5G&UA

Цікаве свідчення епохи пропонує поціновувачам той розділ корпоративного сайту VEON, де йдеться про лістинг Київстар. У величезній юрбі неймовірно щасливих людей, які святкують долучення компанії до NASDAQ, височіє чималий чолов'яга, чий вираз обличчя можна описати як похмурий чи незадоволений, або, в кращому випадку, як типовий покер-фейс. В ньому легко впізнати особу, схожу на Андрія Борисовича Єрмака, донедавна виконувача обов'язків не першої, але й не другої людини в державі. Було б цікаво дізнатися, для чого саме VEON запросила до участі в церемонії людину, яка ініціювала спробу конфіскації цього активу? Чому саме в неї був такий сумний писок? Боліло за Україну? Сумувала, що такий ласий шмат вислизнув просто з рота?

Одразу два випадки дійсно масової реєстрації російських терміналів Starlink в українському "білому списку" зводять нанівець пафос розповідей про неймовірні здобутки п. Федорова та його нестримної команди у царині протидії використанню росіянами цієї мережи. Навіть 76 терміналів, зареєстрованих одним-єдиним агентом та його подільником у відділені Укрпошти, виглядають як провал тієї моделі реєстрації, яка була запроваджена на початку лютого. Заявлені СБУ наступного дня 25 липня одразу ТИСЯЧА реєстрацій одним-єдиним агентом є катастрофою. Із заявленої СБУ версії стирчить така кількість білих ниток, що неможливо не задатися питанням, а чи випадково співпали ці викриття із метушнею навколо Федорова?

Докладний й дуже цікавий огляд відомчого оператора стільникового зв'язку, що його побудували українські військові вздовж лінії фронту, датований квітнем 2026 року. Огляд зроблений супротивником, що робить його особливо корисним. Згадуються мережа акустичних датчиків Zvook/SkyFortress, управління дронами й багато іншого. Росіяни змушені визнати, що не мають нічого подібного попри високу цінність такого штибу рішень. Фактично, ВСУ має вже кілька систем військового зв'язку, включно із Старлінк, mash-мережею та традиційними військовими системами. Окрім відео є текстова версія, причому нещодавно ретельно доповнена. На початку року за подання Мінцифри був ініційований процес унормування цієї діяльності, в даному випадку - заднім числом. Відповідна постанова уведена у дію 4 березня. Якщо хтось знає/має матеріали про цю мережу з нашого боку - напишіть в коментарях.

Всі ці заходи 👆👆👆ніяк не зачіпають фундаментальну вразливість тієї моделі контролю за обігом терміналів Старлінк як режимних артефактів, про яку було написано на початку кампанії: Стратегічний артефакт не може регулюватися, виходячи з презумпції доброчесного цивільного обігу.   Чергові покращення й без того бездоганних процедур реєстрації нічого не роблять із ключовою вразливістю:   1. Для протиправної реєстрації російського терміналу зовсім не обов’язково використовувати персональні дані заявника. Для цього підходять будь-які дані, які готовий прийняти співробітник ЦНАП або система автентифікації «Дельта». 2. Ніщо не заважає співробітникам ЦНАП самостійно здійснювати незаконну реєстрацію, використовуючи чужі персональні дані.  3. В Україні існує добре розвинений тіньовий ринок персональних даних, що охоплює всі форми цілеспрямованої крадіжки ідентичності. Ціни досить помірні.   Що буде далі? Далі, скоріш за все, буде як завжди несподівана перереєстрація всіх одразу терміналів.  По-перше, як спроба знешкодити вже внесені в реєстр російські термінали, а по-друге, як спроба спровокувати їхню повторну масову реєстрацію з метою виявлення каналів, які СБУ не спромоглася виявити в попередніх серіях. Спостерігаємо.

"Утром в куплєтє, вєчєром в газєтє"   Минуло лише чотири дні від оприлюднення відомостей про дефекти всепереможної кампанії з блокування терміналів Старлінк, які знаходяться в руках російських військових. Як завжди несподівано і намагаючись не пригортати зайву в даному випадку увагу громадськості молода команда на чолі з Михайлом Фьодоровим заходилася лагодити вади запропонованих  процедур. Неможливо не задатися запитанням, а що, власне, сталося? Для чого робити ще краще те, що і так чудово працювало? Воно ж працювало, га? СБУ періодично звітувала про затриманих негідників, які намагалися зареєструвати російські термінали, причому затримувала їх часто-густо ще до реєстрації, якимось чином дізнавшись про зміст їхнього листування з "російськими кураторами". Такі суттєві зміни в правилах реєстрації самі по собі натякають, що проблема з протиправною реєстрацією має місце, по-перше, і значущий, суттєвий масштаб, по-друге. Отже, проблема має місце. Давайте глянемо, у який спосіб намагаються її вирішити в Міноборони. Нарешті прибрано найкричущу вразливість запроваджених на початку лютого  процедур - можливість для фізичних осіб зареєструвати один термінал без його безпосереднього пред'явлення. З одного місяця до одного року збільшено строк, який має пройти з моменту реєстрації юрособи. Отже, були зафіксовані  спроби реєстрації на свіжезареєстровані компанії, інакше для чого було б це робити, егеж? Про них, до речі, не було жодного переможної реляції. Деякі з новації виглядають як класичні маніпуляції з ліжками в будинку розпусти, що неспроможний досягнути поставлені KPI.   Формулювання "KIT-номер та UTID, і, якщо маєте, Dish ID" означає, що достатньо продемонструвати якийсь термінал, коробку із надрукованими потрібними даними та ці ж дані в смартфоні. Процедура не передбачає безпосередньої перевірки реєстратором які саме облікові дані містить термінал. Тобто чи це той саме термінал, який реєструється. Йому достатньо побачити термінал та застосунок в смартфоні заявника. Чи не є застосунок імітацією, реєстратор так саме не перевіряє. Тобто раніше, фігурально висловлюючись, при реєстрації одного терміналу громадянину України було достатньо сказати "мамою клянуся!". Відтепер треба сказати те саме і показати коробку та щось, схоже на термінал та додаток до нього. Хто пам'ятає численні стартапи ковідних часів, той зрозуміє, про що йде мова. Допуск до реєстрації іноземців означає суттєве розширення кола осіб, які можуть покинути країну одразу після реєстрації. Або заїхати, зареєструвати та негайно виїхати. Зважаючи на практику наявності кількох паспортів, з одного боку, та складнощі із оперативною верифікацією всіх можливих іноземних документів, ризики для агентури зменшуються. Надзвичайно потужний крок - радикальне розширення площі атаки за рахунок відділень Нової та Укрпошти. Стандарти перевірки документів там ще нижчі, а скомпрометувати особу, що відповідає за реєстрацію - простіше й дешевше.👇👇👇

Завдання встановити фактичну ситуацію ☝️☝️☝️☝️з блокуванням несанкціонованого доступу до Starlink на суверенній території України вирішується у два ходи. Спочатку з’ясовується цінова кон’юнктура вже сформованого ринку диверсійно-терористичної діяльності на підконтрольній території. Того самого Coercion-as-a-Service через тіньовий ринок дистанційного примусу. Якщо коротко, розцінки починаються від еквівалента 100 доларів США за найпростіші завдання з невеликим ризиком викриття. Причому така сума, як правило, фігурує лише на початку співпраці неповнолітнього виконавця з російськими замовниками. Зазвичай як початкова сума фігурують 200 або навіть 500 у.о. Потім ми зіставляємо ситуацію на ринку з інформацією про винагороду виконавців, відображеною в тих справах про незаконну реєстрацію терміналів Starlink, які озвучили прокуратура і СБУ. Несподівано в них 200 у.о. — це максимальна суму, цінова стеля. Мінімальна винагорода взагалі формулюється як «на дозу», тобто щось близько 15-20 у.о. Якщо говорити про явно зафіксовані цифри, це 30 доларів США. Російські куратори, готові заплатити тисячу і більше доларів за підпал одного автомобіля, виявляють незрозумілу жадібність, коли йдеться про можливість активувати критично важливу функціональність БПЛА вартістю в десятки тисяч доларів. Серед затриманих і засуджених немає жодного військового або співробітника ЦНАП, хоча вони мають прямий доступ до реєстрації терміналів, а в останньому випадку ще й необмежену можливість використовувати чужі персональні дані. За сукупністю обставин можна припустити, що пред’явлені суспільству вісім випадків незаконної реєстрації не мають стосунку до російських спецслужб. Це результат або малобюджетної провокації, так званих превентивних заходів на кшталт операції «256-ї Кіберштурмової», або взагалі фальсифікації в поєднанні з тиском на підозрюваних. Головне питання, на яке немає відповіді, — це доля терміналів, які росіянам, судячи з усього, вдалося і вдається реєструвати, не привертаючи уваги. Якщо СБУ не здатна виявити канали незаконної реєстрації, чому ФСБ ними не користується, чому немає значної кількості свідчень про використання Starlink російськими військовими? Найбільш імовірними видаються дві версії. Версія №1: ЗС РФ та інші силові структури продовжують використовувати Starlink у зоні бойових дій, але тепер ретельно приховують цей факт, обмежуючись штабами, тиловими підрозділами тощо. Версія №2: ЗС РФ таємно накопичують термінали, які можуть працювати на території України, для розв’язання певних завдань стратегічного характеру. Такими може бути, наприклад, кампанія повітряних ударів по мостах через Дніпро з метою розірвати логістичні ланцюжки, що пов’язують Право- і Лівобережну Україну. Як показав досвід чотирьох років, системи ракетного озброєння ЗС РФ малоефективні проти такої цілі, як мости, навіть великі. За відсутності систем самонаведення характерне КІВ крилатих і балістичних ракет російського виробництва виявляється занадто великим для такої цілі, як міст. ЗСУ показали і довели на практиці, що масовані удари БПЛА можуть розв’язати завдання руйнування мостів. Маючи у своєму розпорядженні термінали Starlink, росіяни можуть відтворити цей досвід, як змогли це зробити наприкінці 2025-го і на початку 2026 року. Такий розвиток подій обіцяє противнику ще один бонус. Масове успішне застосування БПЛА та/або БЕКів зі Starlink, найімовірніше, викличе судомну рефлекторну реакцію Міноборони. Наприклад, негайне обнулення наявних «білих списків» і вимогу повторної реєстрації. Простіше кажучи, блокування всіх терміналів одразу, як це сталося на початку лютого. Це призведе до серйозних проблем зі зв’язком і управлінням ЗСУ, що може бути використано для спроби наступу.

В коментарях до останнього за часом допису Сергія Безкрестнова про російський "Рассвет"  йому спочатку нагадують його заяву від 28 березня: "...але якщо російська федерація спробує використовувати цей зв'язок на фронтах, або ще гірше, застосовуватиме його на ударних БПЛА проти нашої країни, ми швидко закриємо їм цю можливість. Даю слово. Я для себе вже взяв у роботу це завдання". Після цього задають доречне запитання: "Перепрошую, може мені здалось, чи зараз риторика змінилась із "швидко закриємо" до "нічого не зможемо зробити"?" Справа в тому, що в цьому допису він дійсно використовує досить песимістичну оцінку: "Які заходи протидії супутникам «Рассвет» можуть бути з нашого боку. Чи змогла Росія зі своїм науковим і технологічним потенціалом за 4 роки щось зробити зі «Старлінками»?  Не змогла. Тому я думаю, що й ми нічого не зможемо коли супутников буде дуже багато, але деякі підступні задуми у мене є"   Оскільки п. Безкрестнов є членом команди чинного міністра оборони п. Федорова, можна припустити, що різка зміна тональності коментарів поважного (чи не єдиного, до речі) публічного експерта з військових радіотехнологій відображає переоцінку своїх можливостей, яка мала місце всередині Міністерства оборони. Наприкінці березня, після успішного блокування росіянам доступу до Starlink та хвилі захоплених коментарів цієї події в світових ЗМІ, команда Федорова мала відчувати певне піднесення, якщо не ейфорію аж до класичного запаморочення від успіхів. З плином часу через появу все нових неприємних фактів ейфорія мала поступитися місцем більш зваженому погляду на речі, аж до визнання своєї неспроможності впливати на ситуацію. Власне кажучи, повідомлення від 23 червня про бойове застосування росіянами БЕК, керованих за допомогою Starlink, стала найбільш потужним з публічних сигналів такого штибу.   Звертають на себе увагу і зміст, і форма комунікації щодо цього епізоду, а також супровідні обставини. Бескрестнов подає наявність Starlink як достовірний факт, однак запропоноване ним формулювання — "оскільки інших систем управління на далекі відстані у противника немає", — є лише припущенням, причому заснованим на вразливих міркуваннях. Росіяни не перший рік використовують альтернативні радіотехнології, без чого було б неможливим, наприклад, ефективне застосування БПЛА. Деякі з цих технологій Безкрестнов згадує в публікації від 9 травня. Альтернативні технології суттєво поступаються Starlink за своїми характеристиками, але й тільки. Це обмеження, але не повна неможливість. Повідомлення радника міністра містить напрочуд мало подробиць, починаючи з кількості ворожих БЕКів. За два тижні п. Безкрестнов не оприлюднив жодних додаткових відомостей. Зважаючи на давно і добре відомі підходи Михайла Федорова та його команди до такого роду комунікацій, можна припустити, що в цьому випадку перед нами сигнал особливого роду.   Міністерству необхідно ввести в публічний обіг саму можливість того, що росіяни здатні обходити «білі списки». При цьому у Федорова і Ко залишається можливість за потреби оскаржити, скоригувати або навіть узагалі відмовитися від зроблених тверджень, посилаючись на неофіційний характер комунікації Безкрестнова. Можна припустити, що йдеться про інформаційну операцію прикриття неприємного факту. Схоже на те, що Міністерство оборони і команда Михайла Федорова так і не змогли вирішити проблему використання противником терміналів Starlink. Ще в лютому, по гарячих слідах, виходячи з багаторічного досвіду спостереження за тим, як українська держава хронічно провалює навіть тривіальні завдання щодо обігу режимних артефактів, автор зробив висновок про неминучість появи стійких каналів незаконної реєстрації терміналів (допис 1, допис 2, допис 3, допис 4). На сьогоднішній день є достатньо емпіричних даних, аби оцінити результативність запроваджених заходів, зробити висновки та прогнози. 👇👇👇👇

Сергій Бескрестнов аналізує російський «Рассвет» як військово-технічну задачу: скільки супутників потрібно «Бюро 1440», яким може бути їхнє військове застосування, чим відповідати. Розбір добротний — у своїй площині. Але поза увагою, причому хронічно, лишаються два набагато важливіші аспекти проблеми. Російська програма вторинна. Для початку, росіяни й не передбачають створити функціональний аналог Starlink. Обмеження «Рассвета» — пускові, промислові, санкційні — настільки очевидні, що нема сенсу їх перелічувати. Реальна розвилка не «чи з'явиться в Росії свій Starlink», а коли з'явиться китайська система, справді аналогічна Starlink, по-перше, і на яких умовах Росія отримає до неї доступ як користувач, по-друге. Відтворити Starlink Росія не може. Обслуговуватися в китайській суверенній системі — цілком. І ось тут починається те, чого у військово-технічному розборі немає в принципі. Китайський сценарій за ставками важчий за російський: атакувати суверенний китайський інтернет військовими засобами ніхто не ризикне. Однак він набагато керованіший — не зброєю, а правом. З російською системою можна буде сперечатися лише ударом, після того як вона запрацює. З китайською можна сперечатися заздалегідь, уже зараз. Пекін визнає українські кордони, дорожить відносинами з ЄС, чутливий до репутації. Китайські LEO-сервіси — Guowang, Qianfan — проєктуються як повноцінні аналоги Starlink, тобто комерційні сервіси, орієнтовані на глобальний ринок. Це і є важіль. Питання, яке треба ставити перед Китаєм уже зараз, а не після першого термінала на «Шахеді»: його угруповання не обслуговують абонентів над суверенною територією України без згоди Києва. Білі списки, KYC, санкційні умови — оце все. І ось тут — на відміну від SIM-карток, VPN чи фінансових посередників — важіль виявляється незвично міцним. Доставка супутникового сервісу завжди є централізованим актом: оператор підтримує термінал, контролює соту, може відключити в будь-який момент. Сірий ринок здатен рухати «залізо» (Starlink у РФ через треті країни — приклад), але не здатен виробляти послугу проти волі оператора. А оператор — у китайській юрисдикції. Проблема LEO-зв'язку над зоною конфлікту — не технічна. Це чистої води governance: хто ухвалює рішення про ввімкнення, вимкнення, обмеження сервісу в точці ескалації. Starlink це вже показав. Контроль над рішенням у критичній точці важливіший за формальне володіння системою. Ось рівень, на якому цю тему доведеться просувати — і що раніше, то більше простору для маневру. Немає жодних значущих перешкод, щоб вже зараз Україна почала просувати цей порядок денний через органи міжнародної координації. Чим раніше, тим краще. Насамкінець нагадаю дві роботи, де ця проблематика розібрана докладно: Starlink vs. Starshield: Why Coercive Systems Destroy Platform Neutrality Why Civil Control of Dual-Use Connectivity Will Fail in UK Waters

Завдяки "Міндічгейту" (операція "Мідас") прояснилася ймовірна доля ПрАТ "Київстар" у випадку його успішної конфіскації в 2024-25 роках. За прикладом "Сенс-банку" на нього чекало призначення в наглядову раду патріотичних проффесіоналів за переліком, складеним пп. Міндичем, Цукерманом та іншими достойниками. В робочому порядку.

​​"Київстар" скликає річні загальні збори акціонерів на 12 травня. У порядку денному — переобрання членів ради директорів, зокрема Майка Помпео — колишнього директора ЦРУ та держсекретаря США епохи першого президентства Трампа. Помпео знову в стрічці новин — і знову ті самі запитання, які залишились без відповіді рік тому. Навіщо VEON ця людина? Чому він отримує більше, ніж усі інші члени ради разом узяті? Питання, питання...

​​В планах команди Михайла Федорова встановити контроль над акваторією Чорного моря за допомогою різного штибу дронів є щонайменш одне слабке місце. Справа в том, що аналогічні, навіть ідентичні кроки мають можливість робити й росіяни. Від початку надуспішної української програми розвитку морських дронів вона ледь не повністю покладається на Starlink як серце системи управління. За великим рахунком, без Starlink нічого подібного просто не вдалося б створити. Варто було росіянам в 2025 році взяти на озброєння ідею використання Starlink в БПЛА, як буквально за пару місяців вони успішно відтворили успіхі українських військових в цій царині. Лише екстрені заходи у вигляді термінової реєстрації всіх терміналів та відповідних "білих списків" дозволили унеможливити використання ворогом цих можливостей. Бодай масове використання. Одначе будь-які режимні обмеження для Starlink діють лише на території України. Абсолютна більшість акваторії Чорного моря їх позбавлена. Отже, що українські, що російські БЕКи діятимуть в рівних умовах. Аналогічна ситуація була детально проаналізована в опублікованій місяць назад роботі. Чи відбувся її аналіз в Міністерстві оборони й чи розроблено відповідний план дій, наразі невідомо.

В річних результатах Київстар та VEON найбільш цікавою є реакція на них фондового ринку. Одразу після їхнього оприлюднення вартість акцій обох компаній не тільки не зросла, а й помітно впала. Після корекції курс повернувся до попереднього тренду на повільне зменшення. Аби прояснити, як самі компанії тлумачать цю прикру несподіванку, під відповідними дописами в LinkedIn були залишені відповідні запитання. Пішла вже третя доба, але вони залишаються без відповіді. Можна констатувати, що професійні інвестори відмовляються покупати історію про діджітал-трансформацію та потужну диверсифіковану екосистему.

Кінець серпня 2025 року це початок відліку

Початок ☝️☝️☝️ Starlink став тим самим enabler, який зробив можливою якісну трансформацію безпілотних платформ — як повітряних, так і морських. Йдеться не просто про зв’язок, а про інфраструктуру управління, яка перетворює автономну платформу на гнучкий, високоадаптивний інструмент у глобальному масштабі. Це вже не цивільний сервіс у чистому вигляді, а ключовий елемент військової архітектури. І саме тому криза навколо використання Starlink росіянами — це не локальний український сюжет, а сигнал глобального зсуву. LEO-мережі стають частиною військової інфраструктури швидше, ніж держави встигають це осмислити. Постають питання, на які поки що немає готових відповідей: хто має визначати режим доступу? хто має ухвалювати рішення у випадку ескалації? як виглядає суверенітет, якщо стратегічний ресурс управляється приватною компанією та перебуває на навколоземній орбіті? Ситуація з «Ушкуйніком» — це маркер того, що український кейс більше не є унікальним. Те, що відпрацьовується зараз на нашому ТВД, дуже скоро стане проблемою морських держав і країн, безпека яких залежить від контролю безпілотних систем. Ми з колегою детально розібрали цей зсув у черговій статті — як піонерський кейс, що виріс з українського досвіду. У ній ідеться не лише про Starlink, а про ширшу тему: weaponisation цивільних LEO-систем, кризу управління dual-use інфраструктурою та про те, чому звичні моделі регулювання не працюють. Якщо вас цікавить майбутнє «хмар», інфраструктури ШІ, супутникових комунікацій і безпеки мореплавства, наполегливо рекомендую ознайомитися. Український досвід — це не приватна історія. Це перший стрес-тест нової епохи. https://www.academia.edu/164566654/Why_Civil_Control_of_Dual_Use_Connectivity_Will_Fail_in_UK_Waters

Недарма кажуть, що немає нічого практичнішого за добру теорію і що доречна ложка до обіду. 30 грудня побачив світ opus magnum, присвячений викликам, з якими стикається на полях війни в Україні SpaceX/Starlink як перший і поки що єдиний представник цілого класу телекомунікаційних сервісів, заснованих на супутникових угрупованнях на низькій навколоземній орбіті (Low Earth Orbit — LEO). Уже за місяць, із кінця січня, українська держава почала на власному досвіді перевіряти адекватність викладених у статті рекомендацій. Ключовий висновок статті Starlink vs. Starshield: Why Coercive Systems Destroy Platform Neutrality звучить так: гібридні режими управління (англійське governance, на жаль, не має точного відповідника) інфраструктурою подвійного призначення, яка стала незамінною для військових систем, є нестійкими та неадекватними завданню ефективного управління ризиками несанкціонованого використання зловмисними акторами. Звучить надто складно й академічно, правда? Судячи зі статистики завантажень, так вирішили 99% людей, яким вона була адресована. Причина дуже проста: тоді, місяць тому, просто не було завдання, для розв’язання якого ця стаття була написана. Точніше, це завдання не було розпізнане Особами Які Приймають Рішення. Тепер таке завдання постало перед ними, його намагаються вирішити — і не можна сказати, що успішно. Докладний аналіз підходу МО щодо блокування ворожого доступу до Starlink можна знайти тут (у трьох частинах), тож не повторюватимусь. Натомість зверну увагу на подію, яка залишилася непоміченою в тіні кризи довкола використання Starlink у російських БПЛА. Тим часом її значення важко переоцінити. 4 лютого російський Центр безпілотних систем «Ушкуйнік» заявив про створення власних БЕК — безекіпажних катерів. Це той самий центр, який стоїть за ключовими успіхами РФ в цій сфері, включно з дронами на оптоволокні, новими тактичними підходами, використанням mesh-мереж та багатьма іншими розробками. Це не просто «ще один дрон». Це відкриття росіянами нового фронту — тепер на морі. Україна першою продемонструвала, що БЕК у поєднанні зі стійким супутниковим управлінням мають стратегічні можливості. Тепер цей досвід відтворюватиметься та масштабуватиметься супротивником. Оскільки завдяки Starlink російські БЕК отримують стійкий канал зв’язку з глобальним покриттям, ідеться про можливість проєкції сили далеко за межі Чорного моря. Продовження 👇👇👇

Так виглядають умови надання сервісу, якими регулюються відносини із SpaceX більшості користувачів в Україні. Якщо хтось має приклади іншого, надайте, будь ласка, в коментарях. https://starlink.com/legal/documents/DOC-1020-91087-64

Тим, кого цікавить подальша траекторія розвитку Starlink/Starshield та інших інфраструктурних проектів подвійного призначення, включно з питанням про можливість "суверенізації" подібних активів, можу порадити огляд цього питання в цій статті. Це не популярний текст аж на 62 сторінки, але кращого знайти не вдалося. https://www.academia.edu/145664162/Starlink_vs_Starshield_Why_Coercive_Systems_Destroy_Platform_Neutrality

☝️☝️☝️Що робити в цій ситуації? ☝️☝️☝️ Відключення Starlink виглядає реалістичною опцією. Швидше навіть пріоритетною, оскільки другий підхід — обмеження допустимої швидкості переміщення терміналу — миттєво запустить процес чергової гри в кішки-мишки. Виникнуть ті самі проблеми, що й із спробами відстеження SIM-карт. Зона покриття одиничного променя Starlink у середньому набагато більша, ніж у базової станції мобільного зв'язку. Надійно визначити термінал можна тільки за швидкістю його переміщення між плямами. Противник може використовувати криволінійні маршрути, оскільки в такому разі лінійна швидкість на великому масштабі різко знижується. Врешті-решт доведеться просити американців, щоб Starlink перейшов до обслуговування на territory України лише стаціонарних терміналів. Жодних поїздів, жодного використання на ходу, в машині — тільки стаціонарне застосування. Інакше будуть використовувати криволінійні маршрути, щоб знизити лінійну швидкість на макрорівні. Так, при цьому різко зросте витрата палива, скоротиться радіус дії, але це не усуне саму можливість використовувати вельми ефективний засіб управління дроном. На жаль, у будь-якому разі це нічого не вирішує щодо безекіпажних катерів, оскільки там швидкість і так невелика. Отже, у нас є два сценарії. Перший — це обмеження характеру та профілю використання Starlink на території України. У межі — це повна заборона на використання в русі й перехід виключно до стаціонарної моделі обслуговування. Другий сценарій: повна відмова від цивільного Starlink і перехід до моделі, за якої на території України працює тільки Starshield. Що таке Starshield? Це спеціальна пропозиція, точніше — окремий напрямок усередині компанії SpaceX, призначений для державного сектору. В першу чергу — для Міністерства оборони. Воно з'явилося взимку 2022–23 років під впливом уже вельми обширного й місцями болісного для SpaceX українського досвіду. Starshield використовує ту саму інфраструктуру, що й Starlink, але зі своїми ключами шифрування та з окремим режимом управління терміналами. Судячи з непрямих даних, як мінімум частина тих контрактів, які в Україні використовуються для управління безекіпажними катерами у військових цілях, надається й обслуговується саме в рамках Starshield. Наявність Starshield дозволяє реалізувати ідею виключення Starlink таким чином: усе, що українська держава вважає необхідним, переноситься в зону відповідальності Starshield. Після цього на всій території України припиняється надання послуг звичайного Starlink. Усі підключення, що обслуговуються в рамках Starshield, звісно, підпадають під відповідні режимні заходи, що виключають витік терміналів до противника. Це те, що можна зробити в короткостроковій перспективі. Крім цього, є й середньострокова перспектива. Найближчі пару років на ринок, швидше за все, вийдуть одразу кілька конкурентів Starlink — не два-три, а чотири-п'ять, включно з китайськими. В інтересах України — пролобіювати вигідні їй правила роботи на цьому ринку, в першу чергу стосовно надання послуг на території України. Йдеться, по суті, про необхідність участі у виробленні загальних правил, за якими цей ринок житиме. На щастя, це реалістично: ринок перегрітий, туди ломляться без перебільшення десятки гравців. Сьогодні провідні позиції в процесі розвитку ринку займають західні компанії. Китайські гравці, схоже, слідують у кільватері західних країн. Товкотнеча на низьких навколоземних орбітах вимагає тісної координації всіх з усіма. Всі зацікавлені в передбачуваних правилах гри. Ніхто не заперечує проти будь-якого жорсткого регулювання, і поки немає підстав вважати, що хтось саботуватиме його введення. Коротше, завдання виглядає цілком реалістичним. Але займатися ним треба вже зараз.

За останні кілька місяців в еволюції різного роду безпілотних пристроїв як засобу збройної боротьби стався черговий вельми крутий і, на жаль, швидше несподіваний та вкрай несприятливий поворот. Після нетривалих експериментів, що розпочалися в другій половині 2024 року, росіяни почали масово використовувати Starlink як канал управління та передачі відеоданих у своїх найбільш масових БПЛА, таких як "Герань", "Гербера", "Молнія" та інших. Згідно з даними українських військових, йдеться вже про повноцінну інтеграцію Starlink у конструкцію БПЛА — тобто масове та стандартизоване використання як штатної можливості. Чому це несподівано? Варто визнати, що ефект несподіваності тут має суто психологічні причини. Про те, що це можливо, неважко було здогадатися ще в 2022–2023 роках, коли СБУ та ГУР ЗСУ почали успішно використовувати Starlink у своїх безпілотних пристроях. Жодних значущих перешкод для використання його противником не було й тоді. Чому це не сталося раніше, і цю очевидну думку ніхто не додумав — принаймні, не озвучив публічно й не ініціював колективний пошук рішень? Бог весть. Можливо, не хотілося про це думати, оскільки на той момент не було внятної відповіді, що з цим робити. Треба сказати, що використання росіянами Starlink створює потенційно величезну проблему — не лише для України, а й для всього Західного світу, включно зі США. Справа в тому, що коли — підкреслюю, не якщо, а коли — росіяни освоять і аналогічним чином відпрацюють свою самобутню технологію безекіпажних катерів (БЕК), аналогічну українським, у їхніх руках з'явиться важіль величезних розмірів. Очевидно, що так само, як Україна за буквально кілька місяців закошмарила російський військово-морський флот, — те саме може статися з ким завгодно. Включно з ВМС США, чиї транспортні та допоміжні судна так само вразливі й фактично беззахисні перед цілеспрямованими атаками такого роду. При цьому найгіршим варіантом стане не просто індустріалізація, а комерціалізація даної технології. Наприклад, коли готовий БЕК без самого Starlink почнуть масово виробляти та продавати, скажімо, китайці, на відкритому ринку. Тобто коли з'явиться такий собі набір «зроби сам», у якому під виглядом чогось цивільного пропонується, по суті, засіб ураження стратегічного характеру. Купити Starlink на відкритому ринку й посадити в уже підготовлені роз'єми — пара пустяків. Тоді активними та мотивованими користувачами такої технології стануть різного роду проксі та всілякі недержавні актори по всьому світу, включно з латиноамериканськими наркокартелями, ХАМАС, піратами Південно-Східної Азії, хуситами й біс знає ким ще. "И жучок, и паучок, и медведица" — всі захочуть обзавестися власним флотом безекіпажних катерів, щоб показати кузькіну мать кому треба. За такого сценарію те, що відбувається зараз з російським ВМФ, може стати реалістичним сценарієм для всіх одразу. 👇👇👇

Наочна ілюстрація небезпеки "зоряних війн" у вигляді т.зв. кінетичних атак на супутники, особливо на низьких навоколоземних орбітах. Поява великої кількості уламків створює ризик лавиноподібної реакції.