Докладно читайте у публікації на сайті освітнього омбудсмена.