Kharkiv Media Hub | Харківський Медіа Хаб

Друзі, 19 серпня о 19:00 в межах діалогової платформи «Місто на лінії» відбудеться дискусія «Стратегії розвитку прифронтових міст». 👥 Учасники: Дмитро Булах, співзасновник Харківського антикорупційного центру, депутат Харківської міської ради, військовослужбовець; Євген Глібовицький, співзасновник та генеральний директор Інституту фронтиру, член наглядової ради Суспільного мовлення України, викладач УКУ. 💬Говоритимемо про те, як мають формуватися стратегії розвитку міст у час війни та після неї: хто має бути залучений до цього процесу, на чому мають ґрунтуватися рішення і як зробити стратегію не формальним документом, а реальним інструментом розвитку. Окремо звернемося до досвіду Харкова: як сьогодні місто підходить до стратегічного планування, які виклики й суперечності є в цьому процесі та що можна змінити. 🎙Модерує: Наталя Курдюкова, керівниця Харківського Медіа Хабу. 📍 Місце проведення повідомимо після обовʼязкової реєстрації. ✅Реєстрація: https://forms.gle/3tubatqJnGixEdpu8

Колеги, звертаємо увагу на деталі чергової російської інформаційно -психологічної операції, яку росія активно розгортає  через масоване розповсюдження неправдивої інформації стосовно результатів своєї літньої "наступальної кампанії" в Харківському регіоні. Росіяни заявляють про створення силами угруповання  "Сєвєр"  "Вовчанського котлу". Як надувалася інформаційна бульбашка Угруповання «Сєвєр» створило унікальну ситуацію. Ось просто перелік населених пунктів, які вони віртуально та медійно «звільнили»: Вовчанські Хутори — 16.04 (саме з них почалося «побєдобєсіє», а потім «Сєвєр» було вже не зупинити, перемоги штампувалися просто з дикою швидкістю) Зибине — 18.04 Землянки — 28.04 Бочкове — 25.04 Покаляне — 02.05 Волохівка — 19.05 Чайківка — 21.05 Шестерівка — 21.05 Караїчне — 29.05 Бударки — 29.05 Охрімівка — 14.06 Українське — 04.07 Земляний Яр — 04.07 Лосівка — 05.07 Волохівське — 21.07 Захарівка — 24.07 Юрченкове — 30.07 Віровка — 31.07 Білий Колодязь — 03.08 Устинівка — 03.08 Бакшеївка — 04.08 Анищине — 07.08 У підсумку — 22 населені пункти, які угруповання «Сєвєр» узяло, як зараз кажуть, у кредит. Відсутність контролю російськими військовими у ВСІХ населених пунктах цього переліку підтверджується не тільки поважними українськими OSINT аналітиками та неформальними коментарями представників Сил Оборони України, а й інформацією  з боку російських OSINT груп та представників партизанського руху на Білгородчині. Група "Wild stepp" також заявляє про відсутність контролю в жодному з цих населених  пунктів.  Натомість українські позиції й досі присутні у  самому Вовчанську — нещодавно пан Кадиров особисто це підтвердив. Мониторингова інформація та трохи коментарів зібрані у пості https://t.me/otukharkiv/7497

Колеги, пропонуємо долучитись до участі та висвітлення  символічної події, зо відбудеться у Харкові 13 серпня! 🕰️ Капсула часу: послання молоді Харкова у майбутнє Запрошуємо молодь Харкова долучитися до особливої ініціативи — створення та консервації «Капсули часу» 💙💛 8 серпня молодіжні, волонтерські та громадські організації Харкова, а також їхні представники вже зробили перший крок — написали послання собі та своїм організаціям у майбутнє. У листах учасники поділилися своїми мріями, думками, побажаннями та очікуваннями, а також написали про те, яким бачать майбутнє Харкова та України. 📜 Цього дня ми також зробили спільні фотографії, які разом із листами будуть поміщені до «Капсули часу». 📸 ⏳ Капсула буде закладена на 15 років — до 2041 року. Саме у 2041 році молодь майбутнього зможе відкрити ці послання та побачити, про що мріяли, чого прагнули та яким уявляли майбутнє молоді люди Харкова у 2026 році. 📅 Дата: 13 серпня ⏰ Час: 11:00 📍 Місце: Молодіжний парк 📌 Точну локацію в межах парку повідомимо зареєстрованим учасникам додатково. Під час заходу ми разом зберемо всі послання та фотографії, помістимо їх до капсули та проведемо її символічну консервацію. 🤝 До ініціативи долучаються молодіжні, волонтерські і громадські організації Харкова, Департамент молоді і спорту Харківської міської ради та Адміністрація Київського району міста Харкова. Приходьте, щоб разом залишити частинку сьогодення для Харкова майбутнього! ❤️ Форма реєстрації: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdZU8ZFeFGrK-2djoBNWrKmLuwDla9WvSK7cO6HofrS_2vwjA/viewform?utm_source=ig&utm_medium=social&utm_content=link_in_bio&fbclid=PAcGRvZgJleHRuA2FlbQIxMQBzcnRjBmFwcF9pZA81NjcwNjczNDMzNTI0MjcAAacuYe4YNP0eJHZcRW-yTR-OjQDaZGIxDtTE6kqnT2HCEk0PbZzcF5ip5WUJOw_aem_J55iArR8i2XHS5HHoq4jWQ

​​Друзі, запрошуємо на відкриття виставки Артема Гумілевського «Сімʼя» у Kharkiv MediaHub Gallery Сім’я — простір водночас безпеки і неспокою. Спільнота найближчих людей, у якому формуєшся і зростаєш, знаходиш рольові моделі, маленький світ куди тікаєш від утом великого. У той самий час, спільнота, що найкраще знає про твої слабкості — середовище прихованої тривоги та непроговореної (самоцензурованої) пам’яті. Фотовиставка візуального митця Артема Гумілевського відверто оповідає про сім’ю у різноманітності досвідів. Артем Гумілевський — український фотомитець, випускник школи концептуальної та артфотографії MYPH, учасник понад 120 групових та персональних виставок у Харкові, Києві, Львові, Мюнхені, Парижі, Венеції, Копенгаґені, Нью-Йорку та інших містах Європи та Америки. У експозиції галереї Харківського Медіа Хабу Артем представить п’ять серій: «Історія моєї смерті», «Обіди під час війни», «Коріння», «Visitor», «Нотатки моєї бабусі». 🕰️Відкриття: 16.08. о 16:00 📅Виставка триватиме до 4.10. 📍Де: Kharkiv MediaHub Gallery, майдан Свободи, 5. Держпром (5-й підʼїзд). Куратор: Євген Даниленко @danylenko_now Координаторка: Юлія Нармунцева @narmuntseva Дизайн: Дмитро Ходорчук @dmytrokhodorchuk

Друзі, нагадуємо, що вже завтра відбудеться відкрита презентація і дискусія щодо ідеї меморіального простору «Місто на лінії», присвяченого пам'яті загиблих захисників і захисниць Харківщини. 📅Дата: 11 серпня 🕓Час: 16:00–19:00 ✅Вхід: вільний за попередньою реєстрацією: https://forms.gle/QDhFfcDMoAmPaeTw5 📍Місце проведення повідомимо зареєстрованим учасникам. Сьогодні в місті триває суспільна дискусія про меморіалізацію. Містяни, військові, родини загиблих і представники місцевої влади погоджуються, що в середмісті Харкова не вистачає публічного місця для вшанування полеглих захисників і захисниць. Водночас немає консенсусу щодо того, яким сьогодні має бути це місце, щоб воно справді виконувало свою функцію. ✨Команда проєкту представить один із можливих варіантів такого простору. Ідея меморіалу виникла на перетині діяльності платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво та діалогової платформи «Місто на лінії», заснованої Харківським ЛітМузеєм спільно з Харківським Медіа Хабом та ХОГО «Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи» . Саме назву «Місто на лінії» організатори та партнери вирішили залишити новому меморіальному простору як таку, що найбільш влучно відображає задум проєкту. Пропозиція місця пам'яті стане логічним продовженням уже розпочатої розмови про меморіалізацію в місті. Доки триває війна і ми ще не знаємо усіх імен загиблих та зниклих безвісти, не може існувати завершеного меморіалу. Водночас уже сьогодні можна створити спільний простір для горювання, вшанування, гордості та стійкості. Для роботи над ідеєю меморіалу платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво на чолі із засновницями Катериною Семенюк та Оксаною Довгополовою зібрала міждисциплінарну команду. До неї увійшли художник Михайло Алексеєнко, архітекторка Ксенія Білик, а також дослідники колективної пам'яті, куратори мистецьких проєктів та урбаністи. Запрошуємо всіх охочих долучитися до презентації та обговорення. Це можливість ознайомитися з концепцією меморіального простору, поставити запитання авторам проєкту та взяти участь у відкритій розмові про те, яким має бути місце пам'яті в Харкові. Учасники події: ▪️Катерина Семенюк, кураторка; ▪️Михайло Алексеєнко, художник; ▪️Владислав Піонтковський, директор проєкту «Перехідне правосуддя та механізм у справах зниклих безвісти» Програми «Партнерство за сильну Україну»; ▪️Марія Тахтаулова, начальниця Другого міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті. Модеруватиме дискусію Наталя Курдюкова, журналістка, співзасновниця та керівниця Kharkiv Media Hub Організатор події: платформа культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво Партнери: Харківський Медіа Хаб, Харківський ЛітМузей, Центр сучасного мистецтва ЄрміловЦентр 🤝Подія відбувається за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

​​Друзі, 11 серпня о 16:00 у Харкові відбудеться відкрита презентація і дискусія щодо ідеї меморіального простору «Місто на лінії», присвяченого пам'яті загиблих захисників і захисниць Харківщини. 📅Дата: 11 серпня 🕓Час: 16:00–19:00 ✅Вхід: вільний за попередньою реєстрацією: https://forms.gle/QDhFfcDMoAmPaeTw5 📍Місце проведення повідомимо зареєстрованим учасникам. Сьогодні в місті триває суспільна дискусія про меморіалізацію. Містяни, військові, родини загиблих і представники місцевої влади погоджуються, що в середмісті Харкова не вистачає публічного місця для вшанування полеглих захисників і захисниць. Водночас немає консенсусу щодо того, яким сьогодні має бути це місце, щоб воно справді виконувало свою функцію. ✨Команда проєкту представить один із можливих варіантів такого простору. Ідея меморіалу виникла на перетині діяльності платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво та діалогової платформи «Місто на лінії», заснованої Харківським ЛітМузеєм спільно з Харківським Медіа Хабом та ХОГО «Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи» . Саме назву «Місто на лінії» організатори та партнери вирішили залишити новому меморіальному простору як таку, що найбільш влучно відображає задум проєкту. Пропозиція місця пам'яті стане логічним продовженням уже розпочатої розмови про меморіалізацію в місті. Доки триває війна і ми ще не знаємо усіх імен загиблих та зниклих безвісти, не може існувати завершеного меморіалу. Водночас уже сьогодні можна створити спільний простір для горювання, вшанування, гордості та стійкості. Для роботи над ідеєю меморіалу платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво на чолі із засновницями Катериною Семенюк та Оксаною Довгополовою зібрала міждисциплінарну команду. До неї увійшли художник Михайло Алексеєнко, архітекторка Ксенія Білик, а також дослідники колективної пам'яті, куратори мистецьких проєктів та урбаністи. Запрошуємо всіх охочих долучитися до презентації та обговорення. Це можливість ознайомитися з концепцією меморіального простору, поставити запитання авторам проєкту та взяти участь у відкритій розмові про те, яким має бути місце пам'яті в Харкові. Учасники події: ▪️Катерина Семенюк, кураторка; ▪️Михайло Алексеєнко, художник; ▪️Владислав Піонтковський, директор проєкту «Перехідне правосуддя та механізм у справах зниклих безвісти» Програми «Партнерство за сильну Україну»; ▪️Марія Тахтаулова, начальниця Північно-Східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті. Модеруватиме дискусію Наталя Курдюкова, журналістка, співзасновниця та керівниця Kharkiv Media Hub Організатор події: платформа культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво Партнери: Харківський Медіа Хаб, Харківський ЛітМузей, Центр сучасного мистецтва ЄрміловЦентр 🤝Подія відбувається за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яку фінансують уряди Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Сьогодні на Донеччині загинув Олексій Юков. Ранкова хвилина пам'яті про загиблих під час російсько-української війни поповнилась ще одним іменем. ІМЕНЕМ! Тому що Юков це ЛЮДИНА, яких одиниці серед людей. Олексій понад 20 років тому заснував пошукову групу "Плацдарм" в Слов'янську. До 2014 вони займались ексгумацією загиблих Першої та Другої світових воїн. Або як казав Олекса: "поверненням душ загиблих до дому, а їх рідним спокою". Олексій мав такий рівень свідомості і цінностей, що його іменем можна називати шкалу свідомості коли її впровадять - шкала Юкова. В 2014 він був єдиним тренером шкіл єдиноборств в Слов'янську хто не перейшов разом з учнями на російський бік. Натомість почав повертати душі загиблих в цій страшній війні. До нього щодня звертались поотягом 11 років батьки загиблих військових. З двох боків. Він нікому не відмовляв. Олекса підхреслював, що для нього не було різниці між душами загиблих. Він з хлопцями шодня ризикував собою. Їм щастило. Душі його рятували, щоб він їх врятував.

Друзі, наприкінці тижня рекомендуємо завітати до галереї Харківського Медіа ХАБу на нову виставку «After, not yet. Відкладене життя» від кураторської групи Only One Project. Проєкт досліджує стан життя «на паузі» — коли майбутнє відкладається, а теперішнє сприймається як тимчасове. Експозиція осмислює досвід відкладеного життя в умовах війни й не тільки. Це тема, у якій багато хто зможе розпізнати власні знайомі стани. Під час війни ми часто живемо з думкою: «Ось закінчиться, і тоді…». Тоді поїдемо в подорож, почнемо новий проєкт, змінимо роботу, дозволимо собі мріяти без застережень. Це відчуття життя, поставленого на паузу, стало спільним досвідом для багатьох українців. Саме про цей стан говорить виставка «After, not yet. Відкладене життя». Це кураторський проєкт, створений у співпраці кафедри теорії та історії мистецтва Харківської державної академії дизайну та мистецтв і Rukh Art Hub під керівництвом мистецтвознавиці та кураторки Марії Мануйленко. Через роботи молодих художників і художниць виставка досліджує феномен відкладеного життя не лише в умовах війни, а й як особливий психологічний стан, за якого майбутнє постійно відкладається, а теперішнє здається лише тимчасовим. Більше про виставку можна дізнатися з розмови кураторів проєкту та Наталки Маринчак у програмі «Неспішний ранок» на Радіо Накипіло. ▶️https://radio.nakypilo.ua/podcast/suchasne-mystecztvo-yak-mova-vidkladenogo-zhyttya/ 📍 Галерея Харківського Медіа ХАБу (Держпром, 5-й під'їзд) 🕚 Графік роботи: щодня, 11:00–18:00 📅 Виставка триватиме до 4 серпня.

Kharkiv Media Hub | Харківський Медіа Хаб pinned a photo

Друзі, рекомендуємо відвідати! 🎨17 липня о 18:00 в ЄрміловЦентрі Каразінського університету відкривається виставка «Фрагмент поліфонічного пейзажу». Проєкт «Фрагмент поліфонічного пейзажу» відтворює один із множинних та неостаточних образів двох східних…

Друзі, рекомендуємо відвідати! 🎨17 липня о 18:00 в ЄрміловЦентрі Каразінського університету відкривається виставка «Фрагмент поліфонічного пейзажу». Проєкт «Фрагмент поліфонічного пейзажу» відтворює один із множинних та неостаточних образів двох східних областей країни, створений із поліфонії художніх висловлювань, документальних свідчень і особистих суб’єктивних досвідів. Виставка створена у спробі відстежити, як під впливом війни трансформувалися художні образи, теми та емоційна палітра, пов’язані з регіоном. Через роботи двадцяти сучасних українських митців_нь проєкт звертається до питань втрати, окупації, вимушеного переселення, ідентичності та пам’яті . Експозиція пропонує не єдиний, а лише один із множинних і принципово відкритих (неостаточних) образів Донеччини та Луганщини, який не претендує на хронологічну чи географічну вичерпність — натомість він матеріалізує саму процедуру збирання розпорошеного. У цьому просторі протиріччя не знімаються й не нівелюються, а співіснують, утримуючи напругу між тим, що безповоротно втрачене, і тим, що досі триває, змінюючи свої обриси. "Коло за колом, із року в рік. Мозаїчний портрет досі перебуває у стані конструювання — процес втрати не закінчено, повернення не відбулося. Що ми можемо сказати про місця, які стають фізично недосяжними?" — з концепції проєкту. Куратор проєкту — Віталій Матухно — митець, куратор, активіст, музикант з міста Лисичанськ Луганської області. Засновник самоорганізованої інституції “Гарелея неотодрешь” — експериментального виставкового простору для митців зі східних регіонів. Учасники: Катерина Алійник, Пьотр Армяновський, Софія Гера та Янар Каміла, Саша Долгий, Андрій Достлєв, Лія Достлєва, Георгій Іванченко, Алевтіна Кахідзе, Єгор Кучерук, Олександр Кучинський, Олександр Лень, Віталій Матухно, Дар'я Молокоєдова, Володимир Прилуцький, Сашко Протяг, Каріна Синиця, Ганна Смілка, Олександр Чепелев, Олексій Чистотін, мистецька група «Інакше». Проєкт реалізовано ЦСМ «ЄрміловЦентр» спільно з «Гарелея неотодрешь» у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

❤️Художники, що створювали виставку: Софія Антонюк Zohfia, Ольга Бабак, Віталій Красуцький, Вікторія Гуніна, Наталія Радисюк, Ольга Михайлова, Наталія Антипіна, Oleksandr McQuartz, Христина Мос, Юлія Лучицька, Олена Гром, Ярослав Леонець, Нурлана Удовенко, Вікторія Малік, Владислав Рябоштан, Аліна Полєшко, Ольга Крючковська, Валерій Лавровський та Крістіна Отчіч-Черняк.

🤗Вітаємо, друзі! 📍Запрошуємо цієї суботи, 11 липня, о 17.00 до Галереї Харківського Медіа ХАБу ( ДЕРЖПРОМ, 5 під'їзд) на відкриття нової виставки «After, not yet. Відкладене життя» 👉Галерея Харківського Медіа ХАБу продовжує розвивати співпрацю із яскравими кураторськими групами та надавати простір для проведення цікавих і важливих виставкових проєктів. Один з таких проєктів - виставка «After, not yet. Відкладене життя» від кураторської групи "Only one project" - відкривається цієї суботи, 11 липня, о 17.00! Виставку створену у співпраці катедри Теорії та історії мистецтва ХДАДМ та Rukh Art Hub під керівництвом кураторки і викладачки Марії Мануйленко! 👉Проєкт досліджує стан життя «на паузі» — коли майбутнє відкладається, а теперішнє сприймається як тимчасове. Експозиція осмислює досвід відкладеного життя в умовах війни й не тільки. Це тема, у якій багато хто зможе розпізнати власні знайомі стани. Приходьте!

Друзі, під закінчення виставки «Мій Музей» литовського виставкового дизайнера та фотографа Вадима Шамкова, що проходить у KharkivMediaHUB GALLERY вирішили зібратись, щоби подивитись лекцію про литовську школу фотографіі. 📍Запрошуємо цієї суботи, 4 липня, о 16.00 до студії Харківського Медіа ХАБу ( ДЕРЖПРОМ, 5 під'їзд)🙏✅🤗 🌅Пам’ять та ідентичність: незалежні литовські візуальні наративи 👉Авторка лекції - Гінтаре Красукайте, провідна дослідниця, кураторка колекції фотографії Національного художнього музею Литви. Дивитимемось відео лекції, надане співорганізаторами виставки  "МІЙ МУЗЕЙ"(лекція англійською з українськими субтитрами) 🤔Контекст: Після розпаду Радянського Союзу перед литовськимифотографами постало нагальне завдання переосмислитипоняття національної ідентичності, колективної пам’яті таособистої свободи. Ця лекція досліджує, як литовськафотографія шукала способи відобразити складнутрансформацію суспільства, що почалася  90-ми роками, через фіксацію протиріч, надій і замовчувань нації, яказаново відкривала себе. Спираючись на багаті візуальні архіви Національногохудожнього музею Литви, презентація розповість про такихфотографів, як Рімалдас Вікшрайтіс, Довіле Дагєне, Вітаутас Балчітіс та інших, чиї роботи формують діапазонвід поетичного гуманізму до експериментального концептуалізму. Їхні фото створюють фрагментарну, протеемоційно насичену візуальну історію, що має справу зтемами травми, стійкості, пам’яті та місця. Приходьте, погода сприяє))))

Відеоподкаст | Місто на лінії / City on the Line | Епізод 6: Право на місто Що таке «право на місто» під час війни? Це точно не про безкоштовний проїзд у транспорті чи декоративні клумби, які нам спускають зверху як щедрий подарунок від мерії. Справжнє право на місто — це розуміння того, як воно насправді влаштоване, де ухвалюються рішення і як ми, мешканці, можемо на них впливати, щоб захистити свій простір. У новому випуску «Міста на лінії» ми розбираємося, чому Харків досі залишається заручником ілюзії про «міцну руку» та всесильних господарників. Ми говоримо про те, чому модель, де один лідер одноосібно все вирішує за мільйонне місто, неефективна навіть суто математично, і як нам усім нарешті вийти з ролі пасивних споживачів. Важлива частина програми — розмова з науковицею Діаною Вонак. Діана пояснює, чому реальний доступ до управління містом — це не про красиві гасла, а про банальне знання бюрократичних механізмів та економічні можливості. Вона наводить дуже приземлений приклад з Будапешта, де мерія готова рік вести дискомфортні дискусії з мешканцями просто заради того, щоб спільно вирішити, як облаштувати місцевий парк. Бо європейське управління — це завжди про довгий і складний діалог, а не про швидкі розпорядження «згори». Про що ще говоримо у випуску: 🔸Чому міська рада — це просто найняті нами менеджери, а не сакральні правителі, і як зміна лексики змінює наше ставлення до них. 🔸Як низові горизонтальні ініціативи та звичайні люди врятували Харків у 2022 році, поки чиновницька вертикаль перебувала в заціпенінні. 🔸Підсумки закритої зустрічі експертів про застарілі й законсервовані моделі управління, які заважають місту рухатися вперед. 🔸Європейський досвід того, як саме низові громадські ініціативи спроможні витягнути цілі регіони з глибокої кризи без вказівок згори. 🤝Проєкт «Місто на лінії» створили Харківський Літмузей, Центром міжетнічних досліджень Східної Європи та Харківський Медіа Хаб. Ми перекладаємо складні експертні теми на зрозумілу розмовну мову, щоб разом шукати точки опори для розвитку міста. Чи відчуваєте ви себе сьогодні реальними господарями Харкова? І чи готова, на вашу думку, міська влада до чесного й складного діалогу з громадою? Пишіть у коментарях під відео, нам важливо почути вашу думку.

​​Відеоподкаст | Місто на лінії / City on the Line | Епізод 5: Пам’ять як справедливість Коли навколо війна, слово «справедливість» зазвичай асоціюється з судами, трибуналами та покаранням ворогів. Але є й інший, дуже близький нам вимір: як не дозволити системі знеособити людину, як говорити про пережиті трагедії й де брати сили жити далі, коли звичний світ рушиться. У новому випуску «Міста на лінії» ми спробували намацати, з чого складається жива, людська справедливість і чому вона починається з нашої здатності чути одне одного. Важлива частина розмови — велике інтерв'ю з правозахисником, журналістом та військовим Максимом Буткевичем. Максим ділиться дуже особистим досвідом про те, як утримувати ціннісні орієнтири в найжорстокіших умовах, чому права людини важливі навіть на фронті та як трансформувати пам'ять про втрати. Його ключова думка заземлює: найкращий і найсправедливіший пам’ятник для тих, кого вже немає, — це розбудова гідного життя для тих, хто залишився. Про що ще говоримо у випуску: 🔸 Чому сухих юридичних законів замало для відновлення справедливості в суспільстві? 🔸Як працювати з важкою пам'яттю про війну так, щоб вона давала ресурс рухатися вперед, а не консервувала травму? 🔸 Чому звичайна людська солідарність та взаємодовіра між нами — це єдиний дієвий запобіжник від хаосу? 🤝 Проєкт «Місто на лінії» створили Харківський Літмузей, Центр міжетнічних досліджень Східної Європи та Харківський Медіа Хаб. Ми перекладаємо складні експертні теми на зрозумілу розмовну мову, щоб разом шукати точки опори.

Презентація книги-дослідження «Візуальна мова Слобожанщини. Еволюція узору, орнаменту та розпису» У Харківському Медіа Хабі відбулася презентація книги-дослідження «Візуальна мова Слобожанщини. Еволюція узору, орнаменту та розпису». Спікери: • Інна Авраменко, голова ГО «Культура Змін» • Ірина Водолажченко, кураторка проєкту та співавторка книги • Євгеній Колеснік, дослідник слобожанського орнаменту, співавтор книги Під час зустрічі автори та учасники проєкту розповіли про створення видання, результати польових досліджень на Харківщині та Сумщині, роботу з музейними колекціями й архівними матеріалами. Окрему увагу приділили особливостям слобожанського орнаменту, його еволюції та значенню для сучасного осмислення регіональної культурної спадщини. Дивіться також на каналі ГО «Культура Змін»: ▶️ Простір і спадщина. Випуск 1. Популяризація, тренди і відповідальність: https://youtu.be/zUmSmXnuNJ4?si=0QGeGNp3BEnneyqD ▶️ Простір і спадщина. Випуск 2. Переосмислення традиції в дизайні: принципи, помилки, межі доречності: https://youtu.be/MsTWW18fg68?si=nHkEJeYtiHTj2MGN

Друзі, нагадуємо, що вже завтра відбудеться пресконференція, присвячена презентації книги-дослідження «Візуальна мова Слобожанщини. Еволюція узору, орнаменту та розпису». 🕛 Дата та час: 24 червня, 12:00 📍 Локація: Kharkiv Media Hub (майдан Свободи, 5, Держпром, 5-й під'їзд) Спікери: • Інна Авраменко • Ірина Водолажченко • Євгеній Колеснік Під час зустрічі автори та учасники проєкту розкажуть про процес створення видання, польові дослідження на Харківщині та Сумщині, роботу з музейними колекціями та архівними матеріалами. Також говоритимемо про особливості слобожанського орнаменту та його значення для сучасного осмислення регіональної культурної спадщини. Запрошуємо представників медіа, культурної спільноти та всіх, хто цікавиться історією й візуальною культурою Слобожанщини.

Друзі, запрошуємо на пресконференцію, присвячену презентації книги-дослідження «Візуальна мова Слобожанщини. Еволюція узору, орнаменту та розпису». Під час зустрічі автори та учасники проєкту розкажуть про процес створення видання, польові дослідження на Харківщині та Сумщині, роботу з музейними колекціями й архівними матеріалами. Також говоритимемо про особливості слобожанського орнаменту та значення для сучасного осмислення регіональної культурної спадщини. 🕛Дата та час: 24 червня, 12:00 📍Локація: Kharkiv Media Hub (Майдан Свободи, 5, Держпром, 5 під'їзд) Спікери: • Інна Авраменко • Ірина Водолажченко • Євгеній Колеснік Запрошуємо представників медіа, культурної спільноти та всіх, хто цікавиться історією та візуальною культурою Слобожанщини.

Друзі дорогі! 💙💛27 червня, субота, 17.00 PINTAGON art club (вул. Данилевського, 26, Харків) Благодійний концерт військово-музичного гурту "ДРАККАР" на підтримку КУЛЬТУРНИХ СИЛ ЗСУ на Харківському напрямку. В складі гурту - учасники КУЛЬТУРНИХ СИЛ на Харківщині!!! 👉👉👉❗ВАЖЛИВО❗ ВХІД на подію - донат від 200 грн. Ми всі разом хочемо зібрати максимум на логістичні витрати команди Культурних Сил на Харківщині!!! Ви можете задонатити на вході, або забронювати собі місця на диванах PINTAGON. Для цього напишіть, будь ласка, в Telegram, або WhatsApp +380733089533 повідомлення з паролем #Драккар, Вашим ім'ям та кількістю місць❗❗❗🤗🤗🤗🇺🇦🇺🇦🇺🇦 🇺🇦"ДРАККАР"— військово-музичний гурт, створений діючими військовослужбовцями та ветеранами російсько-української війни. Їхня творчість народилася не в студіях, а на передовій, серед бойових буднів, побратимства та боротьби за Україну. У своїх піснях гурт поєднує силу сучасного українського року, воїнський дух і справжні історії людей, які сьогодні захищають нашу державу.