Leport

21 серпня (п'ятниця). Шарль Сорель – «Правдивий комічний життєпис Франсіона» Із нетиповим твором ми матимемо справу на наступній зустрічі літклубу: це французький крутійський роман про збіднілого дворянського сина Франсіона. Франсіон дошкуляє оточуючим своїми витівками – іноді незлобними, а іноді й досить жорстокими. Але в першу чергу він зневажає низькі вчинки та дурні розмови, із презирством ставиться до лицемірства та марнославства самопроголошених вчителів та несправедливості суддів. Франсіон намагається видертися нагору соціальною драбиною – але від цього легше не стає. Подивимось, чи закінчиться ця історія гепі-ендом. 🕕 21 серпня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4) 🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика» 🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

7 серпня (п'ятниця). Мадам де Лафаєтт – «Принцеса де Монпасьє», «Графиня Тандська», «Заїда. Іспанська історія». Мадам де Лафаєтт вважають авторкою першого справжнього французького психологічного роману – взірця для всього того, що ми звикли вважати «романом…

7 серпня (п'ятниця). Мадам де Лафаєтт – «Принцеса де Монпасьє», «Графиня Тандська», «Заїда. Іспанська історія». Мадам де Лафаєтт вважають авторкою першого справжнього французького психологічного роману – взірця для всього того, що ми звикли вважати «романом узагалі». Фрейлина Анни Австрійської, хороша подруга Франсуа де Ларошфуко, знайома Расіна, завсідниця найвідоміших салонів мадам де Рамбуйє та Мадлен де Скрюдері – все це про неї. Знання психологічних тонкощів придворного етикету, наполеглива робота над літературною майстерністю разом із критиками та редакторами, залученість до найбільш значимих інтелектуальних явищ епохи – все це зробило прозу Мадам де Лафаєтт справді видатною. Наступного разу обговорюємо її твори, що залишились у тіні «Принцеси Клевської», але не стали від цього менш цікавими. 🕕 07 серпня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4) 🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика» 🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

Цієї п'ятниці обговорюємо п'єси Мольєра: «Смішні жеманниці», «Лікар мимоволі», «Вчені жінки», «Міщанин-шляхтич» та інші. Будемо розбирати легкі, дотепні, саркастичні твори про людей, їхні вади, забобони, уявлення та мрії. Саме такими є комедії-виховання.…

Цієї п'ятниці обговорюємо п'єси Мольєра: «Смішні жеманниці», «Лікар мимоволі», «Вчені жінки», «Міщанин-шляхтич» та інші. Будемо розбирати легкі, дотепні, саркастичні твори про людей, їхні вади, забобони, уявлення та мрії. Саме такими є комедії-виховання. І хоча сміх викриває людські слабкості та суспільні вади, він все ж таки не є тільки засуджуючим – скоріше, показує, як хороші прагнення можуть перетворюватись на лицемірство, хитрість та зарозумілість. 🕕 24 липня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4) 🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика» 🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

👹24 липня (п'ятниця). Мольєр – «Смішні жеманниці», «Лікар мимоволі», «Вчені жінки», «Міщанин-шляхтич» та інші п'єси Наступного разу обговорюємо творчість Мольєра – одного із засновників «Блискучого театру», який згодом сам став його провідним актором. Юність драматурга минула в мандрах трупою по французькій провінції, у часи неспокою Фронди. Саме цей досвід загартував його гостре відчуття людських вад і сформував той сценічний інстинкт, який згодом зробить його п'єси взірцем для наступних поколінь драматургів по всій Європі. Мольєр розвинув жанр комедії-виховання: сміх у нього ніколи не є самоціллю, а слугує викриттю людських слабкостей та суспільних вад – лицемірства, зажерливості, снобізму, невігластва. 🔹 «Смішні жеманниці» – коротка їдка сатира на манірність та штучну вишуканість, що панувала в аристократичних салонах. Дві провінціалки, що прагнуть здаватися витонченими паризькими дамами, стають легкою здобиччю для слуг, які видають себе за знатних кавалерів. 🔹 «Лікар мимоволі» – фарс про дроворуба Сганареля, який за збіг обставин змушений видавати себе за лікаря. Не маючи жодних медичних знань, він лікує пацієнтів побутовою кмітливістю та нахабством, висміюючи тогочасну медицину та сліпу довіру до вчених авторитетів. 🔹 «Вчені жінки» – комедія про сім'ю, охоплену модою на псевдовченість. Мати та дочки настільки захоплені філософією та граматикою, що втрачають зв'язок зі здоровим глуздом, а справжні почуття й турботи родини відходять на другий план заради показної інтелектуальності. 🔹 «Міщанин-шляхтич» – одна з найвідоміших п'єс Мольєра, історія багатого міщанина пана Журдена, який за будь-яку ціну прагне стати шляхтичем. Він наймає вчителів танців, музики, фехтування та філософії, стаючи об'єктом кпинів усіх навколо, поки сам щиро вірить у власне переродження. 🕕 24 липня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4) 🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика» 🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

10 липня (п'ятниця). Франсуа VI де Ларошфуко – «Мемуари», «Максими» Наступного разу обговорюємо твори майстра інтриг, вільнодумця та ворога славнозвісного всемогутнього кардинала Рішельє – герцога Франсуа де Ларошфуко. У своїх мемуарах він яскраво розповідає…

Приходьте в цю суботу на лекцію-зустріч «Навіщо потрібна філософія?» 😉 У «Техніці читання» ми багато говоримо про те, чому нас може навчити літературний спадок. Однак розділити літературу і філософію, письменника та мислителя неможливо. Для класичної європейської традиції філософія ніколи не була дисципліною, замкненою в академічних стінах. Вона росла поруч із трагедією і романом, з поезією і листуванням, формуючи те уявлення про людину, яке ми успадкували й досі намагаємось осмислити. Філософія гартувала себе у художній полеміці, політичних дебатах та історичній боротьбі. Словом, робила по-своєму те ж саме, що й література. Тому ми дуже хочемо, аби ви не пропустили лекцію нашого хорошого друга, частого гостя «Техніки читання», доктора філософїї Олександра Гавви. Не обіцяємо, що ви отримаєте на ній остаточну готову відповідь на головне питання, але матимете нагоду подумати та сформулювати її самі. 🕕 11 липня, субота, початок о 14:00  📍 Арт-простір «Вежа» (перший корпус КПІ) 🔺Обов'язково зареєструйтесь до 10 липня, 16:00 за посиланням

Вже цієї п'ятниці обговорюємо «Мемуари» та «Максими» Франсуа де Ларошфуко! Ці твори дають можливість поглянути на Францію доби абсолютизму з різних сторін – з одного боку, реальної політики, інтриг та домовленостей за лаштунками, а з іншого – уявлень про чесноти, шляхетність та справжнє кохання. Приходьте сперечатись про те, яка ж сторона згодом перемогла 🙃 🕕 10 липня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4) 🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика» 🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

I want to stop philosophizing but I Kant 😭 Живеш собі, нікого не чіпаєш, аж раптом у найкращому технічному університеті країни тобі ставлять обов'язковий курс із філософії — нахіба? Щоб розібратися, приходь у «Вежу» 11 липня о 14:00 на лекцію «Навіщо потрібна філософія?» Відповідати на питання буде Олександр Гавва — викладач кафедри філософії КПІ. Лектор не захищатиме цю науку в наших очах, натомість поділиться тим, що вже багато років живить його цікавість до філософських ідей минулого й сьогодення. Не варто боятися невідомого, особливо коли поруч є люди, котрі допоможуть розібратися. З тебе — лише зареєструватися до 16:00 10 липня та завітати в прохолодні стіни нашого лекторію 🫂

10 липня (п'ятниця). Франсуа VI де Ларошфуко – «Мемуари», «Максими» Наступного разу обговорюємо твори майстра інтриг, вільнодумця та ворога славнозвісного всемогутнього кардинала Рішельє – герцога Франсуа де Ларошфуко. У своїх мемуарах він яскраво розповідає історії з життя французької найвищої аристократії, деталі політичних перипетій та інтриг, напруження придворної боротьби. «Мемуари» читаються як захопливий великий роман, враховуючи лише, що в них описуються реальні історії Франції доби абсолютизму. «Максими» – головний твір Ларошфуко. Це збірник афоризмів, що становлять цілісний кодекс життєвої філософії. Перше видання «Максими» вийшло анонімно в 1664 році і спочатку містило 300 афоризмів. Книга так добре продавалася, згодом з'явилися нові розширені її видання, у яких книжка розрослася до 500. Книга заснувала традицію французької моралізаторської прози, що сягає XX століття. 🕕 10 липня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.4) 🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика» 🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

26 червня (п'ятниця). Джон Мільтон – «Самсон-борець», «Комос», «Люсідас», а також полемічний трактат «Ареопагітика: промова про свободу друку від цензури, звернена до парламенту Англії». Наступного разу обговорюємо драматичну поему про біблійного героя Самсона…

26 червня (п'ятниця). Джон Мільтон – «Самсон-борець», «Комос», «Люсідас», а також полемічний трактат «Ареопагітика: промова про свободу друку від цензури, звернена до парламенту Англії». Наступного разу обговорюємо драматичну поему про біблійного героя Самсона, якого Мільтон переосмислює в дусі давньогрецької трагедії. Самсон вже не має надприродньої сили, засліплений та скніє у полоні. Поет досліджує не стільки його подвиг, скільки духовний стан після катастрофи. «Люсідас» – пасторальна елегія у традиціях античної та ранньосередньовічної літератури, присвячена пам'яті друга Мільтона Едварда Кінга, який загинув у узбережжя Уельсу. Крім того, пропонуємо вам познайомитись із так званою п'єсою-маскою «Комос». Із цього музично-танцювально-драматичного жанру потім виросте англійська національна опера, а поки що – вона сама виростає з побутових пісень. Окрім художніх творів, цікаво буде також обговорити «Ареопагітику» – філософський памфлет Мільтона на захист свободи слова та друку, опублікований у розпал громадянської війни в Англії. 🕕 26 червня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.3) 🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика» 🌿 Питання та обговорення: @leport_chat

Письменницький клуб 25.06.2026 Тема: що залишиться після мене. Деталі - на картинках. Пишіть твори і приходьте! Але спершу зареєструйтесь, написавши @s_demarov До зустрічі!

Джек Лондон – «Мартін Іден» YouTube | Apple podcasts | Spotify Джек Лондон писав про пригоди, небезпеки, пошуки золота і життя тварин. А найбільше – про жагу до життя. У цьому випуску йдеться про книжку, яка показує, як ця жага виховується і помирає. Про роман «Мартін Іден» ми поговорили із доброю подругою подкасту, Дарією Корсак. Даша нещодавно виграла престижну премію The Webby Awards одразу в трьох номінаціях. Але на цій висоті успіху вона чудово розуміє, якою ціною він дається, і як це – жити у чужому середовищі. 🔺 Слухайте, коментуйте та підписуйтесь: YouTube | Apple podcasts | Spotify І обов'язково кажіть, про чию творчість хочете послухати. 👉 Підтримати нові випуски подкасту можна тут: 🔗  https://buymeacoffee.com/tchytannia 🔗  https://send.monobank.ua/jar/9GbD84LJNi 💳 4441 1111 2846 0585

26 червня (п'ятниця). Джон Мільтон – «Самсон-борець», «Комос», «Люсідас», а також полемічний трактат «Ареопагітика: промова про свободу друку від цензури, звернена до парламенту Англії». Наступного разу обговорюємо драматичну поему про біблійного героя Самсона, якого Мільтон переосмислює в дусі давньогрецької трагедії. Самсон вже не має надприродньої сили, засліплений та скніє у полоні. Поет досліджує не стільки його подвиг, скільки духовний стан після катастрофи. «Люсідас» – пасторальна елегія у традиціях античної та ранньосередньовічної літератури, присвячена пам'яті друга Мільтона Едварда Кінга, який загинув у узбережжя Уельсу. Крім того, пропонуємо вам познайомитись із так званою п'єсою-маскою «Комос». Із цього музично-танцювально-драматичного жанру потім виросте англійська національна опера, а поки що – вона сама виростає з побутових пісень. Окрім художніх творів, цікаво буде також обговорити «Ареопагітику» – філософський памфлет Мільтона на захист свободи слова та друку, опублікований у розпал громадянської війни в Англії. 🕕 26 червня, початок о 18:30  📍 Бібліотека КПІ (зала 1.3) 🔮 Актуальна програма: «Нечитана класика» 🌿 Питання та обговорення: @leport_chat