Данило Гетманцев

Після складної ночі, гучний ранок у Києві. Бережіть себе. Дай Боже миру нашій землі🕊️

Чорна вдова на радіокеруванні. Рекомендовано для хлопчиків після 18;).

Виглядає так, що трактористи зароблять більше за юристів. Тому освоювати професію треба заздалегідь.

У I півріччі 2026 року в Україну надійшло 3,684 млрд дол. приватних переказів – на 273 млн дол., або 6,9%, менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Роком раніше падіння було майже втричі більшим – 19,5%. Тобто перекази продовжують скорочуватися, хоча вже не так різко. Проте важливо звернути увагу не лише загальну суму, а й те, за рахунок чого вона змінюється: 🔹Надходження від оплати праці українців, які тимчасово працюють за кордоном, скоротилися на 21,3%. 🔹Водночас приватні трансферти – гроші та інша допомога сімʼям з-за кордону – зросли на 13,3% і тепер становлять трохи більше половини всіх приватних переказів. Тобто, ця динаміка може означати, що українці за кордоном продовжують підтримувати своїх близьких в Україні, але коштів, пов’язаних саме з тимчасовими заробітками, надходить дедалі менше. Крім того змінюється і спосіб надходження грошей. Обсяг переказів через банки, міжнародні платіжні системи та поштові відділення майже не змінився. Натомість неформальні надходження, зокрема готівкою, скоротилися на 17,6%. У результаті частка офіційних каналів зросла до 66,2% – не через збільшення офіційних переказів, а через скорочення неформальних. Серед можливих причин такої динаміки може бути зменшення сезонної трудової міграції та возз’єднання частини сімей за кордоном. Якщо людина їде не на кілька місяців на заробітки, а облаштовується в іншій країні разом з сімʼєю, більша частина її доходів там і залишається. І саме тут бачимо значно серйознішу проблему, ніж скорочення самих переказів. Ми ризикуємо далі втрачати людей. Тому питання не в тому, як збільшити перекази з-за кордону. Питання в тому, як створити такі умови, за яких українці захочуть жити, працювати й будувати майбутнє тут, у своїй країні. І це має бути одним із наших пріоритетних завдань.

Оборона країни та забезпечення наших військових усім необхідним – безумовний пріоритет. І все, що сьогодні потрібне на фронті та підприємствам ОПК, має потрапляти до них у найкоротші строки, без зайвих податкових і митних бар’єрів.

Масштаб виклику величезний. За останньою комплексною оцінкою RDNA5, підготовленою Світовим банком спільно з Урядом України, Єврокомісією та ООН, прямі збитки України внаслідок повномасштабної війни вже перевищили 195 млрд дол., а довгострокові соціально-економічні втрати становлять майже 667 млрд дол. Загальні потреби у відновленні, за підсумками 2022-2025 років, оцінюються у 587,7 млрд дол. 🔸Найбільше коштів на відновлення потребують саме регіони, які найбільше постраждали від російської агресії: Донеччина — 109,4 млрд дол., Харківщина — 73,5 млрд дол., Запоріжжя — 61,7 млрд дол. Значними є потреби Київщини — 38,9 млрд дол., Херсонщини — 38 млрд дол., Луганщини — 32,9 млрд дол. та Дніпропетровщини — 27,1 млрд дол. І йдеться не лише про відбудову після руйнувань. Обстріли підприємств, портів та енергетики, проблеми з логістикою, втрата виробничих потужностей і робочих місць щодня погіршують економічні можливості цих регіонів. Попереду на нас чекає величезна робота з відновлення постраждалих регіонів. Але багато що треба робити вже зараз. Важливо, щоб підтримка прифронтових територій не складалася з окремих ситуативних рішень – тут потрібна комплексна державна політика, яка дасть можливість людям залишатися, а бізнесу – працювати, відновлюватися та зберігати робочі місця. Водночас вже є конкретні кроки нового Уряду в цьому напрямі. 🔹 2,3 млрд грн спрямовано на підтримку прифронтових громад — кошти отримають обласні бюджети та 179 територіальних громад. Це, зокрема, ресурс для забезпечення роботи освітян, медиків і соціальних працівників. Окремо понад 36 млн грн передбачено Запорізькій області на зарплати працівникам, які продовжують працювати на територіях активних бойових дій. 🔹 19 банкам надано державні гарантії на портфельній основі на суму до 20,8 млрд грн для розширення кредитування мікро-, малого та середнього бізнесу, зокрема аграріїв. 🔹 Перед цим було спрощено доступ до програми «5-7-9%», що особливо важливо для агросектору на тлі обстрілів портів, логістичних проблем та дефіциту обігових коштів. Прем’єр-міністр Сергій Корецький також представив на засіданні Ради коаліції проєкт Програми діяльності Уряду, де серед пріоритетів – оборона і стійкість держави, підтримка людей та бізнесу. Документ ще має бути допрацьований і представлений Верховній Раді. Окремі рішення важливі й потрібні вже сьогодні, але масштаби втрат вимагають комплексної підтримки – з чіткими механізмами відновлення, підтримки бізнесу, збереження робочих місць та базових послуг для людей. Чекаємо від Уряду системного продовження цієї роботи.

Кожен із нас мріє, щоб рідні були поруч, а вдома знову лунав сміх тих, хто вимушено поїхав. Але щоб люди поверталися, одного лише поклику серця замало – потрібні безпека, гідна робота і впевненість у завтрашньому дні. 🔹Що формує це рішення сьогодні і яку підтримку має надати держава, аби повернення стало реальністю – у моїй колонці за посиланням: https://biz.nv.ua/ukr/experts/povernennya-ukrajinciv-golovni-tendenciji-ta-visnovki-gradus-research-2026-50632223.html

Аналітика WayForPay, опублікована в RAU, фіксує зростання середнього чека онлайн-покупки у першому півріччі 2026 року порівняно з аналогічним періодом торік. Схожу тенденцію бачимо і в даних НБУ: у I кв. 2026 року середня сума однієї карткової оплати товарів і послуг в інтернеті становила 654 грн проти 580 грн роком раніше — майже на 13% більше. При цьому загальна сума безготівкових карткових операцій у І кв. 2026 року збільшилася на 14,8%, тоді як їхня кількість — лише на 5,9%. Тобто зростають не стільки обсяги покупок, скільки суми, які українці залишають за одну покупку. І одна з очевидних причин — здорожчання товарів та послуг на тлі інфляції. Частково на середній чек можуть впливати зміна структури покупок, курсовий фактор та інші причини. Але факт залишається фактом: за звичний набір товарів людям доводиться платити більше. І це те, чого статистика не передає. За кожним таким відсотком — щоденні витрати українських сімей. Продукти, одяг, ліки, товари для дітей, звичайні побутові речі. Коли вони дорожчають, наші люди змушені віддавати дедалі більшу частину своїх доходів просто на те, щоб зберегти звичний рівень споживання. Саме тому, як вже неодноразово наголошував,– доходи людей не можуть відставати від зростання вартості життя. Маємо не лише говорити про інфляцію у звітах, а й опікуватися підвищенням заробітних плат, справедливою індексацією пенсій та переглядом соціальних стандартів. Прожитковий мінімум має відповідати реальним потребам людини, а не залишатися суто розрахунковою величиною, відірваною від цін у магазинах та аптеках.

Ми маємо останню можливість запустити реформу підтримки сімей з дітьми з інвалідністю та осіб з інвалідністю з дитинства вже з 2027 року. Для цього законопроєкт № 14191 має бути ухвалений найближчим часом. Комітет доопрацював документ і рекомендував його до ухвалення. У разі позитивного голосування ми домовилися з Мінфіном врахувати необхідне фінансування у проєкті бюджету на 2027 рік, щоб програма могла запрацювати вже наступного року. Якщо ж законопроєкт знову не отримає підтримки у другому читанні, його буде відхилено, а весь законодавчий процес доведеться починати спочатку. Це не просто втрата часу – є реальний ризик втратити саму реформу, а разом із нею відкласти фінансову підтримку та соціальні послуги, на які чекають діти з інвалідністю та їхні сім’ї. Тому закликаю колег у Верховній Раді відкласти політичні суперечки та врешті зробити те, чого від нас чекають понад 160 тисяч сімей в Україні, – підтримати законопроєкт і дати цій реформі можливість запрацювати.

Підтримую петицію щодо законопроєкту № 15057 та закликаю долучитися до її підписання. Коли йдеться про дітей з інвалідністю, держава повинна виходити насамперед з їхніх потреб. І ці потреби не залежать від того, чи був батько мобілізований до виникнення відповідних обставин, чи після. Дитині однаково потрібні турбота, допомога та участь обох батьків у її житті. Аргумент про загрозу масового звільнення військовослужбовців також не знаходить підтвердження. За інформацією Міністерства оборони, йдеться орієнтовно про дві тисячі батьків на всю армію. Тому дискусія навколо законопроєкту – не про масове звільнення, а про можливість для сімей, які виховують дітей з інвалідністю, отримати необхідну підтримку та допомогу у надзвичайно складних життєвих обставинах. Саме тому законопроєкт № 15057 заслуговує на підтримку, а позиція щодо нього — на конструктивний перегляд. https://petition.kmu.gov.ua/petitions/10608

Сьогодні разом із міністрами представив проєкт Програми діяльності Уряду на засіданні Ради коаліції. Це комплексний документ із визначеними пріоритетами та чіткими завданнями, якими Уряд керуватиметься у своїй роботі. Ключові завдання — посилення оборони та стійкості держави, зміцнення, підтримка людей, бізнесу та прискорення європейської інтеграції. Принципи роботи Уряду — ефективність, швидкість ухвалення рішень і відповідальність за результат. Уряд в цілому та кожен міністр мають конкретні завдання і буде відповідати за їх виконання перед парламентом та суспільством. У процесі підготовки документа були опрацьовані пропозиції депутатів. Зараз ми врахуємо коментарі, озвучені на засіданні Ради коаліції, та допрацюємо фінальну версію. Потім затвердимо її на засіданні Уряду і представимо на розгляд Верховній Раді. Уряд і парламент мають діяти спільно заради стійкості країни та посилення наших позицій за всіма напрямками. Дякую керівникам комітетів, депутатам за конструктивний діалог, чесний обмін думками і слушні пропозиції. Виклики перед країною великі, тому й наша відповідь має бути конкретною. Працюємо разом заради спільного результату.

Щойно завершили Раду коаліції, на якій заслухали проект Програми дій Уряду, який незабаром очікуємо у Верховній Раді на затвердження. Програма амбіційна і передбачає надважливі кроки для нашої стійкості і подальшого розвитку. Очікуємо на внесення до ВР.

Радив би Bloomberg, перед тим як розповсюджувати сенсації-розслідування від Андрія Пишного, почитати закон про НБУ, де чітко визначені вимоги до Голови НБУ, яким я не відповідаю, а шляхом Андрія Григоровича йти не хочу. І трошки більше уваги приділити не звʼязкам чинного голови НБУ з МВФ, а з Василем Веселим та Сенс Банком, що завдає прямої шкоди репутації інституції для становлення незалежності, якої я особисто дуже доклався. https://finance.liga.net/ua/bank/news/zelenskyy-nezadovolenyy-holovoiu-nbu-pyshnym-cherez-yoho-zviazky-z-mvf-bloomberg

Якщо Ви раптом хвилювались з приводу того, а що там із Сенс Банком, то не хвилюйтесь — все ок. Зарплати, доплати — на найвищому рівні. По фінмону також усе в порядку. Це ж, звісно, не громадяни чи бізнес. Це для них — закони і ліміти. А для веселих друзів Андрія Григоровича — все інше.

Продовжую розбирати проблеми чинної пенсійної системи, які маємо виправити під час пенсійної реформи. Одна з ключових – несправедливість у розрахунку пенсій для людей, які мали однаковий стаж і сплачували однакові внески. Уявімо двох колег. Обидва пропрацювали 35 років, отримували однакову зарплату та сплачували однакові страхові внески. Але один вийшов на пенсію у 2023 році, а інший – у 2026-му. У результаті їхні пенсії можуть суттєво відрізнятися. І справа не у пільгах чи спеціальних пенсіях. Причина – у формулі розрахунку. Для призначення пенсії враховується показник середньої зарплати в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією. Оскільки номінальна середня зарплата зростає, люди, які виходять на пенсію пізніше, отримують для розрахунку вищу базу. ❗️У результаті сьогодні фактично існує сім різних розрахункових баз, а пенсії людей з однаковим стажем та однаковими внесками можуть відрізнятися майже на 75%. І цей розрив із роками лише збільшується. Цю несправедливість необхідно усунути під час пенсійної реформи. Одним із можливих механізмів може стати перехід до системи пенсійних балів, одиниць чи часток. За кожен місяць роботи людина накопичуватиме їх відповідно до сплачених внесків, а під час призначення та перерахунку пенсії застосовуватиметься єдина актуальна вартість такої одиниці. А це означатиме, що однаковий стаж та однакові внески дорівнюватимуть однаковій пенсії незалежно від року виходу на пенсію. Переконаний: рівні правила для всіх, незалежно від року виходу на пенсію, мають бути одним із ключових завдань майбутньої пенсійної реформи.

Ми багато говоримо про підтримку ветеранів, але ці слова мають нарешті перетворюватися на конкретні рішення, які відповідають їхнім реальним потребам. Одна з них – можливість придбати автомобіль, особливо для ветеранів з інвалідністю. Саме тому пропоную запровадити бюджетну програму, за якою ветерани з інвалідністю зможуть отримати 120 тис. грн на придбання автомобіля. Без обмежень щодо моделі чи класу авто – держава надає кошти, а людина сама обирає те, що їй потрібно. Розраховую на підтримку колег, щоб програма запрацювала якомога скоріше – вже цього року.

З Днем молоді! Молодість - це у першу чергу, про енергію творити, про сміливість брати на себе відповідальність і братися за справи, від яких інші відмовляються зі словами "це неможливо". Сьогодні на вашу долю випали виклики, яких не знало жодне сучасне покоління. Війна змушує передчасно дорослішати, приймати важкі рішення та будувати плани в умовах цілковитої невизначеності. Але попри всі випробування, ви тримаєте фронт, волонтерите, засновуєте бізнеси, рухаєте економіку і змінюєте країну прямо зараз, у найважчі часи нашої історії. Ваша стійкість - це те, що дає впевненість у завтрашньому дні. Бажаю вам зберегти цей внутрішній вогонь. Будьте вибагливими до себе, амбітними у своїх цілях і не бійтеся складних завдань. Саме ваша енергія та знання стануть основою для масштабної відбудови, щоб після настання миру створити сильну, потужну та сучасну державу, у якій кожен почуватиметься впевнено і де буде добре жити всім. Дякую за вашу працю, віру та силу. Бережіть себе, тримаймося разом і віримо в Україну.

Про підтримку бізнесу під час війни, соціальні ініціативи для ветеранів і сімей з дітьми з інвалідністю, роботу БЕБ та впровадження єАкцизу, а також вибори та перспективи миру — дивіться у відео: https://youtu.be/2wvj1fvD-Ck?si=2wKVweK3CqSFVPdz

Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу та в цілому законопроєкти № 15463-1 та 15464-1 про внесення змін до Податкового та Митного кодексів щодо звільнення від оподаткування окремих товарів для потреб сил безпеки і оборони, а саме: 1) звільнити від оподаткування ввізним митом та ПДВ імпорт складових для виробництва оборонних товарів, які постачаються для потреб сил безпеки і оборони незалежно від джерел їх фінансування (у тому числі за кошти іноземних держав та їх органів); 2) звільнити від оподаткування ввізним митом, ПДВ та акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України квадроциклів та мотовсюдиходів, які постачаються для потреб сил безпеки і оборони.