𝕷𝖔𝖓𝖌 𝕽𝖊𝖆𝖉 𝕽𝖔𝖈𝖐'𝖓'𝕽𝖔𝖑𝖑

Спільното, привіт. ➿➿➿ Протягом кількох останніх місяців створення нових дописів давалося мені все важче і важче, а після останнього посту на каналі я виявив, що всі мої "баки з резервним живленням" повністю порожні... Так, я намагався десь збирати по крихтах той самий внутрішній ресурс, але чим далі "я заходив у ліс", тим очевидніше ставало те, що я всьо... Словом, хлопаки та дівчата, я трохи, цейво, вигорів... Тому, від сьогодні я у відпустці на каналі. Треба відпочити від ведення блогу, накопичити вже згаданий внутрішній ресурс, перемикнутися на щось інше (зокрема і на вирішення деяких особистих справ, які з різних причин відкладав) і, зрештою, якогось осіннього (чи навіть зимового) дня поточного року повернутися з новими силами. На зв'язку, хлопаки та дівчата! Обійняв! До зустрічі! ➿➿➿ P.S.: перепрошую у всіх, хто надсилав пресрелізи і не отримав ані відповіді, ані будь-яких дописів - часто бували такі моменти, коли навіть на лаконічний коментар не вистачало сил... P.P.S: важливо: я обов'язково повернуся до нашого блогу з однієї-єдиної причини - надто сильно я обожнюю музику... але навіть від найулюбленіших хобі/захоплень потрібно інколи відпочивати.

🎬 Bring Me The Horizon - Dehumanized (Official Video) 🌘 "...особисто для мене дебютна платівка британців під назвою "Count Your Blessings" ніколи не була предметом захоплення чи ностальгії - в нульових роках автор цього тексту сидів на кардинально іншій музиці, не дуже звертаючи увагу на всілякі там cor'и..." ➿➿➿➿ Звісно ж, повністю ухилитися від тогочасної bmth-хвилі мені не вдалося і, як наслідок, перша дезкорна ластівка все ж залетіла до моїх вух, але як і тоді (кінець 00-х/початок 10-х), так і станом на сьогодні я можу сказати лиш одне: я щиро радий, що музиканти все ж зустріли правильних людей на своєму творчому шляху, переосмислили себе, подорослішали і, найголовніше, дійсно навчилися композиторському ремеслу. Водночас, в рамках сьогоднішньої теми присутнє одне славнозвісне "але" - трек "Dehumanized", що отримав бонус-статус на оновленій версії вищезгаданого альбому. На відміну від "Black & Blue", яка дропнулася раніше в якості першого синглу до перевидання і якій не вдалося змінити моє ставлення до неї, нова композиція, в свою чергу, чудово демонструє глибину провалля між композиторськими здібностями хлопаків у далекому 2006 році і, власне, зараз. Здавалося б, наповнення цих двох композицій має до біса багато спільних патернів та елементів (як от, наприклад, інструментальний фундамент куплетних частин, де владарюють канонічні гетеборзькі гітарні рифи Малії або ж оті наші "святі" брейкдаун-секції), але яка ж кардинальна різниця у сприйнятті - наявність 20-річного творчого бекграунду за спиною робить свою справу і робить це на дуже хорошому рівні. Власне, якщо брінгові хлопаки версії 2006 року дуже часто не знали куди буде раціональніше запхати відповідні придумані секції, розкидуючи їх хаотично по всьому міксу (як той тінейджер зі своїми речами у власній кімнаті), то вже дорослі їх відповідники підходять до цієї справи спокійно та професійно, розставляючи акценти, хуки та відступи саме в тих місцях-слотах, де вони і мають бути, тим самим чудово збалансовуючи полотно. Як хрестоматійний приклад написаного вище - той самий виліт на гармонійне соло пана Лі Малії, що перетікає у доволі симпатичний програш, загальний настрій якого трохи відсилає мене до аранжувальних хащів симфонічно-дезкорових формацій. Як на мене, то свіжа композиція "Dehumanized" є досить файним прикладом вдалого урівнювання дози екстремальної важкості та мелодизму в рамках одного міксового простору. ➿➿➿➿ 🌘 "...до речі, якщо взяти до уваги інфу з мережі про те, що дуже сирі гітарні напрацювання Малії для нового треку (разом із ліричними замітками Олі) насправді беруть свій початок ще з часів студійних сесій 2006 року, то це ще раз підтверджує об'єктивний факт - знання та навики завжди були і залишатимуться проявами тієї сили, яка навіть доволі тривіальну ідею може трансформувати у щось цінніше та виразніше..."

🦇 "...Спільното, привіт! Я, звичайно ж, дуже перепрошую за те, що делегував ведення стрічки перекотиполю, але на те була причина - блок управління моєї кріокапсули раптово заглючив і, як наслідок, загальна тривалість мого сну дещо збільшилася..." 🌑 ➿➿➿➿ Anyway, різноманітних релізів (як закордонних, так і наших) вийшло досить багато, тому мені треба потихеньку починати розгрібати всі ці накопичені дроп-пакунки. І почнемо ми з трьох синглів-свіжаків від англійців HAKEN, які увійдуть до нового EP гурту під назвою "in a fever dream" (вийде вже 17 липня). Насправді, я думав, що Хакени готують повноформатний реліз, але, врешті-решт, ми отримаємо п'ятипісенний EP. І саме в цій текстовій місцині в мою "до біса мудру" голову з візитом вривається своєрідна конспірологія, суть якої можна адаптувати у доволі тривіальне питання: "Рішення записати саме мініальбом було продиктоване неочікуваною (особисто для мене) зміною у складі колективу чи такий творчий маневр був запланований ще задовго до вищезгаданої події?". ➿➿➿➿ Так званого масла у вогнище підливала ще й дивна чистка власного instagram-профілю, в якому на даний момент наявні дописи, пов'язані виключно з майбутнім EP (водночас, facebook-сторінка жодних змін не зазнала). Можливо, мені варто було би покопирсатися в мережі і спробувати себе у ролі osinter'а або ж просто звернутися до спеціаліста. ➿➿➿➿ Власне, я обрав перше - на щастя, глибоко та довго копати не довелося. Майбутній "in a fever dream" дійсно був створений виключно тими музикантами, котрі продовжують крокувати творчим шляхом HAKEN станом на сьогодні - це підтверджують як credits до нових композицій (де відсутні імена двох вже колишніх учасників), так і, найголовніше, коментар самого гурту для одного з музичних ресурсів. Скажу відверто: наразі у мене доволі змішані емоції від нових композицій колективу. З одного боку, мені дійсно цікаво розслуховувати їх і займатися своїми слухацькими дослідженнями, але з іншого... навіть після шести прогонів я так і не зміг законектитися з цим матеріалом на емоційному рівні. Так, в кожному з нових синглів все ж є достатня кількість привабливих аранжувальних рішень, але дивлячись на завершені картини під назвами "in a fever dream", "bleeding sky" і "delirium" в рамках нової HAKEN-виставки, виникає щире бажання перемикнутися на щось інше. ➿➿➿➿ 🦇 "...можливо, мій спектр сприйняття якимось чином зміниться із дропом всього EP, але наразі мій внутрішній музично-слухацький голос тихо шепче мені: "Сєрьог, йди краще слухани ще раз "Fauna", збалансуй емоції..." 🌑

🚀 "...спільното, поки я тут сиджу і дивлюся в стіну - тримайте невеличкий дайджест від мого друзяки-колеги, де знайшлося місце як деяким нашим релізам, так і жменці закордонних... може, тойво, щось знайдете цікавеньке для себе..." Щодо мене, то єдине, з чим я вже ознайомився (ще до релізу дайджесту) - це нова EP-шка гурту ÉLLIA. Доволі непоганий такий emo-згусток, до якого я не те щоб кожного дня повертаюся, але... щось у ньому все ж є. 🚀 "...ну, а поки Ви будете ознайомлюватися із Sergio-дайджестом, я буду збирати думки вже до свого наступного допису..."

🏡 "...зовсім трішки про Покруч..." ➿➿➿➿ Сьогодні посеред білого дня музиканти опублікували лаконічний допис, в якому повідомили про re-release своєї композиції "Сад", але у форматі виключно інструменталу (зі зрозумілих причин) і лише на платформі Bandcamp. Чи планується завантаження цього треку на стрімінги? Наразі невідомо. Але я щиро тішуся навіть таким маневрам, адже подібні музичні творіння не заслуговують на те, щоб залишитися десь на узбіччі нашої вітчизняної сцени. ➿➿➿➿ 🏡 "...до речі, часто повертаєтеся до цьогорічної платівки цих музик чи подібний вокально-інструментальний пласт все ж не для Вас?..."

🤩"...Silent Planet про свій виступ у Києві..." ➿➿➿➿ "...вчора, 20 червня, ми відіграли концерт у Києві. Це був доленосний досвід - співати наші пісні, особливо "Wick", серед людей, які пережили так багато. Після виступу я (Garrett Russell - прим.) поспілкувався з якомога більшою кількістю людей і зустрів чоловіка на ім'я Михайло, який втратив ногу на війні. Його друзі розповіли мені, що він спромігся підвестися з колісного крісла, щоб застати частину шоу (і зрештою зламав своє крісло у мошпіті). Очевидно, що ми перший американський гурт, який приїхав сюди з моменту повномасштабного вторгнення московії у лютому 2022 року... але я обіцяю Вам, що це точно не останній наш візит. Попри все, ці люди продовжують жити й розквітати перед обличчям війни та розпачу - і ми вже ніколи не будемо колишніми після зустрічі з ними. Незалежно від того, що чекає на нас сьогодні вночі - сон чи сирени, знайте, що ця подорож розширила наші серця та заглибила наші думки. Ця війна закінчиться, і the Lovers переможуть цю жахливу машину..." ➿➿➿➿ 🤩"...хлопаки та дівчата, у кого з Вас була можливість відвідати цей івент, діліться своїми враженнями у коментарях..."

😃 "...so turn it up, let's go crazy tonight... every second I burn is for you, for you..." ➿➿➿➿ Якщо Ви мене раптом запитаєте: "Сергію, а що саме тебе підштовхнуло до написання і публікації цього допису?", то я відповім: "Просте і щире бажання підсвітити реліз нового синглу BLIND8!". Попри те, що я не віднайшов тут для себе чогось вельми цікавого та екстравагантного, заперечувати вже традиційну для гурту чіпкість приспіву я, звісно ж, не буду - він дійсно приставучий і має здатність швидко і надовго осідати в надрах пам'яті. Власне, якщо підкинути у багаття сьогоднішнього допису трішки метафоричності, то особисто для мене сингл-свіжак "turn it up!" є доволі простим "алгебраїчним рівнянням", процес розв'язання якого приведе мене до одного-єдиного результату - вокальний спектр, в цілому, так і залишається найсильнішою гранню творчості BLIND8. Так, в багатьох композиціях гурту присутні цікаві та естетично-симпатичні елементи, але навіть якщо зібрати докупи увесь їхній емоційний потенціал та креатив, то у підсумку творчу перемогу все одно святкуватиме пан Роман - аж надто фірмовою є його, як то кажуть, вокальна пачка. ➿➿➿➿ 😃 "...so come on and let's light up the sky tonight... turn it up cause i'm losing my mind... every second i burn is for you, for you..."

📻 "...після діалогу настала холодна пустка, мовчазний простір якої порушували лише поодинокі спогади минулого життя, що беземоційним echo'м кружляли навколо..." ➿➿➿➿ Я вже неодноразово підкреслював у своїх дописах те, що інструментальна музика має одну індивідуальну рису, суть якої полягає в наданні слухачеві своєрідного музичного плацдарму для розповіді своєї власної ліричної історії. Так, навіть попри те, що автори композицій проєктують свій власний життєвий досвід на музичне полотно, можливість вкласти в гармонійні слоти щось індивідуальне нікуди не зникає, адже будь-який мелодійний ряд чи фактурність ритміки є незалежними та універсальними інструментами. Направду, свою особисту історію я візуалізував ще до того моменту, як ознайомився із авторським описом by Sky Aircobra. Якщо композиторка цих двох полотен ділиться з нами рефлексією стосовно однієї дуже важливої та болісної зміни в своєму особистому житті, то мій мозок запропонував мені дещо інше. Згадуючи про написаний вище універсалізм інструментальних патернів та елементів, мій центр візуалізацій згенерував аж декілька розповідей, діставши відповідні спогади як з періоду дитинства та юності, так і з проміжку чотирирічного минулого. У підсумку, вийшла своєрідна музично-слухацька антологія, де для кожної історії лунав тотожний саундтрек. Попри те, що згаданий вище саундтрек крокує вже відомими мені стежинами жанрової традиційності, наявність в ньому доволі життєво-автентичних змін модуляцій змушує відразу відкинути вбік будь-які музично-аналітичні інструменти і зосередитися виключно на режисурі своєї власної автобіографічної кінострічки, вибудувавши перед початком цього процесу саме ті, єдині, декорації та атмосферу - у повній відповідності до першоджерела. І тут, саме в цьому місці, я хотів було і завершувати свій допис, але не можу не додати ще один цікавий для мене момент, який доволі вдало, як на мене, перегукується із вищевикладеним. Окрім загального збагачення музичного простору різноманітними ефектами, що доволі вдало налаштовує мене на прогулянку відповідним сетингом, моє слухацьке вухо вловило і не відпускає досі один-єдиний елемент, який здався мені схожим водночас і на клацання пальцями, і на звук перемикання слайдів у діапроєкторі. Наявність цього мінімалістичного семплика непогано так заглиблює у процес саморефлексії, вимальовуючи сценку, де я сиджу на якомусь горищі і переглядаю свої слайд-спогади, немов відбираючи самі ті з них, які і потраплять в книгу-розкадровку, що ляже в основу моєї, вже згаданої вище, автобіографічної антології. ➿➿➿➿ 📻 "...з часом мовчазну пустку змінять інші декорації і, можливо, серед них розпочне свою ходу вже зовсім інший діалог... діалог із раніше незнайомим співрозмовником..."

🚀 "...сьогодні музичному блогу long read rock'n'roll виповнюється рівно 04 роки..." 🎉 ➿➿➿➿ Особливого бажання створювати якісь об'ємні ідіоми в мене немає, тому скажу просто та лаконічно: я щиро радий, що всі Ви залишаєтеся тут і продовжуєте підтримувати цю локальну ініціативу. Які б перешкоди чи виклики не чекали мене на подальшому шляху - вперто крокую далі! Всіх дружньо та міцно обіймаю, щиро дякуючи кожному та кожній за Ваш особистий внесок у життя нашої камерної спільноти! ➿➿➿➿ 🚀 "...за бажанням, Ви завжди можете підтримати мене гривнею або шагом..."

🦋 "...деякі сни тривають довше, ніж ми очікуємо. Наша найособистіша історія нарешті готова. Другий альбом "In Sleep". 04.09.2026 на всіх платформах! Обкладинка: Вадим Карасьов, Павло Шпак..." - Season of Melancholy ➿➿➿➿ Майбутній LP цих дядьків пробивався крізь достобіса міцну стіну обставин - спочатку пандемія, потім... творча пауза, ще пізніше - московитське вторгнення. Попри все пережите, музиканти зібрали ментальну раму і все ж забабахали свій другий повноформатник - чому я, власне, щиро радий. ➿➿➿➿ 🦋 "...до речі, відвідавши офіційні соцмережі Season of Melancholy, надибаєте трохи більше інформації про новий альбом, а якщо понишпорите у стрічці нашої спільноти, то зможете ознайомитися вже з моїми роздумами щодо всієї (майже) творчості цієї київської формації..."

🤩 "...вчора ми отримали повідомлення з Нормандії..." ➿➿➿➿➿➿ normandie: "...у 2026 році ми не будемо гастролювати. Натомість ми присвятимо весь рік написанню, запису та випуску нової музики. Але коли ми повернемося у 2027 році... куди нам приїхати?..." long read's admin: "...можете приїхати на Faine Misto..." ➿➿➿➿➿➿ Звісно ж, я послухаю майбутню повноформатну (?) платівку, але якщо вона буде продовжувати гнути вокальну та інструментальну лінії останнього EP, то я взагалі не певен, що у мене з нею "зав'яжеться бодай якийсь діалог". Я вже неодноразово розповідав, що той альтернативно-роково-popсовий вектор, яким вони крокували в період з 2021 по 2024 роки, набагато краще розкриває потенціал цього шведського тріо. Звісно ж, все написане вище є моїм суб'єктивним поглядом на творчість Normandie, тому... оперую виключно тим, що маю у своєму активі. ➿➿➿➿➿➿ 🤩 "...що скажете, хлопаки та дівчата? Вам ближче до музичної душі згаданий вище період чи, все ж таки, саме екстремальніша грань гурту більше до вподоби?..."

🔞 "...у Вас було ж таке: сидите, гортаєте собі стрічку музичних новин і тут, раптом, виникає стихійна запитлива думка: "Бляха, а чим там зараз займаються Alexisonfire?". Було ж таке, еге ж?))..." __________ Виявилося, що ці постхардкорні музяки встигли публічно анонсували запис своєї нової платівки ще 07 лютого цього року, опублікувавши відповідне відео у соцмережах. Окрім цього, якщо почати тинятися по їх офіційних ресурсах, то можна надибати зовсім невеличкі клаптики композицій (захованих у відповідних short-videos), в яких присутні і впізнавані вокальні палітри, і фірмовий естетично-брудний постхардкорний пласт directed by Alexisonfire, і ще й акустичку завезли - ну смак просто! 🎬 Chris Steele (interview): "...це відчувається як природна прогресія для нас. Там є дуже важкі речі, що шматують; є класичний вайб у стилі старого матеріалу Alexisonfire; є дещо, під що Ви легко зможете потанцювати, а також похмурі речі у дусі Tears for Fears та Depeche Mode, але все це живе в одному всесвіті і для нас усіх це звучить логічно..." __________ 🔞 "...враховуючи те, що цей гурт в 2022 році став для мене справжнім відкриттям і їх повноформатник "Otherness" вважається мною однією із найкрутіших платівок за останні роки, новий матеріал від Alexisonfire, я певен, стане чудовою прикрасою 2026 року (або ж наступного, хтозна - дат ще ніяких немає)..."

🫰 "...звісно ж, не лише німецькі барди-фентезійники роблять довгоочікувані анонси..." Позавчорашнього вечора шведські post-металюги CULT OF LUNA викотили допис, що має доволі лаконічне наповнення: назва нової композиції ("In The Shadow of Your Shadow"), дата її релізу (June 12th) і, власне, pre-save цього свіжого синглу... і всьо... 🫰 "...до речі, я вчасно почав переслуховувати всю їхню повноформатну дискографію - якраз ганяю по колу платівку "A Dawn to Fear" (2019), згодом перейду до останньої (станом на сьогодні) LP-роботи "The Long Road North", а потім вже й трек-newcomer...мене все влаштовує..."

🐲 "...одні з моїх найулюбленіших паверщиків планети, німці BLIND GUARDIAN, відносно нещодавно дропнули парочку до біса цікавих новин..." ➿➿➿ Власне, повернувшись із заслуженого відпочинку (після двох років майже безперервних гастролей по всьому світу), ця бард-четвірка розпочала потроху перебирати всі свої наявні ідеї та формувати основу для майбутньої платівки. За словами вокаліста Хансі Кюрша - остаточний demo-фундамент для тринадцятого лонгплею бардів має бути "зданий в експлуатацію" до кінця поточного року, а вже на початку 2027-го музиканти планують розпочати сам процес запису. Також варто зазначити, що гурт не даватиме жодних (!) концертів протягом 2026-2027 років, а зосередиться цілком і повністю на створенні та записі нового матеріалу. Особисто мені завжди був до вподоби такий їхній підхід до творчості - якщо вже настав час для написання нової музяки, значить сидимо і створюємо, а не намагаємося щось там накидати, сидячи в туровому автобусі з ноутбуком і маленьким комбіком. Ще одним вельми цікавим анонсом стала новина про те, що BLIND GUARDIAN вже в процесі створення свого власного лейблу - це, трясця, завжди сильно, незалежно від бенду чи виконавця...💥 ➿➿➿ 🐲 "...і насамкінець: мені завжди приємно бачити Йоста ван ден Брука у звукорежисерському кріслі, але, на мій особистий жаль, головним саунд-продюсером запису, скоріш за все, знову стане Чарлі Бауерфайнд, котрий працює з гуртом вже років 25 і саунд-бачення якого я зовсім не поділяю, м'яко кажучи..."

допис сапорту... Пан Данило Бурлака - мій знайомий, київський музикант (про творчість якого я писав на каналі) і просто чудова людина. Під час останнього масованого московитського обстрілу отримав важке поранення. Деталі нижче. Пані Єлизавета: "...всім привіт! Думаю, більшість із Вас вже знає, що трапилось із нашим будинком, квартирою, а найстрашніше - із моїм коханим Данилом Бурлака. Внаслідок російської агресії, в ніч з 01 на 02 червня, під нашими вікнами був приліт. Як наслідок - жахливий стан нашої домівки та серйозна травма стопи правої кінцівки мого чоловіка. Лікарі, батьки, друзі і я - робимо все можливе для найшвидшого одужання і повернення до звичайного життя, але таким, як раніше, звісно ж - воно вже ніколи не буде. Мій чоловік став справжнім героєм і моїм щитом, бо увесь удар він прийняв на себе. Я обійшлась кількома подряпинами та контузією, а мій найдорожчий Даня - вже згаданою контузією, розривом стопи та переломами чотирьох плеснових кісток. Він пережив вже три операції і скільки ще попереду - наразі невідомо. Тому, дуже прошу допомогти нам фінансово - ми поки навіть уявити не можемо, у скільки нам це все обійдеться. https://send.monobank.ua/jar/2kRgGBSWya Зібрані гроші підуть на лікування та реабілітацію - Дані потрібно буде вчитися ходити заново із металевими кістками. Кожна Ваша гривня буде для нас дуже цінна і відіграватиме значну роль. Всім дуже дякую!..." "...дівчата та хлопаки, давайте допоможемо цим файним людям якнайшвидше відновитися, щоб і надалі жити та творити, незважаючи ні на що..." 🤩 https://send.monobank.ua/jar/2kRgGBSWya