Іляна Лисиця

Для дорогої Лисички до Дня подруги 🐬 Дельфінці, яка бачить синій 💙 Ти вивільняєш живий естрогеновий вихор. Кожна сторінка у книзі буття твого  — з хвиль. Кожна безвихідь — для Слова таємний вихід. Слова, що ніжність. Що буря. Що вись.  Кобальт, ціан, королівський, блаватний, небесний, Айсберг, волóшковий, кубовий, ультрамарин.... Акомпанують натхненню яскраві оркестри. Барвлять пташину, що в грудях твоїх тріпотить. Ві‌рші — теплó. Залюбитися. Загорнутися. Більше не мерзнути. Смуткові льодовики Танутимуть на очах, що читають. Розквітне над урвищем Глибоко-світла, народжена Словом блакить. (с) Тетяна Осіпенко

Вітаємо! Ось і закінчилася наша подорож у світ міфологій! Ви здали багато робіт, де описали найрізноманітніші міфи, чи навіть вигадали власні! Разом з нами цей шлях пройшли і судді, які оцінювали ваші роботи: Ана Море N.Litvinova Ксенія Нестеренко За результатами суддівства у п'ятірку найкращих потрапили: Яна Мороз, Наталія Наумейко (двічі!), Прикол 2 метри (Kildun4ik і Kvazartsevam) та Іляна Лисиця. Привітаємо ж їх! Також Яна Мороз отримає аудіодекламацію та публікацію в нашому інстаграмі, оскільки набрала найвищий бал (19.5). Яна Мороз — "Пий, богине!" Наталія Наумейко — "Рівнодення" Наталія Наумейко — "Ніч перед Купайлицею" Прикол 2 метри — "Навічно" Іляна Лисиця — "Молитви" Дякуємо читачам, авторам, та суддям, які оцінювали роботи! #OWL_Collections

Десь щось трішки виграла)

Книга 6 Напишу про цю книгу одразу, не витримуючи думки, як після інших. Кримський роман Анастасії Левкової «За Перекопом є земля» беззаперечно вартий уваги. З одного боку книга повертає у минуле. Різне минуле: часи депортації і повернення кримських татар додому, життя Криму у 90ті-2000ні роки і переломний для Криму 2014 рік. Але вона і про теперішнє, і в тому числі про майбутнє. Читаючи книжку, згадую себе під час цих подій, свої думки, почуття і розуміння того, що відбувається, усвідомлюючи, як багато не знала чи сприймала інакше. Цей роман став відвертим знайомством з Кримом з іншої сторони, наче ми теревенили ніч на кухні. Книга також про набуття і розвиток ідентичності. Ця тема пронизує книгу від початку й до кінця. А також вона про любов. Бо як без неї? #лисицячитає

А ось мій топ-10 книг Стівена Кінга, якщо вам раптом цікаво

Книга 5 Стівен Кінг — один з моїх улюблених письменників. Не знаю скільки його книжок прочитала, але чимало, хоча менше, ніж хотіла. Тут хочеться поставити дужечку, бо ж без неї наче вже у тексті не зрозуміло де іронія чи жарт. Але я втримаюся. Втретє за цей короткий абзац. Але продовжу, бо цей допис написаний для того, щоб дати відгук на книгу, яку я нещодавно прослухала — «Типу, Б'юїк 8» Стівена Кінга. Ця книга не така насичена на повороти сюжету, як інші книги Кінга. У мене склалося враження, що вона «статична». Весь сюжет побудовано навколо однієї речі, схожої на б'юїк. Він стоїть у гаражі поліцейського загону Д роками, але не дає про себе забути, хоч і стає буденністю. Для мене сенс цієї книги у тому, що деяким небезпечним ситуаціям просто треба дати час, хоча це може зайняти роки, але інколи це єдиний варіант — почекати, і згодом все вирішиться. Рано чи пізно© #лисицячитає

Книга 4 Читаю я швидше, ніж сюди записую, але постараюся надолужити з відгуками. Однією з книг, що я прослухала у цьому році стала «Небудь-де» Ніла Геймана. Ця книга мені дійсно сподобалася: казковий стиль, неочікувані повороти сюжету, небанально і ретельно прописані персонажі. Додам ще, що мені жодного разу не було нудно. Місцями моторошно, бо Гейман вміє майстерно описувати різну хтонь людської(чи тут нелюдської, бо частина персонажів не люди) жорстокості. Книга читається, як казковий епос з вплетенням класичних сюжетів у сучасному прочитанні. Якщо ви так само, як і я, любите казки, то ця казка для дорослих має вам сподобатися. #лисицячитає

Травень вертає журбу за утраченим раєм села, ластівка згадку-листівку, зелений листок, принесла. Місто залізобетонно стискає утомлені скроні, день мій прийдешній не встигне зродитися — вдосвіта зморить. Серце покличе у мандри на пошук весни. Квіти орнаментом линуть по плахті травневого поля. Смілка рум'яна й сапфір вероніки коштовно оздоблять шати весни. Без вагань електричкою з міста полину, тихо горілиць впаду у п'янку ароматну перину, буде полин колисати утомлені скроні мої.

жінки мені кажуть: «яка ти гарна» я кажу жінкам, що вони прекрасні й дарую квіти у моїй соціалізації так легко скотитися до краси так хочеться потрапити до цього райського саду бути незрівнянною квіткою — єдиний капітал, що в нас є Ти ж дівчинка Сядь рівненько Усміхнись гарненько І буде тобі щастя у моєму світі я потребую краси вона ж врятує нас так вчили мама і конкурси де відповідали про мир у всьому світі вродливі тьоті в купальниках тато ні разу не говорив що я гарна від того я ніколи собі не подобалась Ти ж дівчинка Віями хлоп Ніжкою топ А губки бантиком у цьому світі важливіша зовнішність ніж що ти говориш, коли відкриваєш рота якщо не фарбуєшся питають чи раптом не захворіла не голиш ноги — феміністка ти така красива — це комплімент така розумна — пасивна агресія Ти ж дівчинка Будь красивою Будь жіночною Не просто будь це марафон, який ніколи не пробіжиш бо фінішна лінія завжди позаду краса не вʼяне, коли тобі 20 проте в 40 розглядаєш свої фото і з ностальгією дивишся на молодшу себе хапаєшся за уколи краси і не зізнаєшся нікому, що соломинка давно під поверхнею соціальних очікувань у моєму світі я заглядаю в дзеркало і розбиваю його також красиво

Всім привіт! 💙💛 Новини такі мій чоловік приєднався до лав ЗСУ, буде проходити службу в 412 бригаді. Зараз він на навчанні і зовсім скоро треба буде ставати на позиції та виконувати завдання командування. Тому для роботи дуже необхідно придбати екіпірування, адже не все, чим забезпечує держава якісне або підходить. Тому є потреба в допомозі. Деякий перелік необхідного: шолом, активні навушники, тактичні черевики, окуляри, плитоноска, рюкзак, аптечка та інше. Щось із цього ми намагатимемось придбати власними силами але самі знаєте які витрати зараз можуть бути. Він не хоче аби я просила допомоги але якщо в когось є бажання і можливість щось закинути, то ми будемо дуже всім вдячні🙌 Банка: https://send.monobank.ua/jar/7vHAZQYJ4F Картка банки: 4874100026963705 Paypal: fokke.ua@gmail.com

Це допис моєї подруги Олі, хто може — підтримайте♥️

Прочитане 3 Власне, це була не книга, а оповідання «Там, де нопаль». Прослухала його в рамках прослуховування всього, що начитав мій улюблений Євген Перепелиця. Опис твору до його прослухування прочитала поверхово. Тому дуже здивувалася сьогодні, коли вирішила пошукати більше інформації про автора — Дена Галя, а виявилося, що це сучасний український письменник, який викладає свої електронні книжки на Аркуші. Денис Гальперін. У оповіданні народ Мешика (предки ацтеків) блукають і шукають місце, де вони можуть заснувати своє місто. Це оповідання про те, через що проходить народ, якщо хоче піти від ситого рабства до незалежності і можливості жити на своїй землі. Звісно, це просто історичне оповідання про давні часи, але слухаючи його, я не могла не провести паралелі з Україною, хоча і є суттєва відмінність — у нас є своя земля. А у оповіданні показано, як відчувають себе люди, коли її не мають. І на що готові, щоб її здобути і як, часом, у серці поселяється зневіра. #лисицячитає

Приходьте, буде цікаво! Хоча ще сама нічого не знаю, але OWL hub фігні не зробить)

Вітаємо! Сьома наставниця конкурсу #OWL_Drafts Вітаю, віршовий неофіте! У поетичному Всесвіті мене називають Іляна Лисиця та інколи кажуть, що я поетка-верлібристка. Щось десь вигравала, десь ні, але щиро люблю конкурси, як інструмент розвитку. Взагалі я проти рамок у поезії, але за те, щоб знати базу. Якщо хочеш навчитися писати верлібри, то точно буду корисною, але і силаботоніку подужаємо😁 У віршах ціную оригінальні ідеї, зрозумілий синтаксис, відсутність «води» і незвичайні образи та метафори. Дуже люблю сміливі теми, на які мало хто пише, бо соромиться чи думає, що це занадто. Писати за тебе не буду, але постараємося знайти твій особистий голос. ТГ-канал Іляни

Не пам'ятаю чи була тут ця декламація. Записана на відбірковий тур Грандбатлу Олени Галунець. Але вона була б неможлива без Кілдунчика, який все звів.

Реальність ранить Наснилося. Наче я не я, а тіло моє — земля і небо. Небо у серпні, у якого під шкірою загрузла зграя Персеїд, і зірковий пилок з їхніх променів стікає небесними судинами до серця, заражаючи всю землю. І немає ліків від небесно-земного сепсису. Господи, хоч би воно все проросло квітами!