НЕЙРОХАКІНГ 🧠 | Giselle Zakarzhevska

Озвучу непопулярну думку, але пишу, що хочу Всі ті гроші, які більшість експертів витратили на десятки курсів про веденню інстаграму, запускам, воронкам, архетипам в блозі, ютюбу і монтажу, монетизації і продажам, краще би витратили на хорошу психотерапію. Да, ви навчитеся заробляти на своїх послугах після цих навчань, заробите перші пристойні гроші але. Але страх, що побачать вас, справжню, нікуди не зникне. Ви навчитеся писати ідеальні прогріви, але так і не зможете витримувати напругу і тривогу, коли реакцій і зворотнього звʼязку буде недостатньо. Страх оцінки та осуду також не зникне після того, як ви навчитеся монтувати класні рілси, які залітатимуть. Йолки палки, ви навіть можете навчитись круто продавати, але якщо всередині є страх хотіти більшого, якщо ви боїтеся присоромлення та осуду за свої бажання, - ваш сором за «хотіти більшого» нікуди не зникне, і вам здаватиметься, ніби ви навʼязуєтесь. Нас, жінок, змалечку вчили бути тихими і скромними, не займати багато місця. Тому щоразу, коли ви розказуєте про свої послуги і досягнення в соціальних мережах, ви почуваєтесь вискочками. Щоб вміти займати багато місця без почуття провини потрібен не курс з маркетингу. Потрібне місце, де ви в безпеці проживете цей травматичний досвід, повернете собі право на голос і розбудуєте внутрішній залізобетонний каркас, який не розсиплеться від першого ж косого погляду чи відсутності лайка. Маркетингові інструменти - це лише множник. Вони геніально помножують те, що вже є всередині. Якщо всередині є внутрішня опора, ясність і дозвіл жити красиво, - маркетинг помножить ваш масштаб, гроші та вплив. Якщо ж усередині живуть тотальний страх проявитися, сором за багатство і дитяча потреба бути для всіх «хорошою дівчинкою», - маркетинг помножить лише вашу тривогу, вигорання та психосоматику. Можна напам'ять вивчити всі схеми кастдевів, прописати автоворонки за останнім трендом і найняти найкращого рілсмейкера. Але доки ви боїтеся власної сили, доки вам соромно володіти люксом, ставити високий чек і відкрито говорити: «Я охуєнна у своїй справі, і мої послуги коштують дорого», - ви щоразу наступатимете на горло власній пісні. Гроші, свобода та масштаб лежать не у черговому файлику з «30 тригерами продажів». Вони починаються з дорослої психіки, яка витримує бути помітною, незручною, яскравою і фінансово вільною. Спочатку лагодимо фундамент і повертаємо собі право займати весь цей простір. А вже потім ідеально ляже будь-який маркетинг. 💅🤍 Тому, власне, перші два блоки жіночого бізнес-акселератора Real Woman цілковито і повністю присвячені вашій внутрішній перезбірці. Нам простіше знести к ібєні матєрі все, що було збудовано на страху, почутті провини, синдромі «хорошої дівчинки» та совковому мисленні, і залити новий, монолітний фундамент. Я не вчу, як правильно писати постики людину, яка всередині до смерті боїться осуду мами, сусідки чи колишнього однокласника. Ми спочатку дістаємо з вас ту дорослу, сильну, розкішну жінку, яка: має сміливість відкрито хотіти великих грошей, не виправдовуючись перед світом. А ще спокійно витримує чужий хейт, заздрість і тишу в коментарях, бо її самооцінка більше не залежить від схвалення ззовні. І лише коли ця внутрішня опора стоїть залізобетонно, - ми беремо найкращі бізнес-інструменти, воронки, стратегії позиціонування та масштабування. І тоді вони спрацьовують не як чергове джерело тривоги, а як потужний каталізатор вашого х5, х10 чи х20. Не натягуйте успішний успіх на діряву опору. Я пропоную побудувати себе заново: від глибини до твердих системних результатів. З нетерпінням чекаю на останній цього року потік жінок, неймовірно пишаюся випускницями і активними учасницями. Ви - СИЛА ❤️

Вам може бути 35 за паспортом, але в бізнесі, грошах чи прояві ви реагуєте як 5-річна ображена дитина або бунтівний підліток. Сьогодні в прямому ефірі розібрали фундаментальну тему вікової психології та андрагогіки: як насправді дозріває психіка, чому фізичний вік зростає сам, а психологічний тільки через проходження нормативних криз. Про що говорили на лекції: Модель прогнозованого кодування: чому мозок моделює реальність на базі старих дитячих даних і як переписати свою внутрішню конституцію без нескінченної терапевтизації. Точки фіксації: як страх критики, синдром відмінника, магічне мислення чи знецінення видають наш реальний внутрішній вік. Колективний пубертат: чому в соцмережах так багато хейту та як взаємодіяти з незрілими людьми мовою фактів і цифр, а не емоцій. Це база для кожного, хто втомився від ілюзій «успішного успіху в легкості» і хоче спиратися на факти, дорослу автономію та реальні результати. Зустрічаємось щоранку з блокнотами та ручками о 10:00. Записи уроків та деталі завдань в інстаграмі. Дорослішаємо разом ❤️ А запис ефіру вже доступний учасникам клубу Лабораторія Сили

Важливий допис про зміни, фокус і нові правила гри в «Лабораторії сили». Сьогодні моя асистентка робила розсилку з оновленими умовами та спецпропозиціями для діючих учасників. Телеграм, як завжди у своєму репертуарі, зчитав частину повідомлень як спам і зніс їх. Проте вона обов'язково продовжить розсилати все в особисті: доступ early birds для тих, хто вже з нами, та ексклюзивні умови на річну підписку. З 1 вересня умови участі в клубі кардинально змінюються. І я хочу максимально відверто пояснити, чому ми відмовляємося від щомісячного доступу і переходимо виключно на довгу дистанцію в один рік. 1. Мені потрібен сильний кістяк, а не «прохідний двір» Формат «прийшов на місяць, подивився одним оком, пішов, нічого не зробив» більше не працює. Це страшенно демотивує: і учасників, і мене. Це розмиває групову динаміку для тих, хто дійсно прийшов орати на свій результат, і демотивує мене особисто, коли на ефірах сидить чотири людини з сотень підписників. Я більше не хочу витрачати свій час, знання та експертизу в порожнечу. Мені цікаві люди, готові грати в довгу. 2. Без фокусу немає результату Увесь цей рік я сама активно навчалася, досліджувала процеси, заходила в топові бізнес-навчання та була учасницею різних бізнес-клубів. Моє головне спостереження: там, де немає чіткого фокусу й зобов'язань перед собою, роботи не буде. Як кажуть, без внятного ТЗ результат завжди ХЗ. Мені набагато цінніше мати в клубі 5–10 заряджених людей на рік, ніж сотню випадкових туристів. Бо за цих 10 я точно знатиму: вони дійдуть до своєї цілі. 3. Довга дистанція завжди перемагає спринт Цього року я вела кілька річних контрактів особистого супроводу. Зараз наша спільна «посівна» завершується, ми підбиваємо підсумки року, і цифри говорять самі за себе: Одна з учасниць зробила х29 до свого доходу за рік. Інша учасниця зробила х18. Менше ніж х5 за рік не зробив ніхто. Трансформація мислення, робота з мозком, масштабування бізнесу та вибудовування внутрішньої опори не відбуваються за 30 днів. Це системний річний цикл. Саме тому «Лабораторія сили» стає камерним простором для тих, хто обирає не спостерігати збоку, а системно рости цілий рік пліч-о-пліч зі мною та сильним оточенням. Чекайте на повідомлення від асистентки в особистих або напишіть їй самі, щоб зафіксувати за собою умови «Ранніх пташок» до офіційного старту. Йдемо вглиб і на результат. 🚀🤍

Вже завтра о 10:00 починаю великий цикл прямих ефірів в інстаграм. Я давно вам обіцяла серію контенту, в якому хочу підтримувати тих, хто починає. Прямі ефіри безкоштовні, а записи будуть доступні учасникам клубу Лабораторія Сили (до речі, клуб в такому форматі активний до кінця місяця, вже з вересня вартість підписки для нових учасників зросте, а умови доступу зміняться). Тому чекатиму на вас завтра о 10:00 Ви знаєте: блокнот, ручка, максимальна включеність ❤️🫂

Обираємо тему

Відьма не повинна боятися навіть найпохмурішого лісу, тому що вона має вірити всією душею, що найстрашніше в лісі — це вона сама. Т.Пратччет «Капелюх, повний неба»

Сьогодні в клубі Лабораторія Сили у нас була жива зустріч Я ділилась тим, як зміниться наш простір уже з вересня, розказувала про власні процеси і трохи закулісся того, в чому зараз валюся і куди рухаюсь І так. Клуб змінить не лише свій формат, а й назву ❤️

Мені стало соромно говорили про свої перемоги, покупки, інвестиції, кейси. Щоразу, коли я писала про щось хороше в соціальних мережах, в коментарі приходило купа знецінюючого токсичного лайна від тих, хто і 2х% в житті не досяг із того, що в свої 33 досягла я. Памʼятаю, коли десь в коментарях написала про свою улюблену сумку від Шанель (там було про улюблені, прямо культові речі у гардеробі), я отримала чимало питань: а скільки я задонатила? Я почала відчувати провину за те, що живу добре, що витрачаю свої чесно зароблені кошти так, як хочу: на свої хотілки, на освіту власну і дітей, на розширення бізнесу. Мене прямо соромили за те, що я не віддаю останню сорочку ближньому! Я почала сумніватись в собі. В СОБІ БЛЯТЬ! Я, людина з масштабним мисленням, кількома вищими освітами, крутими результатами у власних проектах і проектах клієнтів, величезним бграундом, людина, яка зробила себе САМА, сиділа і добровільно жерла кортизоловий контент, який повільно вбивав моє бачення майбутнього! І найстрашніше в цьому всьому - ти не помічаєш, як стаєш частиною цієї біомаси. Як замість дії ти обираєш обговорювати чиюсь чергову помилку. Як замість створення власного продукту ти сидиш і аналізуєш, чому в когось «все не так і все не за правилами». Коли до мене це дійшло, я ахуєла. І навіть коли я винесла це сором і провину в терапію, по той бік я почула, що час зараз такий - страждати з усіма за компанію, це ж про людяність, емпатію і прихильність. Та не хочу я бути прихильною до такого. Не хочу! Тому рішення було радикальним і безжальним. За два місяці я вирізала зі свого поля всіх, хто продає страх, провину, бідність і жертовність. Бо твоє оточення і твоя стрічка - це пряма ін'єкція в твою нервову систему. Якщо ти щодня слухаєш голосіння про те, що «все кончено», ти рано чи пізно почнеш будувати життя за цією ж інструкцією. Я знову знімаю красиві відео, я шукаю великий будинок для життя, я купила новий бізнес!!! Я повернула собі свою естетику, свій фокус і своє право жити красиво та в кайф. Реальний світ, він не в Тредсі. Він там, де створюються нові сенси, де будуються імперії, де жінки сміливо беруть відповідальність за своє щастя і гроші, попри будь-які зовнішні шторми. Ласкаво просимо в реальність, де вибір завжди за тобою: або ти ниєш разом із натовпом під парканом, або ти будуєш свій власний світ. Я свій вибір зробила. А що обираєте ви? 💋

Є така категорія людей, у який все в житті перманентно хріново. У них завжди як не хиле здоров’я, так начальник довбой*б, чоловік абюзер, кугути у влади, а ще борги, кредити і безкінечні вороги: великі і малі, по-сусідству за парканом. Всі бідні та та успішні, за їхньою логікою, мають сидіти в тюрмі, бо чесним трудом великих грошей не заробиш. Як у відомому вірші Роберта Бернса «Чесна бідність», який ми вчили в школі в 5му класі напамʼять (загугліть, будь ласка, хто забув 😉) В маркетингу цей сегмент називаються «кровототачі» (в нейромаркетингу - кортизолдомінантні покупці) - це люди, які майже ніколи не задоволенні товаром/послугою, вони дуже рідко лишають гарні відгуки про сервіс, але з радістю ставлять в гугл одиниці, якщо офіціант не достатньо широко посміхнувся, чи посилка дійшла в поштомат не за дві години. Такими людьми по життю рухають три вершники життєвого апокаліпсису: страх, провина і сором. Страх у них завжди попереду прийняття рішень (бо в нещасних, погодьтеся: страх - попереду, в успішних - позаду, бо вони вже ризикнули, вже спробували, попри те, що також колись боялись). Страх блокує таких людей, вони стають його заручниками, а він - рушієм в неприйнятті рішень (або прийнятті рішень не на користь себе) Стосовно провини і сорому - тут ще цікавіше, поясню також і на своєму прикладі. Одним словом: це люди, у яких все пропало, світла в кінці тунелю немає, а до тих, хто дозволяє собі не бути заручником клітки власних обмежень, вони ставляться дуже ворожо, бо це загрожує їхній системі цінності та координат. Так от, до чого я. Нещодавно я зловила себе на тому, що бляха стаю також частиною цих людей!!!! І настільки офігіла, що не придумала кращого рішення, аніж з мʼясом вирвати себе з цього токсичного болотця. Не просто переблокувала більше 3х тисяч людей в соцмережах, а й змінюю вектор свого руху, аби і самій не взяти до рук лопату і не копати поминальну яму, із співвітчизниками за компанію. Передісторія. Рік тому я народила третю дитину. З першими двома я не знала декретів (у ФОПів декретів не буває 🤣). Я жила дуже активним життям, з постійними відрядженнями, тренінгами, виступами, поїздками, мала офіс в центрі Києва. Але третя вагітність була дуже важкою, а пологи стались передчасно, екстрений кесарський, дуже непросте відновлення, і я прийняла рішення сповільнитись, працювати більше онлайн, і так вже сталось, що по робочі мені довелось багато працювати в соцмережах: у власних, та з клієнтськими бізнесами. Як людина, яка все життя акцентувалась тільки на можливостях, постійно повторювала, що в кризові, турбулентні часи сильні стають ще сильнішими, а слабкі слабшають, вміла знаходити проривні рішення у найжопніших ситуаціях (навіть свій перший мільйон чистими я заробила в лютому 23го року, за рік після початку повномасштабки, суто на адреналіні, кортизолі та агресії, бо не хотіла дати можливість русні їбучій знищити мене). І тут, читаючи тредс, твітер та інші соціальні мережі, я і сама почала вірити у всепропало, я почала більше помічати, як закриваються бізнеси, наскільки виснажені і втомлені люди, як важко стало жити. Повністю ігноруючи інший бік реальності: паралельно із тим дурдомом, який мені приносила стрічка, у реальному світі поза тредсом підприємці нарощували потужності, інвестували в свої бізнеси, люди купувати нерухомість, починали власну справу, виходили на міжнародні ринки і робили свої чергові прориви. Поки я розгрібала кризові кейси клієнтів, читала тисячі дописів про інфоциган, поганого Смілянського, жахливу Укрзалізницю і провальний монобанк, я і сама стала однією з тих, в кого світ зжався до розмірів цієї токсичної стрічки. Я не помітила, як моя власна оптика викривилася: замість того, щоб шукати рішення та масштабуватися, я почала шукати винних, почала виправдовувати власну втому загальним занепадом. Мозок, який раніше видавав по сотні крутих ідей на день, просто отруївся цим цифровим фастфудом із жалю до себе, зради та нескінченного ниття. А ще я побачила, як і мною почали керувати провина та сором. І це пиздець!

Ідеальний бізнес-ретрит для жінок-підприємиць: Жінки приїжджають, команда знімає з них всю відволікаючу рутину (навіть одяг видає на час ретриту, аби жінки взагалі не думали ні про що окрім стратегічних задач). Зранку сніданок, спа, увесь день робота над проектами з сильними фасилітаторами, ввечері - красиві вечері, танці, караоке, ненапряжні МК від стилістів, парфумерок, оце на себе всяке красиве міряти, мазати… І додому 🤌🏻Втілювати в бізнеси нові ідеї та проривні рішення На осінь таке би 😍

Спілкуюсь зараз багато, в тому числі по робочим питанням, з емігрантами та експатами, тими, хто виїхав з України ще до війни. Я та сама людина, яка ніколи не думала про переїзд за кордон, відмовлялась від класних робочих пропозицій, обросталась тут матерією і народжувала дітей. Але життя часто стається з нами в найдивніших конфігураціях, головне не супротивитись життю, відкривати перед ним свої гарячі руки. Так от. Всі ті люди, з якими я зараз веду комунікацію, щиро здивовані, чому я, маючи можливість жити в будь-якій точці світу, наважилась на переїзд тільки зараз. Мені складно пояснити тим, хто шукав кращої долі, що іноді навіть ракети над головою не заважають розвиватись, жити і насолоджуватись. Що доленосні рішення можуть прийматись не під тиском обставин, а від бажання новизни та цікавих розворотів себе в коридорах життя. Що настає момент, коли ти не бажаєш триматись за стіни, і відчуваєш себе трохи бурʼяном, який здатний прорости усюди 🤷🏻‍♀️ І що найцікавіше: у цій бур’яновій здатності проростати будь-де немає жодного страху чи втечі. Ти не шукаєш безпечнішого чи ситішого місця, а просто абсолютно довіряєш власній силі. Коли ти знаєш, що твій дім, твій масштаб і твій внутрішній світ завжди їдуть разом із тобою, в будь-яку точку карти. Боже, як же мені подобається грати в життя! Яке воно смачне, цікаве, концентроване і пазловите (не знаю, чи є в українській мові таке слово 🫣, але не знаю, яким іншим пояснити ось це: збирати великий пазл власної долі з найнесподіваніших детальок). Це неймовірне відчуття: спостерігати, як картинка складається не тому, що ти її силою підганяєш, а тому, що кожна деталь нарешті стає на своє місце. Афігіти просто 😍

І о магія! Кудись зникає вигорання від блогу, зʼявляється багато бажання ділитися своїм досвідом та експертизою. І тому гроші стають просто наслідком реалізації СЕБЕ. Так, звичайно, я пояснюю мовою нейронауки, чому так відбувається, що таке отой самий «резонанс», на який притягується наш клієнт (насправді ніхто нікого не притягує, вся справа в дзеркальних нейронах, але не в цьому суть). Вся суть в тому, що нарешті гроші заробляються і цілі досягають без надриву сраки, гойдалок, і підлаштувань під алгоритми. Бо коли ти повертаєш собі власну ідентичність і перестаєш грати в ідеальну дівчинку, етичного експерта (аби не дай Боже тебе не заклеймили колеги), еталонної підприємиці, то твій бізнес перестає бути каторгою. Він стає природним продовженням твоєї сили. Ось свіжий приклад з останнього випуску REAL WOMAN. Анна прийшла на програму з класичним хаосом у голові: «не розумію, як рухатися й заробляти, постійно вигораю, пру в гроші з надриву, а потім мене скошує безсилля». Але щойно ми відкрили її прошивку, виявилося, що вона роками рухалася на біологічному самоґвалтуванні. Вона закривала очі на проблеми в стосунках, боялася відстояти кордони, виснажувала себе надзусиллями, а потім карала себе провиною за відпочинок. Вона так активно вджобувала, не помічаючи, що 90% її ресурсу зжирали невидимі внутрішні конфлікти і проблеми, які завжди лежали під носом, і які вона вперто намагалась не помічати. Що відбулося, коли ми зняли цей шар напруги й перепрошили її внутрішній процесор? Зняла маску «незадоволеної дівчинки»: Вона перестала грати в мовчанку й почала доросло, прямо кати чоловіку та близьким, чого вона хоче і яке ставлення до себе приймає. Вимкнула синдром «ідеальної господарки»: Найняла допомогу по дому (прибиральницю), знявши з себе родинну установку «мушу задовбатися сама», і звільнила ресурс для бізнесу. Вийшла з каруселі вигорання: Перестала робити все на надриві, дозволила собі відпочивати без провини й навчилася казати «НІ» будь-яким проханням, які витягують ресурс. Твердий результат у матерії (х2): Взяла нову клієнтку на супровід за новим чеком, майже удвічі вищим за попередній! І почала спокійно, без сорому чи страху нагадувати про другу частину оплати за свої послуги. Вона не вигадувала нових складних воронок. Вона просто дозволила собі подорослішати, прийняти свою цінність і почати будувати бізнес із позиції тотальної сили й опори на себе. Ось що таке REAL WOMAN. Я не буду вас вчити надягати на себе маски правильних і етичних. Але ви нарешті присвоїте собі свій масштаб і почнете заробляти з позиції тотальної сили й любові до себе. Відгук Анни: https://www.instagram.com/p/DbbgOFCCLD_/?igsh=MnNtYm5zZmJlcHg3 Серпневий потік — останній цього року. Співбесіди проводжу особисто. Якщо ви готові припинити ґвалтувати себе правильними інструкціями й нарешті проявити свій справжній масштаб — час діяти. 👉 Пишіть у коментарях кодове слово СИСТЕМА. Забирайте опис програми, проходьте первинну діагностику й чекайте на фейсконтроль. Побачимося на акселераторі.