Мацуга, шо читати?

«Сад Гетсиманський» — моторошно, жахаюче, хльостко і болісно про сутність радянського режиму у роки масових репресій. Чим довше слухаю, тим більший відчай огортає мене. Роман напівдокументальний, напівавтобіографічний — і саме тому від усіх описаних жахіть шкіра покривається сиротами. Сцена, в якій головний герой перетинається поглядом із Миколою Хвильовим у слідчого НКВД, підняла всередині мене всеохопну тугу через травму минулих поколінь.

Бачила так багато негативних відгуків на «Замкнену територію», то і собі вже підготувалася, що мені не сподобається. А мені подобається! Обожнюю дейтингові реаліті шоу, а це дейтингове реаліті шоу у дистопічному всесвіті із сатирою і гіперболізацією на споживацьку поведінку і потребу схвалення від незнайомців по ту сторону екрану. Шось таке міг би зняти Netflix, якщо би запросив Сюзанну Коллінз шоуранеркою Single's Inferno.

Отаке накалапуцяла епоксидною смолою. Відчуваю себе дуже творчою!!!

Як неочікувано: виявилось, якщо носити електронну книгу в сумці на пару із ключами, на екрані з'являються подряпини. Дуже неприємне відкриття!!! Тепер маю закритий чохол)))

Прикольно що пазлолюби теж купують книжкові шафи. Це мені треба тепер ще одна шафа для пазлів?

Ласкаво просимо до книгарні «Хюнам-тон» ★★★★☆ Чудова книга для заземлення і спокою. Якщо відчуваєте, що життя занадто швидке, очікувань і обовʼязків забагато, складно впоратися із проблемами — ця книга може стати раменом, на яке можна спертися. «Мене достатньо», «Спробую просто жити: прокидатися, працювати, ходити і слідкувати за харчуванням», «Помилки не визначають те, ким я є», «Змінювати думку — нормально», «Ніколи не пізно почути себе», — ці і багато інших calming думок я зустріла в своїй голові під час читання. Це роман, в якому біль, травми і переживання — важливі, але не вирішальні відчуття. Із ними потрібно навчитися жити і продовжувати отримувати хоча би дрібку спокою в кожному дні. Герої і живуть: купують книги, вʼяжуть, варять каву, збираються увечері для розмови. І в кожній такій дії і є найвищий прояв любові до себе. Верхньорівнево текст може здатися нудним і примітивним, але субʼєктивно відчуваю його глибоким. Тут і про пошук себе, і про баланс між роботою та життям, і про сенс існування, і про внутрішні опори. Книга трапилася зі мною якраз під час великих змін у житті, тим самим потрапивши у болючі точки. Хван Бо-Рим, дякую за книгарню «Хюнам-тон» ❤️‍🩹

Коли видавництво нарешті придумало, як замаскувати твої чергові книжкові покупки 🧈 “Масло” Асако Юдзукі вже можна передзамовити. Масако Каджії підозрюють у вбивстві кількох чоловіків, яких вона нібито підкорила своєю кулінарною майстерністю. Вона не дає інтерв’ю та не визнає провини. Та журналістці Ріці Мачі вдається знайти несподіваний шлях до неї — через розмови про їжу.

Відмінилися плани на вечір, доведеться лишитися вдома і читати книжку

Григорій Многогрішний тікає з ешелону просто до Буськового Саду. Там Андрій Гайстер намагається з’ясувати, хто тут справжній Сірко, а Григорій полює на Суботу, закохується в Звіра і шукає вхід у катакомби аби показати Ксенії карточні фокуси. Це роман який поможе вам розкрити свого внутрішнього тігра.

Взялася за складанку Килим від Dodo Socks, вона чекала свого часу останні три роки, зараз таку хіба що на OLX можна виловити 🤌

В словничку одразу після фрази «та я більше ніколи в житті такі складні пазли не візьму» стоїть «ух ти, який красівий пазл усього на 875 елементів!» 😇

Я це зробила!!!

Як я уявляю персонажів книг:

Побачила сповіщення із чату з колегами: «це просто скло», заінтриговано влітаю в переписку, щоб дізнатися, що там такого сталося: невже я пропустила якісь карколомні робочі події? Виявилось, в чаті дійсно обговорювали скло. Прозоре таке, знаєте?

Перші 50 сторінок «Замкненої території» промайнули, поки що мені подобається: світ реаліті-шоу, в якому потрібно щоночі спати з різними чоловіками, щоб якомога довше залишатися в проєкті. Дещо гіперболізовані образи, одразу зчитується сатира, один з учасників шоу вже встиг померти. Я заінтригована))

Премія «Неб’юла» за найкращий роман 2003 року та короткий список премії Артура Кларка — «Швидкість темряви» пропонує ідею: «Що як з’явиться експериментальне лікування аутизму? Чи можна змінити роботу мозку, не змінивши особистість?» Чекала цю книгу, бо нейровідмінність головного героя — мій автоматичний TBR маркер.

«Файні брюнети та інша нечисть» ★★★★★ Це для мене книга-день народження. Книга-чизбургер. Книга-оргазм і книга-перший ковток пива у спекотний день. Інакшими словами: книга всього, що я люблю, і що дарує мені беззаперечну радість. При всьому цьому — ви тільки уявіть — я не люблю коротку прозу. 2️⃣ Я знала, шо буде смішно. Але у цьому випадку «смішно» — це літота. Я реготала і верещала як порося. 1️⃣ Після цієї книги у мене сформувалися нереалістичні завищені очікування до майбутнього хлопця: він має любити хтонічних істот, існувати років 500, їсти кровʼянку, жартувати як Юля Нагорнюк. Або принаймні бути стоматологом. 3️⃣ Еклектика роментезі / фентезі сюжетів із галицькими реаліями — тепер моє улюблене поєднання. Під час читання постійно виникало бажання, щоб цю книгу переклали англійською мовою і продали підписникам Сари Дж. Маас. 4️⃣ Це світ моєї мрії. І я не про те, що гарячі фейрі-боги, файні ваймпіри на пару із демонами живуть разом із людьми. Я про те, що цей світ позитивний до людей, люди позитивні одне до одного, довкола панує злагода, усі вміють розмовляти, всіх чекає щасливий фінал. Світ надійного типу привʼязаності, сестринства і безпеки. Те, чого так часто не вистачає в реальності. Коротше, книга — кайф. І я наполегливо рекомендую відкласти усі свої справи і TBR списки, і наступними почати саме «Файних брюнетів».