tgindex
Літрезиденція "Слово триваюче"

Літрезиденція "Слово триваюче"

Статистика
@lvivpubliclibraryукраинский

✍️ Простір для підтримки та розвитку сучасних українських авторів(ок), дослідників(ць) з акцентом на темі дисидентського руху. 🖋 Перша літрезиденція при бібліотеці в Україні.

Последний пост
19 мар.
Последнее чтение
04:24
Постов за неделю
0
Всего постов
21
Тип
открытый
Язык
украинский
В каталоге с
13 авг.
Подписчики
77
0 за 1 дн.
Сутки
0
0,00%
Неделя
 
Месяц
 
Просмотров на пост
157
21 постов
Вовлечённость
203,9%
к подписчикам
Постов в день
0,0
всего 21
Упоминаний
1
каналов
Охват размещения
оценка
1/24сутки в ленте
1/48двое суток
1/72трое суток

Оценка по просмотрам недавних постов: пост набирает почти всё за первые сутки.

Посты

  • Приходьте читати віршів Героїв АТО, віршів, написаних військовими, ветеранами та загиблими у боротьбі за Незалежність Героями Жива пам'ять. Поетичні читання у Саду Живої пам'яті Героїв АТО У поетичних рядках літературних творів яскраво відобразилася сучасна боротьба українців за незалежність. За останнє десятиліття вона забрала життя багатьох талановитих, творчих, чуйних до світу людей, які були авторами. Цієї суботи, у День поезії, ми згуртуємося навколо поетичних рядків авторства сучасних Героїв і згадаємо імена тих, які поклали своє життя у боротьбі. Запрошуємо вас розділити з нами цю мить на поетичних читаннях, де пам'ять лунатиме через текст. Беріть із собою друзів, коцики чи каремати та долучайтеся як читець або слухач ❤️ 📍 Де: Сад Живої пам'яті Героїв АТО (позаду Меморіалу Героїв Небесної Сотні). 🗓 Коли: субота, 21 березня, 17:00. Вхід вільний за умови попередньої реєстрації за посиланням. Музей Гідності у Львові та ми — Львівська муніципальна бібліотека і Літрезиденція "Слово триваюче".

  • без подписи

  • без подписи

  • без подписи

  • без подписи

  • 🌿 “Шепіт трави” (1971) – це текст, який ніби вугілля, що не гасне, даючи надію на світло і тепло, на весну, яка прийде після холодної зими. Такої зими, як зараз. Ірина Калинець була борчинею за Незалежність України і була свідома цього з ранніх років. Письменниця, публіцистка, культуролог, літературознавець, філологиня, громадська діячка. Її тексти більше історичні та патріотичні, про любов – значно менше. 📚 Ділимося уривками віршу. А весь текст шукайте в книгах з нашої Львівської муніципальної бібліотеки і у коментарі під дописом 📎

  • ✍️ Запрошуємо на презентацію книги Радомира Мокрика. Цього разу у центрі книга «Культурна колонізація. Страх, приниження і опір України в радянській імперії». 🗣 У фокусі зустрічі — поняття культурного колоніалізму, його стратегії та механізми, досвід України…

  • ✍️ Запрошуємо на презентацію книги Радомира Мокрика. Цього разу у центрі книга «Культурна колонізація. Страх, приниження і опір України в радянській імперії». 🗣 У фокусі зустрічі — поняття культурного колоніалізму, його стратегії та механізми, досвід України в різні історичні періоди, а також довготривалі наслідки для державотворчих і культурних процесів. 📓 Говоритимемо про страх і опір, про приглушені голоси та способи збереження ідентичності. Модератор: кандидат історичних наук і директор Львівської муніципальної бібліотеки — Василем Кметем. Після розмови — підпис книжок автором (беріть свої примірники і «Бунт проти імперії»). Видала, до речі, "Локальна історія". ⏰ 31 січня о 16:00 📍 Літрезиденція «Слово триваюче» | вул. Городоцька, 165 🎟 Вхід вільний

  • 📗 17 січня у Літрезиденції «Слово триваюче» відбудеться «Вечір чужих віршів». Тут сучасні українські автори озвучать твори тих, хто формував і продовжує формувати нашу поезію — від Стуса й Тарнавського до Іздрика, Софії Волкодав та Бенедетті. 🎙 Читатимуть: Остап Кудлатий Олена Галунець Віта Верстова Данило Письменний Світлана Урбанська Марʼян Радковський Захід вже традиційно запишеться у форматі подкасту. Модератор Марʼян Радковський. ⏰ 17 січня о 19:00 📍 Літрезиденція «Слово триваюче», вул. Городоцька, 165 Твоє «Слово триваюче» 💫

  • Подія для тих, хто любить поезію, але її не пише (але хто пише, теж може подаватися) 📓 ✍️ Запрошуємо на Вечір чужих віршів у «Слові триваючому» 💫 Іноді чужі тексти говорять про тебе і ними хочеться ділитися. А когось ми вже більше ніколи не почуємо наживо, але їхні тексти живуть в нас і говорять через нас. Це вечір для тих, хто любить поезію, хоче поділитися улюбленими віршами й просто побути разом у теплому, уважному колі 🤍 📓 Умови участі прості: — обрати 3 поезії; — у формі вказати, які тексти читатимеш і хто їхні автори; — читання — наживо, без поспіху, як відчувається. 📢 Open-call триває до 6 січня 📅 Подія відбудеться 17 січня о 19:00 📍 Львів, вул. Городоцька, 165 | Літрезиденція "Слово триваюче" Формат: живі читання, камерна атмосфера + запис подкасту. Приходь читати або слухати — тут добре бути поруч і ділитися тим, що відгукується ✨

  • 5 янв.6122из lviv_adm

    У бібліотеках Львова запровадили пластиковий читацький квиток Відтепер зареєстровані читачі віком від 14 років можуть безкоштовно отримати пластикову картку, яка спрощує користування бібліотечними послугами. Для дітей до 14 років читацький квиток батьки оформлюють на себе. Пластиковий читацький квиток діє в усіх 49 бібліотеках-філіях Львівської муніципальної бібліотеки. Наразі оформити пластиковий читацький квиток можна у 16 бібліотеках.

  • без подписи

  • без подписи

  • без подписи

  • без подписи

  • без подписи

  • без подписи

  • Різдво за «Совєтів»: світло в темряві імперії У СРСР офіційно намагалися витіснити релігійне Різдво й створити нову «культуру» святкування — через Новий рік. Так з’явилася в масовій культурі «совєцького чєловєка» ялинка, салат олів’є, «голубий огоньок» і Дід Мороз п’яний із червоним носом. Будь-які прояви релігійності були забороною. Не кажучи про похід до церкви чи тиху молитву. За таких умов колядки й вертеп стали ще однією формою спротиву системі. 📓 Левко Лук’яненко, дисидент, багатолітній політв’язень радянських тюрем і таборів: «Із 1962 року почалося «закручування гайок». За святкування різдвяних свят садили на голодний пайок. А з ув’язнених силою знімали хрестики». 📓 Раїса Руденко, радянський політв’язень, дружина українського дисидента та письменника Миколи Руденка: Зазвичай у нас була лише перлова крупа, і та була дуже солоною. Ми її промивали і приправляли карамельними цукерками, які напередодні вдалося приховати. Святкувати вдавалося лише вночі. О дев’ятій вечора завішували вікна, ніби ми спимо, когось залишали на сторожі і починали читати молитви, а потім співати українські колядки. 📓 Микола Горбаль, дисидент, багатолітній політв’язень радянських тюрем і таборів: «Тихенько збиралися в куточку і колядували. «Сумний святий вечір в 46 році» співали найчастіше. Це було небезпечно, але без колядки не було б свята». 💫 Для них Різдво не було лише датою в календарі — це був акт опору, пам’ять про наших предків і боротьба за людську гідність і свободу. Сьогодні ми святкуємо Різдво не лише у в наших домівках. Наші захисники й захисниці зустрічають Різдво в окопах, боронячи наше право на життя і свободу, нашу культуру. Багато наших людей досі в полоні, далеко від рідних, і дуже багато вже назавжди лише в наших серцях 💔 Матеріали взяти із сайтів: https://www.radiosvoboda.org, https://texty.org.ua та https://news.blog.net.ua.

  • без подписи

  • без подписи