iPress | Міжнародна преса українською

🇺🇦 На Національному військовому меморіальному кладовищі відбулася церемонія перепоховання останків полковника Армії Української Народної Республіки, першого голови ОУН Євгена Коновальця. Підписатись на iPress

Українські "Фламінго" вдарили по центру виробництва ракет "Союз-2". На фронті вирішальну роль відіграють логістика та поповнення. Вступ Тома Купера і Дональда Гілла (скорочено):   Вступ Тома Купера   Цими вихідними Київ вирішив зіграти в гру чисел і здійснив свою найбільшу за весь час атаку безпілотниками. Імовірно, щоб продемонструвати: якщо вже нічого іншого, то принаймні він здатен постійно тримати російські розрахунки ППО в напрузі. москва, звісно, заявила, що збила 822 безпілотники, хоча уламки, які посипалися на столицю, свідчать, що кільком усе-таки вдалося прорватися. Один уламок, що впав особливо невдало, убив 83-річного чоловіка у власному будинку.   …на жаль, війна – це не таблиця з підрахунком перехоплень…   І знову (де ж ми це вже бачили) справжнім "героєм заголовків" став не військовий об’єкт, а склад. Українці рознесли величезний розподільчий центр Wildberries у Подольську, перетворивши найбільшого російського онлайн-ритейлера на дуже дороге багаття. Скрізь були вогонь і дим: надзвичайно "винахідливий" спосіб занести війну просто до віталень російської публіки…   …і мимоволі думаєш: а якби такі самі зусилля спрямували на один, два чи три заводи з виробництва балістичних ракет або ще на два-три нафтопереробні заводи, чи не вдалося б справді зупинити ракети, а не лише затримати доставлення посилок.   Але ж ударили не тільки по москві. На півдні Ростовську область атакували понад 150 безпілотників. Вони явно перевантажили місцеву російську ППО, підпалили об’єкт оборонної промисловості, пошкодили залізничну станцію й спричинили лісову пожежу… водночас загинули п’ятеро цивільних.   Нарешті ВМС України завдали удару по справді важливій цілі в окупованому Криму: атакували й знищили пускові позиції російського берегового ракетного комплексу "Бастіон". Якщо цю ціль справді уражено, як повідомляють різні джерела, це стане відчутним ударом по здатності москви запускати надзвукові ракети.   Звісно, москва не збиралася лише приймати удари. Вона відповіла з усією люттю: вночі ракети й безпілотники атакували Київ, спричинили пожежі по всьому місту та знищили його відомий книжковий і букіністичний ринок.   …чомусь сумніваюся, що іронія знищення культурного осередку вогнем залишилася непоміченою…   Загалом у 13 областях України 128 російських безпілотників і десятки балістичних ракет убили щонайменше трьох цивільних – у Сумах і Кривому Розі.   Найбільше мою увагу привернуло повідомлення з Кривого Рогу. Там російська ракета пробила діру в металургійному комбінаті ArcelorMittal. Це нагадало мені базову промислову фізику: високоякісну сталь не виплавиш, якщо замість заводу маєш вирву.   Огляд ситуації Дона Гілла   4 серпня 13 російських регіонів скасували обмеження на продаж бензину, що свідчило або про відновлення достатніх обсягів виробництва, або про розв’язання проблем із розподілом. Після серпневих атак на 11 із 34 великих нафтопереробних заводів багато регіонів знову запроваджують обмеження.   Ракети "Фламінго" влучили в ракетно-космічний центр "Прогрес" у Самарі, за 930 км від України. По-перше, ця атака була успішною завдяки тому, що українці знали: жоден із чотирьох російських літаків А-50 не перебуває в повітрі й не може їх виявити. По-друге, цей центр – єдине місце, де виготовляють ракети-носії "Союз-2", які виводять на орбіту військові супутники, зокрема супутники зв’язку "Рассвет".   Українськими далекобійними безпілотниками не керують дистанційно, оскільки Україна не має над росією супутникового чи іншого зв’язку, який дозволяв би таке керування.   Знищено два склади на зовнішньому кільці московської ППО. росія посилює протиповітряну оборону біля окремих НПЗ.   росія дедалі частіше керує своїми далекобійними безпілотниками дистанційно –Україна не має такої можливості через відсутність зв’язку над територією росії.   росія повільно просувається біля Куп’янська та Слов’янська й чинить сильний тиск на Костянтинівку та Добропілля. Україна повільно просувається біля Комара й сильно тисне на росіян на північ від Лимана.

🔎 Том Купер у вступному слові до тижневого огляду Дональда Гілла коротко описав повітряно-ракетну війну росії та України. Він продовжує критикувати удари по складах Wildberries замість ударів по підприємствах із виробництва ракет і НПЗ. Дональд Гілл зі свого боку наголошує: попри те, що Україна й росія продовжують обмінюватися масштабними ударами по тилових об’єктах, головні зміни відбуваються у виснажливій боротьбі за логістику та здатність поповнювати передові підрозділи. російські війська повільно просуваються на Куп’янському й Слов’янському напрямках та тиснуть на Костянтинівку й Добропілля, тоді як українські сили ведуть контратаки біля Комара й на північ від Лимана. Водночас проблеми з ротаціями, постачанням і командуванням залишаються одними з найболючіших викликів для української армії. Прочитати огляд Купера та Гілла можна за посиланням 🔵

❗️Зеленський показав наслідки російської атаки на Печеніги. За його словами, ворог вдарив по людному перехрестю — рятувальники вже ліквідували пожежу. Підписатись на iPress

"Зона смерті" змушує армії йти під землю. Як Україна й росія ведуть підземну війну. Дещо з публікації Джона Спенсера і Дрю Крейга:   Щоразу, коли вогнева міць робить поверхню надто смертоносною, армії йдуть під землю – для захисту або щоб створити ще один напрямок маневру.   Війна в Україні – найновіший етап розвитку цієї повторюваної закономірності. І Україна, і росія пристосувалися до більшої прозорості, а отже, й смертоносності наземного поля бою, розширюючи використання підземного простору та водночас засвоюючи уроки дедалі складніших підземних систем на Близькому Сході й в інших зонах нещодавніх конфліктів. Україну вирізняють масштаб і різноманітність цієї адаптації.   Україна створила дедалі складніші підземні системи, що з’єднують траншейні мережі, бойові позиції, командні вузли та логістичні центри. Багато з них далеко виходять за межі імпровізованих польових укріплень і потребують спеціальних інженерних знань, важкої техніки та великих обсягів сталі й бетону.   Однак поряд зі створенням нових підземних просторів використовували й уже наявну інфраструктуру. У березні 2025 року російські сили спеціальних операцій просувалися ділянками виведеного з експлуатації газопроводу Уренгой – Помари – Ужгород поблизу Суджі в Курській області, намагаючись проникнути в тил українських позицій. У повідомленнях із району Куп’янська також ішлося про використання російськими військами підземних газових і водопровідних труб, щоб обходити спостереження дронів і передові спостережні пункти.   Українські сили створили підземні виробничі та логістичні об’єкти, де збирають FPV-дрони, ремонтують техніку, зберігають боєприпаси й підтримують роботу розосереджених логістичних вузлів під пошкодженими будівлями та в укріплених позиціях. Розосереджена й прихована інфраструктура має більше шансів уціліти, тому розподілені системи командування й управління, розосереджена логістика та децентралізоване виробництво набувають дедалі більшого значення для виживання під ударами сучасних високоточних систем.   Медичну допомогу також перенесли під землю. Чимало українських шпиталів поблизу лінії фронту нині працюють на глибині кількох метрів і мають операційні, апарати штучної вентиляції легень, травматологічні пункти та хірургічні бригади, які лікують поранених під ударами артилерії та дронів.   росія також адаптувала зброю й тактику для ураження дедалі складніших підземних позицій, передусім застосовуючи термобаричну зброю. Такі системи, як ТОС-1А, особливо небезпечні в замкнених просторах, оскільки їхня дія ґрунтується не лише на уламках, а й на надлишковому тиску та дефіциті кисню. Тунельні системи, здатні витримувати артилерійські удари, все одно можуть перетворитися на смертельні пастки під час термобаричної атаки, якщо не застосовувати вдосконалені інженерні рішення та спеціальний захист.   На відміну від систем, що працюють на поверхні, підземні апарати не завжди можуть покладатися на GPS або стабільний радіозв’язок. Для підземного середовища потрібні спеціалізовані безпілотні системи, оснащені інерційною навігацією або технологією одночасної локалізації та побудови карти (SLAM), а також самоорганізованим мережевим радіозв’язком або кабельним з’єднанням, яке може одночасно передавати і живлення, і дані.   Армії НАТО не готові до такого майбутнього. Проте значна частина зусиль була вузько зосереджена на виявленні, зачищенні та блокуванні тунелів, а не на їх захопленні й тривалих діях у них. Зараз жоден партнер НАТО не має ані спеціалізованих, ані загальновійськових спроможностей вести масштабну підземну війну, попри багаторічне визнання цієї загрози.   Урок України очевидний. Дрони, сенсори, супутники та штучний інтелект різко ускладнили виживання на поверхні. НАТО та його партнери мають відповідно змінити доктрину, підготовку, структуру сил та інвестиції – ще до того, як наступний конфлікт змусить їх заново засвоювати цей урок. Армії, які не можуть вижити над землею, мусять пристосуватися до війни під нею.

❗️Окупанти вдарили ракетами по Печенігах на Харківщині - загинули 10 людей, ще 8 постраждали, — ОВА. Підписатись на iPress

*️⃣ Керівник досліджень бойових дій у містах в Інституті сучасної війни у Вест-Пойнті Джон Спенсер та головний штабний офіцер з військової інженерії Корпусу швидкого реагування НАТО (ARRC), полковник (OF5) Дрю Крейг стверджують, що безпілотники, супутникова розвідка, сенсори та системи наведення на основі ШІ зробили сучасне поле бою настільки прозорим і смертоносним, що армії дедалі активніше шукають захисту під землею. В Україні ця тенденція пройшла шлях від окопів і сховищ до розгалуженої інфраструктури: тунелів, командних пунктів, логістичних коридорів, виробничих майданчиків та підземних шпиталів. Тож підземна війна стає не винятком, а системною відповіддю на панування дронів і високоточної зброї. Водночас НАТО, попри багаторічні попередження, досі недостатньо готове до масштабних бойових дій під землею. Прочитати як Україна веде підземну війну можна за посиланням 🔵

🇲🇩 Російська крилата ракета «Бандероль» зникла над Молдовою за 34 км від кордону з Україною, про це повідомили моніторингові пабліки. Підписатись на iPress

🇪🇺 🇷🇺 ЄС готує найбільший пакет санкцій проти РФ від початку вторгнення, — ЗМІ. Підписатись на iPress

🇺🇦 Зеленський анонсував кадрові рішення, запропоновані головнокомандувачем Драпатим. Підписатись на iPress

росія може майже подвоїти атомний ударний флот Китаю. Союзники недооцінюють загрозу в Тихому океані. Головне зі звіту ASPI: Після повномасштабного вторгнення в Україну Китай став головною зовнішньою опорою російської економіки та оборонної промисловості. Він частково компенсував втрату європейських ринків, постачає технології подвійного призначення та промислове обладнання, потрібне для виробництва зброї. Індія і країни Південно-Східної Азії також стали для рф важливими економічними та дипломатичними каналами.   Тому поразка Китаю в регіональній війні була б для кремля ударом по власній економіці та геополітичній позиції. Блокада або тривалий конфлікт уздовж Першого острівного ланцюга разом із чинними санкціями могли б фактично відрізати росію від більшої частини морської торгівлі.   В грудні 2025 року Лавров заявив: за договором із Китаєм росія зобов'язана допомагати йому захищати "державну єдність і територіальну цілісність". Це не означає автоматичного вступу у війну за Тайвань, але показує, якою мовою москва вже описує свої зобов'язання перед Пекіном.   Тихоокеанський флот рф модернізують із 2013 року, а його підводна складова вважається найсильнішою частиною російських морських сил у регіоні. росія має тут п'ять стратегічних ракетоносців, вісім атомних ударних і десять дизель-електричних ударних підводних човнів – загалом 23.   Для порівняння, ВМС Північного театру Китаю мають 17 ударних човнів: п'ять атомних і 12 звичайних. Загалом Китай має близько дев'яти атомних ударних підводних човнів у строю, а тихоокеанський флот рф додає ще вісім.   Водночас Китай уже переважає росію за загальною кількістю підводних човнів у всіх флотах – 61 проти 53 – і в перспективі нарощуватиме атомне кораблебудування швидше.   Окремий ризик створює перехід рф від багатоцільових атомних човнів до атомних підводних човнів із крилатими ракетами типу "Ясень" і "Ясень-М". Вони можуть застосовувати протичовнові торпеди, протикорабельні та гіперзвукові крилаті ракети, зокрема проти цілей на суходолі. Це робить тихоокеанський флот придатним не лише для полювання на кораблі, а й для ударів по портах та логістичній інфраструктурі.   Перший сценарій – дії біля підводних кабелів, які з'єднують материкову частину США з Японією, Південною Кореєю, Філіппінами та іншими країнами Південно-Східної Азії. Кабелі на південь від Камчатки прокладені на великій глибині, тому доступ до них складний. Проте росія має засоби для пошкодження інфраструктури на глибині кількох кілометрів. Інший варіант – операції ближче до точок виходу кабелів на берег, де вода мілкіша.   Другий сценарій – патрулювання на схід від Японії або в центральній частині Тихого океану. Підводні човни можуть створити загрозу морським шляхам, якими США та союзники перекидатимуть сили й вантажі через Японію, Аляску та Гаваї. Навіть обмежене перехоплення судноплавства ускладнило б використання Японії як тилової бази для допомоги Тайваню.   Третій сценарій – загроза ракетних ударів по японських портах, складах та інших наземних об'єктах, що забезпечуватимуть операції союзників. Для цього російським атомним човнам із крилатими ракетами не обов'язково діяти безпосередньо біля Тайваню: достатньо створити окрему кризу на півночі й змусити США та Японію розосередити протичовнові сили.   У всіх трьох випадках російські та китайські човни не мусять виконувати одну спільну операцію. Координації за часом і районами може бути достатньо, щоб рф відтягнула увагу союзників на північ, а Пекін зосередив більше ресурсів біля Тайваню або в Південнокитайському морі.   Стримування Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні має одночасно передбачати стримування російської участі.   Війна посилила залежність рф від Китаю, але не перетворила москву на пасивного молодшого партнера. Тихоокеанський флот дає кремлю ресурс, який Пекін може використати у власному конфлікті, а росії – можливість довести стратегічну цінність для Китаю.

🇺🇦 🇷🇺 Криптобіржа Binance передала російський стороні персональні дані свого клієнта, який донатив на ЗСУ, — Reuters.ㅤ З 2015 року Юрій Бєлєнький мешкав у Болгарії та регулярно приїжджав до РФ. У вересні 2025 року його затримали в аеропорту й заарештували за "дрібне хуліганство". Після виходу зі спецприймальника його знову затримали, але вже за статтею "фінансування тероризму". Під час затримання Бєлєнькому інкримінували шість переказів на суму 742,26 USDT на потреби ЗСУ та полку "Азов". Підписатись на iPress

❗️ У разі війни навколо Тайваню союзникам доведеться рахувати не лише китайські, а й російські підводні човни. Тихоокеанський флот рф може загрожувати кабелям зв'язку, морським маршрутам і японським портам, водночас звільняючи сили Пекіна для дій ближче до Тайваню. Про це у  звіті Австралійського інституту стратегічної політики (ASPI) пишуть старший науковий співробітник Колін Каротам та стажер програми оборонної стратегії Карл Янц.   Прочитати як росія може майже подвоїти атомний ударний флот Китаю в можливій війні проти Тайваню можна за посиланням 🔵

Війна США з Іраном перетворилася на економічне протистояння. Тегеран і Вашингтон з'ясовують, хто першим поступиться під тиском. Головне з публікації Wall Street Journal: Високопосадовці адміністрації Трампа посилили економічний тиск у протистоянні з Іраном: зробили зниження цін на нафту однією з головних цілей війни та пообіцяли безпрецедентні фінансові санкції, покликані змусити Тегеран знову відкрити Ормузьку протоку.   Пізно в четвер Іран атакував у протоці два судна ОАЕ. Цими ударами Іран дає зрозуміти, що нові економічні санкції його не зупинять і що він готовий перехоплювати військову ініціативу навіть тоді, коли президент Трамп, схоже, не прагне повертатися до повномасштабних бойових дій. Оскільки Трамп дедалі більше покладається на блокаду іранських портів силами ВМС США як на інструмент фінансового тиску на Тегеран, іранські лідери намагаються показати, що не поступляться й триматимуть протоку закритою, доки високі ціни на енергоносії не змусять США відступити.   Тегеран виніс простий урок із кожного протистояння з Вашингтоном: якщо достатньо довго зберігати витримку, Америка відступить першою.   Спроби обох сторін завдати одна одній економічних збитків, дедалі більше віддаляють їх від дипломатичного виходу, до якого вони, здавалося, наблизилися завдяки червневій угоді. Вона передбачала фінансові вигоди для Тегерана в разі, якщо той знову відкриє протоку й розпочне серйозні переговори щодо своєї ядерної програми.   Віцепрезидент Джей Ді Венс у четвер чітко окреслив пріоритети адміністрації, заявивши Fox News, що збереження низьких цін на енергоносії є "ціллю номер один". "І, звісно, ціль номер два – гарантувати, що Іран ніколи не отримає ядерної зброї, – заявив Венс. – Я впевнений, що ми досягаємо обох цілей".   Розпочинаючи війну Трамп заявляв, що його мета – змусити Іран укласти угоду, яка назавжди унеможливить отримання ним ядерної зброї. Однак у міру затягування конфлікту та після того, як Тегеран установив контроль над глобальними потоками енергоносіїв через протоку, якого раніше не мав, пріоритети Трампа, схоже, змінилися.   Останніми тижнями Білий дім дедалі песимістичніше оцінює шанси досягти остаточної ядерної угоди з Тегераном. Натомість Трамп зосередився на тому, щоб посилити тиск на й без того виснажену економіку Ірану та змусити режим укласти угоду про відкриття водного шляху, яка дала б Трампу змогу оголосити про перемогу у війні та рухатися далі.   Контроль над Ормузькою протокою дає Ірану змогу висувати вимоги до США, не роблячи жодних поступок у своїй ключовій ядерній програмі. Іранські посадовці вважають, що час працює на них, і розширили перелік вимог для повторного відкриття Ормузької протоки. Тегеран заявляє, що США мають припинити війну, зняти блокаду, послабити руйнівні санкції та розморозити іранські кошти.   Протока залишається переважно закритою: більшість суден не наважується проходити без дозволу Ірану, а ті, що проходять, користуються північним маршрутом, який контролює Тегеран.   У четвер протоку перетнули 13 суден, хоча до війни нею зазвичай проходило понад 130 суден на день. Дев'ять із них скористалися маршрутом, який контролює Іран. Цього місяця рух сповільнився порівняно з липнем, коли протоку щодня перетинали в середньому 26 суден.   Останніми днями світові ціни на нафту коливалися нижче  $90. Перевезення через протоку залишаються обмеженими, однак виробники регіону знайшли обхідні шляхи поза цим вузьким місцем, щоб далі експортувати нафту.   Втім, тривалі перебої виснажують світові запаси нафти та зменшують здатність ринку поглинати нові потрясіння. "Прихована напруженість між США та Іраном через статус цієї протоки означає, що ризик нової кризи – і нового закриття – залишатиметься відносно високим до кінця 2026 року", – написали аналітики консалтингової компанії Eurasia Group для клієнтів.   Трамп тепер намагається обмежити внутрішні наслідки війни напередодні проміжних виборів та уникнути повернення до повномасштабних бойових дій, посилюючи економічний тиск на Іран.

🇺🇦 🇦🇿 Колишній президент України Віктор Ющенко зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у Баку. Підписатись на iPress