kurai.pages

хочу читати книжку, яка ще навіть не вийшла 😢 але боже, ці арти, я вже закохалася. головне, що інша книжка цього автора вже рік чекає у мене на полиці, коли я її прочитаю…😏

чи існує читання після Стейнбека? 🥲 бо з тих пір, як я прочитала «На схід від Едему», жодна книжка більше не може мене зачепити. ну, окрім «До раю». від неї я не могла відірватися, поки не дочитала. а все інше? нуууу… нормальна книжка. прочитала «Стоунера». перша половина була нуднувата, але, знаєте, захопливо нудна😂 я навіть подумала, що це буде тверда 4. але чим далі читала, тим більш розуміла, що не відчуваю нічого. дуже прісно. дуже сухо. просто нормально. потім почала «Ті, що вірили». і от тут у мене були прям величезні очікування. я була впевнена, що ця книжка мене просто розтрощить. я вже майже на половині, а знову нічого. 🥲 мені абсолютно не цікаво, персонажі взагалі не відчуваються живими. пов від Єля ще більш-менш тримає мою увагу, а от пов Фіони мені хочеться просто пропускати. з дуже схожою проблематикою я читала «Дім на краю світу» і він для мене набагааааато цікавіший. а, і я навіть намагалася читати «Імперію вампірів» Крістоффа. пафосу там канєшно, боже поможи. може я просто стала надто прискіпливою до Крістоффа після його позиції, але я прочитала половину книжки і читати далі бажання немає. карочє, не знаю що зі мною сталося: чи то Стейнбек дуже підняв планку, чи мене зламали ігри, але ми про це нікому не скажемо😂

після Янаґіхари хотіла почитати щось легке (але не романтичне), згадала, що Маріна рекомендувала мені «Прислухайся до брехні», і це було саме те, що мені потрібно. дуже сподобалася ця книжка. не скажу, що вона здивує вас сюжетними поворотами чи неочікуваним фіналом – хто вбивця, я здогадалася. це саме той випадок, коли книжка читається (у моєму випадку слухається) дуже легко завдяки гумору й темпу, але має достатньо змісту, щоб не здаватися порожньою. тут є вбивство, розслідування, true crime-подкаст, сімейні таємниці, токсичні стосунки і головна героїня, яка настільки сильно мені подобалася! а це для мене взагалі рідкість у трилерах. в якийсь момент ловила себе на думці, що я б навіть хотіла, щоб це був не трилер, а просто історія про гг та її подругу 💔

сістер забрала мою посилочку з артбуком по lis від ватра 💔 все ще в щоці від того, наскільки вчасно я залетіла у фандом і встигла до того, як закінчилося передзамовлення. так хочу скоріше його погортати, аж додому захотілося 😁

Маріна нарешті пройшла life is strange 2 . і я не можу цьому не радіти, бо вся моя надія була саме на неї 😂 я впевнена, що вона зможе знайти фанфіки по нашим хлопчикам. у цьому вона профі😇

Янаґіхара зробила це…знову! третя частина to paradise вплинула на мене найбільше. саме в ній з’явилися персонажі, які мені дуже імпонували. враховуючи, чим закінчилися перші дві історії, я приблизно розуміла, чого очікувати. але саме цього разу мені так хотілося вірити, що все може скластися інакше… якби цю історію видали окремою книгою, вона була б цілком самодостатньою. але! після прочитання (мені хотілося просто лягти на підлогу й дивитися в стелю) я ще довго намагалася осмислити все, що щойно прочитала. саме після третьої частини я зрозуміла, що ці три історії не просто підсилюють одна одну. вони в принципі змушують зовсім по-іншому подивитися на дві попередні. з кожною наступною частиною починаєш помічати, що змінюються лише декорації. змінюються століття, політичний устрій, правила світу, навіть самі персонажі. проте людська природа залишається незмінною. наприкінці я вже думала не про окремого героя чи окрему епоху. я думала про те, що незалежно від того, у якому світі ми живемо у минулому, теперішньому чи майбутньому, ми однаково боїмося втратити тих, кого любимо, однаково прагнемо бути почутими, однаково шукаємо місце, яке можна було б назвати домом або раєм. і на що ми готові піти заради цієї, нехай навіть ілюзорної, можливості знайти свій шлях «до раю» як із маленьким життям, рекомендувати цю книгу я нікому не буду. але знаю, що ще дуже довго буду повертатися до неї думками. взагалі я сказала Інні, що більше не прочитаю жодної книги Янаґіхари. never. але вона занадто добре мене знає😂. сказала, що я побіжу читати її нову книжку в ту ж мить, як вона вийде.🙂‍↕️ і нагадала про книгу яку я ще не читала…

🥥🍹🌊

ненавиджу Янаґіхару😢😨 мені залишилося ще 15% а я вже всьо…