ц. гліб

По скидке - пол кило пельменей Нам на завод - походу не идти Нам ведь ходить ещё немало Помню ебашил соль - поплавило мозги

Чтоб раздуплиться - встань Захоботился? Отдохни Есть варик? Надо брать Лёгким - Надо быть в пути

#longread@crackrocksteady Telegraph

Раді представити вам перший український переклад книги Девіда Ґребера "Піратське Просвітництво, або Справжня Ліберталія"! Вихід якого став можливим завдяки спільним зусиллям каналів НеоАрхаїка, Imara Notia і видавництва Утопія. Відомий американський антрополог провів захопливе дослідження теми, оповитої багатьма легендами й художніми вигадками, - піратської республіки на Мадагаскарі, що існувала 300 років тому. Текст книги буквально переносить читача на віддалений тропічний острів, де бурхливо перепліталися культури й політичні практики місцевого населення (малагасійців) та різноманітних прибульців, зокрема і європейських піратів. Ґребер доводить, що важливу роль у постанні нової спільноти відіграли місцеві жінки, часто вони були самостійними та активними гравцями у локальній політиці. В результаті контакту малагасійців та піратів з'явилась егалітарна й схильна до демократичного урядування спільнота Бецімісарака, що як невелика народність існує й сьогодні. Але що найдивовижніше, міф про піратську Ліберталію на Мадагаскарі, як показує Ґребер, набув поширення у Європі, про неї жваво писала й говорила та сама публіка, що закладе основи Просвітництва XVIII століття. Чи могли вплинути на модерні теорії демократії та соціальної справедливості мадагаскарські пірати, а також індіанці з племені гуронів? Ґребер впевнений, що так - і щедро ділиться своїми дивовижними пошуками із читачем. Книга була вперше опублікована у 2023 році, вже після смерті автора. Слід зазначити, що це - перший повний переклад котроїсь із монографій Ґребера українською мовою. Хоча "Піратське Просвітництво" - наукова робота, вона написана живою мовою та захоплює так, як і повинна захоплювати гарна книжка про піратів. В якості бонусу український читач зможе легко побачити яскраві паралелі в устрої та практиках морських піратів "золотої доби" та їхніх сучасників - запорозьких козаків. Ціна: 320грн Замовити книгу можна, написавши нам за посиланням: https://t.me/Utopia_Distro?direct

///// ШУМ ШУМ ШУМ місто сирени дроти дроти дроти сонце пульс пульс пульс — ТИША ВСЕРЕДИНІ — 2 квітня в любимому MMC зустрінуться апостоли поетичного нойзу, щоб розхитувати межі слова і ловити шум поза межами. Вот еті бравиє рібята: огидний павук-людожер | гліб сердюк Влада Ільїнська Денис Дмітрієв Катерина Харченко Данко Пташиний Аліса Шампанська Resista Simfonia Анна Тмин 2 квітня | 19:00 More Music Club (Італійська, 75) Вхід — донейшн від 150 грн

«Кімната Жори» виставка живопису Микити Шклярука. Присвячена квір-фольклору Одеси. Герої картин — випадкові знайомі, пари, перехожі або колись близькі мені люди. Вони нагадують персонажів французької квір-класики — чоловіків із портових міст, які завжди виглядають трохи як герої чужого роману. Що означає проводити разом час і будувати спільні плани на життя, голосно сваритися й кохати, обережно бачитися і багато з ким цілуватися, бути Керелем, але з одеським акцентом. Фігуративний олійний живопис дозволяє перетворити звичайну сцену на трохи прикрашену правду. Роботи митця, представлені на виставці, були створені в межах програми «KEY WORK: Мистецькі гранти» RIBBON International у партнерстві з Jam Factory Art Center. 29 березня у 18.00, Одеса, простір «Вітальня» Куратор Єлизавета Кліменкова

https://youtu.be/Qv9UMSUo2bQ

https://youtu.be/Vp9s3OYT0wk?si=DO7XWL3Wj0XwwAAs

хто в києві, обов'язково приходьте на концерт 28-го лютого !

https://youtu.be/ZRdXTt7TmFs?si=_bMu2UKLloiiniSJ мої прекрасні друзі ❤️

сніг чистить голову мовчання чистить голову сніг це мовчання сніг це біле мовчання мовчання – біле коли я наступаю на сніг він не мовчить коли на мене наступають я теж не мовчу коли на мене наступають це чистить голову

вода пил дим ноги я пив воду в якій стояли стопи мились тіла я вода дим тягучий, пластмасовий тягнеться кварталами солодкий дим крематорію я вода дим волосся вода ллється з мене вода яка ллється з мене мутно сірого або блідно коричневого кольору це тому що моє тіло брудне моє волосся злиплося мене штовхають у ванну я вдаряюсь о неї ногою тепер там красивий жовто пурпурний синець я вдаряюсь ногою в слемі я розтянув стопу я розтянув палець від мене тхне мої шкарпетки тверді мені байдуже я знімаю куртку светр і йду штовхати людей я вода я пил я дим я ноги я волосся я я пил крематорію я його дим і подих я вода напевно я точно вода піт дим попіл сморід чад, друзки стекла, облога тубдиспансер я вода я вода я піт дим туман я вода шрам на моєму пальці шрам на моєму пальці шрам на моєму пальці нагадує еритроцит я впав і розсік його о щебінь чи бетонну сходинку не пам'ятаю шрам на моєму пальці схожий на бляшку я вода стегна тулуб яструб ліс степ спис сказ страх гріх ти пиздиш ти пиздиш в мене болить шия ти пиздиш я хочу щоб ти швидше закінчила я хочу їсти і ссати я йду в туалет встромляю ручку собі в ногу і на цьому мій мозок вимикається, залишаючи мені лиш гнітючу пустоту і тишу і якесь неописуєме неприємне чуство

жахливо, погано, складно повторюю ці слова прости, господи повторюю ці слова від перших отримую ясність від других мені стає легше побиті коліна розтянутий палець усюди синці я лиш холст для відбитків інших предметів бетону, заліза і льоду і ліктів в щелепу, виски інвалідні візки, сяючі ампули крокують за мною грайливо грунт з цвинтарів, пил горілий приваблює моя тінь та немита грива рвотні пориви і бажання ридати завжди міг тримати в собі гострі предмети і ніжки стільців я зáвжди тримав в рукаві стирчить арматура дивлюся на неї з висоти десятого поверху колись я впаду тим самим зроблю собі послугу порізи – малюнки судоми, каюти, антракт тиск, оніміння всі розійдіться! я заключив контракт звуження, тужливість і страх давно все змішалось сеча і кров блювота і пот сльози, понос сперма і жовч це я і не лишилось нічого більше вочевидь, я рідина і нічого більще все змішалось!! крихкість біла і слизька твоя спИна хладність тяжка і невпинна все змішалось!! це я рідина вводи внутрим'язово в шприці залишуся я я – пустота я – пустота і крапля на кінчику голки я – рідина і годі казати більше

📜 Так про себе написав наступний автор ініціативи, уродженець Одещини Гліб Сердюк: Народився в Одесі в 2004-му і живе там надалі. Закінчив бакалаврат за спеціальністю "Українська мова та література" в ОНУ ім. Мечникова. Веде богемний образ життя, існує в різноманітних низових/незалежних/андерграундних спільнотах нашої країни; читає свої вірші там, де дадуть; займається нойзом, візуальним мистецтвом, вуличним та профспілковим активізмом. Працював чорноробочим в цехах та на складах. Наразі працевлаштований в ритуальному агенстві де носить труни. Анархіст. Планує видати свої вірші в форматі зіна. 💬 В Гліба доволі цікавий тематично підхід до своїх віршів. Коли я їх начитував і перечитував, дуже сподобались ритміка та ігри зі звуками в цих віршах. Гліба знаю тільки онлайн. #WikipediaPoet

якщо ваша тусовка не схожа на цю - навіть не думайте мене звати

всі візерунки неймовірно різкі сяють твої найгостріші різці при світлі флуоресцентної лампи люмпени ми, та робітники студенти, тому надзвичайно близькі волоцюги, скитальці твої смачні пальці надзвичайно легкі тому ми близькі весь світ наш міцелій ми всі тут гриби одного стебла пелюстки надзвичайно близькі тому ми палкі кожен мій гриб і кожен мій вздох розділю з усіма хто буде поруч вертаймо ліворуч сестри й брати вертаймо ліворуч туди нам всім йти

дурнувата відповідь на дурнувате запитання красота мов піщинка у роті не розсмоктати не розчавити лиш сплюнути . красота мов піщинка у оці заплющити пустити сльозу й надіятись . красота мов макова квітка — макове зернятко . красота мов поет-сльоза мов поет-квітка мов поет-паперова хустинка мов поет-квір на Івана і Юрія Лип поет-крик поет-пророк поет-крінж поет це спектр поет-не існуючий персонаж поет це мій кіт поет-Тарас Ріль поет автоМ[]ЙКА ШИНОМОНТАЖ поет-гальмівний диск поет це дзвоник велосипеда поет це тріск касети поет це лише слово тиша . сидиш крутишся . як же хочеться у слова кутатись-загорнутись але чому ж; ви вже всі їх закляли . як же хочеться у слова кутатись щоб зігрітись на тлі осені по паркету босими килимами стрибали відчаї не до чаю чверть четвертого я в ліжко коханий чекаю а я йду і курю щоб замовкнути хоч б на секунду і почути щось дійсно важливе щось що поміж вас у повітрі;щось поміж вас у оці що рухається самостійно і без вашого раціо і коли мені кажуть що я є Я - я не вірю бо я вірю тому як коли я хочу писати я плачу а коли я хочу співати я вию і коли я хочу свободи я у ній поринаю . і коли мені кажуть слова які самі поділять навпіл коли тикають пальцем у те що самі не здатні побачити у власному череві я сміюсь бо коли мені кажуть що я хтось що я кимось є то хрипить ніби з рупору гучномовця з виступу поетрі нойз із часів коли я ще думав, що ви всі не вб'єте один одного за обичний "неправильний" вірш . поет це збирати-10-людей-в-підвалі поет це постійно-паршиво поет це постійна-порція-ціаніду-яка знаходиться-в-абрикосовій-кістці поет це скоринка ранки поет це соринка в оці поет це оцет поет це езотерична колода карт поет це Тот поет це чорт поет це цокіт тільки спокій маг видихай спокій поет-сосуд поет- простір поет це просто поет це коли ковиряєшся в носі поет це коли ти щось кажеш а тебе за це спросять поети-поци поети-цаци поети-наци а поетів-лібералів відпиздять бо вони тюфті а поетів-євреїв закенселять за фашизм а поетів-патріотів заберуть ТЦКшніки а поетів одеси заклюють за те, що вони самостійні чому у ваших віршах немає теми війни? чому у вашій війні немає місця віршам? міша сон[поет-целібат] каже шо або хуйово пишуть або хуйово воюють та і хто я такий, щоб сперечатись із метром . p.s. от за що я люблю бога, так це за те що він завжди приходить у римованій формі постепіграф "...а мені смішно до біса..."