Глобальна мережа журналістів-розслідувачів

​​Історії місяця з України 🪖 Як Білорусь розбудовує військову інфраструктуру «Схеми» разом із Білоруською службою «Радіо Свобода» проаналізували супутникові знімки та відкриті джерела і створили інтерактивну мапу зі 150 об’єктами військової інфраструктури на території Білорусі. Серед них — авіабази та аеродроми, склади боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів, місця дислокації військових частин, навчальні центри та полігони, прикордонні загони, а також закинуті радянські бази, які, за твердженням журналістів, режим Лукашенка та російське командування можуть у швидко розконсервувати. ***  ⛓️ Тортури у штурмовому полку Журналістка Анна Калюжна зібрала свідчення кількох десятків військових та їхніх родичів, а також проаналізувала аудіозаписи, фото, відео й службові документи, щоб довести порушення прав військовослужбовців в окремому підрозділі. Свідки розповідали про побиття, погрози розстрілом, утримання у «ямах» та інші покарання за непокору чи самовільне залишення позицій. Командування полку заперечило низку звинувачень, але підтвердило побиття прив’язаних до дерева військових. За словами командування, після внутрішнього розслідування причетних відсторонили та передали Військовій службі правопорядку. 📹 Відеоверсія розслідування. *** 🧩 Хто конструював польсько-український конфлікт Texty.org.ua проаналізували відкриті джерела та архівні документи, щоб простежити, як протягом 2000–2013 років тему Волинської трагедії поступово перетворювали з предмета історичної дискусії на інструмент політичного впливу. Журналісти показали на схемі мережу польських, українських і російських діячів та організацій, діяльність яких могла сприяти політизації Волинської трагедії й загостренню польсько-українських суперечок. *** 💸 Черкаси корупційні Bihus.Info, грунтуючись на низці розслідувань черкаського «18000», зняли програму про те, хто й через які нормативні лазівки забудовує в Черкасах узбережжя Дніпра, сосновий ліс та історичний центр міста, і як безоплатні ділянки для ветеранів опиняються у власності компаній, ймовірно пов’язаних із представниками місцевої влади.  Це другий після Ужгорода випуск нового формату — розслідувального тревел-блогу Bihus.Info, у якому журналісти відвідують різні регіони й розповідають про місцеві корупційні схеми. ***  🕵️ Таємне життя експрезидента-втікача Розслідування про те, де і як живе експрезидент України та його родина, «Телебачення Торонто» розпочало з пошуку цифрових слідів його охоронців, що втекли разом із ним у 2014. Проаналізувавши інформацію про перельоти цих людей та їхніх постійних попутників, журналісти назвали ймовірні нові імена самого експрезидента та його найближчого оточення. За допомогою даних із соцмереж, супутникових знімків, кадастрів, витоків із різноманітних російських реєстрів, телефонних додатків та оголошень про продаж нерухомості репортери повідомили ймовірні адреси та маршрути родини, а також знайшли бізнеси, елітну нерухомість та активи, що можуть належати експрезидентові та його родині. Відео набрало майже 1,5 мільйона переглядів, коли YouTube видалив його через скаргу російського агентства нерухомості. Редакція подала апеляцію і опублікувала відео на Facebook.

​​Три інструменти, які допоможуть документувати й розслідувати удари по цивільних 🧰 Open Source Munitions Portal (OSMP) — відкрита візуальна база зображень боєприпасів та їхніх уламків. Вона допомагає попередньо визначити тип ракети, бомби, снаряда чи іншого боєприпасу за фрагментами, що залишилися після удару. Шукати можна за місцем виявлення, типом і моделлю боєприпасу, калібром, кольором, мовою маркування та іншими візуальними ознаками. До багатьох зображень додано пояснення експертів і посилання на пов’язані дослідження та задокументовані випадки шкоди цивільним. 🧰 Airwars — відкрита база задокументованих випадків загибелі та поранення цивільних унаслідок воєнних дій. Команда проєкту збирає й зіставляє повідомлення з відкритих джерел щодо кожного інциденту. У картці події можуть бути зазначені дата й місце удару, кількість загиблих та поранених, імена постраждалих, сторона, якій приписують атаку, фотографії, відео та посилання на використані джерела. Коли це можливо, дослідники також позначають місце події та рівень точності координат. Airwars допомагає знаходити інформацію про конкретні удари, зіставляти свідчення з різних джерел, перевіряти офіційні заяви та аналізувати масштаби й закономірності шкоди цивільним. 🧰 CAT-UXO — відкрита база даних вибухонебезпечних предметів, орієнтована на обмін інформацією між фахівцями зі знешкодження боєприпасів. Тут ви можете знайти фотографії та довідкову інформацію про міни, касетні суббоєприпаси, гранати, авіабомби, ракети, артилерійські й мінометні боєприпаси, підривачі та саморобні вибухові пристрої з різних країн світу. Базою можна скористатися, щоб попередньо визначити тип або модель боєприпасу за його формою, розміром, кольором, маркуванням та іншими зовнішніми ознаками. 📕 Посилання на ці інструменти та детальні інструкції, як ними користуватися, — на GIJN українською.

​​Як працювати на фрилансі так, щоб не лише виживати, а й розвиватися? Про це в межах #GIJNAcademy розповідає журналіст Нітін Кока, який уже 10 років працює як позаштатний репортер-розслідувач. Ось що він радить: 🔸 Пам’ятайте: фриланс у журналістиці — це не лише про написання матеріалів, а й про ведення бізнесу. Треба вміти планувати час, бюджет і робочі процеси. 🔸 Дбайте про самопросування — через соцмережі, нетворкінг або прямі контакти з редакторами. Тоді буде легше переконати редакцію взяти вашу історію. 🔸 Будьте готові до нестабільності: у фрилансерів бувають і дуже завантажені місяці, і періоди затишшя. Час без замовлень можна використати для навчання, здобуття нових навичок і корисних знайомств. 🔸 Не бійтеся іноді ризикувати — самостійно профінансована поїздка може дати вам досвід, ідеї, контакти й публікації, які згодом працюватимуть на вашу репутацію. 🔸 Якщо подаєте заявку на грант, розкажіть, на що саме плануєте витратити грантові кошти, і чому без них ваше розслідування буде складніше провести. 🔸 Не бійтеся просити в редакторів листи підтримки для грантових заявок — це може суттєво збільшити ваші шанси отримати фінансування. 🔸 Якщо ви отримали грант, це не означає, що редакція може не платити за публікацію: грант покриває репортажну роботу, а не гонорар за готовий матеріал. 🔸 Не працюйте в ізоляції — шукайте партнерів серед редакцій, розслідувальних ЗМІ та інших фрилансерів, особливо якщо ваші теми актуальні також в інших країнах. 🎥 Дивіться відео повністю (8 хвилин). #GJINAcademy

​​📢 Якою має бути Українська конференція журналістів-розслідувачів у 2026 році? Наші партнери — Інститут розвитку регіональної преси — готуються провести вісімнадцяту конференцію #UIJC26 10–12 вересня у Києві та закликають журналістів надсилати свої пропозиції. Організатори хочуть дізнатися: ❓ які теми сьогодні найбільше цікавлять журналістів-розслідувачів; ❓ які інструменти потрібні їм у щоденній роботі; ❓ з якими викликами стикаються українські розслідувачі; ❓ які навички вони хотіли б розвивати. В ІРРП зазначають: відповіді журналістів допоможуть розробити програму, яка відповідатиме реальним потребам спільноти та поєднуватиме обмін досвідом, практичне навчання й професійну взаємодію. 📍 Поділіться своїми ідеями. ⌛ Реєструйтеся до 25 серпня тут.

​​Актуально: Посібник GIJN із розслідування екстремальної спеки. Екстремальна спека щороку спричиняє близько півмільйона смертей у світі, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я. Експерти припускають, що ця цифра — занижена, і кількість летальних випадків різко зростатиме, оскільки зміна клімату призводить до сильніших і триваліших теплових хвиль. Вони впливають не лише на здоров’я людей, а й на транспорт, медицину, сільське господарство, економіку та повсякденне життя. У посібнику GIJN ви знайдете ідеї, методологію та джерела даних, які допоможуть проаналізувати: 🚑 як спека впливає на здоров’я людей, і наскільки готова до неї медична система; 🤰 вплив високих температур на людей, які працюють просто неба, жінок, дітей, малозабезпечених та інші групи населення; 🚜 як спека шкодить врожаям, тваринництву, рибальству та людям, чиї доходи від них залежать; 🚎 яким чином високі температури впливають на транспорт та іншу інфраструктуру і як до цього готується місцева влада; 🥵 що спека змінює в інших сферах життя — від спорту й туризму до біорізноманіття. 📕 Читайте посібник GIJN. Поки він доступний лише англійською. Якщо тема вам цікава, але потрібен переклад українською, поставте ❤️ цьому допису.

​​Можливості для журналістів та медіа 🔺 Онлайн-курс «Цифрові загрози в епоху ШІ» — GIJN ⌛ Дедлайн: 7 серпня 📍 Старт навчання: 5 жовтня 🌐 Формат: онлайн, шість тижнів 🇬🇧 Мова курсу: англійська Заняття відбуватимуться двічі на тиждень — щопонеділка та щочетверга. Безкоштовний курс для журналістів-розслідувачів, репортерів і редакторів, які хочуть розібратися в інфраструктурі інтернету, навчитися виявляти й розслідувати цифрові загрози: дезінформацію, тролінг, шкідливе програмне забезпечення, шпигунські програми та інші цифрові атаки. *** 🐖 Гранти на транскордонні розслідування про добробут тварин у харчовій індустрії — Journalismfund Europe ⌛ Дедлайн: 27 серпня Програма підтримує транскордонні розслідування щодо умов утримання сільськогосподарських тварин на виробництвах м’яса, риби, яєць та інших продуктів тваринного походження в Європі та за її межами. У фокусі — добробут тварин на фермах і в промисловому рибництві, прозорість ланцюжків постачання, регулювання галузі, а також зв’язок між умовами утримання тварин, здоров’ям людей, довкіллям і продовольчою безпекою. Подавати заявки на грант можуть команди щонайменше з двох професійних журналістів або медіа з різних країн. Розслідування має вийти щонайменше у двох медіа з різних країн, зокрема в одному європейському. *** 📈 «Акселератор трансформацій» — International Press Institute (IPI) ⌛ Дедлайн: 9 вересня Програма буде корисна редакціям, які працюють над цифровою трансформацією, розвитком продуктів, стратегією, аудитом, диверсифікацією доходів або відповідальним використанням технологій. Учасники отримають: ▪️ до 25 000 євро на реалізацію проєкту; ▪️ вісім місяців онлайн та офлайн навчання й менторської підтримки; ▪️ оцінку потреб редакції та індивідуальні консультації; ▪️ підтримку в роботі з аудиторією, доходами, продуктами й технологіями; ▪️ доступ до мережі IPI. *** 🔎 Гранти на розслідування в сфері прозорості й підзвітності управління — Pulitzer Center Штатні та незалежні журналісти з усього світу можуть отримати фінансування на розслідування про корупцію, зловживання владою, непрозорі фінансові схеми, ланцюги постачання, а також про системи, організації й людей, які підривають демократію та підзвітність інституцій. Пріоритет надають транскордонним і колаборативним проєктам, журналістиці даних та міждисциплінарним підходам. Подати заявку можна будь-коли. Зазвичай відповідь надходить протягом 1–2 тижнів.

​​Aleph Pro: покрокова інструкція до оновленої платформи OCCRP У вас може бути все: документи, таблиці, витоки, відповіді на запити, десятки імен і сотні компаній. Але поки ви не бачите зв’язків між ними — це не історія, а просто купа файлів. Саме тут журналістам стане в пригоді Aleph Pro — оновлена в грудні 2025 року версія дата-платформи OCCRP Aleph. 1️⃣ По-перше, Aleph Pro — це велике сховище даних для розслідувачів. У ньому є близько 250 наборів даних із понад 180 країн, з особливою увагою до країн колишнього СРСР: публічна інформація, записи з реєстрів, витоки та інші масиви даних, корисні для пошуку зв’язків між людьми й компаніями. 2️⃣ По-друге, журналісти можуть завантажувати на платформу власні документи — наприклад, дані з витоків, відкритих джерел, публічну інформацію або відповіді на запити — і зіставляти їх із даними, які вже є в Aleph Pro. Усе конфіденційно: ваші файли не будуть доступні іншим користувачам.  3️⃣ По-третє, Aleph Pro може обробляти та шукати документи різними мовами й підтримує оптичне розпізнавання символів (OCR), що дозволяє здійснювати повноцінний текстовий пошук у відсканованих зображеннях і файлах PDF. 4️⃣ Також платформа має функцію перехресного пошуку: журналісти можуть шукати імена, компанії, адреси чи інші зачіпки зі своїх документів в інших наборах даних, і знаходити зв’язки, які інакше було б складно помітити. 5️⃣ Серед додаткових функцій — можливість створювати схеми з об’єктів у наборі даних, що дозволяє швидко візуалізувати зв’язки між фізичними особами, компаніями, активами та іншими елементами. 6️⃣ Інтерфейс Aleph Pro доступний шістьма мовами: англійською, арабською, іспанською, німецькою, російською та французькою. Для транскордонних розслідувань система може транслітерувати пошукові запити між різними мовами — наприклад, надаючи результати з кириличним написанням «Путин», якщо пошуковий запит був «Putin». 📕 Як користуватися Aleph Pro — читайте українською на GIJN.

​​Як переконатися, що зображення — справжнє? Розповідає журналіст і співзасновник платформи для цифрових розслідувачів Indicator Крейг Сільверман у своєму відеоуроці для #GJINAcademy. Його головна порада проста: не шукайте «чарівний детектор», який дасть готову відповідь. Працює не один інструмент, а послідовна перевірка — аналіз фотографії, починаючи з її походження до метаданих і найдрібніших деталей у кадрі. Алгоритм перевірки зображення, який пропонує Сільверман 👇  🔸 Починайте не з аналізу зображення, а з історії його походження. Ви маєте відповісти на такі питання: хто зробив фото, де його вперше опублікували, коли, за яких обставин. Це критично, адже навіть справжнє фото може вводити в оману, якщо йому приписати інший контекст. Найкращий спосіб це зробити — запустити зворотний пошук за зображенням. Це базовий крок, який допомагає побачити, де фото вже публікували раніше, коли воно вперше з’явилося онлайн, і чи не є воно старим знімком, який намагаються зв’язати з нещодавніми подіями. Для зворотного пошуку Сільверман радить такі інструменти: Google Lens, TinEye, Yandex і Bing.  ❗ Щоб не верифікувати картинку в кожному сервісі окремо, Сільверман рекомендує встановити розширення InVID для Chrome: воно дозволяє перевіряти фото всіма цими інструментами прямо з меню зображення. 🔸 Проведіть ретельний візуальний аналіз зображення. Роздивіться кадр так, ніби це місце злочину: вивіски, дорожні знаки, номери телефонів, поштові індекси чи адреси сайтів на банерах, будівлі, публічні особи, одяг, логотипи, тіні, освітлення, час доби. Можна також вирізати окремий фрагмент зображення й пошукати його за допомогою зворотного пошуку. Іноді саме дрібний елемент допомагає встановити джерело зображення. Якщо підозрюєте ШІ-генерацію, шукайте артефакти: зайві пальці, дивні об’єкти на тлі, нелогічну перспективу, елементи, які суперечать законам фізики. 📕 Детальніше про те, як виявляти ШІ-контент — у посібнику Хенка ван Есса (українською). 🔸 Якщо є оригінальний файл — перевірте метадані. Вони можуть розповісти, яким пристроєм зробили фото, коли це сталося, а іноді — навіть надати координати місця зйомки. Можна використати спеціальні інструменти для аналізу метаданих або той самий InVID. ❗ Важливий нюанс: майже всі соцмережі видаляють метадані під час завантаження фото. 🔸 Працюйте не лише з копією, а й з оригіналом. Якщо ви встановили, хто зробив фото, попросіть його надіслати оригінал, а ще краще — кілька інших знімків із тієї самої події. Таким чином, ви отримуєте не просто файл, а можливість визначити часову послідовність, умови зйомки й метадані. ❗ Якщо людина каже, що надіслала оригінал, а у файлі немає метаданих, це — тривожний сигнал.  🔸 Інструменти для ШІ-аналізу використовуйте як помічників, а не як суддів. Правильний підхід — комбінувати різні тести, запитання й методи перевірки, а не чекати, що одна кнопка винесе остаточний вердикт. 🎥 Дивіться відео повністю (8 хвилин). #GJINAcademy

​​13 подкастів про розслідування та журналістику даних Деякі професійні поради краще слухати, ніж читати. Надто, коли хочеться трохи розвантажитися й підтягнути англійську (чи іншу іноземну!). Редактори GIJN зібрали для вас добірку подкастів, у яких журналісти-розслідувачі з усього світу розповідають про залаштунки своєї роботи. Ось лише деякі з них: 🎧 The Backstory Американське видання Type Investigations описує нещодавно опубліковані викриття та методологію своєї роботи: зокрема, як виникла тема, які труднощі долали журналісти та що зрештою допомогло їм успішно завершити розслідування. Теми останніх випусків — кумівство під час призначення суддів у Нью-Йорку, роль лікарень у «медичних депортаціях» за президентства Трампа та невдачі офіційного слідства в розслідуванні вбивств, скоєних поліцейськими в Мілуокі. 🎧 The Tip Off Від автомобільних перегонів, грюкання дверима, терористичних угруповань і таємних зустрічей у тьмяно освітлених барах — до протистояння з авторитарними режимами. У 2017–2023 роках журналістка-розслідувачка Мейв Маккленаган записала серію інтерв’ю з репортерами й редакторами про те, як вони працювали над своїми найгучнішими розслідуваннями. 🎧 IJ4EU Confidential Подкаст Investigative Journalism for Europe відкриває слухачам залаштунки низки найамбітніших транскордонних журналістських розслідувань у Європі. Автори не романтизують професію, а показують її складність в усіх вимірах: від формування міжнародної команди й розподілу ролей — до особливостей роботи в різних правових системах, культурах і професійних середовищах. Спікери обговорюють стратегії безпеки, розробку джерел, етичні дилеми та емоційний тягар, який часто супроводжує складні розслідування. 🎧 Backlight Від журналістських нагород до репортажів під прикриттям і навіть прямих етерів з Глобальної конференції журналістів-розслідувачів — подкасти Lighthouse Reports містять інтерв'ю з авторами найгучніших розслідувань, які, зокрема, поділилися тим, як шукали й захищали джерела, перевіряли інформацію від свідків за допомогою відкритих даних, верифікували відео з зон конфлікту та вимірювали вплив своїх публікацій.  🎧 The +972 Podcast Палестинські та ізраїльські журналісти незалежного видання +972 щотижня розповідають про свої розслідування щодо воєнних дій у Газі. Репортери докладно пояснюють, як попри постійні атаки на журналістів у Газі вони документували руйнування, примусове переміщення людей і застосування голоду як зброї війни. Всі 13 подкастів про журналістські розслідування слухайте тут. Якщо замислилися про власний подкаст, читайте поради GIJN для аудіосторітелерів-початківців (українською).

​​Запрошуємо журналістів-розслідувачів, репортерів і редакторів подавати заявки на безкоштовний шеститижневий онлайн-курс GIJN «Цифрові загрози в епоху ШІ». Дезінформація, тролінг, шкідливе програмне забезпечення, шпигунські програми та інші цифрові атаки стає дедалі складніше розслідувати. ШІ лише посилює ці загрози, але водночас може допомогти журналістам їх викривати. Під час курсу учасники навчатимуться працювати з інструментами кіберрозслідувань і використовувати ШІ для викриття атак, маніпуляцій та дезінформації. Теми, що розглядатимуть під час навчання: ▪️ основи цифрових розслідувань; ▪️ ландшафт загроз: шкідливе та шпигунське програмне забезпечення; ▪️ дослідження DNS, веб-сайтів та інфраструктури; ▪️ розслідування дезінформації та тролінгу; ▪️ аналіз мережі. Тренери: 🔻 Крейг Сільверман, Indicator 🔻 Джейн Литвиненко, NBC News 🔻 Етьєн «Тек» Мейньє, Human Rights Watch 🔻 Луїс Ассардо, Репортери без кордонів (RSF) та незалежний дослідник Навчання почнеться 5 жовтня. Формат: онлайн, практичні заняття двічі на тиждень — щопонеділка та щочетверга. 🇬🇧 Мова курсу: англійська ⏳ Дедлайн подання заявки: 7 серпня Деталі та посилання на форму заявки — на GIJN.

«Головне, що всі мають знати про електронні таблиці: вони вас не вб’ють. Не треба їх боятися. Вони допоможуть вам просунутися набагато далі, й ліпше зрозуміти середовище, у якому відбувається ваша історія», — певна редакторка журналістики даних Gota Media Хелейна Бенгтссон. У відеоуроці для Академії GIJN вона наочно показує, як за допомогою сортування, фільтрування та об’єднання таблиць ви можете помістити ваше розслідування в контекст і знайти закономірності в даних, щоб викривати корупцію. 🎥 Дивіться відео (4 хвилини). 📕 Покроковий посібник для журналістів з основ роботи в Google Таблицях — українською на GIJN. #GIJNAcademy

​​Можливості для журналістів — дедлайни вже цього тижня! ♀️ Програма «Лідерки розслідувальної журналістики» — «Жінки в медіа», Європейський центр свободи преси та медіа (ECPMF) ⌛ Дедлайн: 31 липня Програма для журналісток зі щонайменше трирічним досвідом у журналістських розслідуваннях, які працюють в українських національних або регіональних медіа й хочуть розвивати лідерські компетенції. Програма включатиме: ▪️ серію вебінарів, присвячених професійному розвитку; ▪️ офлайн-конференцію та дводенну стратегічну сесію в Києві; ▪️ можливість узяти участь і виступити на UNCOVERED Conference у Будапешті; ▪️ навчально-професійну поїздку до Берліна; ▪️ індивідуальний грант на відновлення; ▪️ до трьох індивідуальних менторських сесій із фахівцями у сфері розслідувальної журналістики. *** 🌍 Онлайн-подія «Тиждень розслідувальної журналістики» — GIJN ⌛ Дедлайн раннього бронювання та заявок на безкоштовні квитки: 31 липня 📍 Дати проведення: 26–30 жовтня П’ятиденний онлайн-форум для журналістів, редакторів, тренерів, викладачів та студентів факультетів журналістики, які хочуть опанувати нові інструменти й методи розслідувань, знайти ідеї для майбутніх матеріалів і налагодити міжнародні контакти для співпраці. У програмі — понад 35 панелей, воркшопів і нетворкінгових сесій за участю понад 100 спікерів із різних країн. *** 🏆 Премія за видатні досягнення в сфері розслідувальної журналістики — CEI, SEEMO ⌛ Дедлайн: 31 липня Нагородою відзначають авторів журналістських розслідувань, що сприяли інформованому суспільному діалогу, посиленню прозорості й підзвітності влади, зміцненню ролі незалежних ЗМІ та демонструють дотримання професійних і етичних стандартів. Переможців визначатимуть у двох категоріях: ▪️ Професійні журналісти — ті, хто активно працюють у жанрі журналістських розслідувань більше 3-х років. ▪️ Молоді професійні журналісти, народжені 1996 року або пізніше, які опублікували щонайменше одне розслідування. *** 📝 Опитування майбутніх учасників Української конференції журналістів-розслідувачів–2026 — ІРРП 📍 Дата: 10–12 вересня 2026 року, Київ Організатори просять українських журналістів надсилати свої ідеї та побажання, щоб сформувати програму конференції відповідно до професійних потреб, викликів і запитів розслідувальної спільноти. У формі можна вказати, які теми, інструменти, навички й формати навчання сьогодні найбільш потрібні журналістам-розслідувачам.

​​Tools of War: база даних для розслідування експорту товарів подвійного призначення до Росії Напередодні повномасштабного вторгнення європейські компанії понад 28 000 разів постачали до Росії обладнання —  зокрема, верстати та вимірювальні прилади, — яке потенційно могло застосовуватися для виробництва озброєння та інших товарів для армії. Такі підрахунки наприкінці 2025 року оприлюднила німецька НКО CORRECTIV. Її висновки ґрунтувалися на даних Tools of War — аналітичного ресурсу, який відстежує постачання до РФ товарів і технологій, що можуть мати військове і подвійне призначення. Tools of War створив брюссельський журналіст-фрилансер й OSINT-консультант Ділан Картер. За його словами, ресурс містить: 🔎 Інтерактивну мапу компаній — вона показує експортерів у конкретних країнах, містах або регіонах. Натиснувши на компанію, журналіст може перейти до детальних митних записів про її поставки до Росії. 🔎 Оцінку ймовірності воєнного застосування товарів — платформа ставить експортованим товарам бали від 0 до 1, щоб журналісти могли швидше помічати позиції, які можуть використовувати воєнно-промисловий комплекс. 🔎 Фільтри для пошуку зачіпок — допомагають швидше знайти товари, які можуть мати військове застосування або бути пов’язаними з війною проти України. Крім цього, у Tools of War є функція зворотного пошуку. Вона дозволяє почати дослідження не із західної компанії-експортера, а з російської оборонної компанії. Це може допомогти з’ясувати, які західні компанії могли бути серед її найбільших постачальників. Для налаштування цієї функції може знадобитися API-ключ або допомога творців Tools of War. «Цей інструмент не проведе розслідування за вас — він дасть зачіпки та потенційні підказки. Ми також закликаємо журналістів, які знайдуть хороші зачіпки, написати мені електронного листа, бо я можу знайти значно більше інформації — наприклад, дані про товари, що прямують через треті країни», — пояснює розробник бази даних Ділан Картер. Журналісти можуть отримати доступ до інструменту, надіславши електронного листа на адресу: DCinvestigates@proton.me. 📕 Детальніше про Tools of War та інші новітні інструменти журналістських розслідувань — на GIJN.

Як працювати з архівами під час роботи над розслідуванням розповідає Тристан Атон — головний редактор Grist, представник народу кайова. З його відеоурока для Академії GIJN ви дізнаєтеся: 🔸 коли вашому розслідуванню може знадобитися глибокий історичний контекст; 🔸 де шукати документи про події, рішення та домовленості минулого; 🔸 як поєднувати архівні дані з актуальними, щоб притягувати до відповідальності уряди та компанії. 🎥 Дивіться відео повністю. #GIJNAcademy

​​Безкоштовні квитки та рання реєстрація на IJ Week — лише до 31 липня! GIJN запрошує взяти участь у сесіях, дискусіях та нетворкінгових панелях «Тижня розслідувальної журналістики» 26–30 жовтня 2026 року. Це п’ятиденна онлайн-подія за участю понад 100 спікерів для журналістів, редакторів, медіатренерів, викладачів і студентів факультетів журналістики. 💰 Захід платний, тож подбайте про квитки заздалегідь, поки доступне раннє бронювання. 📝 Журналісти, які не мають можливості придбати квиток за повну вартість, можуть оформити запит на безкоштовний квиток до 31 липня за цим посиланням. 👀 Детальніше про «Тиждень розслідувальної журналістики» — тут.

​​Коли суддя забороняв публікацію розслідування «Слідство.Інфо» та «Центру протидії корупції» про 143 об’єкти нерухомості брата очільника ДБР, він, імовірно, не подумав про ефект Барбари Стрейзанд — соціальний феномен, за якого внаслідок надмірної уваги чи спроби цензури заборонені дані стають вірусними. Українські журналісти проявили безпрецедентну солідарність — сьогодні це розслідування опублікували вже десятки загальнонаціональних і регіональних медіа. Спочатку до кампанії під назвою «Ініціатива 143» долучилися вісім медіа: Bihus.Info, «Громадське», ZN.ua, NV, «Суспільне новини», «Схеми», «Телебачення Торонто» і «Українська правда».  Незабаром розслідування з’явилося не лише на сайтах цілої низки інших видань, а й в особистих стрічках журналістів у соцмережах — із дотепними коментарями. 🗨️ «Є такий бородатий анекдот: зупиняє гаїшник дракона і каже — дихни! Йой, яке прикре самогубство... Українські журналісти не терпітимуть цензури — ні від кого й ні в якому вигляді. Вибачайте, пацани, надворі вже давно не нульові», — написала журналістка Bihus.Info Леся Іванова. 🗨️ «Текст мав вийти в одному виданні, а після прояву цензури вийшов у восьми. Цензура «здобула», звісно», — зазначила головна редакторка NV Юлія Макгаффі. 🗨️ «Кримський ЦЖР також вважає рішення суду проявом цензури, приєднується до  «Ініціативи 143» і републікує розслідування, отримавши згоду його співавтора Максима Савчука», — долучилася до ініціативи директорка ІА "Центр журналістських розслідувань" Валентина Самар. Дедалі більше колег із різних регіонів підхоплюють ініціативу й передруковують текст. Зокрема, NGL.media, «Сила правди», «Четверта влада», Nikcenter, «Тексти» та інші. 🗨️ «Жоден вовк із печери не зупинить публікацію, час якої настав», — підсумував співавтор розслідування Максим Савчук, додавши, що він «розчулений і вражений тим, скільки людей поширило інформацію». Член Ради директорів GIJN Олег Хоменок вбачає у цьому прояві журналістської солідарності паралель із Pentagon Papers — витоком 1971 року, який розкрив засекречену історію політичного та військового втручання США у В’єтнамську війну. Тоді аналітик Деніел Еллсберг передав The New York Times документи, які доводили, що адміністрації кількох президентів США систематично та свідомо вводили громадськість і Конгрес в оману щодо війни у В’єтнамі. Коли журналісти The New York Times почали оприлюднювати цю інформацію, суд заборонив подальшу публікацію цих матеріалів, посилаючись на загрозу національній безпеці. The Washington Post, Boston Globe, St. Louis Dispatch і ще десятки видань продовжили справу колег, ставши на захист свободи слова й права суспільства знати про те, що приховує уряд. Це об’єднання вчорашніх конкурентів заради спільної мети зрештою змусило Верховний суд США ухвалити рішення на користь преси та фактично підтвердило, що в демократичному суспільстві не місце державній цензурі. 🗨️ «Розслідувальні медіа завжди конкурують — навіть ті, що працюють як неприбуткові організації. Але попри конкуренцію, інколи непрості стосунки між редакціями, конфлікти чи дрібні непорозуміння, є спільні цінності, які журналісти готові підтримувати й захищати. Коли люди бачать спільну загрозу й розуміють, що поділяють одні й ті самі принципи, вони знаходять у собі сили діяти разом, захищаючи своє право говорити правду. Бо врешті цінності виявляються важливішими за суперечки. … Своїм умінням об’єднуватися у кризових ситуаціях та підтримувати один одного Україна дає важливий приклад розслідувальній журналістиці в світі», — каже Олег Хоменок.

​​Історії місяця з України Ініціатива 143 — об’єкти нерухомості, які не можна називати Після того, як суд заборонив Слідству.Інфо та Центру протидії корупції публікувати розслідування щодо 143 об’єктів нерухомості, що належать братові директора Державного бюро розслідувань, його текст опублікували Bihus.Info, «Громадське», ZN.ua, NV, «Суспільне новини», «Схеми», «Телебачення Торонто» і «Українська правда». Як зазначив на своїй сторінці у Facebook співавтор цього розслідування Максим Савчук, краса цієї історії полягає в тому, що цей брат «купував квартири по 932–1856 доларів за штуку — за ціною одного-двох айфонів. У компанії, незаконне будівництво якої згодом розслідувало ДБР. І (яка несподіванка!) так нікому і не оголосило підозри». 🩺 Ідентифікація лікаря-«Коновала» «Схеми» у співпраці з OCCRP поговорили з 50 колишніми українськими бранцями колонії особливого режиму Володимирської області РФ, зіставили їхні свідчення з інформацією правоохоронців та отриманими від KibOrg списками співробітників колонії, щоб ідентифікувати лікаря, якому українські полонені дали прізвисько «Коновал» за його надзвичайну жорстокість. Як стверджують опитані, цей медик систематично піддавав полонених військових сексуалізованим і психологічним тортурам, відмовляв у лікуванні гострих захворювань, що призводило до летальних випадків. Після публікації розслідування його фігуранту заочно повідомили про підозру. *** ♠️ Король гри NGL.media спільно з OCCRP, CIReN (Кіпр), Frontstory.pl і TVN (Польща) проаналізували інформацію ЗМІ різних країн, реєстраційні документи, судові рішення, дані YouControl, ліцензії та торговельні марки компаній, а також отримали відповіді СБУ й Нацполіції на свої інфозапити, щоб відстежити публічну та нелегальну діяльність турецького бізнесмена, ймовірно пов’яаного з однією з найбільших у Європі мережею онлайн-казино, букмекерських контор та шахрайських кол-центрів на Північному Кіпрі, в Польщі, Іспанії та Україні. *** 🚀 Хто постачає західне обладнання виробникам ракет у Росії The Kyiv Independent (Україна), IrpiMedia (Італія) та OCCRP проаналізували митні документи й повідомили: турецька компанія, серед співвласників якої є громадянин Нідерландів, могла постачати металургійне та суднобудівне обладнання європейського виробництва на мільйони доларів компаніям, пов’язаним із російським збройовим гігантом. За словами журналістів, торговельні дані свідчать: Росії продавали верстати, конвеєри та інші агрегати італійських, німецьких, іспанських і чеських виробників. На таке обладнання в Європі накладені експортні обмеження, оскільки його застосовують для виробництва сплавів, необхідних для виготовлення ракет і винищувачів. Виробники та європейський співвласник компанії-посередника стверджують: вони не знали, що їхній товар міг потрапляти до РФ. *** 🪖 Тортури й небойові втрати в українському штурмовому полку Вивчивши відеозаписи та опитавши понад 30 свідків, зокрема військовослужбовців і СЗЧ-шників, медиків і родичів загиблих військових, журналісти «Бабеля» розповіли про самогубства, раптові смерті, несвоєчасне надання медичної допомоги, а також побиття й тортури у відомій своїми бойовими заслугами військовій частині, яка безпосередньо підпорядковується вищому командуванню. Після публікації цього розслідування Генштаб тимчасово відсторонив командира полку від виконання обов’язків й ініціював перевірки, а ДБР відкрило кримінальне провадження. Через два тижні після публікації розслідування до співвласника видання «Бабель» прийшли правоохоронці з обшуками. ***  🎬 Українці очима світового кінематографа «Тексти» завантажили 62 гігабайти англомовних субтитрів за період від 1991-го до 2023 року включно й проаналізували трилери, драми, комедії, реаліті-шоу та сатиричні новини, де згадують Україну й українців — загалом понад 5 тисяч згадок у 1500 унікальних фільмах і телешоу. Згідно з висновками дата-проєкту, світове кіно десятиліттями поширювало кілька стійких стереотипів про Україну, але згодом цей образ почав змінюватися.

​​Комерційні бази даних зазвичай не по кишені маленьким редакціям. Проте менеджерка з продуктів для дата-платформ OCCRP Езана Чеман не радить заздалегідь відмовлятися від таких сервісів. Чеман пояснює, що іноді можна підписатися на пробну версію, позичити логін у місцевого університету або іншої редакції, оформити короткотермінову підписку або надіслати запит до сервісу з поясненням, для якого саме розслідування вам потрібен цей інструмент. Ось кілька платних баз і сервісів, які, за словами OCCRP, прислужилися їхній команді під час роботи над розслідуваннями 👇 🔎 Factiva — архів світових новин і галузевої аналітики. Корисний для пошуку інформації про діяльність компаній. 🔎 Spark Interfax — база російських компаній із пошуком за особою або компанією, що дозволяє, зокрема, знаходити різні варіанти написання імен і назв. Тут можна знайти інформацію про офшорні компанії, які вели бізнес із Росією. 🔎 Sayari — публічна інформація з усього світу: судові, торговельні, податкові та бізнес-реєстри. Може стати у пригоді під час дослідження важкодоступних регіонів: Китаю, Бразилії, Близького Сходу та Африки. 🔎 Offshore Alert — база судових документів Карибського басейну. Може допомогти в розслідуванні офшорних структур, які «засвітилися» в судових процесах. 🔎 OpenSky Network — історична інформація про перельоти, що базується на даних транспондерів. Ця база даних допоможе перевірити маршрути, час і переміщення конкретних бортів. 🔎 Volza — дані про глобальний імпорт, експорт і торговельну аналітику. 🔎 MarineTraffic — сервіс для відстеження руху суден, перевалок вантажів і заходів у порти. 🔎 Pipl.com — система для пошуку людей, яка пов’язує імена, електронні адреси, нікнейми та номери телефонів, і допомагає знаходити пов’язані акаунти й онлайн-сліди. 🔎 PimEyes — інструмент розпізнавання облич, який шукає в інтернеті людей, схожих на завантажене вами зображення. 🔎 Intelx.io — допомагає перевірити, чи траплялися електронна адреса, номер телефону або IP-адреса у відкритих чи злитих наборах даних. 🔎 IRBIS — інструмент для перевірки даних розшукуваної особи на основі її активності в соцмережах. Ви вводите відому зачіпку — наприклад, email, номер телефону або профіль у соцмережі, а сервіс шукає, з ким і чим ці дані можуть бути пов’язані. 🔎 Osint.industries — шукає всю інформацію, прив’язану до номера телефону, електронної адреси, криптогаманця, імені чи облікового запису; дозволяє переглянути всі дані розшукуваної особи в одному місці. Журналісти можуть отримати безкоштовний доступ. 🔎 Darkside — ще один сервіс для перевірки цифрових слідів у витоках: електронних адрес, номерів телефонів та нікнеймів. 🔎 Wirescreen — надає інформацію про компанії в Китаї, зокрема вказує, чи є фірма державною, чи перебуває під санкціями, чи пов’язаний директор із Компартією Китаю, чи входить вона до ланцюжка постачання військової техніки. 🔎 Crystal Intelligence — інструмент блокчейн-аналітики для перевірки криптотранзакцій у режимі реального часу. 📕 Детальніше про платні бази даних та інші інструменти для журналістських розслідувань — на GIJN.

Створіть команду — це ключ до успіху в транскордонних проєктах. Що для цього треба зробити — розповідає виконавча редакторка Pulitzer Center Марина Уолкер Гевара у відеоуроці для Академії GIJN. З нього ви дізнаєтеся: 🔸 як обирати партнерів та співробітників для міжнародної співпраці: географія, навички, особисті якості; 🔸 чому міжнародним проєктам неодмінно потрібен менеджер, і в чому полягають його обов’язки; 🔸 яка роль фрілансерів у транскордонній співпраці; 🔸 як створити середовище, у якому співпраця посилює учасників, а не виснажує їх. 🎥 Дивіться відео повністю. #GIJNAcademy

Глобальна мережа журналістів-розслідувачів pinned a photo