Закута між ребрами

"Деякі вірші" Деякі вірші не повинні звучати, Рими лишати в перетині рук. В рядках можна душу свою приховати, Коли вже не можеш видати й звук. Деякі вірші не варто читати — Вони надто чесні, щоб ними ділитись. Їх пишуть, коли вже не можна кричати, Коли залишається писати і снитись... Деякі вірші не мають кінцівок, Хоча після них завжди крапка стоїть. Їх суть серед вулиць й подертих платівок, Серед років, а, можливо, й століть. Деякі вірші не були адресовані, Їм нікому більше летіти вночі. Вмирають в шухлядах, від світу заховані, Допоки долоні зжимають ключі. Деякі вірші не вміють мовчати, Хоч автор ховає їх глибше за страх. Заковують подих словесні солдати, Руйнуючи світ із ілюзій у крах. Деякі вірші не треба писати, Та руки самі їх виводять на лист... Бо іноді легше себе розірвати На рими, аніж пережити весь тиск... #поезія

Трошки експеременальна робота, для загального розвитку вчуся кардинально по іншому працювати із стилем написання. Буду дуже вдячна за фідбек🙏

"Поміж сотень листів" Кожне зізнання, як крок навмання, Попіл блукає поміж листів. Вчусь забувати твоє ім'я, Писати про те, чого не хотів, Вчуся більш не лишати слідів. Я кожен ранок невивчені сни Вкладаю в вірші, хоча ти не просив, Хоч після них я позбавлена сил, Хоча ущент знов палають мости. Так дай же напитись своєї весни. Дай же відчути кров між долонь Допоки в зіницях палає вогонь Та навіть коли відпускаю цей біль, Ти в кожному вірші залишишся — мій. В кожнісінькім вірші залишишся мій... Кожна рима звучить твоїм поглядом І проникає аж до кісток. Поруч розставлені сотні пасток, Закута в десятки колючих кліток, Та все ще чекаєш хороших звісток, Чекаєш, коли хтось натисне курок... Чого ще чекаєш — не відаєш сам, Розбиваєш усе це намертво, в хлам. Та, може, колись, поміж сотень листів , Ти прочитаєш, чого не просив... Зможеш знайти, чого так хотів. Знов відшукаєш мене серед снів. Знову згадаєш про власне ім'я. Питання у тому, чи буду там я..? #поезія

"Сильна жінка" #декламація

З 20-річчям тебе, пані Юльчик🥰🥳

"Тиша" Гірка кава із присмаком ночі: Хтось змінив пропорції тиші. Загорілись — чи лампа, чи очі? Дні коротші стали чи глибші? Сірі тіні не тягнуть додолу, Стіни більше не ріжуть по швах. В її сумці — ілюзія дому В її сміху — ілюзії страх. Все ховає рими в кишені, Щось лишає десь там, між рядків. Ніч ця вже проросла у легені. Вона вже заблукала між снів. Та у світлі, що падає збоку, Проступають нові кольори: Там мовчання не ступить ні кроку, Зорі там підмигнуть десь згори. Вона знов перечитує вірші, Все шукає прихований зміст. Та вони вже давно стали інші — Хтось проклав там невидимий міст. Вже у ночі, що знала всі шрами, Раптом зникла потреба кричати. Ніби хтось залишився між снами, І навчив її просто мовчати... #поезія

Її погляд — спокій і віра, Її руки — мій тихий причал, В її тиші — знаходиться сила, Вона — світ, що мене огортав, Її ніжність — без меж і без краю, Її "поруч" — як світло в мені. З твоїм днем, моя Рідна, вітаю! Ти одна така є на землі❤️‍🩹 *** З днем народження найдивовижнішу жінку на цій планеті😌🫂

Оновлення: збір завершено! 2 000 грн на дрони-бомбери⚔️ Для взводу Condor Team, @nova.ab3 Третьої штурмової бригади, який спеціалізуються на точному ураженні ворога та доставці провізії й необхідних засобів піхоті за допомогою дронів. Хочеш долучитися?⚡️…

З Всесвітнім днем поезії! Дякуємо всім, хто творить,😉

Ліхтар малює силует І ніч ковтає мої кроки, Де мертва тиша — амулет, Де в тіні завжди щось глибоке. Вона лягає на асфальт, Як спомин, стертий і знайомий. І кожен крок — немов на старт, Де ти лишився невідомим. І тінь моя веде вперед, Хоча назад тягне мовчання. У ній зберігся твій портрет: Без дат, без сенсу, без прощання. Я знов не я. Та хто ж я є? Що про нещасну цю хтось знає? Світ знов мене не впізнає... Лиш тільки тінь не відпускає... #начерк

"Здалося" Майже щоночі приходиш у сни, Ніби не ти в голові й так постійно. Кожен із снів — металеві хрести, Я знову несу їх. Хоч тут все стабільно... Майже щодня ти мелькаєш в очах, Десь в перехожих, хоч тебе там немає. Ти завжди поруч, наяву і у снах, Та лиш не фізично, і це так вбиває... Можливо, ти просто мара, мій глюк? Й твоє існування мені лиш здалося? Здалося, що слухала серця стук, Допоки ти гладиш легенько волосся? Здалося, як сонцем мене називав, З тобою ставала така я вродлива... В теплих обіймах весь світ закривав, Здалось, що на мить знову стала важлива... Скільки вже можна так мучить мене? Не відпускати, але й не тримати? "Я справлюся, знаю, все швидко мине" — Щоранку я буду собі обіцяти. Я не казатиму, що не зможу без тебе. Зможу, житиму власне життя. Та ти й далі житимеш десь поміж ребер, В очах твоїх завжди моє укриття... #поезія

Не про ідеальних жінок. Про тих, хто плаче вночі, а зранку всеодно встає, щоб зробити собі кави. З 8 березня🌿 Нехай у нас завжди вистачає сили піднятися ще раз. І на випадок, якщо сьогодні тобі ніхто цього не казав, знай: я пишаюся тобою🫂 *** Сильна жінка — не завжди про сталь. Це характер, згартований болем. Їй знайома і ніжність, і жаль, Та тримає усе під контролем. Сильна жінка — не та, що без сліз, Просто сльози не ставлять їй крапку. Заживе кожен новий поріз — Вона знову почне все спочатку. Хоч здається, що це уже край, Більш нічого не можна змінити. Сильна жінка каже: "Вставай!", Сильна жінка продовжує жити. Її світ розривав на шматки, Її ніч допивала до краю, Серед слів розчинялась в рядки, Шепотіла: "Я справлюся, знаю". Сильна жінка — не про ідеал, Не картинка з обкладинки глянцю. Сильна жінка — це й успіх, й провал, Хто завжди підіймається вранці. Сильна жінка не завжди з броні, Не із квітів, овацій чи слави, А з ночей, де не спали вогні, З аромату ранкової кави. Сильна жінка — це буря і крок, Хто уміє мовчати очима. Сильна жінка — це завжди урок, Й хто планету тримає плечима... #поезія

Оновлення: збір завершено! 2 000 грн на дрони-бомбери⚔️ Для взводу Condor Team, @nova.ab3 Третьої штурмової бригади, який спеціалізуються на точному ураженні ворога та доставці провізії й необхідних засобів піхоті за допомогою дронів. Хочеш долучитися?⚡️…

З професійним днем, колеги)📑

Закута між ребрами pinned a photo

Вкотре долучаюся до збору, буду дуже вдячна за донати та репости!

Оновлення: збір завершено! 2 000 грн на дрони-бомбери⚔️ Для взводу Condor Team, @nova.ab3 Третьої штурмової бригади, який спеціалізуються на точному ураженні ворога та доставці провізії й необхідних засобів піхоті за допомогою дронів. Хочеш долучитися?⚡️ Пиши ➕ у коментарях і я допоможу тобі відкрити допоміжну банку. Кожен дрон – це збережені життя нашої піхоти та біль для окупантів. Немає меж для тих хто діє, а головне, хто діє разом. Долучайся ! Посилання на збір Збір затверджено @nova.ab3

Друзі! Спішимо повідомити, що ми відкриваємо допоміжну баночку пану Роману на 10 000 🫙 FanGauzen разом з MÉLODY підготували для вас дещо цікаве) Можливо ви пам'ятаєте пісню «Таксі», яку Schmalgauzen виконували на вечорі, присвяченому 80-річчю Юрія Рибчинського? Тоді ви маєте чудову нагоду отримати доступ до перегляду кухні творчих процесів! А саме відео з репетиції гурту, за донат в 300 грн 🤫 *Посилання автоматично приходить після донату І пам'ятайте, маленьких донатів не існує. Кожна гривня — це вже крок, це підтримка, це чиясь безпека і ще один день боротьби. —————————————— БАНКА 300 грн = посилання

За традицією, на День Святого Валентина лишаю посилання, де можна написати мені будь що анонімно) Анонімна валентинка💌

В такому форматі я ще не декламувала, але цей вірш чомусь захотілося Автор: Кирило Липко #декламація