Ketdontknow

#спойлер 👀 — Швидше, ну! — Синмін нетерпляче смикнув штани, але сильна рука пришпилила його до ліжка, ніби метелика. Без болю, але з тиском, що не давав рухатися й збивав дихання. — Наберись терпіння, — карі очі зблиснули, відбираючи у Синміна будь-яке бажання сперечатися. Ліжко — єдине місце, де він дозволяв помикати собою, і то не всім. Чанбіна ж не можливо було ослухатися. Не тоді, коли він примушував кожну клітину тіла бажати більшого, знав кожну точку на тілі, що лиш посилювала насолоду. Синмін ні з ким до цього не відчував себе таким бажаним, таким наповненим і ситим. І тому Чанбін міг робити з ним все, що забажає, бо Синмін був готовий дати це йому без жодних сумнівів.

якщо ви зараз не в армії – я вас БЛАГАЮ виходити на вулиці ваших міст не тільки у Києві чи у Львові – зустрічі плануються майже в усіх великих і не дуже містах в Україні і закордоном чому виходити? послухайте розумних людей, словам яких я сама довіряю: Стерненко про відставку Федорова Стерненко про Сирського Оксана Мороз про те, чому люди виходять Оксана Мороз про прес-конференцію Федорова виходьте за будь-що, у що вірите: за Федорова, проти Сирського, за реформи в армії, проти Скелі і м'ясних штурмів але благаю, виходьте бо є у мене таке відчуття, що якщо ми не відстоїмо зараз, то більше шансу може не бути. вони думають, що можна відсидіти ці протести на канікулах, і люди заб'ють і дозволять політичні ігри на крові наших військових. ні, ми маємо виходити доти, поки нас не почують, бо це наша країна, і ми не можемо перетворюватись на росію (так, у мене маленький книжковий канальчик, але якщо я можу ним надихнути хоч 2-5-10 людей, то я маю спробувати)

Так ось як виглядає віп-вагон Укрзалізниці ✨🚈

#замальовка #синлікси #жахи #This_That — Гарного прослуховування! — Синмін усміхається, простягаючи ретельно упаковану платівку. Продажі у новому місті ростуть щодня, що не може не радувати. Робочий день у ТЦ у розпалі, люди снують туди-сюди. Гарний настрій не може зруйнувати ніщо, навіть запопадливий бариста з найближчої кав’ярні, що спирається на прилавок, демонструючи накачані руки: — Кава для красунчика коштом закладу. — Милі ямочки і звабливий погляд з-під вій. — Але ти можеш розплатитися номером телефону або побаченням. Синмін ввічливо відмовляється, але бариста не здається, як і місцевий фотограф, що має власну студію на другому поверсі. — Перше фото безкоштовно, — простягає знімок, ніби ненароком торкаючись руки. — Ти мене надихаєш… Влаштуймо фотосесію. Приватну. Шеф-кухар ресторану зустрічає біля дверей і грайливо підморгує: — Особливе меню від шефа лише для вас. Офіціант з того ж ресторану, попри хмурий погляд шефа, підносить руку, приховану латексом, і зупиняється лише за міліметр від щоки, ніби хоче погладити: — Дозволь обслужити тебе. Виконаю все, що забажаєш. Учитель танців, що орендує велике приміщення на першому поверсі, вторгається в особистий простір, майже шепчучи на вухо: — Я навчу тебе пристрасному танго. — Ні, такий шедевр, як ти, заслуговує лише на найдорожчі подарунки, — підморгує власник аукціону, простягаючи нашийник, інкрустований діамантами. Синмін ввічливо усміхається кожному з них і чітко промовляє: — Ні, дякую. У мене є хлопець. Він щиро зізнається, але, на превеликий жаль, для цих кавалерів, вони не слухають його, ігноруючи пряме попередження. — Хлопець не стіна — посунеться, — бариста прикушує повну губу, усміхаючись майже безневинно. — Якщо він хоча б наполовину такий милий, як і ти, ми можемо спробувати втрьох. Так навіть цікавіше! — спалахують збудженням очі танцівника. Синмін дивиться на своїх залицяльників майже зі співчуттям. Вдома його зустрічає Фелікс, який відразу ж пристрасно цілує. Він у фартуху, великих окулярах та з двома хвостиками, що кумедно стирчать у різні боки. Серце Синміна розривається від ніжності. — Я приготував тобі брауні, — Фелікс сідлає ноги Синміна, лицем до лиця, і годує з рук. Синмін ховає обличчя у його шиї і відчуває спокій вперше за день. Ніжно пригортається ближче, вивчаючи кожну веснянку своїми губами, хоча міг би й намалювати їх із пам’яті. — Лягай спати, коханий. Ти втомився, — воркує Фелікс. На світанку Синмін прокидається від холоду. Він сам у ліжку, але це не дивно, — йому лишається лише чекати. Фелікс прослизає під покривало, від нього пахне кров'ю та адреналіном. Синміна це не лякає. Він пристрасно цілує свого хлопця, дозволяючи грубо втискати себе в матрац, адже знає, яким збудженим той повертається після своїх розваг. І нехай зранку на стіні з'являться шість трофеїв, Синміну байдуже, якщо вони висять рівно і за кольорами. У них і так вже ціла колекція. Перевозити її було складно, але це їхнє. Синмін готує сніданок, доки запатланий і до щему в серці милий Фелікс не спускається вниз. Вони снідають у тиші, доки охриплим голосом Фелікс не нагадує: — Потрібно заховати тіла. Вони у нашій вантажівці. — Збирайся, а я візьму свій набір, — Синмін ніжно цілує Фелікса в лоб, роздумуючи, чи не варто прихопити й бензопилу. Шість тіл — це забагато, можна й втомитися працювати лише сокирою… Синмін не фанат фізичних навантажень, але він ніколи не скаржиться — кохання до Фелікса сильніше за всі упередження.

Долучаюсь до збору для розвідки 79 ОДШБр. Військовим дуже необхідне захисне спорядження. Буду вдячна кожному, хто підтримає — донатом або просто репостом. 📍 Донецький напрямок 🚀 Загальна ціль збору: 120 000 грн 🎯 Моя ціль: 1 000 2 000 грн Що можна зробити зараз? 1️⃣ Задонатити — будь-яка сума, маленьких донатів не буває. 2️⃣ Зробити репост 📍 Допоміжна банка Monobank: https://send.monobank.ua/jar/7R7EEH2y5j 💳 Monobank: 4874 1000 2704 2236 💳 Конверт Privat: 5168 7521 0775 5046 🌍 PayPal: linashumylo21@gmail.com Бо якщо вони роблять свою роботу там — ми маємо зробити свою тут. Всі звіти — на сторінці у lina_shumylo 🫡 Дякую за підтримку і кожне поширення 🇺🇦

#фф #чонсони Джісон рано стикнувся з болем і самотністю у світі, де це стало нормою. Але одного дня все різко змінюється, і він стає тим, кого боявся все життя, — вампіром. Чи стане це початком нових страждань, чи принесе родину та кохання? P.S. Назва кожного розділу відповідає подіям у житті Джісона. Читати "Новий початок" на АО3 🧛🏻🦇

#фанфікзадонат для @yuuliiv The photographer Рейтинг: E — Він не погодиться, — блондин скрушно помотав головою та відпив каву з горня. Одним реченням усі Джісонові надії на доповнення його портфоліо рухнули, як піщаний замок. — Ліксі, милий, — Джісон дивився на друга круглими очима, благаючи поглядом. — Ти можеш його якось вмовити? Я заплачу вам! — І одразу фотограф осікся. — Можливо, не всю суму одразу, але… — Та ні, Соні. Не в цьому справа. Ти ж знаєш, який Чан сором’язливий навіть, коли я його фотографую? Дякую за участь у зборі!🩷 ✧ harmony tales📜 ✧ #ht_funfiction

Просто трапився едіт з цим моментом 💔

#замальовка #синчани — Ти ніколи не звертав на мене уваги. Слова вириваються разом зі сльозами. Абсолютно непрохані, принизливі, зайві. Стаф здивовано переглядається над камерами, візажисти панічно шукають серветки. А Чан? Чан усміхається. Широко, щиро, недовірливо. Думає, що це черговий пранк. Його усмішка повільно опускається, разом зі сльозами по обличчю. Ніби її змиває цей нестримний потік. Солоний і гіркий, бо ховає куди більше у собі. Дитячу образу, відчуття покинутості, невідповідності вимогам і головне — нерозділене кохання. Перше і таке наївне, таке неправильне. Синмін давно виріс, а сліди всього цього лишилися. Вони у прагненні досконало виконати партію з першого разу, у додаткових заняттях з вокалу. Вони у голосному шумному хлопцеві, що любить дуркувати та мухлювати перед камерами. Вони в айдолі Синміні, стали основою амплуа. Зараз же перед камерами рідкість — сидить той самий Синмін. Занадто тихий, занадто спокійний і звичайний. Той, хто лишався позаду і ніколи не отримував бажаного. Ні уваги, ні навіть докорів. Рівна приязнь, що тоді здавалася байдужістю. “Добре впорався” “Все ок, як завжди” Похвала, що мала б примушувати усміхатися, лишала рани. Навіть у власних емоціях така дурість! — Я тут. Руки Чана обережно торкаються. Не пригортають, ніби він боїться торкнутися, але заземлюють. У погляді стільки запитань і самокритики. Чан не розуміє, чому така реакція, і, звичайно ж, шукає причини в собі. Синміну це непотрібно — згадувати минуле, свої почуття, звинувачувати когось чи себе. Більше ні. Синмін заплющує очі, повні болю, та глибоко вдихає. Айдол розплющує очі, в яких пустотливий блиск, і широко усміхається, жартуючи над власними почуттями. Зрештою, запис лише почався, а в акторській майстерності Синмін поступається лиш Феліксу та Мінхо. Шоу має тривати.

«Вони із Чанбіном були у стосунках трохи більше двох років. Рік як жили разом. Спільні друзі не раз називали їхню пару ідеальним взаєморозумінням. І це справді було так. Енергійний Хан чудово доповнював стриманого Со. Чанбін навчив молодшого бути більш впевненим та продумувати щось наперед, у той час, як Джісон навчив старшого не соромитися власних помилок та дитячої сторони. У їхніх стосунках була лише одна проблема. Робота. Два різні графіки життя, безмежне кохання та сфера обслуговування - стабільно нестабільне середовище...» «Більше, ніж ти можеш собі уявити...» вже на АО3! Робота створена в колабі з чудовою авторкою – harmony_tales 🥰 Ідея та редагування тексту – її золоті руці ☺️ P. S. Також вдячна за твою підтримку протягом цих місяців написання 🤧❤️ Сподіваємось, що вам сподобається цей маленький світ Чанбіна та Джісона 👀 Приємного читання! 🥰 #banhanseo_fanfic_diary #Більше_ніж_ти_можеш_собі_уявити

— Він мені не подобається! — так сказав чотирирічний Мінхо семирічному Чану. — Я кохаю тебе, — так сказав тридцятирічний Мінхо тридцятитрирічному Чану. Історія кохання Мінхо та Чана крізь роки, від першої дитячої зустрічі до дорослого життя. Крізь роки ☺️minchan, 30k words, rated t ☺️omegaverse ☺️fluff ☺️slowburn ☺️love through the years ☺️from kids to adults Ваші кудоси - моє натхнення❤️

#фанфікзадонат для Хансо «Хлопець, написаний зорями» Рейтинг: G Джісон навчається на факультеті ветмедицини. Також хлопець волонтерить у притулках для собак. Та одне накладається на інше і магічним чином у Джі назбиралась купа хвостів по навчанню. Отримавши на горіхи за неуспішність від старшого брата, Джісон вирішує братись за розум. Хто йому допоможе як не найрозумніший студент його групи? Проте домовитися із Синміном не так вже й легко. Лише одна спільна точка дотику забезпечує Джісону цього саркастичного репетитора. Джісон випадково знайомий із музичним гуртом Street Kiss. Синмін випадково їхній фанат. Чи знайдуть хлопці ще більше спільного між собою? І чи не дарма Синмін розкриє свої таємниці Джісону? Дякую за участь у зборі!🩷 ✧ harmony tales📜 ✧ #ht_funfiction

Цей образ Синміна повернув мене у підліткові роки 😅 Пліткарка×скз

Місяць, який затьмарює сонце 8|9 Чан метнув погляд на групу молодих хлопців, які стояли на іншому боці дороги. Ті помітили лідера та кивнули йому, повідомляючи про готовність, на що Чан кивнув їм у відповідь. — День, коли Місяць повинен затьмарити Сонце. З цими словами на вустах, Чан дістав із внутрішньої кишені пальта пістолет та миттєво поцілив у голову червоного солдата, який стояв до нього спиною. Тіло червоного впало, а за ним на землю почав опускатися пухнастий сніг. Це початок? Чи кінець? Читати на Ао3 🌕 Плейлист до ав 🌟 #au #minchan #hyunjeong #seungsung #binlix

Сьогодні, до четвертої річниці повномасштабного вторгнення у війні, яка триває 12 років і не припинялась століттями, обов’язково допоможіть нашому війську! 24 гривні. Гривні країни, яка досі стоїть. Гривні, які допоможуть принести росіянам кару. Робіть ранковий донат!