In Factum

Близькосхідні виробники нафти й далі активно вивозять великі обсяги сировини з Перської затоки. Це стримує зростання цін і послаблює побоювання щодо стрибка інфляції через енергоносії — попри те що війна з Іраном триває, пише Bloomberg ❗️ Схема, за якою нафту непомітно проводять через Ормузьку протоку, а потім перевантажують на танкери в Оманській затоці, працює на повну потужність — навіть після нещодавніх атак на судна. Ці приховані переходи через найважливішу у світі енергетичну вузлову точку стали рятівним колом для глобальних ринків. Втім, для регіональних виробників ситуація далека від нормальної – судна раз по раз зазнають нападів, попри певний військовий захист, кажуть співрозмовники. Такі перевезення тривають уже кілька місяців, однак трейдерам і аналітикам важко оцінити, скільки нафти рухають ці «темні» судна: задля безпеки вони майже не залишають слідів свого місцеперебування. Але обсяги перевищують ринкові оцінки в 4 млн барелів на добу, кажуть співрозмовники, не уточнюючи, наскільки саме. До війни з Іраном через Ормуз проходило близько 20 млн барелів на добу — приблизно п'ята частина світового постачання нафти. Минулого тижня міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що за попередні сім днів через протоку пройшло 9 млн барелів на добу. Ця цифра здивувала багатьох трейдерів. Саме ці ризиковані перевезення, за словами трейдерів і аналітиків, є однією з причин, чому ф'ючерси на нафту Brent більшу частину серпня торгувалися в діапазоні 80–90 доларів за барель. Це далеко від найтривожніших прогнозів, які лунали на початку війни на випадок, якщо війна затягнеться до кінця літа: дехто готувався до 150 доларів. 💬 Попри неодноразові атаки на наші судна, ми сповнені рішучості й далі виконувати свій обов'язок — безпечно постачати енергоносії на світові ринки та максимально задовольняти зобов'язання й потреби наших клієнтів, — заявила у відповідь на запит про коментар державна нафтова компанія ОАЕ Abu Dhabi National Oil Co. (Adnoc Крім ОАЕ, через Ормуз таким самим способом вивозять нафту Ірак, Катар і Кувейт — про це свідчать дані відстеження суден, зібрані Bloomberg. Схема добре видно за межами Ормузької протоки, біля узбережжя Оману: там зараз перебуває близько 150 суден — від танкерів до балкерів. У січні їх було приблизно 40. Багато з них чекають на перевантаження з тих суден, які заходять в Ормуз і виходять з нього з вимкненими транспондерами. Утім вивозити великі обсяги нафти під час війни не просто. Обізнані з проходженням Ормуза співрозмовники кажуть, що інцидентів із суднами було більше, ніж визнають публічно. Єдина країна, яка досі не вивозить власну нафту такими схемами у великих обсягах, — Саудівська Аравія. Проте з'являються перші ознаки пожвавлення в її портах усередині Перської затоки: адже альтернативному маршруту через Червоне море загрожують єменські хусити, яких підтримує Іран. Крім того, кілька компаній нещодавно почали купувати іракську нафту й вивозити її через Ормуз, давши збут одній із країн Затоки, якій під час війни найважче було продавати свою сировину. Дані відстеження суден свідчать, що за схемою перевантаження з Ормуза виходили також вантажі з Катару й Кувейту. Страховики теж кажуть про постійний потік запитів від різних виробників Затоки

Джек Ватлінг — старший науковий співробітник з прикладних воєнних наук у Королівському об'єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) ... Хоча історію цієї війни здебільшого подають як історію дешевої масової української зброї, що перемагає вишукану російську техніку, найбільших руйнувань завдають саме російські крилаті та балістичні ракети — і українська кампанія потерпає через їх брак. Протидія балістичним ракетам — справа непроста й недешева. Щоб перехопити балістичну ракету на кшталт «Іскандера», система оборони має бути надзвичайно складною. Ціль знижується з верхніх шарів атмосфери на швидкості, що більш ніж уп'ятеро перевищує швидкість звуку. До того ж ракета маневрує в польоті, а не рухається передбачуваною балістичною траєкторією. Система має точно відстежувати її положення й передавати ці дані ракеті-перехоплювачу, щоб та коригувала курс, набираючи висоту проти сили тяжіння. Створення радарів, каналів передавання даних і перехоплювачів для такого завдання потребує величезних досліджень і розробок — і більшість країн НАТО були задоволені тим, що Вашингтон десятиліттями вкладав кошти, доводячи Patriot до потрібного рівня. США та ліцензовані виробники в Німеччині та Японії разом здатні випускати близько 840 перехоплювачів для Patriot на рік. Приблизно 240 з них — старіші й більші PAC-2: вони набирають висоту до зближення з ціллю, а потім підриваються. Решта 600 — менші PAC-3, які влучають у ціль безпосередньо. Другий підхід ефективніший, але потребує точнішого наведення. Росія виробляє близько 750 «Іскандерів» на рік і прагне наростити випуск. Крім того, вона застосовує для ударів авіаційні балістичні ракети «Кинджал» і перероблені зенітні ракети, а також арсенал крилатих ракет і дронів. Щоб імовірність ураження була високою, проти кожної балістичної ракети зазвичай рекомендують випускати дві-три ракети-перехоплювачі. Якщо додати, що пускові установки прикривають відносно невелику площу, а Україна — велика країна, стає зрозуміло, що для повноцінного захисту Києву знадобилося б утричі-вчетверо більше ракет, ніж їх виробляють у світі за рік. ❗️ Американський удар по Ірану спричинив гострий світовий дефіцит ракет-перехоплювачів. Якщо РФ зазвичай застосовує в одній атаці менш ніж десяток балістичних ракет, то Іран під час війни випускав понад 170 на добу. Частина іранських ракет до того ж була досконалішою: в одному випадку на знищення однієї ракети пішло 17 перехоплювачів Patriot. Суть у тому, що до зими Україна не отримає достатньо Patriot, щоб урятувати свою критичну інфраструктуру. На цьому етапі Києву варто планувати зиму з серйозними перебоями електропостачання, а також розосереджувати й захищати системи життєзабезпечення: водопостачання, каналізацію, електрику й тепло. Київ намагається переконати США активувати Starlink над територією Росії, щоб українські дрони могли полювати на російські пускові установки. Але, як нещодавно з'ясувалося на прикладі Ірану, виконати таке завдання на великій території надзвичайно складно. Інший напрямок зусиль — удари по виробництву російських балістичних ракет. Але ці заводи добре захищені, і щоб досягти успіху, партнерам доведеться розширити фінансування та потужності молодої української галузі крилатих ракет. Але справжній урок полягає в тому, що країни НАТО провалили оборонне планування. Усі цифри цього рівняння були відомі ще до 2022 року, проте інвестицій у нарощування виробництва Patriot так і не зробили. Така безтурботність нищівна для України сьогодні — але вона ще й ризикує залишити Європу без захисту в майбутньому. Дивує, що Європа, спостерігаючи за наслідками просто на своїх кордонах, лишалася настільки бездіяльною.

⚡️⚡️Два цехи знищено, чотири - пошкоджено. «Комбинат Каменский». Результати ураження За результатами ураження в ніч на 16 серпня 2026 року підприємства «Комбинат Каменский» у Каменську-Шахтинському Ростовської області рф підтверджено знищення двох і пошкодження ще чотирьох цехів з виробництва вибухових речовин та порохів. ℹ️ «Комбинат Каменский» – підприємство російського військово-промислового комплексу, що виробляє тверде ракетне паливо для боєприпасів РСЗВ «Ураган», «Смерч» і «Торнадо-С», а також для низки ракетних систем та авіаційних засобів ураження. Робота по ключових військових та воєнно-промислових цілях противника триває. Далі буде! 💥 Підписатися на Telegram-канал Генерального штабу ЗСУ 🇺🇦 Сайт Збройних Сил України

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас дала інтерв'ю WELT, де пояснює, зокрема, і за наступний пакет санкцій проти РФ ... Q: Як ви оцінюєте ситуацію в Україні? 💬 Липень став найсмертоноснішим місяцем для українських цивільних від початку путінського вторгнення. Армія Москви не перемагає на полі бою, тож все частіше спрямовує ракети проти мирних жителів та інфраструктури. Це систематичний терор. Росія хоче зробити українські міста непридатними для життя. А в Чорному морі вона атакує судна із зерном, ставлячи під загрозу світове продовольче забезпечення. Ми не маємо права дозволити Путіну домогтися свого. Q: Але Україна дає відсіч і б'є по території Росії 💬 Так, Україні вдалося порушити російську логістику ударами дронів. Ці атаки спричинили серйозну паливну кризу в окупованому Криму й уразили нафтопереробні заводи глибоко всередині країни. Через це наслідки війни сильніше відчуває й російське населення. Q: Наприкінці липня ЄС ухвалив 21-й пакет санкцій проти Росії. Чи будуть нові санкції? 💬 Росія вже дорого заплатила за санкції ЄС: вони коштували її воєнній машині понад трильйон євро. Восени я подам найширший санкційний список від початку війни. Якщо його ухвалять, кількість підсанкційних російських осіб, компаній та організацій одразу зросте на третину. Тиск треба посилювати, доки Росія не припинить війну. Ухвалення антиросійського санкційного законодавства, ініційованого Ліндсі Ґремом дає надію, що Європа та Сполучені Штати зблизять свої позиції в цьому питанні. Q: Росія робить ставку на гібридну війну — поєднання військових і невійськових засобів — і прагне розколоти та дестабілізувати європейські суспільства 💬 Європа стикається з все більшою гібридною загрозою. Диверсії, шпигунство й кібератаки ведуть до Москви. Небезпечний інцидент із дроном в аеропорту Лейпцига теж може вказувати на атаку державного актора. А от на східному фланзі все однозначно: нещодавно російські ракети й дрони порушили повітряний простір Польщі та Румунії. Так вони перевіряли на міцність нашу рішучість і нашу оборону. Такі інциденти неприйнятні, і вони свідчать про дедалі більшу зухвалість Москви. Якщо реагувати надто слабко, подібного ставатиме більше.

Розслідування The Telegraph виявило 10 баз із новоспорудженими стартовими майданчиками, щоб запускати далекобійні дрони глибоко на територію НАТО. А деякі з цих баз уже використовують для ударів по Україні. Ці бази створюють довгострокову загрозу для союзників по НАТО, адже ставлять європейські країни в зону досяжності ударних дронів. Європейські та американські розвідувальні служби вважають, що Росія розглядає можливість збройної провокації на території Польщі, ракетних чи дронових ударів по критичній інфраструктурі або провокацій під чужим прапором. Натомість представник НАТО заявив The Telegraph, що Альянс «готовий захищати кожен дюйм території союзників» і продовжуватиме «посилювати готовність стримувати будь-яку загрозу і захищатися від неї, включно із загрозою з боку дронів». На основі витоків документів і супутникових знімків The Telegraph виявив щонайменше 59 нових стартових рейок. Вони розташовані вздовж кордону Росії з Білоруссю та Україною. Деякі дронові хаби переобладнали з військових баз і цивільних аеропортів. Додаткові стартові майданчики вириті просто посеред сільської місцевості. ❗️ Знімки показали, що близько 20 нових рейок мають збільшену довжину. Це вказує на можливість запускати найновіші далекобійні ударні дрони Кремля. Знімки показали значне нарощення дронів на базах зберігання. На одній із баз достатньо місця для зберігання більше тисячі дронів. На кількох ключових об’єктах будують додаткові стартові рейки. Дані відкритих джерел також показують, що сім із десяти баз, виявлених The Telegraph, використовували під час нещодавніх обстрілів Києва.

41-й полк безпілотних систем Pilum🇺🇦 1-го корпусу НГУ "Азов" хуяре бази зберігання ПММ, цистерни та бензовози в тилу окупованої Донеччини. Використовують middle strike дрони типу "Хорнет" та B-2.

Путін продовжує докучати країні вранішнього Сонця — Японії. На наступний день після провокативного ввізиту Путіна на острів Ітуруп [Курильскі отрови] Сили оборони Японії зафіксували проходження чотирьох російських ракетних катерів проєкту «Тарантул III» протокою Соя [в 40 км від берега Японії] в західному напрямку Міністерство оборони та Сили самооборони Японії здійснювали спостереження та збір інформації за допомогою літака P-3C зі складу 2-ї авіаційної групи Морських сил самооборони (авіабаза Хатінохе).

Вчинок, від якого просто охуєваєш. Двоє штурмовиків 475-го окремого штурмового полку «Code 9.2» після виконання бойового завдання потрапили під удар російських «Молній». Обидва — важко поранені, самостійно вийти вже не могли. Спробували забрати їх НРК. Підари помітили її та підбили дроном. Двоє важкопоранених залишаються на відкритій місцевості, над районом постійно висить ворожа пташка, а нормально підійти до них практично неможливо. І от поки «наші» придумували черговий план евакуації — або, якщо коротко, вже фактично забили хуй на двох 300-х — одна людина вирішила не придумувати план, а просто взяти й зробити. І в цей момент наш розвідувальний дрон помічає пікап, який на повній швидкості несеться просто до поранених. За кермом — командир штурмової роти Владислав Польський. Не чекаючи іншого варіанту, він сам поїхав за своїми бійцями. Причому настільки швидко прийняв рішення, що навіть не вдягнув бронежилет. Доїхав до хлопців, власноруч загрузив обох важкопоранених у машину — і так само на швидкості поїхав назад. Обох витягнули живими та передали медикам. Можна багато розповідати про командирів і ставлення до особового складу. А можна просто подивитися на цей епізод. Не для того ми захищаємо нашу країну, щоб наші діти сльози проливали.

Доволі цікаве відео, як водій російської фури оминає раніше уражені вантажівки на одній з логістичних трас на окупованій території. Далі по цій фурі прилітає FPV зі Starlink. Найцікавіше, що FPV летіла з підставкою. Зазвичай такі чіплять для FPV-ждунів.

На Walll Street Journal вийшло інтерв'ю з Іриною Терех — генеральною і технічною директоркою 🔥 Fire Point Тут більше не про технічне, а про життєве — особисте. Про те, як до великої війни її компанія виробляла садові меблі та елементи декору: лавки, вазони, умивальники. Вона також співпрацювала з міськими забудовниками над пішохідними мостами і доріжками в столиці. 💬 У мене була велика мрія: щоб люди в Києві, місті, яке я люблю, а згодом і в усіх інших українських містах, перестали бігти з одного місця в інше. Щоб вони насолоджувалися вулицями, спільними просторами і більше спілкувалися, — згадує Терех. Далі вона розповідає як війна застала її в рідній Бучі, і як з мамою під вогнем російських снайперів на машині змогла прорватися в Київ. Як наприкінці 2022 року з нею зв’язався Денис Штілерман, який створив Fire Point, бо втомився від високої вартості дронів, які купував для української армії. Штілерман, каже Терех, інженер і фізик. Йому зручніше працювати з прототипами, ніж керувати персоналом і виробничими ланцюгами. 💬 Він сказав мені: “Я можу створити майже все, але мені потрібна ти, щоб втілити це в життя”, — згадує Терех. Він хотів, щоб вона перетворила зброю, яку він тестував, зокрема далекобійний дрон, на серійне виробництво. Але Терех хотіла більшої ролі. Вона допізна вивчала, як працюють ракети, шукала старі радянські посібники і консультувалася з майже сторічним ракетним конструктором, якого взяла працювати радником. Коли Штілерман завершив концепцію далекобійного дрона, вона сказала, що конструкція не ідеальна для масового виробництва. Використовуючи свої знання матеріалів, вона запропонувала метод виготовлення, який скоротив час виробництва крила дрона з шести днів до двох з половиною годин. У 2024 році компанія випробувала крилату ракету FP-5. Після тестового запуску тоді рожевої FP-5 чоловіки з її команди пожартували: «Ось що буває, коли жінка очолює оборонну компанію». Терех сприйняла насмішки як виклик. Вона набрала більше жінок, ліквідувала гендерний розрив у зарплатах і запропонувала відкрити дитячі садки на основних майданчиках компанії. Отсанню вдею все ж відхилили з міркувань безпеки.