Книгазм

А які у вас плани на неділю? 😇 Приходьте у «Сенс» на Хрещатику о 15:00, в неділю 16 серпня Ми з Катериною Ісаєнко поговоримо про «Зубрів», письменництво, дебюти, ну і вопше буде весело, ви б то точно знали, якби побачили наші з Катериною переписки 🤣 Кому вже книгу підписувала, підпишу вдруге 😅

Добре, мені треба осмислити, чому я стільки послухала Фріди МакФадден. Раціоналізувати, скажімо так. 1️⃣ мені НЕ подобається Фріда МакФадден. Порахувала, що не читала/не слухала «Вчителя» і «Вʼязня» серед усього, що є українською. Але і не буду. 2️⃣ Я читала решту всього іншого, а це більше)))) «Служниця», «Секрети служниці», «Ніколи не бреши», «Бойфренд», «Блок D», «Буря». І це таке лайно! Але я не могла зупинитися)) і саме це мені треба раціоналізувати 3️⃣ Варто зазначити — доволі непоганий переклад дуже важив. Так само як і класна начитка Абук. Тут мовчки знімаю шляпу і не потребую раціоналізації) 👉 Але загалом давайте серйозно. Фріда МакФадден — це феномен. Це фактично McDonalds чи KFC сучасної літератури. Ти буквально відчуваєш ці читацькі вуглеводи, які точно йдуть не у мʼязи, ти розумієш, що після них відчуття голоду буде сильним. І вся харчова пропаганда про «фермерські продукти» ніц не працює. Втішає, але ні, не працює. І ти все одно це пхаєш у себе. Все, що можу сказати після трьох Фрід поспіль — мені поки досить)) Я могла б аргументувати цю залежність тим, що авторка хоч якось намагається підіймати важливі теми. Типу вимушеної бездітності, токсичного «тобі треба хлопець/чоловік» чи навіть насилля в системі охорони психічного здоровʼя. Але ніт. Це дуже по верхах і недолуго. І найгірше — ти знаєш, що авторка дурить тебе протягом тексту (ха-ха, враховуючи, що я чула такі відгуки і про своїх «Зубрів»). Однак ці твісти змушують пускати очі під лоба, а не робити «вау». Менше з тим, я впевнена, що таке має бути десь на книжкових полицях. Для когось, може, як прям улюблений ескапізм. Для когось, як нагадування, що існують значно кращі книги. Ні перше, ні друге не зробить читачів кращими чи гіршими, поки вони в принципі читають. Я особисто далі до нашого «Багряного зрізу» 😇

Що ж, обіцяла трохи думок після львівського BestsellerFest. (памʼятаймо, що це субʼєктивні враження і не обовʼязково експертний прогноз) 😓На сучукрліт чекають далеко не найліпші часи. Якщо до цього ми були в певній ері розквіту чи то буму, то після останніх обстрілів, що прийшлися по видавничій інфраструктурі, складається враження, що галузь буде відкинута на цьому треку назад. 👉 Нових українських імен буде менше? Зараз великі видавництва (та ж Фабула і Жорж) вимушені вкладати у відновлення. Логічно думати, що в першу чергу будуть додруки того, що продається найкраще. Якщо глянути на топи книжкових мереж, часто це саме перекладена література. Потім додруки сучукрліту. Чи лишиться щось на нових авторів, в яких треба вкласти ще і на рівні промо? Відкрите питання, однак у Тредс вже траплялися пости авторів, з якими встигли заключити договір, однак наразі відклали співпрацю через атаки русні. 😶 Загалом настрій у суспільстві теж вплине. Ще кілька тижнів і ми значно більше повіримо у важку зиму. І на цьому етапі книжкові бажанки українців, які люблять читати, легко потраплять під скорочення витрат. ❓Майже впевнена, що буде певна міжнародна підтримка сфери. Можливо, гранти для видавців. На рівні державної підтримки — сподіваюсь, МЗС та Мінкульт щонайменше забезпечать розголос. На тому самому ярмарку у Франкфурті видимість української книги, як тієї, що змушена виживати під обстрілами, має бути на високому рівні. Що стосується фінансової підтримки чи інституційної — певно, для цього треба ширший діалог видавців та держави. Думаю, він буде. Але що може запропонувати держава перед реально важкою зимою? Малоймовірно, що щось суттєве. ❤️ Але важливо писати далі. І читати українське. Нині навіть більше, ніж раніше, це набуває певного сакрального сенсу, адже загалом це вже війна на виснаження зокрема нашої культури та ідентичності. Вчергове.

Хотіла вам розказати трохи за BestsellerFest (скажімо чесно, блогер з мене так собі), але натомість маю просто пораду на ніч: НЕ СЛУХАЙТЕ АУДІОКНИГИ З ЗАКРИТИМИ ОЧИМА ПІСЛЯ 23:00 вже хвилин 5 намагаюся знайти місце, на якому заснула вчора в «Убивство після вчорашньої ночі» на свіжу голову і якщо не буде сраної балістики, прийду до вас завтра із проповіддю про книжкові фестивалі і фаталістичним баченням сучукрлітівської реальності У вас ще є шанс відписатися

💔Голова наглядової ради видавничої корпорації RNK-Ranok Віктор Круглов розповів, що наразі відомо про знищення 600 тисяч підручників, 28 тисяч назв книжок та 8 млн примірників. Збитки становлять близько 1 млрд грн. Нагадаємо, що підтримати «Ранок» та інші видавництва, а також «КнигоЛенд» можна, купивши книжки у фізичних книгарнях. Сайти «Книголенду» та «Ранку» тимчасово не приймають нових замовлень. #злочини_росії #Харків #Ранок #ексклюзив

Джоан Ролінґ надіслала особистий лист із підписаною книгою українському морському піхотинцю Олександру Іванову, який понад чотири роки провів у російському полоні та підтримував побратимів історіями про Гаррі Поттера. У полоні забороняли розмовляти між собою, тож Олександр почав пошепки, щоб не почули охоронці, переповідати побратимам історії про Гаррі Поттера – всі сім томів по черзі. Виявилося, що багато хто з них ніколи не читав Джоан Ролінґ. А коли Олександр закінчував історію, хлопці просили розповісти її знову.  Джоан Ролінґ написала Олександру лист зі словами підтримки: “Я чула, що ви великий шанувальник Гаррі Поттера і що ці історії стали для вас джерелом підтримки під час російського полону. Я дуже рада дізнатися, що вас звільнили і ви повернулися додому, в Україну. Від щирого серця бажаю вам довгого й щасливого життя”. 💔❤️‍🩹

Цинічна ціна критики!) «Критика цинічного розуму» — блискуче й інтелектуально сміливе дослідження соціальної і культурної свідомості пізнього модерну, коли людина навчилася пізнавати, але вже ні у що не вірить. Слотердайк виводить філософію з університетської кафедри у реальний світ, де іронія межує з екзистенційним відчаєм. Він розбирає захисний механізм цинізму і показує «просвітлену хибну свідомість» — інтелект, що зриває маски, але водночас підписує акт моральної капітуляції. Я б читала, люблю таке Якщо купите, маякніть)))

Вибачте, але я продовжу спамити «Кволітілендом» (і це ще навіть не ситуація з рожевим вібратором) — Тепер мій видавець хоче, щоб я писала персоналізовану літературу. Книжки, які змінюються під смак кожного окремого читача. Чули про таке? Петер кивнув: — У школі, — каже він, — у мене була подруга… Так-от, в її версії жодний, жоднісінький герой «Гри престолів» не помер. Вони просто завжди впадали в екзистенційну кризу і виїжджали закордон.  — Мадам Боварі, що повертається до свого чоловіка, — зневажливо каже Каліопа. — Старий, який приносить велику рибину на берег неушкодженою. Сім томів Пруста без жодного, жоднісінького гомосексуального персонажа. Мене зараз знудить. Інколи це так сатирично, шо плакать хочеться 😅

Особливий день, аби підтримувати українських видавців. Внаслідок російського ракетного удару «повністю знищено майже 250 000 підручників для 9 класу, готових до відправки. Також пошкоджено напівфабрикати близько 350 000 інших книг. Серед постраждалих — «Ранок», «Грамота», «Літера ЛТД», «Лінгвіст», «книголав», «Лабораторія», «Артбукс», «АССА», «Каламар», «Атена», «Астон», «Букшеф», MISON, «Вища школа», «Медицина», «Апріорі» та інші». Від себе додам дві речі. 1. Покидьки системно знищують україномовну літературу. А хтось далі розповідатиме, що "мову на хліб не намажеш"... 2. Особливо боляче читати про MISON та Пан Коцький. Коцький — невелике видавництво, яке щойно стає на ноги, але вже багато підтримки дає авторам самвидаву. У MISON взагалі знищили наклад їхньої першої і єдиної книжки (Олени Скуловатової Музей родинних історій). Я, звісно, закликаю пілтримувати всі видавництва, але прошу не оминути ці два: https://www.instagram.com/mison.publishing?igsh=MTFxM2s2eTE1NDBydQ== https://pankotskyi.com.ua/

«Кволітіленд». Ситуація: новина про можливу причетність андроїда до вбивства людини: «Віктор Іноземець визнав: він використовував свого андроїда для експериментів. Мабуть, не варто було змушувати ТЕСТ-08 дивитися мультики Disney вісім років поспіль. У поліції теж вважають, що такий досвід міг вплинути на психіку робота. До того ж, очевидці стверджують, що тікаючи з місця злочину він волав: «LET IT GO, LET IT GO, CAN’T HOLD IT BACK ANYMORE». 🤌Як покоління, яке зростало на Disney (і своїх дітей ростить хоч трохи на ньому) я не можу не волати вголос 🤣 Навіть якщо фінал буде лайняним, цю книжку я вже полюбила 👉👈

Неочікувано почала слухати книгу, яка з перших розділів катастрофічно перегукується з реальністю довкола. Оці штуки з командою маркетологів на чолі країни просто виносять мозок своїми паралелями. Неймінг править змістом, зміст вже не має такого значення, коли гарно запакований у щось популістське. Підозрюю, що у «Кволітіленді» система дасть збій. І це буде ще однією паралеллю. Рефлексій дуже багато. І всі вони доволі агресивні.

Свята простота 😅 «Це як?»

Зводила сьогодні дітей ( ну та шо там брехати — і себе😇) на «Посіпаки і монстряки». Це так чудово 🥹 Обожнюю, коли в анімаціях є «великодки» для дорослих. А раз весь мульт про посіпак у Голівуді, то тут такого вистачає, на шо моя ностальгія за часами у кінокритиці прям відгукувалась повним захватом❤️‍🔥 Наприклад, персонаж-режисер з пенсне і німецьким акцентом, який дуже нагадує легендарного Фріца Ланга. До речі, він ще і став прототипом Фріца Вонга в чудовій «Трилогії смерті» Рея Бредбері. І це те, що вважаю must read, бо Бредбері автор неймовірного діапазону. Або сцена, де темношкірий піаніст, якого кличуть Семом, награє відомий мотив As Time Goes By з «Касабланки». ❤️Відсилок чимало. Наприкінці лишилася з думкою, що колись я вміла відчувати магію кіно, а нині вона розтанула. «Метрополіс» згаданого Фріца Ланга в супроводі живого оркестру на Одеському кінофестивалі. Один з перших фільмів Гічкока «Квартирант», німий чорно-білий, на великому екрані. Фелліні на спецпоказах кінофестів — я не знаю, чи ще колись відчуватиму до кіно те, що колись. Фінал «Посіпак і монстряк» мені взагалі нагадав моїх «Зубрів» 🤣🤣🤣 Що спільного здавалося б могло між ними бути? 🤣 Кльовий мультик, посміялися всі, частина залу правда ще сміялася з реакцій Уляни, яка була в кіно вперше в житті😁 PS Віра сплюнула кілька разів перед сеансом через ліве плече (дісталося її подружці😅), і тривог під час «Посіпак» не було. Вже щось

"Зубри". Катерина Зинов'єва. Те, чим я зрештою лишився незадоволений після прочитання цієї книжки — це питання про зноски, на яке я так і не знайшов відповіді. У книжці всього три зноски, і кожна з них вказує, звідки взята цитата. Одна з них — із культового Повернення Годо Беккета, інша — знамените про Гораціо і що не наміркували б навіть мудреці і не менш легендарне "в серці маю те, що не вмирає". Я впевнений, що ключова аудиторія "Зубрів" — інші письменники, а також ті, хто хочуть стати письменниками чи ті, хто в той чи інший спосіб пов'язаний з літературою. І я так само впевнений, що всі ці люди впізнають Годо, Гамлета і Лісову Пісню. Одне слово, я думаю, що у виборі цитат для зносок щось приховано, але я навіть авторці писав, а вона не хоче зізнаватися. До речі, таке сегментування — чудова маркетингова ідея. Адже вже самі випускники школи письменництва "Літераріум" (точніше її прототипа) — це кілька сотень людей, хоча ймовірно, ще більше тих, хто школу не закінчив, кинувши дорогою. А ще ж є учні та випускники інших шкіл та курсів, просто письменницька тусовка, якій цікаво підспуддя письменницької справи. Я думаю, це була виграшна ідея. Що ж до самої книжки, особливо її сюжету, я не зможу вам розповісти більше, ніж сказано в анотаціях: П’ятеро авторів-початківців приїздять у віддалений карпатський котедж на письменницький інтенсив під керівництвом відомого куратора Валерія Вовчака. Для кожного ця поїздка має особливий сенс: шанс змінити життя, подолати сумніви або довести власний талант. Атмосфера приємного творчого усамітнення руйнується, коли з’являється анонімний рукопис. У ньому надто точно описані слабкості учасників і події, які ще навіть не відбулися. Згодом стає зрозуміло, що цей текст не випадковість. Нові розділи рукопису з’являються один за одним і дедалі сильніше загострюють напруження між учасниками інтенсиву. Підозри зростають, а вигаданий сюжет починає небезпечно збігатися з реальністю, коли згадана у рукописі смерть таки стається. Простір для творчої роботи перетворюється на замкнену пастку, де кожен приховує більше, ніж говорить. Роман сподобається поціновувачам сучасних українських містичних трилерів із камерною атмосферою, психологічною напругою і темами мистецтва й письменництва. Не можу вам сказати, що насправді це не "трилер-інтенсив з виживання", а вибачте, якщо скажу буде спойлер. Не можу поділитися тим, як же дратувала мене на початку гвибачте, якщо скажу буде спойлер. Не можу пояснити, в які моменти я почав підозрювати вибачте, якщо скажу буде спойлер. А в яких знову починав сумніватися, бо вибачте, якщо скажу буде спойлер. Історія настільки закручена, перекручена і перепідкручена, що як не пробую про неї розповідати, виходить спойлер. Скажу лише, що мені імпонує балансування внутрішнього світу персонажів та зовнішніх виявів. Що дуже чітко, без перебору, але з цілком живою картинкою — описи природи, і що на всі питання "вотефак", які в мене виникали під час читання, в кінці я отримав відповіді. Ну, крім одного — "Навіщо зноски". Але це можна пережити.

У родині Анжели Зборщик,моєї знайомої, сталася страшна біда. Внаслідок пожежі повністю згорів будинок у селі Новоселівка Корюківського району Чернігівської області. Родина втратила практично все. Зараз мама тимчасово перебуває у знайомих. Батько родини мобілізований і боронить Україну. Молодша сестра також є студенткою університету. Попереду - невідомість і необхідність буквально з нуля відновлювати життя. Триває збір коштів на підтримку родини. Якщо у вас є можливість, будь ласка, долучіться. Не існує маленьких донатів. 50, 100 чи 200 гривень — це вже реальна допомога. Саме з таких невеликих внесків складається велика підтримка. Якщо ви не маєте можливості підтримати збір фінансово, будь ласка, поширте цей допис. Ваша інформаційна підтримка також може стати безцінною. 🔗Посилання на Банку https://send.monobank.ua/jar/3qZD43BrHe 💳Номер картки Банки 4874100030432457 Родина щиро вдячна кожному❤️

презентували вчора Львову «Зубрів» Катерини Зінов’євої 🦬 було гарно! ми весело погомоніли про письменницьку кухню, чимало іронізували, спробували визначити, чи не забагато українських трилерів про Карпати 🤪🔪 і дійшли згоди, що письменникам, як і зубрам, потрібно нарощувати грубу шкіру і триматися купи. Катя прекрасна! Я щиро радію нашому знайомству! 📷 фото безбожно вкрала в читачки Оксани