По цимбалах

Йду із відчаєм понад прірвою, Ноша згорбила спину. Рівними Ми не будем ніколи, Господи, «За подобою з глини...» просто ти Вбив надію, в яку я вірила! Душу змучену і надірвану Ти не спас і не сохранив! Я не відаю, Боже праведний, Чий спокутую гріх я карою? Серце крається — стане каменем. Не забуду вовіки. Амінь! Сльози в жменях, в зіницях— зарево. Чи я заздрила, чи-то зрадила? Йшла з повагою і пошаною, а мені? Чи пороблено чи наврочено? Ніби стала плавучим островом, Що дрейфує до часу судного, Відповім і за згадку «всує» я. Розкажи про єдине, Господи: Як покличеш судити згорблену, Зі слізьми у пелюшці-згорткові, І почуєш моє виття, Чи було щось тобою зроблено, Щоб не вмерло моє дитя? червень 2026

"Я несла тебе до останньої хвилини твого життя, Я любитиму тебе до останньої хвилини свого" Ніч зашторила вікна Зашморгом. Голка впилась у вену Голосно. Знепритомніла віра — Замертво, Не вкладається дійство В голову. Крик. На ноги не в силах Звестися. Світ сльозама умитий. Зморена — Те життя, що росло під Серденьком, Стало нашим болючим Спомином. червень 2026

Пані Метелиця вдарила посохом: раз, два...п'ять — Ти по підлозі ногами біг босими до санчат. Запах узвару розтікся, по закутках аромат. Вікна завіяло снігом, та блискітки ще летять. В десять — радієш ялинці, готуєшся до Різдва. Гострі п'ятнадцять насуплено коляться, слів нема. Хмари у небі сірішають, важчають від води. Кроси у двадцять підступно розклеїлись, як і ти. Холод проходить крізь одяг і стіни у бліндажі. В тридцять питання накрило атакою: тлів чи жив? Пані Метелице, прошу, вдар посохом: раз, два, три — Небо без дронів, санчата і блискітки поверни. Вірш написаний на конкурс дуелей від OWL_HUB

Пнуся, жбурляю піщинки стеблами. Липко — смолою дорога встелена. Зносить зі шляху гнітюча темрява. Квіти повітря побачать. З бітуму Листям, як лезом, проріжу літери. Слово бунтарське розкаже істину. Легіт розвіє окови зіткані. Нитка травú  всі незгоди вистоїть. Силу коріння надасть, щоб високо Правда по світу із пастки-вихору Криком забутим на волю вибралась. Стилос кульбаби незламним символом Стане Стилетом жовтим на синьому.

Легенда про Дафній — вартових чистої води Ріки колись співали Голосом фей-русалок, Тіні блукали лісом, Всім вистачало місця. Озеро мов колиска, Дафні – дочка Пенея – Зморена в ньому спала. Наче роса прозора, Світ цей зустріла вчора. Променем сонця Дафні, Танцем у водах давніх, Весело бігла садом Із роголисту зрання. Вдарили воду весла – Димно одразу стало. Ніби отрутним жалом Ріки та став ударив Хтось невідомий. Марно Батько Пеней заразу В сіті зібрати прагнув. Донечки все те бачать: Рибі бракує кисню, Води зробились кислі, Раки в намул втікали, Колір щезав коралів. Дафні зібрала сéстер, Кожна по щітці чесно Взяла у руки. Кахлі Миють, метуть грязюку. Дім малюки прибрали, Знову охайно стало. З тої пори на варті Німфи природи — дафнії. P.S. Дафнії – дрібні рачки, які очищують воду.

Під кінець року вирішила повідшукувати вірші, які чомусь не виклала одразу, отже буде трохи активності тут

Таким чином про себе написала наступна авторка ініціативи WikipediaPoet, Катерина Цимбал: 📜 Катерина Цимбал — поетка родом з Вінниччини, нині проживає у Батон-Ружі, Луїзіана, США. За освітою — викладач хімії. Хімія настільки захопила моє серце, що мої роботи завжди пов’язані з нею. Люблю музеї й подорожі. Відвідала сім європейських столиць, Ватикан, руїни племен майя. Маю мрію колись ступити на землю Антарктиди. 💬 З Катею знайомі поки що тільки онлайн, тому тут буду коротко. Якщо ж говорити за її вірші — дуже чіпляє мене в них технічна складова, яка наче й проста на вигляд, проте при написанні дуже точна до деталей. Теми для сприйняття легкі, що сукупно із подачею на папері/екрані дає вірші, котрі не втомлюєшся читати і часом хочеш іще. #WikipediaPoet

Стала частинкою #WikipediaPoet❤️

Jack-o'-lantern* Хитає в тьмі ліхтар століть Самáйну** вітер буйний. Край столу дзвін – напій стоїть, Диявол з Джеком цмулять. В таверні всім носи обпік Мерзенний запах сірки. Вирує ель, шумний потік. Кому платити, звідки? [ місяць вгорі– люд спохмурів, крук сторожем на дубі ] Диявол обернувся вмить В мідяк, що Джек поцупив: В кишені срібний хрест лежить– Застряг як муха в цукрі! За душу торг хитрун почав – Корилась долі жертва. Врізалась згода як кинжал: Не прийме пекло Джека! [ як кисті рук, сміється крук, шкребуться в шибку верби ] Стара збирає душ врожай, Настала черга Джека: Не можна грішникам у рай, Нема шляху і в пекло. Підкинув чорт (по дружбі) транш: Вуглинку – вогник в нетрях. В гарбуз поклав, по колу гра, Махлює темінь вперта. [ світло-магніт серед боліт невинні душі губить ] Казки живуть, та страх людей На ніц вертав роками. Забули скрегіт лампи цей Як звук гробів у ямі. Самайн тепер став Хелловін. Гарбуз і пунш у цебрах, Але... Чи має спокій він, Чи прийде Джек по тебе? * Джек-Ліхтар– символ Хелловіну. ** Кельське свято, злилося з Днем всіх святих

Вітаємо Katia !🥳 І дякую всім іншим за участь

Дякую owl_hub за цікавий конкурс і ідею писати ❤️

Енциклопедичний вірш Чарівно червоний Чугайстрик на пляжі Від краю до краю дугою проляже. Відміряв сімсот нанометрів у простір, Його запросили сьогодні у гості. Піджак помаранчевий носить на свято: — П'ятсот дев'яносто, хіба це багато? Жбурне жадеїтом у власну кишеню — П'ятсот сімдесят намистинок населить. Зав'яже зелену краватку на шиї: —П'ятсот п'ятдесят, щоб здорові зносили! Ви квіти забули, чарівний Чугайстре. Віддати по знижці?– Рахує на пальцях. Блакитні бутони букету ірисів: —П'ятсот принесли нам, Чугайстре, дивися!– Софітами синіми світиться зала: Чотири по сто, п'ять по десять сказали. Фігурки фламінго вертіли хвостами– Чотириста тридцять всього назбирали. Від зливи неслася вечірка щасливо, Промінчики Сонця веселку зробили! P.S. Курсивом виділені довжини хвиль у нм для кожного кольору веселки

ВЕЛЬМИШАНОВНІ КОТОВІ(Р/Н)ШУВАЛЬНИЧКИ! 😍😽🕊 Настала мить результатів, мить привітань переможців і мить великої вдячності кожному, хто долучається до конкурсу: пише, судить, голосує, донатить, коментує 🫶 ви молодці, ви наші котики-зайчики-пташечки-розумашечки 🥰 А тепер вітаймо наших чудових гранд-фіналісток з другого туру: 💘 Катерину Цимбал, авторку вірша 12, з результатом 42 бали. 💘 АІDA, авторку вірша 6, який набрав 38 балів. Табличка з результатами 👇 https://docs.google.com/spreadsheets/d/1jA9DOWkxn0IaN29grmFiSpY1fThm-boPYIaSvit-5PA/edit?usp=drivesdk А кому не вистачило балів цього туру, вистачить у наступних 🔥 незабаром викотимо завдання на третій, тож готуйте кігтики з красивих метафор, порівнянь і всього такого, аби «видряпати» своє законне місце у фіналі 💚🧡 З ЛЮБОВ'Ю — ВАШІ КОТОЛИСИКИ!

Katia Вінницерождена, Вінницепещена, всі з тіста печені ми однородного. Сонячні зайчики, дошкою формули, крейдою водимо, хімія запахів. Хто б міг подумати, перетинаються лінії в натовпі, приязні дужчають. Хай тобі вистачить серотонінових вогників ніжності, тортів і вишеньок, джоулів радості. Не по цимбалах, не байдуже — бачиш зіниці і райдужки, чуєш, як тоншає тиша між римами, тиша між ритмами серця, що стомлене. Знай, що ніщо тебе не переshake-ає, не по кишені ти злу. Світлим човником випливеш — виростиш крила червоного кольору вогників Катреневихору.

Happy birthday to me! Поки я ловлю вітер у свої червоні вітрила всі хто має бажання мене привітати – закиньте пару гривень сюди або просто закиньте без вітання). Вдячна всім❣️ Моно: https://send.monobank.ua/jar/7ip9DTEzit PayPal: yarikve@gmail.com P.S.За донат від 500 грн ви можете виграти набір Nintendo Switch lite.