Хто ж так прокачує персонажа?

https://youtu.be/JV4ZApwVpnk?si=v_X8TbN5FDnMLsgy

ключовими стейкхолдерами мобілізаційного питання для підпису наказу щодо зняття балаклав, по камерам, привести до ладу ТЦК, зробити крок у реформі

У нас була чітка візія, хто повинен займатись мобілізацією. Як зробити так, щоб було не 2 мільйони людей в розшуку, а розуміти хто на конкретно потрібен.

Далі потрібно змінювати термін служби, контракти. Ми допустили ряд помилок, потрібно було більше спілкуватись із суспільством, запровадити обговорення.

Ми збільшили заробітню плату для штурмовиків, вони починають отримувати $7 тисяч, й багато інших речей

Буквально: док, головний сержант, соб, комбат

Колись ШІ-асистенти повністю замінять офіцерів штабу та діловодів, і їх можна буде перевести в піхоту та застосувати для просочування через посадки

Найсмішніше, що можна прочитати ці дні - це думки, що протести та вимоги популістів в часи війни є позитивною ознакою того, що "у нас не як в росії". Рєбятішкі, знали б ви тільки.

...передусім був Гомер. День за днем, місяць за місяцем ми велично й захоплено просувалися вперед. Ми ніби виривали з «Іліади» всю оповідь про Ахілла, відкидаючи все інше вбік, а потім прочитали «Одіссею» повністю. Її музика, її ясна, гіркувата краса, що живе майже в кожній усталеній формулі, стали частиною мене самого. Звісно, моє захоплення було надто романтизованим — це було захоплення хлопця, який зростав під сильним впливом Вільяма Морріса. Але ця невелика помилка врятувала мене від набагато глибшої омани — того «класицизму», яким гуманісти ввели в оману чи не половину світу. Тому я не можу по-справжньому шкодувати за часами, коли називав Цирцею «мудрою чарівницею», а кожен шлюб — «високим припливом». Усе це давно перегоріло без сліду, і тепер я можу насолоджуватися «Одіссеєю» зріліше. Мандри Одіссея означають для мене не менше, ніж колись. Велика мить «евкатастрофи» (як сказав би професор Толкін), коли Одіссей скидає лахміття й натягує свій лук, тепер промовляє до мене ще сильніше. А можливо, найбільше мене тепер зворушують ті напрочуд теплі, майже ідилічні родини в Пілосі та інших місцях — родини, які нагадують світ романів Шарлотти М. Йонґ. Як влучно сказав сер Моріс Повік: «Цивілізовані люди існували в усі епохи». І додамо: «У всі епохи вони жили серед варварства». Захоплений Радістю #lewisdaily