Змій Горинич 🇺🇦

Ще в 23 році активно співпрацьовували з підрозділами РЕР по виявленню ворожих WiFi мостів (це, зазвичай, невеликі круглі антени, що направлені по рівню горизонту) Нам давали повну карту на ділянці, з розташуванням вузлів зв'язку. І коли намічався штурм - летіли на ці вузли та рубали кацапам зв'язок, що ефективно рушило їм плани 😈 Зараз, коли Старлінки у п*дорів лягли, - повернення до таких дій буде їм робити ще більше неприємнощів P.S. Люблю читати орієнтування та наведення пілотів через Баофенг) © Змій Горинич

Мав цікавий діалог з побратимом, що відібражає сприйняття більшості Мова йшла про те, що система Є-балів - головний фактор агресивної конкуренції між підрозділами. І одразу була проговорена думка, що для збереження високих показників результативності не дуже хочеться ділитись інформацією про активні переміщення та скупчення ворога з суміжними підрозділами Друзі, це не нормально і абсурд. Система Є-балів з самого початку позиціонувалась, як заохочувальна. В ній є певні нюанси, як те, що по ній формуються рейтинги підрозділів, засновані не на співвідношенні кількості засобів та результату, а тупо на кількості уражень. Проте це явно не про конкуренцію, яка виходить за межі Головна ж мета системи, на мою думку, - це створення гнучкої військової економіки, що повинна замінити централізоване постачання та закупівлі, які призводили до наслідків накшталт "застарілі засоби, куди не треба" Тобто формування актуального попиту, що роблять безпосередньо підрозділи, та пропозиції, де виробники матимуть змогу з кращими технічними рішеннями їх масштабувати. Це також й автоматизація процесів, що призводить до значного скорочення терміну постачання засобів. Вже зараз терміни залежать, здебільшого, від спроможності виробника, ніж бюрократичних процедур І призводить це до того, що підрозділ отримує те, що йому потрібно і саме тоді, коли це актуально. Бо не будуть таким чином постачатись вироби, що були ефективні в 23, тільки тому що це держзамовлення на велику кількість і виробник вимушений кліпати строго по ТЗ А те, що відбувається нездорова конкуренція й неадекватне сприйняття поняття результативності - виключно проблема компетенцій тих, хто забувся, з якою метою йде війна і що для її завершення треба робити Міністр оборони визначив стратегію і там нема пункту "набити більше, ніж суміжники". Там про загальну роботу всіх, хто боронить неньку © Змій Горинич

Організація пункту управління. Особовий склад Не буду писати про керівні посади на ПУ (нач бою, нач управління, нач розвідки тощо), бо ці бійці обов'язково повинні бути з бойовим досвідом, загартовані війною та з розумінням, що та як робити на конкретній посаді для побудови працюючої системи. Сама посада може бути для цих керівників нова, проте вони повинні мати як виконавчий, так і організаційний досвід у сфері БпС. Інакше, на мою думку, вони не здатні зробити нічого толкового. Робота керівників не скільки про "зробити тут і зараз", а про "вибудувати принципи, організувати роботу та забезпечити умови" - це не тема цього посту Тепер про про що хочу розповісти та з чого формується "костяк": штат чергових Будь що впирається в людей, їх рівень підготовки, здібність до навчання, швидкої адаптації до умов та психологію. Впевнено можу сказати, що робота чегового ПУ - ледь не найвимогливіша та важка з точки зору багатозадачності та потрібному рівню навичків. Додайте сюди відповідальність за життя особового складу та роботу не тільки власних, а й суміжних екіпажів "Портрет" чергового ПУ - це боєць, що пройшов первинний відбір по базовим навичкам, психологічно стійкий та як розуміючий, так і здатний працювати під моральним навантаженням без втрати "ясного розуму". Це не може бути боєць, який "не тягне іншу роботу" та направлений "аби приносив якусь користь", - зробите собі таким чином бомбу з затримкою, яка в кращому випадку просто згає ваш час Базові навики та вимоги до чергового ПУ, обов'язкові на етапі відбору: - вік від 25 до 35 років (вийнятки - на власний розсуд); - впевнене користування ПК, робота з багатовіконністю; - загальна сприятливість до техніки, без "я швидко вчуся". Або вона вже є, або не витрачайте часу; - вміння оперативно шукати технічні рішення та вирішувати проблеми; - комунікабельність (не плутати з балабольством та вмінням гарно п*здіти) - стресостійкість та адекватне ставлення до напружених ситуацій (щоб якщо дав "в штангу" та обізвали ідіотом - не побіг оформлювати рапорт на переведення в інший підрозділ через "важкі морально-психологічні умови служби") Коли людина проходить по критеріям вище і долучається до роботи черговим - починається наступний етап, довжиною приблизно в пів року. У когось це буде швидше, у когось трішки довше, але з власного досвіду впевнено кажу, що саме стільки часу треба задля того, щоб вже боєць опанував всі основні інструменти для роботи, "втягнувся" в саму роботу та її ритм, "притірся" до колективу й почав проявляти власний характер. Саме на цьому етапі чітко стає зрозуміло, чи тягне боєць обов'язки, чи ні. А навіть якщо і тягне - вже для себе має чітке розуміння, чи бажає так далі працювати або міркує знайти місце, де працювати треба менше Логічне питання, де брати на таку вимогливу посаду бійців? Тільки шляхом відбору з наявного штату або, як я, набирати з 0. Всі розуміємо, що відривати толкових хлопців з інших напрямків роботи зараз є розкішшю, тому доводиться залучати ззовні. Менш за все це були переведення, майже все - шляхом мобілізації/контрактування цивільних. Мені доводилось самостійно розміщувати вакансії, проводити телефонні дзвінки та відбір, організовувати направлення на навчання (все опціонально, як і БЗВП) та далі приймати людей та вводити їх в курс справ, навчати й дивитись на результати. Вважаю, що тільки так зараз і можна більш-менш за пів року-рік сформувати команду рівня батальйону Буде чудово, якщо на посаді чергового буде здібний боєць з бойовим та профільним по БпС досвідом, який потрапив на бажану для себе посаду. Куди більше підводних каменів буде з цивільними, які здебільшого лиш шукають гарні умови відслужити до кінця війни, ніж з повною віддачею опинитись на місці, де зможуть максимально ефективно себе реалізувати. Тому, в будь-якому разі, формування команди займе у вас значний час і підходити до цього треба геть відповідально В наступних постах розкрию питання організації робочого місця та роботи загалом, забезпечення та рекомендації обладнання, а, якщо буде цікава тема, - напишу як заохочувати людей долучатись © Змій Горинич

Організація пункту управління. Вступ Моя суб'єктивна думка, що сучасні боги війни - безпілотні системи. Все зараз спирається на компоненту БпС, починаючи від виявлення, супроводу і закінчуючи ураженням та підтвердженням Робота БпС, насамперед, - безперервний потік інформації. І саме від швидкості та пропускних обсягів обробки цієї інформації залежить не тільки ефективність виконання бойового завдання, а й спроможність підрозділу розвиватись та нарощувати результати. І це не про кількість екіпажів Досі, на п'ятому році повномасштабного вторгнення, лінійні батальйони та бригади мають власні пункти управління (ПУ), де чергові БпС мало того, що інколи не організовані між собою, та й ще виглядають, як безхатьки, яким виділили свій куток, поставили монітор/телевізор і спрямовуються команди накшталт того мемного відео "робіть безперервний скв*рт" І, можливо, нема розуміння у командирів, як це треба організовувати. Можливо, досі організація місць чергових не є пріоритетною задачею і виконується по залишковому принципу. Проте я щиро цього не розумію, як можна втрачати такі можливості і не бачити очевидних речей. Тому буду радий поділитись річним досвідом на посаді начальника управління батальйону безпілотних систем: покажу, з чого починали та до чого прийшли. Частково результат цього досвіду можете побачити на фото до цього посту. І буду радий активним питанням від спільноти, на які даватиму розгорнуті відповіді Таким чином, починаю серію постів про організацію пункту управління бойовим підрозділом, де за базу взято досвід організації ПУ батальйону безпілотних систем. І нехай вас не обурює факт, що це досвід ББпС, бо основні принципи та ідеї абсолютно дотичні до будь-якого сучасного бойового підрозділу © Змій Горинич

Чому збільшується СЗЧ - мій погляд Ч2 Підготовка нового фахівця БпС, без перебільшення - пів року. Фахівця, якого ще треба знайти, навчити, забезпечити. Тобто це геть не швидко та дорого, дорого в першу чергу через те, що його відсутність зараз сплачують кров'ю інші В 22 році ми йшли не за гроші, а задля збереження країни. Люди стояли чергами й правдами та неправдами потрапляли у військомати, аби отримати зброю та захистити свій дім. Зараз, коли війна перейшла з розряду спринта у марафон, питання грошового забезпечення армії - питання її стійкості. Бо не може солдат тримати фронт та класти власну душу й тіло, якщо не здатен не те, щоб власні потреби закрити, а, тим паче, родину забезпечити. Відкрию таємницію, що не всі пілоти та до них дотичні отримують премію 100к. Я вже мовчу за 170. Так, вони не піхота. Але сучасна війна про те, що фронт стоїть, доки стоїть піхота і контролюють смугу БпС І маємо ситуацію, де на БпС навалюється значне навантаження та ризики, без збільшення мат забезпечення, але зі значним збільшенням потреб, які закривають ті ж самі хлопці. Звісно, багато хто це не витримує та йде в СЗЧ - туди, де організація та забезпечення краще. Інші, хто залишається - приймають на себе ще більший тягар і починається сніжний ком, що призводить до погіршення ситуаційної обізнаності переднього краю та значному погіршенню його забезпечення. Піхота так само, отримує збільшенні ризики, погіршене забезпечення та майже унеможливлені можливості ротації або з такими ризиками, що хлопцям доводиться сидіти по 500+ діб (я не шуткую, є такі факти) на передовій. І одна річ, коли тобі по повітрю/по землі постачають все необхідне, але ж не тоді, коли ділянка горить і БпС починають всіма засобами "тушити пожежі". І це все, зрозумілим чином, впливає на моральний стан, на відсутність відпочинку у людей (не роботів), і у результаті особовий склад опускає руки та уходить. Бо можна тримати стрій, коли геть важко але є віра, що за тебе піклуються, забезпечують, бережуть та вірите, що здатні втриматись. А коли все навколо сипеться, на людей (які вже геть виснажені) лягає більше навантаження, яке тільки збільшується, а поруч ще й побратими опускають руки та уходять - ідейних людей зараз вже геть не багато і навіть вони мають певну межу тягнути все на собі Коли старші начальники починають активно втручатись, "напихувати" ділянку приданими підрозділами (в більшості не забезпеченними матеріально) та вимагати збільшити кількість засобів БпС - це призводить до перенаванатаження існуючої системи в підрозділах, яка до цього геть не була готова. А не була готова тому що у нас досі БпС в більшості випадків забезпечуються по залишковому принципу, пілоти та до них дотичні не прирівнюються по грошовому забезпеченню до піхоти, хоча від них всіх напряму залежить стійкість переднього краю. І саме через розлад систем в таких підрозділів люди, які потрапляють не до Азовів, Мадярів, Ахілесів тощо, це бачать, відчувають на собі і не готові віддавати своє здоров'я та життя задарма Правильно каже пані Берлинська, що нашою перевагою були технології та люди. І за ці роки, нерозумінням, як вибудовувати та розвивати БпС, ми втратили ці переваги. І тепер кров'ю намагаємось виправити власні помилки, які наглядно демонструють всі накопиченні проблеми. І одна з них - СЗЧ. Не через страх долучитись до війська або нести важку службу, а через страх згинути задарма через некомпетентність Вимовився © Змій Горинич

Чому збільшується СЗЧ - мій погляд Ч1 Всі тільки і обмусолюють питання невизначенності термінів служи, відсутністю ротацій, елементарним страхом тощо. Але, маючи погляд зсередини, все дивуюсь, чому ніхто не каже про тотальну некомпетентність Так, це доволі широкий термін, під який можна загребсти будь що. Але в цьому пості хочу здійняти тему про некомпететність командирів по напрямку БпС, як власний профільний напрямок роботи Будемо відверті до себе: високий рівень розвитку мають тільки медійні підрозділи або ті, в керівному складі яких є умовні "олігархи". Саме ці підрозділи стабільно показують високі результати, активно розвивають передові напрямки і від яких в інфопросторі складається картинка, що наша армія попереду всієї планети з впровадження інновацій. Але хоч ці підрозділи і вносять вагомий внесок у обороноздатність на найбільш важких напрямках, проте на інших ділянках (на переважній більшості фронту) стоять і стримують ворога інші, мало або геть нікому не відомі підрозділи Основними тактичними підрозділами в Збройних Силах, що приймають на себе всі незгоди та тримають фронт - були і є батальйони. Саме від їх рівня організації, розвитку та ефективності залежить "стійкість" ділянки фронту. Яке було моє здивування, коли я дізнався за факт рішення про повний контроль засобів БпЛА лінійних батальйонів саме з ПУ однієї з бригад і це вважалось ефективною системою організації. Тобто бригада здійснювала не загальну координацію та підтримку, а повний контроль засобів БпЛА лінійних батальйонів. Таким чином, основні тактичні підрозділи ділянки фронту були лишені контролю власних ж засобів БпЛА, від чого всі витікаючі проблеми на рівні батальйону: відсутність розуміння проблематики розвитку власних БпС, прогалина по власній ситуаційцій обізнаності та втрата інтересу до розвитку власних основних засобів ведення бою - БпС. Коли "старший начальник" все контролює та забирає під себе - самі розумієте, яка мотивація щось робити А тепер сухих реалій: станом на 2025 рік ми досі маємо розвиток багатьох підрозділів (на мою суб'єктивну думку) рівня 2023 року, а саме: мається штатний (або досі! позаштатний) взвод БпС, чудово якщо рота. Цей організм БпС, в кращому випадку, закриває потреби ситуаційної обізнаності (2-3 позиції), можливо має власні FPV (1 позиція), а можливо ще буде екіпаж великих бомберів (1 позиція). Тобто переважно такі підрозділи в структурі батальйонів закривають елементарні потреби "дати стрім", "відпрацювати FPV", "занести хлопцям провізію". І коли ділянка спокійна - цього вистачає. А коли, раптом, ворог починає активні штурмові дії - виявляється, що не вистачає ні екіпажів Мавіків, щоб давати підсвітку та контролювати всю смугу батальйону; ні FPV, щоб займатись контролем переднього краю та працювати по ворогу "вглиб"; ні великих бомберів, бо логістика знищена вщент і треба передовим позиціям на всі можливості нон-стоп тягати провізію Які проблеми ми отримуємо? Бригада вимушена залучати додаткові засоби на ділянку(и), щоб закривати базові потреби по стриманню переднього краю, забезпеченню позицій піхоти та контролю смуги від просочування. Зазвичай, всіх наявних засобів бригади не вистачає, щоб задовольнити всі потреби. Починається лихорадне наповнення підрозділів засобами БпС, на яких не вистачає ні організаційних, ні матеріальних ресурсів. Врешті-врешт це призводить до накопичення проблем та значного збільшення навантаження на особовий склад БпС А тепер до головного. Під час активних штурмових дій саме від БпС залежить здатність завчасно виявити ворога, знищити на підступах та забезпечити передній край, бо звичайна логістика знищується вщент (про Рубікон всі чули, але тільки зіштовхнувшись напряму дізнаються, наскільки це болісно). Тобто особовий склад БпС тягне на собі додаткове навантаження, значно збільшені ризики й катастрофічну нестачу всього: починаючи від елементарних технічних засобів (привіт спільнотам, які "втомились" донатити на потреби хлопцям), закінчуючи тим, що на кожного пілота, що вибув зі строю, інший бере на себе навантаження х2 © Змій Горинич

Облік ударних вильотів Знаю, що геть не всі підрозділи мають програмні засоби для обліку вильотів. І найважче в цьому - почати з нуля, тобто створити під це таблицю Свого часу пройшли цей досвід і пішли навіть куди далі. А зараз допомагаємо побратимам на іншому напрямку з провадженням подібних рішень і починаємо з того, що колись робили самі. Вважаю, що ця таблиця буде корисна багатьом підрозділам - тому й ширю її тут Суть таблиці ударних вильотів - помісячне ведення обліку вильотів ударних засобів з автоматизованною статистикою для наступних засобів: - FPV камікадзе (позиції вказуються в строках) - FPV бомбери (позиції вказуються в строках) - Мавіки скидачі по позиціям окремо (тут ставте назву власних позицій, розраховано до 4 позиції) - Великі бомбери по позиціям окремо (так само, ставимо назви позицій, до 4 позицій) Якщо у вас є пропозиції по зміні структури - буду радий обміркувати. Доки практичним шляхом для нас було зручно саме такий варіант Випадаючі списки розраховані для зручного вибору: - типу FPV - характеру цілі - БК - результатів вильоту В майбутньому, при збереженні структури, можливі прості оновлення шляхом перезапису клітинок (якщо буду її поліпшувати). Або самі підрозділи можуть зручно її налаштовувати, бо спеціально оптимізовані всі формули таким чином, щоб можно було зручно та швидко вносити зміни, додавати нові категорії Такі таблиці можна навіть робити на базі лінійних підрозділів, з можливістю прив'язками збирати статистику на більш загальному рівні по підрозділам, типам дронів, тощо. З того, що доки не реалізовано, але має на то можливості - статистика по використанню БК та кількості типів цілей Для початку роботи вам треба зробити копію цієї таблиці (з'явиться у вас на Гугл Диску), далі назвати її відповідно до поточного місяця, очистити дані на вкладниках (тому майте окремо збережений шаблон з чистими сторінками, щоб не доводилось щомісяця все видаляти вручну) та й все, можна починати працювати Посилання на шаблон таблиці Сподіваюсь, що ці труди будуть вам корисні © Змій Горинич

Машинний зір на захисті логістики Або проект I-SEE Влітку я розповідав за те, що подальша еволюція засобів РЕБ врешті-врешт дійде в глухий кут: кількість та вартість модулів завад буде зашкальною, а загроза дронів на оптиці перекреслює всі ці вкладення Рішення - сіткомети з машинним зором. Вже тоді був проект, що займався цим напрямком: I-SEE. І зараз розробники впевнено йдуть до початку практичного застосування системи Вважаю, що така розробка потрібна була на вчора і її результативність збереже багато життів наших хлопців. Я не маю власних ресурсів, щоб хлопцям суттєво допомогти, але вмію організовувати та шукати забезпечення: тому разом з тими, хто мені довіряє, допомогли закрити одну з потреб проекту та закликаю поширити інформацію й посприяти розвитку Команді I-SEE треба як фахівці, що можуть на ідеї долучитись до розробки/тестів, або просто елементарне фінансування скромних по військовим міркам потреб Хто не знав, про таку розробку - можете ознайомитись Хто бажає допомогти - звертайтесь напряму @isee_help або підкиньте гроша Відмако крутим козакам на розвиток © Змій Горинич

Сторіччями ми виборювали право жити вільно у власному краю, вільно від імперій та режимів, вільно від панів та диктатури. І сьогодні наша боротьба триває. Честь маємо боронити близьких та рідних, друзів та знайомих. Допомагати тим, хто цього потребує. Знаючи, що є поруч чудові, небайдужі та людяні, що є ті, хто здатні допомогати, творити, будувати, навчати та надихати. Доки є український народ, доки є такі люди - душу й тіло ми положим за нашу свободу. І ті, хто стоять гранітом, всім покажуть, що ми, браття, козацького роду! З Днем Незалежності України! 🇺🇦 І як би не хотілось казати, що все буде добре - скажу, як є: війна - це страшна, важка та жахлива річ. Як би не здавалось, що є успіхі на фронті - завжди пам'ятайте: кожне зміщення лінії зіткнення на DeepState - це титанічні зусилля, кров, біль втрати та обірвана доля людини, її родини та, можливо, цілого покоління. Це те, що нам дається надзусиллями і тільки разом ми здатні робити так, щоб країна жила жалі, а у Харкові вмикали зоряне небо, а не приспускали прапори. Долучаю відео видатного фотографа і завершу головним: Слава Україні і її Героям слава! Автор відео: libkos

Жовто-блакитний — символ свободи, сили й незламності Під цим стягом покоління українців боролися за право жити вільно, і сьогодні ми продовжуємо цю боротьбу. Вітаємо з Днем Державного Прапора України! 🇺🇦 Наші соцмережі: 🔥 Facebook 🔥 Instagram 🔥 VIDARR 👉 Приєднатись до нас

"Потужні лінії оборони" Щоразу, як читаю новини про те, як ворог просунувся через "лінії укріплень" - уявляю тільки наступну картину: Велике поле, по центру якого викопані відкриті окопи. Через кожні 20 метрів відкриті бійниці, іноді можуть бути закриті але обов'язково з прямим входом. Там де пилили засвоїли більше коштів - бетонні коробки, які з'єднанні між собою не окопами, а наче протитанковими ровами (щоб якщо потрапив - вже не вийшов) і які також обов'язково простонеба. Щоб всі могли бачити, де саме бійці заховались і яку саме точку посеред поля треба зносити. Коли закінчиться це бл*дство? Там де не треба - Зеленбуд вирубує вздовж доріг дерева, інженери копають відкриті ВОПи та РОПи по радянським методичкам. Де логістика під загрозою FPV - ми спершу закриваємо сітками дороги в самому населеному пункті, а лише потім (коли час плине і ворог буде ще ближче) ми будемо закривати вже під'їзди до населенного пункту. Або взагалі не будемо, бо вже, бл*т*, занадто небезпечно щось робити! Замість того, щоб в тилах готувати на висотах резервні точки під розрахунки БпЛА та опорні пункти в закритих зеленках для піхоти, ми витрачаємо ресурси та час на якусь х**ню, яку потім називаємо "лінія оборони". Нема у війні XXI сторіччя поняття "лінія", забудьте за це. Є точки супротиву, де сидить піхота, є зони, які або контролюють БпЛА, або не контролюють через брак ресурсів і підори там ходять, як у себе вдома. Але я ще ніде не бачив, щоб оборону тримала "лінія", яку тупо викопали в полі, поставили серед неї бетонні конструкції і назвали це укріпленнями. Вимовився, а тепер закликаю: подальший розвиток війни дедалі більше буде акцентувати увагу на рівні розвитку інженерних підрозділів. Від того, як ці підрозділи залучаються до грамотного планування оборони, підготовки укриттів, шляхів логістики - буде залежати здібність підрозділам бойовим ефективно стримувати ворога. Нема підготовлених бліндажів для пілотів - будемо втрачати дорогоцінніші ресурси: пілотів, обладнання, час. Нема підготовлених опорних точок для піхоти в закритих посадках - будемо задарма втрачати героїв, що дають всім нам час на дії по знищенню ворога. Не буде закритих шляхів логістики - жодні НРК не здатні забезпечити цілі батальйони на плечах логістики завдовжки 20 кілометрів. А тепер головне: нашими підрозділами БпС закриваються смуги на більшу глибину. Тоді чому ми чекаємо, що ворог не буде розвиватись у тому ж напрямку? Питання риторичне. © Змій Горинич

Захист від FPV Актуальна думка, що всі авто треба оснащувати РЕБ проти ФПВ бо це зберігає життя. Це правильно, але рішення тимчасове. Чому так? Бо еволюція дронів, звичайна боротьба "меча та щита" призводить до вдосконалення засобів. І з розвитком "меча" (тобто ФПВ) геть непропорційно по собівартості розвивається "щит" (засоби РЕБ). Скільки зараз треба модулів на діапазони, щоб закритись від ФПВ? Шість або навіть вісім? І це буде скільки відсотків ФПВ? 90, 80 чи вже 70? Реалії сьогодення показують, що ФПВ на оптиці стають основним засобом перешкоджання ворожої логістики. Дуже ефективним засобом. І надалі ми будемо тільки спостерігати динаміку, як фронти будуть насичуватись цими засобами, а ще більше транспорту буде палати. До чого веду: якщо не бажаємо, щоб наші автівки, наші люди палали після ураження ФПВ, на які нема ні завчасного попередження, ні протидії РЕБ - треба вже сьогодні вкладатись в технології їх протидії. Які? Це машинний зір, що здатен виявляти ФПВ на відстані. Це системи, що дозволяють фізично нейтралізувати ці ФПВ. І вони вже активно розробляються, але недостатньо швидко. Через брак попиту, розуміння, інвестицій. Тому хочу цим постом звернути увагу на тему і вийти на зв'язок тих, хто займається системами роботизованих турелей або сіткометів з машинним зором щоб зібрати для себе інформацію, інтегрувати у своєму підрозділі та, за потреби, знайти інвестиції та увагу задля доведення технологій до рівня, коли ми будемо збирати кошти не на РЕБ для авто, а на турелі, якм буде байдуже, на якому зв'язку до вас летить ФПВ. Сучасні технології дозволяють творити неймовірні речі. І надаю приклад, що вже існує та що скоро буде нашою буденністю. © Змій Горинич

Маскування Старлінк Ділюсь з вами рішенням, яке шукали для маскування від тепловізорів, в першу чергу. Зрозуміло, що звичайні чохли через теплообмін для цього не підходять. Тому сподобалось рішення у вигляді намету - "Тортіла", яку замовили спершу для тестування, а через тиждень (коли цей намет вже згорів в пожежі на позиції) замовили партію на весь батальйон. Виробник пішов на зустріч, замінив кольори, допрацював конструкцію і вже отримали другу замовлену партію для позицій. Зараз кожен намет має два кольори (вони двобічні): мультикам (чудово маскує серед сухої трави) та зелені камиші (в зеленці також гарне рішення). Звісно, це не значить, що ці намети можно просто ставити на відкритку в поле, проте нам дозволило значно зсунути Старлінки від посадок, що збільшило швидкість інтернету та безпеку позицій. В тепловізор вночі хлопці шукали, щоб зробити фото - не знайшли, нема доки вам що показати) Канал виробника Контакт: @DiSopra © Змій Горинич

Відбувся чудовий стрес-тест засобів резервного зв'язку та організації управління Сподіваюсь, що це дасть потрібний поштовх не тільки в напрямку альтернативних методів зв'язку у підрозділах (особливо БпС) та їх резервування, а й в організації стандартного радіозв'язку А саме пропрацюється здійснення заходів управління наосліп, передача інформації шифром, цілевказання тощо Я сам з цього зробив цікаві висновки і відсьогодні вже почнемо впроваджувати нові ідеї задля можливості безперебійної роботи, навіть коли залишається тільки радіозв'язок © Змій Горинич

❗️Почали оживати Старлінки *у нас деякі працювали взагалі весь час 😅